4. Інтенсифікація – основний шлях збільшення тваринницької продукції

Виробництво тваринницької продукції може здійснюватися екстенсивним або інтенсивним шляхом. Екстенсивне ведення тваринництва пов’язане з використанням в зимовий період кормів-відходів рослинництва: соломи, полови, жому, влітку зелених кормів і пасовищ.

Годівля тварин, як правило, незбалансована, через це продуктивність тварин низька при високій витраті кормів. При екстенсивному веденні тваринництва не витримуються зоогігієнічні вимоги утримання тварин, використовуються аборигенні породи тварин. Інтенсивний шлях розвитку тваринництва вимагає створення стабільної, повноцінної кормової бази, високопродуктивних стад тварин, впровадження інтенсивних промислових технологій виробництва продукції, що гарантує високу продуктивність тварин при економній витраті кормів.

Наприклад:

Продуктивність	Витрати кормів на 1 кг продукції, ц		Виробництво продукції на 1000 ц к.од.
	к.од.	%	ц	%
Молочне стадо
3000 кг молока	1,36	100	735	100
6000 кг молока	0,95	69,9	1053	143
Відгодівля великої рогатої худоби (ВРХ)
360 г/добу	10,65	100	94	100 %
1000 г/добу	7,00	65,7	143	152
Відгодівля свиней
200 г/добу	9,23	100	108	100
600 г/добу	4,50	46,7	222	206
Кури-несучки
150 яєць	3,6 на 100 штук	100	278 тис. шт..	100
250 яєць	2,2	61,1	455 тис. шт.	164

Ці дані свідчать про те, що центральним фактором інтенсифікації є кормова база. Раціони з достатньою концентрацією поживних речовин в 1 кг сухої речовини перетравлюються і використовуються на 15-20 % краще. Внаслідок чого період відгодівлі, наприклад, свиней може скоротитися втричі (від 30 до 120 кг при добовому приросту в 200 г – 450 днів, а при 600 г – 150 днів). За рахунок повноцінної годівлі в три рази скорочуються витрати на підтримку життя.

Тому в основу науково-обґрунтованого ведення господарства повинен бути покладений принцип відповідності двох галузей: тваринництва і рослинництва. Цей принцип був сформований майже два сторіччя тому російським вченим А.Т.Болотовим: “Соблюдение должной пропорции между скотоводством и хлебопашеством – есть главнейший пункт внимания сельского хазяйства. Сие две вещи так между собой связаны, что если одна упущена будет, то неминуемо будет нанесён вред другой”.

Як з накопиченням знань підвищувалась продуктивність тварин свідчать дані К.Гранта (США).

Показник	1956 р.	1967 р.	1980 р.	Біологічний ліміт
Велика рогата худоба м’ясних порід
Середньодобовий приріст, г	908	1000	1180	1816
Вік досягнення живої маси 454 кг (міс.)	17	15	13	8
Витрати сухої речовини на 1 кг приросту (кг)	8,1	7,2	6,1	5,0
Вихід телят від 100 корів	81	85	90	100
Свині
Середньодобовий приріст, г	590	731	771	1462
Вік досягнення живої маси 90 кг (дн.)	174	158	138	100
Витрати сухої речовини на 1 кг приросту (кг)	3,7	3,3	2,9	2
Кількість вирощених поросят одного гнізда	7	8	9	20

О.В.Єгорова (2001 р.) проводила аналіз годівлі ВРХ в сільськогосподарських підприємствах приміської зони Полтави протягом 1995-1999 рр. і прийшла до висновку, що згодовування на одну корову за рік 32,9 ц кормових одиниць різних кормів, в т.ч. 5,1 кор.од. концкормів, на дорощуванні та відгодівлі відповідно 14 і 1,8 к.од. не задовольняє потреби в поживних речовинах ці групи тварин, знижує їх продуктивність.

А досвід колективного господарства ім. Енгельса, Новопсковського району Луганської області показує, що на корову необхідно згодовувати за рік 46-48 ц кормових одиниць різних кормів, а молодняку 18-20 ц. При такій умові в нинішній час можна одержувати до 50 % рентабельності від скотарства. Крім цього необхідно вирощувати горох, сою (відповідно 400 і 100-150 га), щоб забезпечити тварин білком. Відомо, що при виході 13-14 % протеїну на 1 кг сухої речовини кормів можна стабільно балансувати раціони тварин по найбільш лімітованим поживним речовинам: енергії і білку, в т.ч. амінокислотах.

Прикладом рекордної продуктивності в молочному скотарстві може бути корова Убре Бланка на Кубі, яка в 1982 році за рік дала 27674 кг молока. Вона з’їдала за добу 26 кг сіна і 30 кг комбікорму при витраті на 1 кг молока лише 0,65 корм.од. Всі ці дані, які приведені вище, говорять про те, що для одержання все вищої і вищої продуктивності необхідна повноцінна нормована годівля, бездефіцитна за поживних речовин, хоча для кожної групи тварин є також свої біологічні ліміти, які можуть бути досягнуті мабуть в дуже далекому майбутньому.