11.2.2. Відмінювання іменників іі відміни у множині

Іменники ІІ відміни твердої групи у множині відмінюються за такими зразками:

Відмінок	Тверда група
Н.	батьки	двори	сита
Р.	батьків	дворів	сит
Д.	батькам	дворам	ситам
З.	батьків	двори	сита
О.	батьками	дворами	ситами
М.	при батьках	у дворах	у ситах
Кл.	батьки	двори	сита

Іменники ІІ відміни м’якої групи у множині відмінюються за такими зразками:

Відмінок	М’яка група
Н.	краї	писарі	моря
Р.	країв	писарів	морів
Д.	краям	писарям	морям
З.	краї	писарів	моря
О.	краями	писарями	морями
М.	у краях	у писарях	на морях
Кл.	краї	писарі	моря

Іменники ІІ відміни мішаної групи у множині відмінюються за такими зразками:

Відмінок	Мішана група
Н.	дощі	школярі	плечі
Р.	дощів	школярів	плечей, пліч
Д.	дощам	школярам	плечам
З.	дощі	школярів	плечі
О.	дощами	школярами	плечима
М.	на дощах	при школярах	на плечах
Кл.	дощі	школярі	плечі

Зауваження до правопису деяких відмінкових форм множини іменників іі відміни

Н. в.

Закінчення -и, -і, -а використовують відповідно до таких закономірностей:

а) закінчення -и мають іменники чол. р. твердої групи (батьки, береги, директори, касири, столяри, панцири, тáти (від тато), футляри).

УВАГА! Іменники твердої групи комар, хабар, пазур, снігур, звір, друг мають закінчення -і (комарі, хабарі, пазурі, снігурі, звірі, друзі), іменник овес – закінчення -а (вівса).

УВАГА! Іменники з суфіксом -ин (-їн) утрачають суфікс: селянин – селяни, громадянин – громадяни, татарин – татари, болгарин – болгари, львів’янин – львів’яни, але грузин – грузини, осетин – осетини, русин – русини; іменник хазяїн має паралельні форми хазяї і хазяїни;

б) закінчення -і (-ї) мають іменники чол. р. м’якої та мішаної груп (велетні, купці, орендарі, пухирі, школярі, газетярі, слухачі, товариші, герої, краї), а також іменники серед. р. очі, плечі;

в) закінчення -а (у твердій і мішаній групах), -я (у м’якій групі) мають іменники серед. р. (явища, міста, дена (від дно), знання, поля, обличчя).

УВАГА! Кілька іменників мають паралельні форми: уші (рідко) і вуха (частіше), вуси і вуса, рукавú – рукáва, хліби – хлібá (збірне), ґрунти – ґрунтá (збірне).

Р. в.

Закінчення -ів (-їв), -ей та нульове використовують відповідно до таких закономірностей:

а) закінчення -ей представлене лише в іменниках гостей, коней, очей, плечей (хоч і пліч), ушей (хоча частіше вух);

б) іменники чол. р. мають закінчення -ів (-їв): батьків, дощів, друзів, газетярів, писарів.

УВАГА! Паралельні форми з закінченням -ів та нульовим мають іменники тáтів і тат (від тато), чоловіків (про людей чоловічої статі) і чоловік (про людей взагалі); після числівників також днів і день, разів і раз, пор.: п’ять днів і п’ять день, сто разів і сто раз, хоча перед числівником тільки днів, разів, пор.: днів п’ять, разів сто. Іменники чобіт, циган мають нульові закінчення: нема чобіт, цигáн.

УВАГА! Ті іменники, що в мн. втрачають суфікс -ин, мають нульове закінчення: селян, громадян, болгар; іменники, що суфікс -ин зберігають, – закінчення -ів: грузинів, осетинів, русинів; іменник хазяїн має паралельні форми хазяїв і хазяїнів;

в) іменники серед. р. на -о, -е мають нульове закінчення: болото – боліт, село – сіл, коло – кіл, долото – доліт, пальто – пальт, колесо – коліс, дно – ден, зло – зол, хутро – хутер, явище – явищ, яйця – яєць, серце – серць і сердець.

УВАГА! Іменники чудо і небо мають суфікс -ес у кінці основи: чудес (хоч і чуд), небес. Іменники ікло, море, поле вживані з закінченням -ів: іклів, морів, полів (хоч і піль);

г) іменники серед. р. на -я мають переважно нульову флексію, перед якою втрачається подовження кінцевого приголосного основи (а також м’якість кінцевого шиплячого): весілля – весіль, питання – питань, угіддя – угідь, обличчя – облич, роздоріжжя – роздоріж, піддашшя – піддаш.

УВАГА! Деякі іменники серед. р. на -я мають закінчення -ів, перед яким подовження зберігається: почуття – почуттів, життя – життів, подвір’я – подвір’їв. Паралельні форми мають іменники відкриття – відкриттів і відкрить, покриття – покриттів і покрить.

О. в.

1. Деякі іменники вживані з паралельними закінченнями -ами (-ями) та -ми: гостями і гістьми, конями і кіньми, колінами і коліньми, колесами і колісьми, крилами і крильми, чоботами, чоботями і чобітьми.

2. Іменники око, плече мають закінчення -има: очима, плечима.