Практичне заняття 1 антропогенне забруднення та інженерна оцінка стану навколишнього природного середовища за методом в.Г. Гмошинського

Оцінити стан навколишнього природного середовища можна лише приблизно через великий обсяг статистичних даних, які необхідні для повної характеристики (про тип і кількість різних забруднювачів, їх поширення у просторі і часі, вплив на людський організм і екосистеми тощо), та відповідно значні витрати на їх збір та обробку.

В.Г. Гмошинський запропонував експрес-методи якісного і кількісного оцінювання навколишнього середовища, що дозволяють виявити потреби у проведенні заходів з оздоровлення довкілля.

Вагомою складовою методики інженерного оцінювання стану навколишнього середовища за методом Гмошинського є процес розподілу сукупності подібних елементів (екологічних об’єктів, забруднювачів тощо), послідовне формування їх за принципом зменшення або збільшення прояву певної ознаки, властивої кожному з них. Для цього краще застосовувати один з методів експертної оцінки – парних або послідовних порівнянь, оскільки вони дозволяють відкоригувати положення кожного об’єкта в сформованій послідовності.

Врахування вагомості кожного з елементів в наступних розрахунках здійснюється через застосування коефіцієнта зважування, який визначається шляхом експертної оцінки або обчислюється за допомогою такої математичної функції:

, (1.1)

де і – номер (ранг) елемента в ранговій послідовності.

Для кількісної оцінки рівня забруднення навколишнього середовища В.Г. Гмошинський запропонував коефіцієнт забруднення навколишнього середовища, що визначається за формулою:

, (1.2)

де m – загальна кількість забруднюючих речовин, виявлених у повітрі;

N_і – фактична кількість і-ї забруднюючої речовини;

_і – коефіцієнт зважування для і-ї забруднюючої речовини;

Ф_і – фізіологічна норма і-ї забруднюючої речовини, тобто його ГДК.

Якісна оцінка стану навколишнього середовища здійснюється за табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Оцінка стану навколишнього середовища

Коефіцієнт Q	Токсичність
Менше 1	Нешкідлива
1-1,99	Мала
2-2,99	Істотна
3-3,99	Інтенсивна
4-5	Досить інтенсивна
Більше 5	Катастрофічна

Потреба у здійсненні природоохоронних заходів певної категорії за методом В.Г. Гмошинського визначається на підставі даних про характер впливу забруднення навколишнього середовища на різні екологічні об’єкти.

Вихідним моментом є розподіл екологічних об’єктів за ознакою зменшення їх значення для людини. Прикладом розподілу, який може застосовуватися в практичному використанні методики В.Г. Гмошинського, є така послідовність екологічних об’єктів (і – ранг об’єкта):

1. людина (i = 1);

2. домашні тварини і культурні рослини (i = 2);

3. промислові тварини і дикорослі рослини (i = 3);

4. домінуючі види біоценозу (i = 4);

5. малочисельні види рослин і тварин, які нейтральні щодо господарської діяльності людини (i = 5).

Для екологічних об’єктів, на які впливає забруднення, визначається коефіцієнт зважування за формулою 1.1. При цьому вважається, що для екологічного об’єкта “людина” коефіцієнт зважування _і = 2.

Наступним кроком при визначенні потреби в природоохоронних заходах є формування загальної екологічної таблиці, за якою відбувається коригування коефіцієнтів зважування з врахуванням характеру негативного впливу стану довкілля на певні екологічні об’єкти (табл. 1.2).

Таблиця 1.2