Приклад розв’язання (1 варіант)

Розраховуємо приведену масу викиду забруднюючих речовин до і після введення в дію очисного обладнання, враховуючи, що згідно з табл. 5.6 додатковий коефіцієнт λ_і = 1

М_до=1600·70·1+800·40·1+320·22·1+47·54,8·1+100·1·1 = 153762,6 умов. т.

М_після=1200·70·1+200·40·1+50·22·1+20·54,8·1+11·1·1 = 94207 умов. т.

Поправку на підйом факелу викидів в атмосфері розраховуємо за формулою 4.4.

.

Оскільки розподіл аерозолів за фракціями не відомий, при розрахунку коефіцієнта розсіювання f треба враховувати значення коефіцієнтів вловлювання до і після введення в експлуатацію очисного обладнання.

До встановлення обладнання n = 85 %, тому f = f₂ (формула 4.5):

.

Після встановлення очисного обладнання n = 98 %, тому f = f₁ (формула 4.3):

.

Розраховуємо збитки від забруднення атмосферного повітря до та після введення в експлуатацію очисного обладнання за формулою 4.2. Територія, що забруднюється, віднесена до курортної зони, тому значення показника відносної небезпечності забруднення атмосферного повітря σ_j=10 (табл. 4.3):

З_до = 2,4·10·2,35459·153762,6 = 8689,149 тис. грн.

З_після = 2,4·10·0,45377·94207 = 1025,959 тис. грн.

Розрахуємо еколого-економічний результат за формулою 5.2:

Р = З_в = З_до – З_після = 8689,149-1025,959 = 7663,19 тис. грн.

Витрати на проведення природоохоронного заходу розраховуємо за формулою 5.4:

В = С + Е_нК = 2,1+ 0,12  14,4 = 3828 тис. грн.

Ефективність від впровадження природоохоронного заходу визначаємо за формулою 5.1:

Е = Р – В = 7663,19 – 3828 + 400 = 4235,19 тис. грн.

Висновки

Реконструкція підприємства спрямована на впровадження нової системи очистки димових газів і має кращі показники вловлювання. Це дозволить отримати позитивний економічний ефект в обсязі 4235,19 тис. грн. Вагомою складовою зазначеного економічного ефекту є величина відвернених економічних збитків від забруднення, які становлять 7663,19 тис. грн.

Завдання 5.7

Обґрунтувати доцільність здійснення заходів щодо боротьби з розповсюдженням пилу хвостосховища одного із залізорудних гірничодобувних комбінатів. Як засіб запобігання розповсюдженню пилу пропонується нанести на поверхню ділянок складання хвостів бітумну емульсію.

Вихідні дані наведені в додатку Е.

Приклад розв’язання (1 варіант)

Для визначення приведеної маси річного викиду забруднюючих речовин необхідно розрахувати масу річного рознесення пилу за формулою:

m = α · n · t, (5.9)

де α – довжина лінії рознесення пилу, м;

n – питома величина рознесення пилу, кг/год.м;

t – тривалість рознесення пилу, год.

m = 230 · 225 · 130 = 6727500 кг/рік = 6727,5 т/рік.

Відповідно до табл. 4.2 відносна агресивність А_і пилу хвостів підприємств чорної металургії становить 100 умов. т/т.

Приведену масу річних викидів розраховуємо за формулою 5.7.

М_q = 100 · 6727,5 = 672750 умов. т/рік.

Визначимо коефіцієнт розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері f (формули 4.3-4.5), враховуючи, що хвости стеляться по поверхні ґрунту, h = 0.

Для часток із швидкістю осідання менше 1 см/с:

.

Для часток із швидкістю осідання від 1 до 20 см/с:

.

Для часток із швидкістю осідання понад 20 см/с:

f = f₃ = 10.

Визначимо показник питомого збитку σ. Значення даного коефіцієнта визначається за табл. 4.3. Якщо до складу зони активного забруднення входять декілька типів територій, коефіцієнт σ визначається за формулою 5.10:

, (5.10)

де S_заз – загальна площа зони активного забруднення;

S_j – площа j-ої частини зони активного забруднення;

k – загальна кількість типів територій, що потрапили до зони активного забруднення.

Додаткові дані для розрахунку наведені в табл. 4.3.

З_пит = 2,4 (0,1· 20 · 0,2 + 4 · 0,4 + 0,15 · 0,4) = 4,944 грн./умов. т.

Відвернений збиток розраховуємо окремо для кожної фракції забруднюючих речовин за формулою 5.11:

З = З_пит f  М = γ·σ_ј f  М_q , (5.11)

де З_пит – питомий показник збитку, грн./умов. т; відображає у вартісному вираженні величину збитку, завданого навколишньому середовищу при викиданні одиниці приведеної маси або об’єму забруднюючих речовин;

γ – вартісна оцінка збитку від одиниці викиду шкідливих речовин (коефіцієнт переведення обсягів забруднення у грошові одиниці, значення якого дорівнює 2,4 грн./умов. т);

σ_ј – коефіцієнт, що враховує регіональні особливості території зони активного забруднення (табл. 4.4);

f – коефіцієнт, що враховує характер розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері та визначається на підставі інженерно-технічних розрахунків, одн.;

M_q – приведена маса річного викиду забруднюючих речовин, умов. т/рік.

З₁ = 4,944 · 1,21 · 672750 · 0,05 = 201227,598 грн. = 201,227 тис. грн.

З₂ = 4,944 · 4,948 · 672750 · 0,15 = 2468613,606 грн. = 2468,613 тис. грн.

З₃ = 4,944 · 10 · 672750 · 0,8 = 26608608 грн. = 26608,608 тис. грн.

Загальна сума відверненого збитку дорівнює:

З = 201,227 + 2468,613 + 26608,608 = 29278,448 тис. грн.

Визначимо річний економічний ефект:

Е = З – К · Е_н = 29278,448 – 106 · 0,12 = 29265,728 тис. грн.