9

Промислове квітникарство

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Лекція 1. Тема: Сучасний стан тепличного господарства України. Організаційно-господарське упорядкування тепличних господарств (за програмою).

План:

1. Cучасний стан тепличного господарства в Україні. Основні напрямки та шляхи вдосконалення.

2. Види садивного матеріалу, що вирощується в тепличних господарствах

3. Призначення, види та структура тепличних господарств

4. Організаційно-господарський план оранжерейних комплексів різної виробничої потужності, види спеціалізації, основні положення культуро обігу.

Література:

Ключові слова:

Зміст лекції

1. Cучасний стан тепличного господарства в Україні. Основні напрямки та шляхи вдосконалення.

Сучасний стан виробництва декоративного садивного матеріалу та забезпечення ним потреб озеленення в Україні, в значній мірі, визначається новітньою історією квітково-декоративного розсадництва, яка охоплює період з моменту отримання нею незалежності і до сьогоднішнього дня.

Наприкінці 80-х на початку 90-х років минулого століття основними виробниками садивного матеріалу квітково - декоративних рослин для потреб озеленення і садово-паркового будівництва України були так звані міські розсадники зеленбудів великих міст, які були підпорядковані Міністерству житлово-комунального господарства. Більшість їх була створена в 50-ті – 60-ті роки у великих містах сходу і півдня України : Запоріжжі, Донецьку, Дніпропетровську, Харкові, Миколаєві, Одесі та ін. Загальна площа їх перевищувала 5тис. га, близько половини якої була зайнята квітниковими культурами. Площа окремих розсадників сягала понад 450га. Значні обсяги садивного матеріалу для потреб озеленення вирощували постійні розсадники ботанічних садів, дендропарків та інших відомств. Загалом функціонувало понад 200 розсадників, які продукували садивний матеріал деревних рослин для озеленення. Приведені дані дозволяють порівняти, в певній мірі, кількісну характеристику розсадників того часу і сьогодення.

Характерними рисами розсадництва того періоду були:

• розгалуженість мережі розсадників, яка охоплювала усі, без винятку, регіони держави;

• вертикальна підпорядкованість підприємств (розсадників);

• плановість ведення господарства;

• відносно достатнє бюджетне фінансування діяльності розсадників.

До цієї характеристики необхідно додати відносно бідний асортимент вирощуваних деревних порід і, як правило, одноманітний вид вирощуваного садивного матеріалу, головним чином, саджанці (насіннєві і живцеві) з відкритою кореневою системою.

Окрім розсадників на територій України були і тепличні господарства (оранжерейні комплекси), які вирощували квіти для реалізації населенню та для озеленення міст. Ці комплекси створювались у великих містах і підпорядковувались місцевим комунальним підприємствам зеленого будівництва, які в свою чергу були підпорядковані міністерству коммунального господарства. Були такі господарства і в Києві, самим великим з них був Київський квітково-декоративний комбінат який мав 7,8тис.кв. метрів оранжерей и 4 тис.кв.метрів парників.

Перелік господарств Києва і їх характеристика станом на 1966 рік приведена в таблиці 1.

Таблиця 1

Тепличні господарства Києва і їх характеристика

Назва господарства	Площа оранжерей кв. м		Площа парників кв. м	Площа незахищеного ґрунту (га)
	Загальна	Стелажів
Київський квітково- декоративний комбінат	7887	6157	4062	18,5
Дарницький комбінат декоративного садівництва	3592	2308	3040	6
Оранжерейно-парникові цехи районних контор зеленої зони	3669	3048	9080	4,6
Ново-Тарасівське квітниково-розсадницьке господарство	714	474	560	10,81
Українська дослідна станція квіткових і декоративних рослин МСГ УРСР	2920	2226	1575	21,48
Разом по Києву теплиці КП УЗН	19 732 22 000	14 213	18 317	61,39

Станом на той же період в Києві щорічно вирощувалось и реалізувалось населенню біля

- 6 мільйонів квітів на зріз у відкритому грунті,

- біля 500 тисяч горщечкових

- 200 тисяч на зріз в оранжереях.

Сьогодні говорячи про стан тепличного господарства в Україні можна сказати наступне: основні площі захищеного грунту державного підпорядкування це теплиці КП УЗН м. Києва та обласних міст. Основною задачкою їх є вирощування розсади для потреб міста. В період коли теплиці звільняються від розсади проводять їх обеззараження та ремонт і вирощують горщечкові культури. В таблиці 3 наведені дані із площ захищеного ґрунту по підприємствам КП УЗН м. Києва та інформація з об’ємів вирощеної продукції.

Таблиця 3.