Класифікація основних макроекономічних змінних відповідно до їхніх циклічних властивостей
Для характеристики стану і динаміки економічної кон’юнктури використовують різні показники. Найважливішими з них є: обсяг ВВП, рівень зайнятості, рівень завантаженості виробничих потужностей, обсяг прибутку підприємницького сектору тощо.
При цьому, в залежності від того, як макроекономічні показники змінюються протягом економічного циклу, їх можна розділити на про циклічні, ациклічні і антициклічні (схема 5.1).
Темпи динаміки різних макроекономічних параметрів, як правило не збігаються: в той час як одні з них набувають найбільшого свого значення, інші в цей час мають тенденцію до зниження, що пояснює досить плавний перехід від фази підйому до фази депресії тощо.
Схема 5.1. Деякі макроекономічні показники та їх властивості відносно циклу
Тема 6 Економічне зростання та його динаміка
1. Економічна динаміка: економічне зростання та його типи.
2. Фактори економічного зростання. Темпи зростання ВНП.
3. Моделі економічного зростання (неокласична модель, неокейнсіанська модель мультиплікатора-акселератора, Р. Солоу).
1. Економічна динаміка: економічне зростання та його типи.
Мета стабілізаційної політики (в короткостроковому періоді) - збільшити випуск до потенційного рівня, залучивши у виробництво усі недовикористані ресурси суспільства. Відповідно визначення короткострокового зростання можна дати наступне:
- короткострокове зростання національного доходу - це динаміка ВВП в межах заданих ресурсів і технології до досягнення економічною системою умов повної зайнятості.
Найбільш розповсюдженими визначеннями короткострокового економічного зростання є:
1) реальний приріст обсягу національного продукту в результаті збільшення кількості факторів виробництва або удосконалення техніки та технології;
2) збільшення реального обсягу ВНП або реального на душу населення.
Але завдання економіки не вичерпується досягненням повної зайнятості, тому що така зайнятість не гарантує поступального зростання економіки. Якщо проблема повної зайнятості розв'язана, виникає питання про збільшення обсягів виробництва за межі умов повної зайнятості. Це основне питання теорії економічного зростання. Таким чином ми вийшли на проблему довгострокового економічного зростання.
Економічне зростання - це довгострокова тенденція збільшення потенційного рівня виробництва за умов повної зайнятості.
Стан повної зайнятості означає, що економіка країни знаходиться на кривій виробничих можливостей (КВМ).
Крива виробничих можливостей відображає поєднання варіантів випуску різноманітної продукції, яка може бути виготовлена при даній кількості і якості природних, ресурсів і основного капіталу за даного рівня технологічного потенціалу.
Економічне зростання визначається переміщенням кривої виробничих можливостей праворуч, тобто від AB до CD (графік 1).
В D
Графік 1. Крива виробничих можливостей
де К- основний капітал;
L - трудові ресурси.
Приріст кількості і якості ресурсів і вдосконалення технології забезпечує можливість такого переміщення. Повна зайнятість і оптимальний розподіл ресурсів мають суттєве значення для його реалізації.
Моделювання
економічного зростання на основі кривої
виробничих можливостей не означає, що
економіка в реальному житті рахується
від одного стану повної зайнятості (
АВ
графіка 9.1) до іншого (
СД
графіка 9.1). В розділіVI
було досліджено, що процесу руху економіки
притаманні кон’юнктурні коливання
обсягів виробництва, зайнятості та
інших макроекономічних змінних навколо
лінії тренду (графік 6.2). Але сама лінія
тренду не аналізувалася.
Досвід розвитку більшості країн показує, що в довгостроковому період тренд має тенденцію до зростання. Це означає, що протягом тривалих проміжків часу в цих країнах спостерігається економічне зростання. Довгострокова тенденція зростання обсягу виробництва є наслідком того, що циклічні підйоми перевищують циклічні кризи, як результат, позитивна різниця піднімає лінію тренда вище и вище (графік 2).
Графік 2. Циклічні коливання на фоні довгострокового тренду
ТИПИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
Теоретично розрізняють такі типи економічного зростання:
Інтенсивний – збільшення виробничого потенціалу шляхом вдосконалення техніки і технології.
Екстенсивний – збільшення виробничих потужностей внаслідок збільшення кількості використовуваних факторів виробництва.
Змішаний (реальний) – збільшення виробничих потужностей внаслідок збільшення кількості використовуваних факторів виробництва і вдосконалення техніки і технології.