- •Курс лекцій
- •Лекція 1
- •1. Вступ
- •2. Історія розвитку науки про годівлю тварин
- •3. Завдання по виробництву продуктів харчування для людей.
- •4. Інтенсифікація – основний шлях збільшення тваринницької продукції
- •5.Предмет та задачі науки
- •2. Хімічний склад кормів і фізіологічне значення окремих поживних речовин у живленні тварин.
- •Вода Суха речовина
- •Фізіологічне значення води та поживних речовин
- •Характеристика і фізіологічне значення протеїну, вуглеводів і жирів для годівлі с.-г. Тварин
- •Прості білки
- •Біологічна повноцінність білків
- •1. Характеристика амінокислот
- •2 Біологічна цінність білків для свиней
- •Небілкові азотисті добавки
- •4 Основні джерела небілкового азоту для жуйних
- •5. Рецепти амідо-мінерального жому
- •Характеристика і фізіологічне значення вуглеводів для тварин
- •Характеристика і фізіологічне значення жирів для тварин
- •4. Мінеральні речовини і їх значення в живленні тварин.
- •5. Вітаміни та їх значення для організму тварин.
- •6. Перетравність поживних речовин
- •7. Поживність кормів і методи її визначення
- •Лекція 2 Класифікація і стандартизація кормів
- •2 Грубі корми
- •3 Зернові корми
- •4.Корми – відходи технічних виробництв (маслоекстракційного, борошномельного, цукрового, крохмального)
- •5 Кормові добавки
- •6 Комбікорми
- •7. Потреба тварин в поживних речовинах
- •Перерахунок фактичної живої маси в обмінну
- •2. Величина основного обміну
- •3. Підтримуюча годівля(пг)
- •4. Ефективність використання обмінної енергії у жуйних для підтримки (Кm), для приросту (Кj) і лактації (Кl)
- •5. Потреба в енергії для 1 кг приросту живої маси
- •6. Добова потреба свиней різної живої маси в ое для підтримки життя
- •7. Потреба корів в енергії на тільність
- •8. Потреба в енергії на 1 кг молока корів
- •9. Оптимальна концентрація поживних речовин в 1 кг ср раціону
- •3. Особливості годівлі великої рогатої худоби
- •1.Особливості годівлі великої рогатої худоби
- •2.Годівля тільних сухостійних корів
- •2 . Годівля дійних корів
- •3 Годівля телят до 6-ти місячного віку
- •4 Годівля молодняку врх після 6-ти місячного віку
- •5 Відгодівля великої рогатої худоби
- •Особливості годівлі свиней
- •1 Годівля лактуючих свиноматок та кнурів-виробників
- •2 Годівля підсисних та відлучених поросят
- •3.Відгодівля свиней
- •Лекція 5 Особливості годівлі овець, птиці, коней і хутрових звірів
- •1 Гол/добу
- •2 Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •3 Годівля коней і хутрових звірів
- •4.Годівля птиці
- •Хххі Годівля пушних звірів
- •Кормові добавки
- •Лекція 6 Тема: Кормові добавки до раціонів с.-г. Тварин на сучасному етапі
- •1.Кормові добавки.
5. Вітаміни та їх значення для організму тварин.
Класифікація вітамінів і їх значення в живленні тварин.
Засвоєння, депонування, форми проявлення недостачі.
Методи контролю вітамінного живлення, шляхи забезпечення тварин вітамінами.
Ключові слова: жиророзчинні, водорозчинні вітаміни, ксерофталмія, рахіт, остеомаляція, антиокислювач, антиневричний, антианемічний, обмін, переродження статевих органів, загибель, дерматити, вітаміни А, Д, Е і К, вітаміни групи В і В12, вітамін С, контроль, плазма крові, препарати, корми.
Вчення про вітаміни виникло задовго до їх відкриття в чистому вигляді. Іще античні лікарі знали про захворювання, пов’язані з недостатнім живленням і знали як можна з ними боротися за рахунок різних настоїв та відварів. Але пріоритет у відкритті вітамінів належить російському вченому М.І.Лукіну, який іще в 1880 р. в дослідах на мишах встановив, що їм крім основних органічних речовин, потрібні іще інші в незначній кількості, але без них життя не можливе. Такі роботи були повторені іншими вченими, але аж в 1912 р. польський вчений Функ виділив із рису кристалічну речовину, яка містила амінну групу, без якої виникло захворювання у людей бері-бері. Він назвав цю речовину вітаміном (віта – життя, + амінна група), а захворювання авітамінозом, або відсутністю цих речовин. І хоча потім стало відомо, що не обов’язково повинна бути амінна група в інших вітамінах, але назва залишилась.
За хімічною будовою вітаміни є ациклічними вуглеводнями із кількістю вуглеводних атомів 18 і 20. майже всі вітаміни в своїй молекулі містять гідроксильну і карбоксильну групу і тільки в небагатьох є аміногрупи.
Значення вітамінів для тварин полягає в тому, що вони впливають на біохімічні процеси, які протікають в різних органах і тканинах, нормалізують обмін речовин, підвищують захисні властивості організму. Являючись основною частиною багатьох ферментів вони беруть участь в розщепленні вуглеводнів і таким чином звільняють енергію, регулюють обмін білків, розщеплюють жири і утворюють стероїдні гормони. Через різні біохімічні реакції вітаміни впливають на ріст і розвиток тварин, кровотворні процеси, функції статевої системи, імунні процеси. Вони мають тісний зв’язок з мінеральними речовинами. Зараз відомо, що вітамін Д регулює фосфорно-кальцієвий обмін, а недостача вітаміну А призводить до накопичення в тканинах Р, Са і К.
В даний час відкрито більше 30 вітамінів необхідних для життя. Спочатку їх позначали латинськими літерами: А, В, С, Д, Е, Н, К і т.д., а їх різновидності А1А2, В2, Д1, Д2. в 1956 році комісія по номенклатурі міжнародного Союзу по чистій і прикладній хімії прийняла єдину класифікацію вітамінів, яка більше відповідає їх хімічній структурі. Вітаміни розділяють на дві великі групи: жиророзчинні і водорозчинні, хоча і такий розподіл умовний, оскільки вітаміни А і К розчиняються у воді, а нікотинова і параамінобензойна кислота – в жирах.
Класифікація вітамінів
Нова номенклатура |
Попередня назва |
Назва вітаміну за специфічною дією |
Жиророзчинні |
||
Каротиноїди |
Група віт.А |
Антиксерофтальмічний |
Ретинол |
Віт.А1, аксерофтол |
|
Дегідроретинол |
Віт.А2 |
|
Кальціфероли |
Група віт.Д |
Антирахітичний |
Ергокальциферол |
Віт.Д2, кальциферол |
|
Холекальціферол |
Віт.Д3 |
|
α, β, γ-токоферол |
Віт.Е |
Антиокислювачі |
Філохінони |
Група віт.К |
Антигеморагічні |
Філлохінон |
Віт.К1 |
|
Фарнохінон |
Віт.К2 |
|
Ненасичені жирні кислоти |
Група віт.F |
Беруть участь в обміні речовин |
Водорозчинні |
||
Тіамін |
Віт.В1, аневрин |
Антиневричний |
Рибофлавін |
Віт.В2, лактофлавін |
Попереджує арибофлавіноз |
Пантотенова кислота |
Віт.В3, біос П |
Антидерматичний |
Нікотинова кислота і її амід |
Віт.В5, або РР |
Антипеллагричний |
Пірідоксин |
Віт.В6 |
Антидермативний, регулює білковий обмін |
Кориноїди |
Група віт.В12 |
Антианемічні |
Ціанкобаламін |
Віт.В12 |
|
Оксикобаламін |
В12А і В12В |
|
Нітрокобаламін |
В13 (діерон) |
Бере участь в синтезі нуклеїнових кислот |
Фолієва кислота (фалоцин) |
Віт.М, Вс |
Антианемічний |
Пангамова кислота |
Віт.В15 |
Сприяє засвоєнню кисню тканинами |
Біотин |
Віт.Н |
Антисеборейний |
n-амінобензойна кислота |
Віт.Н1, ПАБК |
Вітамін пігментації (в шкірі і волоссі) |
Холін |
Холін (В4) |
Ліпотропний |
Мезоінозит |
Інозит, біос 1 |
- |
Ліпоєва кислота |
Віт.N, тіоктова кислота |
Ліпотропний |
Карнитин |
Віт.ТВт |
- |
Метилметіонін-сульфат хлорид |
Віт.”И” |
Противиразковий фактор |
Аскорбінова кислота |
Віт.С |
Антицинготний |
Біофлавіноїди (рутин, гастредин, катехін) |
Віт.Р |
Регулює проникненість судин |
Біологічну активність вітамінів і стандартизацію вітамінних препаратів встановлюють на лабораторних тваринах хімічними і мікробіологічними методами. Оцінка активності визначається у вісових одиницях: мг, мкг і гаммах (γ) і мг%, а також в міжнародних (МО) та інтернаціональних (ІО). Для переводу міжнародних (інтернаціональних) одиниць у вісові користуються слідуючими співвідношеннями: 1 М.О. віт.А відповідає 0,33 мкг, або 0,00033 мг кристалічного віт.А, або 0,6 мкг β-краотину, або 1 мкг сумарного каротину для птиці.
1 М.О. віт.Д2 і Д3 відповідає 0,025 мкг, або 0,000025 мкг кристалічного віт.Д
1 М.О. віт.Е відповідає 1 мг α-токоферолу, розчиненого в 0,1 г оливкової олії
1 М.О. віт.В1 відповідає 0,3 мкг, або 0,0003 мг кристалічного хімічно чистого тіамін-хлориду
1 М.О. віт.В2 відповідає 3 мкг, або 0,003 мг кристалічного віт.В2 (рибофлавін)
1 М.О. віт.С відповідає 0,05 мг чистої аскорбінової кислоти.
Назва |
Норма в 1 кг СР |
Фізіологічне значення |
Захворювання при недостачі |
А (ретинол) |
3-15 тис. МО |
Забезпечує ріст, розвиток, розмноження, діяльність епітелію і слизових оболонок |
Карликовість, безплідність, “куряча сліпота” |
Д2, Д3 – ергокальціферол та холікальціферол |
0,4-2 тис. МО |
Активізує вуглеводневий обмін, білковий і мінеральний |
Рахіт, остеомеляція, деформація копит, переломи |
Віт.Е (токоферол) |
30-40 мг/кг СР |
Сприяє засвоєнню віт.А, і каротину, сприяє нормальній статевій діяльності |
Переродження статевих органів, азоспермія, аборти |
Віт.К (філохінон) |
1-2 мг |
Регулює утворення протромбіну, процеси дихання і фосфорування |
Геморагія, незвертання крові (геммо-фагія) |
В1 (тіамін) |
3 мг |
Входить в склад декарбоксилаз, нормалізує обмін води і органічних сполук |
Погіршується ріст, слабкість і параліч ніг |
В2 (рибофлавін) |
3-5 |
Входячи у фермент, забезпечує окислення і відновлення проміжних продуктів обміну |
Погіршується ріст, підвищена ембріональна смертність |
В3 (пантотенова кислота) |
10-20 мг |
Регулює жировий обмін |
Дерматити |
В4 (холін) |
1-1,5 г |
Сприяє утворенню в печінці мол. фосфоліпідів, синтез метіоніну |
Погіршується жировий обмін і вуглеводневий |
В5 (нікотинова кислота) |
40-80 мг |
Регулювання білкового і жирового обміну |
У свиней пелагара |
В6 (пірідоксин) |
2-4 мг |
В складі ферментів регулює жировий і білковий обмін, сприяє утворенню гемоглобіну |
Анемія, дерматити |
В7 (біотин), Н |
0,1 мг |
В складі транскарбо регулює білкових органічних сполук |
У птиці дерматити ніг і дзьобу |
В12 (ціанкобаламін) |
20-30 мкг |
Обмін органічних речовин, кровотворний |
Злоякісна анемія |
В15 (пангамова кислота) |
1-2 мг |
Дона метильних груп, активатор кисневого дихання, антиоксидант |
Погіршення кровообігу, серцева недостатність |
Вс (фолієва кислота) |
0,5-15 мг |
Стимулює розвиток і формування форменних елементів крові, ріст і продуктивність |
Анемія |
С (аскорбінова кислота) |
30-50 мг |
Забезпечує обмін речовин, синтез стероїдних гормонів циклічних амінокислот |
Цинга |
ВРХ, вівці і кози потребують надходження з кормом головним чином каротина і вітаміну Д. Вітамінами групи В вони забезпечуються за рахунок мікробіального синтезу. Але телята і ягнята потребують в перший місяць життя віт.А (тому, що погано використовують каротин) і вітаміни групи В.
Раціони свиней необхідно забезпечити каротином, віт.А, Д і групи В. Особливе значення мають рибофлавін, (В2) нікотинова кислота (РР), віт.В12, пантотенова кислота і холін. Але потреба дуже залежить від поросності, лактації, віку і напрямку вирощування.
У птиці дуже інтенсивний обмін речовин, тому їх раціон необхідно забезпечити віт.А, Д, Е, К і групи В.
Для коней теж необхідно забезпечити раціони всіма необхідними вітамінами і особливо А, Д, Е, К і групи В.
Для хутрових звірів, якщо в раціонах достатньо кормів тваринного походження, то, як правило, дефіцит вітамінів групи В.
Ознаки недостачі віт.А: послаблення апетиту, в’ялість, зниження продуктивності, сухість шкіри, кератинізація епітелію, кон’юктивіти, світобоязливість, у самців порушення спермогенезу, у самок – аборти, мастити і т.д. Зменшення в сироватці крові каротину до 0,015 мг%, а вітаміну А до 0,025мг% говорить про авітаміноз.
Для молодняку ефективні препарати на риб’ячому жирі, або концентрати віт.А, краще із віт.Д і Е, для дорослих тварин корми з високим вмістом каротину: морква, зелена трава, сіно.
Вміст вітамінів у плазмі крові
|
ВРХ |
вівці |
свині |
коні |
кури |
кролі |
Каротин в плазмі (мкг%) |
500 |
10,0 |
7,0 |
100 |
50,0 |
1,0 |
Віт.А (мг%) |
50 |
35,0 |
20,0 |
12 |
45 |
0,5 |
Віт.С (мг%) |
0,5 |
0,5 |
0,4 |
0,5 |
- |
- |