Тренувальні вправи

1. У поданих словах на місці крапок, де це необхідно, поставте апостроф.

Об..ява, пів..яблука, мавп..ячий, зв..язок, торф..яний, підв..язати, тьм..яний, св..ято, Мін..юст, пів..їжака, рум..яний, без..ядерний, зм..якшити, голуб..ята, розм..яклий, духм..яніти, возз..єднання, пред..явник, сер..йозний, міжбрів..я, Св..ятослав, гар..ячий, подвір..я, моркв..яний, розв..ючений, об..якоритися, дерев..яччя, п..ятка, передз..їздівський, під..яремний, пів..Японії, розв..язок, зв..ялений, верф..ю, напівм..який, напів..ясний, перед..ювілейний.

2. З’ясуйте, чому слова в поданих парах пишуться по-різному.

Відв’язати – відсвяткувати, роз’яснити – роззявити, зв’язківець – святий, торф’янистий – духмяний, підв’ялити – присвята, під’їхати – підйом, порядок – бур’ян.

3. Прокоментуйте орфограми.

Різдвяний, без’якірний, арф’яр, знічев’я, підв’ялений, священик, роз’єднаний, обв’язаний, уп’ятьох, риб’ячий, черв’як, узгір’я, розм’якнути, серм’яга, різьбяр, потьмянілий, цвях, під’юджувати, зап’ястя, з’юрмитися, напів’ява, дзвякнути, з’ясувати.

4. У поданих словах на місці крапок, де потрібно, поставте знак м’якшення.

Змен..шення, близ..кість, ковал..с..кий, генерал..с..кий, велетен..с..кий, вір..те, хар..ківс..кий, дівчин..ці, нян..чити, маршал..с..кий, дев’ят..сот, пал..чик, брен..кіт, брин..чати, шіст..надцять, нян..чин, Хар..ківський, різ..кий, освітян..с..кий, камін..чик, безбат..ченко, чотир..ма, чотир..ох, дон..чин, опікун..ство, вихован..ці, чотир..мастами, лан..цюжок, сміл..чак, матін..чин, тюр..ма, кін..чик, дзелен..кіт, дзелен..чати, тон..ший, мен..шість, іспан..с..кий, мізин..чик, різ..ба, промін..чик.

5. Від поданих власних назв утворіть прикметники за допомогою суфікса ‑ськ-ий. Прокоментуйте написане.

Ніжин, Урал, Прип’ять, Ірпінь, Тула, Березань, Чорнобиль, Ятрань, Оскол, Забайкалля, Відень, Ворзель, Бершадь, Німан, Казань, Хорол, Поділля, Вишнопіль, Сокаль, Мелітополь, Добромиль, Яполоть, Штунь, Суходоли, Роздол, Невель, Корсунь, Ізмаїл, Коростень, Путивль, Умань, Нобель, Малин.

6. Запишіть у родовому відмінку множини. Прокоментуйте орфограми.

Площа, століття, сторіччя, знаряддя, земля, крамниця, буря, обличчя, прізвище, роздоріжжя, гиря, піддашшя.

7. У ліву колонку виберіть іменники, які в давальному (місцевому) відмінку однини мають знак м’якшення, у праву – без м’якого знака.

У скрин..ці, жмен..ці, на оболон..ці, на ялин..ці, на сторін..ці, на пис..мі, львів’ян..ці, цілител..ці, дон..ці, на сон..ці, в землян..ці, парижан..ці, на гол..ці, на сопіл..ці, в колис..ці, по ред..ці, на гряд..ці, дівчин..ці, по замаз..ці, на вишен..ці, в мис..ці, у спіл..ці.

§ 2. Правопис слів іншомовного походження

2.1. Апостроф та знак м’якшення у словах іншомовного походження

1. У словах іншомовного походження апостроф пишеться перед я, ю, є, ї після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: прем’єра, миш’як, вар’єте, Іх’ямас.

УВАГА! Апостроф не пишеться перед я, ю, коли вони пом’якшують попередній приголосний перед звуками а, у, зокрема у словах бюлетень, бюджет, бюст, бюро, бюрократ, бювар, бювет, бюкси, вестибюль, гравюра, мюзикл, мюзик-хол, мюслі, комюніке, пюпітр, пюре, фюзеляж, фюрер, манікюр, кювет, кюре, гяур, рюкзак, а також Гюго, Мюнхен, Мюллер і деяких інших.

2. Апостроф пишеться після префікса, який закінчується на приголосний, перед коренем, що починається на я, ю, є, зокрема у словах ад’ютант, ад’юнкт, ін’єкція, ін’єктувати, кон’юнктура, кон’юктивіт, диз’юнкція, пан’європейський, транс’європейський.

3. Знак м’якшення у словах іншомовного походження пишеться після д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо: конферансьє, вольєр, мільярд, каньйон.

УВАГА! Знак м’якшення не пишеться перед я, ю, коли вони пом’якшують попередній приголосний перед звуками а, у: тюбик, тюльпан, нюанс, ілюзія, мадяр.

4. Відповідно до вимови знак м’якшення у словах іншомовного походження пишеться після м’якого л’ перед приголосним та в кінці слова: альбатрос, фільм, магістраль.