Тема 1 Предмет, методи та функції макроекономіки

1. Предмет та функції макроекономіки.

2. Економічні системи та її види.

3. Макроекономічні суб’єкти та їхня взаємодія.

4. Методи макроекономічного аналізу. Макромоделі: статичні та динамічні.

1. Предмет макроекономіки.

Макроекономіка досліджує, сутність, результати та наслідки спільної економічної діяльності всіх учасників народного господарства.

Специфічним завданням макроекономіки є пізнання, систематизація, узагальнення та пояснення процесів, які обумовлюються механізмом функціонування народного господарства у цілому.

Макроекономічний аналіз має два рівні:

ех post — національне рахівництво;

ех ante — прогностичне моделювання.

Ех post аналіз базується на визначенні макроекономічних параметрів минулого періоду з метою отримання інформації про те, як національна економіка функціонувала і які результати досягла. На основі результатів ех post аналізу робиться корегування макроекономічних концепцій та розробка нових.

Аналіз ех ante — це прогнозне моделювання економічних явищ та процесів на основі певних теоретичних концепцій. Мета ех ante аналізу визначити, які фактори і яким чином будуть впливати на значення макроекономічних показників у майбутньому.

Об’єктом макроекономічного аналізу виступає економічна система в цілому та її агреговані параметри.

Основні функції макроекономіки:

Теоретико-пізнавальна – дослідження економічних процесів на макрорівні та побудова моделей цих процесів.

Практична - розробка практичних рекомендацій на основі економічного процесу (теоретична основа економічної політики).

Виховна - макроекономіка покликана виробляти новий тип економічного мислення, формувати сучасний світогляд людини.

2. Економічна система.

Економічна система — це певним чином упорядкована система зв'язків між виробниками і споживачами матеріальних та нематеріальних благ та послуг.

Основні елементи економічної системи

Конкретні економічні зв'язки між господарськими суб’єктами.

Соціально-економічні відносини, які базуються на відповідних формах власності на економічні ресурси та результати господарської діяльності.

Організаційні форми господарської діяльності: поділ праці, спеціалізація та кооперування виробництва.

Господарський механізм, тобто спосіб регулювання економічної діяльності на макрорівні.

Економічні системи багатомірні і формалізовано записуються таким чином:

ЕS = f(А₁, А₂, ..., А_N)

ES — економічна система, яка визначається властивостями. Ці властивості виступають критеріями при визначенні типу економічної системи.

Типи економічних систем

Ринкові економічні системи:

• Ринкова економіка вільної конкуренції - чистий капіталізм (19 ст. — перші десятиліття 20 ст.).

Основні ознаки:

• приватна власність на інвестиційні ресурси;

• вільна конкуренція;

• свобода учасників економічної діяльності;

• ринкове ціноутворення;

• стихійне ринкове регулювання.

• Сучасна ринкова економік —сучасний капіталізм (друга половина 20 ст.).

Основні ознаки:

• колективна приватна та державна власність;

• державне регулювання економіки з метою стимулювання споживного попиту та пропозиції;

• маркетингова система управління виробництвом.

Неринкові економічні системи:

• Традиційна економічна система (притаманна слаборозвинутим країнам).

Основні ознаки:

• відстала технологія;

• ручна праця;

• багатоукладність;

• натуральне виробництво;

• переважання дрібнотоварного виробництва;

• активна роль держави.

• Адміністративно-командна система.

Основні ознаки:

• державна власність на засоби виробництва;

• монополізація та бюрократизація економіки;

• централізоване планування та управління виробництвом;

• централізований розподіл матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Об'єкт дослідження макроекономіки характеризується агрегованими показниками.

Агреговані показники відображають сукупність специфічних економічних одиниць так, ніби ті складають одне ціле.