3.1. Визначення граничнодопустимих викидів

Норматив ГДВ визначається для кожної забруднюючої речовини, що викидається з пилогазоповітряною сумішшю.

Величина ГДВ шкідливої речовини з одиночного точкового джерела з круглим устям при відомих висоті димаря і величині фонової концентрації даної шкідливої речовини в приземному шарі повітря, коли С_ф ≤ ГДК, визначається за формулою:

, (3.1)

де ГДВ_і – граничнодопустимий викид i-ї забруднюючої речовини, г/с;

ГДК_і – граничнодопустима (максимально разова) концентрація i-ї забруднюючої речовини в приземному шарі повітря, мг/м³ (табл. 3.1);

С_ф – фонова (природна) концентрація i-ї забруднюючої речовини у приземному шарі повітря, мг/м³;

Н – висота джерела викиду (димаря), м;

ν – об’ємна швидкість газу (втрата викинутих газів), м³/с;

А – коефіцієнт, що визначає умови розсіювання домішок у залежності від географічного регіону (табл. 3.2);

t – різниця температур викинутих газів і навколишнього атмосферного повітря:

t= t_г – t_п , (3.2)

де t_п – температура зовнішнього повітря, С;

t_г – температура викинутих газів, С;

F – коефіцієнт, що враховує швидкість осідання забруднюючих речовин, одн. (табл. 3.3);

m, n – коефіцієнти, що враховують умови виходу суміші з устя джерела викиду, одн.;

 – коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу місцевості ( =1,0 на рівнинній місцевості або з перепадом висоти не більше від 50 м на 1 км), одн.

Таблиця 3.2

Значення коефіцієнта температурної стратифікації атмосфери

Географічний район	А
Європейська територія СНД і Урал на північ від 520 пн. ш. (за винятком центру європейської території), Україна	160
Для розташованих в Україні джерел на висоті 200 м у зоні від 500 до 520 пн. ш.	180
Те саме на південь від 520 пн. ш.	200

Таблиця 3.3

Значення коефіцієнта, що враховує швидкість осідання забруднень

Вид домішок	F
Для газоподібних забруднювачів і тонкодисперсного пилу	1
Для крупнодисперсного пилу:
- з коефіцієнтом очищення  90 %;	2
- з коефіцієнтом очищення від 75 до 90 %	2,5
- при відсутності очищення або з коефіцієнтом очищення < 75 %, а також при наявності водяної пари	3

Об’ємна швидкість газу визначається за формулою:

, (3.3)

де Q – середня кількість газів, що викидаються, м³/год.

Розрахунки коефіцієнта m

Значення коефіцієнта m залежить від параметра f, що розраховується за формулою:

, (3.4)

де D – діаметр устя джерела викиду, м;

w₀ – середня швидкість виходу пилогазоповітряної суміші з устя, м/с, розраховується за формулою:

, (3.5)

Розрахунок коефіцієнта m здійснюється за таким алгоритмом:

1. якщо f < 100:

; (3.6)

2. якщо f ≥ 100:

. (3.7)

Розрахунки коефіцієнта n

Величина коефіцієнта n є функцією додаткового параметра v_м, який дорівнює:

. (3.8)

Залежно від значення допоміжного параметра v_м, коефіцієнт п розраховується:

1. якщо v_м < 0,5, то ; (3.9)

2. якщо 0,5 < v_м < 2, то ; (3.10)

3. якщо v_м > 2, то n = 1. (3.11)