- •Регіональна економіка Модуль 2. Екологія
- •Б.А. Дадашев, в.В. Обливанцов, в.П. Гордієнко
- •Практичне заняття 1 антропогенне забруднення та інженерна оцінка стану навколишнього природного середовища за методом в.Г. Гмошинського
- •Оцінка стану навколишнього середовища
- •Загальна екологічна таблиця
- •Оціночна шкала потреб у здійсненні природоохоронних заходів
- •Завдання 1.1
- •Фізіологічна норма та коефіцієнт зважування і-ї забруднюючої речовини
- •Приклад розв’язання
- •Фактичний вміст забруднювачів по населених пунктах, Nі мг/м3
- •Висновки
- •Завдання 1.2
- •Завдання 2.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Частка відведених угідь за варіантами розподілу
- •Характеристика ділянки
- •Висновки
- •Завдання 2.2
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 3 Екологічне нормування. Визначення граничнодопустимих викидів (гдв) шкідливих речовин в атмосферу
- •Граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин
- •3.1. Визначення граничнодопустимих викидів
- •Значення коефіцієнта температурної стратифікації атмосфери
- •Значення коефіцієнта, що враховує швидкість осідання забруднень
- •Розрахунки коефіцієнта m
- •Розрахунки коефіцієнта n
- •3.2. Розрахунок системи пилогазовловлювання
- •Завдання 3.1
- •Фонова концентрація та температура зовнішнього повітря
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 4 визначення еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища
- •Значення величини Аі для деяких речовин, умов. Т/т
- •Продовження табл. 4.1
- •Значення Аі для деяких видів пилу, умов. Т/т
- •Значення показника, який враховує регіональні особливості території активного забруднення
- •Значення показника відносної небезпечності забруднення водогосподарських ділянок
- •Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству (на 1 особу), залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Питомі збитки сільському господарству (на 1 га) та промисловості (на 1 млн. Грн. Фондів) залежно від концентрації пилу та сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Значення коефіцієнта, що враховує кількість жителів населеного пункту
- •Значення коефіцієнта, що враховує народногосподарське значення населеного пункту
- •Регіональні (басейнові) коефіцієнти l
- •Питомі збитки за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти*
- •Величина коефіцієнта q
- •Питомі збитки (Зdгр) від 1 т відходів
- •Величина коефіцієнта α
- •Величина коефіцієнта γ
- •Шкала еколого-господарського значення земель
- •Індекс поправки
- •Завдання 4.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.2
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.3
- •Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.4
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 5 визначення ефективності природоохоронних заходів
- •Завдання 5.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Умова задачі
- •Висновки
- •Завдання 5.2
- •Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.3
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.4
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин у стічних водах
- •Показники відносної небезпечності деяких забруднюючих речовин
- •Висновки
- •Завдання 5.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.6
- •Значення поправочного коефіцієнта λі
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.7
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 6 розрахунок зборів за забруднення природного середовища
- •6.1. Визначення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту*
- •Нормативи плати за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
- •Нормативи збору за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами залежно від класу небезпечності
- •Нормативи зборів за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами залежно від установлених орієнтовно небезпечних рівнів впливу для тих речовин, для яких не встановлені класи небезпечності
- •Нормативи плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1 т пального
- •Значення маси шкідливих речовин, які поступають в атмосферу
- •6.2. Визначення платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище
- •Регіональні (басейнові) коефіцієнти
- •Продовж. Табл. 6.8
- •Нормативи збору за скиди основних забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •6.3. Визначення платежів за розміщення відходів
- •Нормативи збору за розміщення відходів
- •Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів
- •Коефіцієнт, що враховує характер устаткування відходосховища
- •Завдання 6.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Додаток а Фактичний вміст забруднюючих речовин, мг/м3
- •Додаток б Вихідні дані для завдання 2.1 Частка відведених угідь за варіантами розподілу
- •Характеристика ділянки
- •Вихідні дані для завдання 2.2
- •Додаток в Вихідні дані для завдання 3.1
- •Додаток д Вихідні дані для завдання 4.1*
- •Вихідні дані для завдання 4.2
- •Вихідні дані для завдання 4.3
- •Вихідні дані для завдання 4.4
- •Вихідні дані для завдання 4.5*
- •Додаток е Вихідні дані для завдання 5.1
- •Вихідні дані для завдання 5.2
- •Вихідні дані для завдання 5.3
- •Вихідні дані для завдання 5.4* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин у стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.5* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин в стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.6
- •Вихідні дані для завдання 5.7
- •Додаток ж Вихідні дані для завдання 6.1
- •Список рекомендованої літератури
- •40030, М. Суми, вул. Петропавлівська, 57
3.1. Визначення граничнодопустимих викидів
Норматив ГДВ визначається для кожної забруднюючої речовини, що викидається з пилогазоповітряною сумішшю.
Величина ГДВ шкідливої речовини з одиночного точкового джерела з круглим устям при відомих висоті димаря і величині фонової концентрації даної шкідливої речовини в приземному шарі повітря, коли Сф ≤ ГДК, визначається за формулою:
, (3.1)
де ГДВі – граничнодопустимий викид i-ї забруднюючої речовини, г/с;
ГДКі – граничнодопустима (максимально разова) концентрація i-ї забруднюючої речовини в приземному шарі повітря, мг/м3 (табл. 3.1);
Сф – фонова (природна) концентрація i-ї забруднюючої речовини у приземному шарі повітря, мг/м3;
Н – висота джерела викиду (димаря), м;
ν – об’ємна швидкість газу (втрата викинутих газів), м3/с;
А – коефіцієнт, що визначає умови розсіювання домішок у залежності від географічного регіону (табл. 3.2);
t – різниця температур викинутих газів і навколишнього атмосферного повітря:
t= tг – tп , (3.2)
де tп – температура зовнішнього повітря, С;
tг – температура викинутих газів, С;
F – коефіцієнт, що враховує швидкість осідання забруднюючих речовин, одн. (табл. 3.3);
m, n – коефіцієнти, що враховують умови виходу суміші з устя джерела викиду, одн.;
– коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу місцевості ( =1,0 на рівнинній місцевості або з перепадом висоти не більше від 50 м на 1 км), одн.
Таблиця 3.2
Значення коефіцієнта температурної стратифікації атмосфери
Географічний район |
А |
Європейська територія СНД і Урал на північ від 520 пн. ш. (за винятком центру європейської території), Україна |
160 |
Для розташованих в Україні джерел на висоті 200 м у зоні від 500 до 520 пн. ш. |
180 |
Те саме на південь від 520 пн. ш. |
200 |
Таблиця 3.3
Значення коефіцієнта, що враховує швидкість осідання забруднень
Вид домішок |
F |
Для газоподібних забруднювачів і тонкодисперсного пилу |
1 |
Для крупнодисперсного пилу: |
|
- з коефіцієнтом очищення 90 %; |
2 |
- з коефіцієнтом очищення від 75 до 90 % |
2,5 |
- при відсутності очищення або з коефіцієнтом очищення < 75 %, а також при наявності водяної пари |
3 |
Об’ємна швидкість газу визначається за формулою:
, (3.3)
де Q – середня кількість газів, що викидаються, м3/год.
Розрахунки коефіцієнта m
Значення коефіцієнта m залежить від параметра f, що розраховується за формулою:
, (3.4)
де D – діаметр устя джерела викиду, м;
w0 – середня швидкість виходу пилогазоповітряної суміші з устя, м/с, розраховується за формулою:
, (3.5)
Розрахунок коефіцієнта m здійснюється за таким алгоритмом:
якщо f < 100:
; (3.6)
якщо f ≥ 100:
. (3.7)
Розрахунки коефіцієнта n
Величина коефіцієнта n є функцією додаткового параметра vм, який дорівнює:
. (3.8)
Залежно від значення допоміжного параметра vм, коефіцієнт п розраховується:
якщо vм < 0,5, то ; (3.9)
якщо 0,5 < vм < 2, то ; (3.10)
якщо vм > 2, то n = 1. (3.11)