1. Для розірвання трудового договору в строк вказаний працівником поважними вважаються наступні підстави:

1) переїзд працівника на постійне місце проживання в іншу місцевість, вступ до вищого навчального закладу, вагітність;

2) вагітність, неприязні стосунки з роботодавцем, незадовільний результат атестації працівника;

3) неможливість продовження роботи за станом здоров’я, вступ до навчального закладу на заочну форму навчання;

4) засудження працівника до позбавлення волі, вагітність, направлення працівника на примусове лікування.

2. Про майбутнє звільнення працівників персонально попереджають за:

1) 2 тижні;

2) 1 місяць;

3) 2 місяці;

4) дане питання законодавством не регламентовано.

3. Про майбутнє вивільнення працівників персонально попереджають за:

1) 2 тижні;

2) 1 місяць;

3) 2 місяці;

4) дане питання законодавством не регламентовано.

4. Підставами звільнення працівників за прогул без поважних причин є:

1) відсутність на робочому місці протягом 1 години впродовж робочого дня;

2) відсутність на робочому місці протягом 2 годин підряд;

3) відсутність на робочому місці протягом 3 і більше годин підряд;

4) відсутність на робочому місці протягом 3 і більше годин впродовж робочого дня.

5. Переважне право на залишення на роботі при звільненні у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці мають такі категорії працівників:

1) іноземці та особи без громадянства; працівники, що поєднують роботу з навчанням; автори винаходів;

2) пенсіонери; працівники, які отримали на підприємстві трудове каліцтво; вагітні жінки;

3) особи, яким залишилось до виходу на пенсію 1,5 року; жінки, що мають дітей; автори корисних моделей;

4) сімейні – при наявності двох і більше утриманців; особи, в сім’ї яких немає інших працівників із самостійним заробітком.

6. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без попередньої згоди профспілкового комітету можливе у випадках:

1) скорочення чисельності або штату працівників; встановленої невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я;

2) прогулу працівника; систематичного невиконання працівником покладених на нього обов’язків;

3) ліквідації підприємства; незадовільного результату випробування, встановленого працівнику при прийнятті на роботу;

4) поновлення на роботі незаконно звільненого працівника; появи працівника на роботі в нетверезому стані.

7. Роботодавець має право відсторонити працівника від роботи:

1) у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу;

2) у разі появи на роботі в нетверезому стані чи відмови від проходження обов’язкового медичного огляду;

3) у разі відмови працівника від надурочних робіт;

4) у разі вчинення розкрадання майна роботодавця чи відмови від проходження інструктажу з техніки безпеки.

8. У разі припинення трудового договору з причин, що не залежать від працівника, йому виплачується вихідна допомога у розмірі:

1) одного середньомісячного заробітку;

2) посадового окладу;

3) двомісячного середнього заробітку;

4) розмір законодавством не встановлено.

9. У разі призову працівника на строкову військову чи альтернативну (невійськову) службу йому виплачується вихідна допомога у розмірі:

1) одного середньомісячного заробітку;

2) посадового окладу;

3) двомісячного середнього заробітку;

4) розмір законодавством не встановлено.

10. На вимогу профспілкового органу роботодавець зобов’язаний розірвати трудовий договір з:

1) будь-яким працівником, що порушує правила внутрішнього трудового розпорядку;

2) керівником, який порушує законодавство про працю і не виконує умови колективного договору;

3) матеріально відповідальним працівником до якого втрачено довіру з боку профспілкового органу;

4) виборним членом профспілкового органу, який порушує статут профспілкової організації.

11. При звільненні працівника з роботи вихідна допомога не виплачується в таких випадках:

1) у разі призову працівника на строкову військову чи альтернативну (невійськову) службу;

2) у разі відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством;

3) у разі порушення роботодавцем законодавства про працю, умов колективного договору;

4) у разі звільнення працівника за власною ініціативою.

12. При розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця працівникові в день звільнення видається:

1) його особова справа та довідка про розмір заробітної плати за останні 6 місяців;

2) належним чином оформлена трудова книжка та копія наказу про звільнення;

3) належним чином оформлена трудова книжка та характеристика;

4) його особова справа та довідка про стаж роботи на підприємстві.

13. При звільненні працівника розрахунок з ним проводиться:

1) не пізніше 1 місяця з дня звільнення;

2) не пізніше 1 тижня з дня звільнення;

3) в день звільнення;

4) в день виплати заробітної плати.

14. Якщо в день звільнення працівникові не була видана належним чином оформлена трудова книжка чи не було проведено розрахунок з ним, то:

1) за працівником зберігається його середньомісячний заробіток по день фактичного розрахунку і видачі трудової книжки, але не більше як за 1 рік;

2) за працівником зберігається його середньомісячний заробіток по день фактичного розрахунку і видачі трудової книжки, але не більше як за 2 роки;

3) за працівником зберігається його робоче місце на весь час затримки;

4) для роботодавця це не тягне жодних правових наслідків.

15. Основним документом про трудову діяльність працівника є:

1) довідка про виконану роботу;

2) диплом про отриману професію;

3) трудова книжка;

4) довідка про звільнення.

16. На осіб, які працюють за сумісництвом трудові книжки ведуться тільки:

1) за місцем суміщуваної роботи;

2) за місцем основної роботи;

3) не ведуться взагалі;

4) це питання законодавством не врегульоване.

17. Під час звільнення в трудовій книжці робиться такий запис:

1) характеристика працівника;

2) причини звільнення з посиланням на відповідну статтю закону;

3) сімейний стан працівника;

4) загальний стаж роботи та спеціальність працівника.

18. Виправлення в трудовій книжці в разі виявлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу робить:

1) сам працівник;

2) юрисконсульт;

3) роботодавець, який зробив відповідний запис;

4) голова профспілкового органу.

19. При укладенні трудового договору працівник повинен надати такі документи:

1) трудову книжку, характеристику, довідку про сімейний стан;

2) паспорт, довідку про місце проживання, партійний квиток;

3) диплом про освіту, довідку про членство в профспілці, автобіографію;

4) паспорт, трудову книжку, диплом про освіту.

20. До трудової книжки вносяться відомості про:

1) сімейний стан працівника, тимчасові переведення звільнення;

2) роботу, тимчасові переведення, нагородження;

3) роботу, постійні переведення, звільнення, нагородження;

4) роботу, звільнення, нагородження, стягнення.

21. Записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, постійні переведення, нагороди та заохочення вносить роботодавець на підставі:

1) доповідної записки керівника структурного підрозділу;

2) розпорядження юрисконсульта;

3) доповідної записки інспектора відділу кадрів;

4) наказу (розпорядження) роботодавця.

22. Записи дат в трудовій книжці робляться:

1) римськими цифрами;

2) арабськими цифрами;

3) прописом;

4) законодавством це питання не врегульоване.

23. Трудові книжки не ведуться на:

1) працівників, які при укладенні трудового договору не мали трудової книжки;

2) працівників, які приймаються на роботу на строк менше 5 днів;

3) сезонних, тимчасових працівників та працівників-мігрантів;

4) працівників, які при укладенні трудового договору відмовилися від оформлення трудової книжки.

24. Трудові книжки працівників зберігаються:

1) в відділі кадрів підприємства, установи, організації;

2) у самих працівників;

3) в районному архіві;

4) у голови профспілкового комітету підприємства.

25. На працівників, що працюють за трудовим договором у фізичної особи, трудові книжки:

1) не ведуться;

2) ведуться роботодавцем-фізичною особою та зберігаються у працівника;

3) ведуться в державному центрі зайнятості де й зберігаються;

4) дане питання законодавством не врегульоване.

26. Порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах, організаціях регулюється:

1) Кодексом законів про працю України;

2) Інструкцією про порядок ведення трудових книжок;

3) Основами законодавства про працю;

4) Правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Ситуаційні завдання для встановлення рівня вмінь застосування ст. ст. 43, 43-1, 44, 47, 49 КЗпП України

Завдання № 1

Інженер Романюк був звільнений з роботи 18 березня 2005 р. за п. 3 ст. 40 КЗпП за систематичне невиконання обов’язків, покладених на нього трудовим договором.

При розгляді позову про поновлення на роботі в суді з’ясувалося, що за час роботи на підприємстві він дійсно порушував трудову дисципліну, за що адміністрація оголошувала йому догану в жовтні 2003 р., в січні 2004 р., а 12 березня 2005 р. Романюк спізнився на роботу, за що і був звільнений.

Чи підлягає Романюк звільненню за вказаною підставою?

Який порядок звільнення працівників за п. 3 ст. 40 КЗпП?

Як має бути оформлене таке звільнення?

Завдання № 2

У зв’язку із змінами в організації виробництва і праці на виробничому об’єднанні "Електрон" було проведено масове скорочення працівників. У числі інших 12 квітня 2009 р. був звільнений за скороченням штату заввідділом Реймер. Адміністрація не видала йому трудову книжку, і розрахунку зарплати не зробила, мотивуючи тим, що у підприємства на рахунку немає грошей, а інспектор відділу кадрів був звільнений ще раніше. Так само адміністрація вчинила відносно інших скорочених працівників. Реймер не зумів влаштуватися на роботу. Через рік 12 квітня 2010 року Реймер знову звернувся із заявою до адміністрації ВО "Електрон" з вимогою зробити з ним розрахунок та видати трудову книжку. У відповідь головний бухгалтер запропонував йому розрахуватися яким-небудь приладом з підприємства. Реймер відмовився і звернувся до адвоката.

Роз’ясніть Реймеру його трудові права. Підрахуйте, яку суму заборгувало йому підприємство, якщо на момент звільнення Реймера його заробіток був 1400 гр., зарплата не була виплачена за два місяці до звільнення.