- •Регіональна економіка Модуль 2. Екологія
- •Б.А. Дадашев, в.В. Обливанцов, в.П. Гордієнко
- •Практичне заняття 1 антропогенне забруднення та інженерна оцінка стану навколишнього природного середовища за методом в.Г. Гмошинського
- •Оцінка стану навколишнього середовища
- •Загальна екологічна таблиця
- •Оціночна шкала потреб у здійсненні природоохоронних заходів
- •Завдання 1.1
- •Фізіологічна норма та коефіцієнт зважування і-ї забруднюючої речовини
- •Приклад розв’язання
- •Фактичний вміст забруднювачів по населених пунктах, Nі мг/м3
- •Висновки
- •Завдання 1.2
- •Завдання 2.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Частка відведених угідь за варіантами розподілу
- •Характеристика ділянки
- •Висновки
- •Завдання 2.2
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 3 Екологічне нормування. Визначення граничнодопустимих викидів (гдв) шкідливих речовин в атмосферу
- •Граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин
- •3.1. Визначення граничнодопустимих викидів
- •Значення коефіцієнта температурної стратифікації атмосфери
- •Значення коефіцієнта, що враховує швидкість осідання забруднень
- •Розрахунки коефіцієнта m
- •Розрахунки коефіцієнта n
- •3.2. Розрахунок системи пилогазовловлювання
- •Завдання 3.1
- •Фонова концентрація та температура зовнішнього повітря
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 4 визначення еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища
- •Значення величини Аі для деяких речовин, умов. Т/т
- •Продовження табл. 4.1
- •Значення Аі для деяких видів пилу, умов. Т/т
- •Значення показника, який враховує регіональні особливості території активного забруднення
- •Значення показника відносної небезпечності забруднення водогосподарських ділянок
- •Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству (на 1 особу), залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Питомі збитки сільському господарству (на 1 га) та промисловості (на 1 млн. Грн. Фондів) залежно від концентрації пилу та сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Значення коефіцієнта, що враховує кількість жителів населеного пункту
- •Значення коефіцієнта, що враховує народногосподарське значення населеного пункту
- •Регіональні (басейнові) коефіцієнти l
- •Питомі збитки за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти*
- •Величина коефіцієнта q
- •Питомі збитки (Зdгр) від 1 т відходів
- •Величина коефіцієнта α
- •Величина коефіцієнта γ
- •Шкала еколого-господарського значення земель
- •Індекс поправки
- •Завдання 4.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.2
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.3
- •Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.4
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 5 визначення ефективності природоохоронних заходів
- •Завдання 5.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Умова задачі
- •Висновки
- •Завдання 5.2
- •Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.3
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.4
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин у стічних водах
- •Показники відносної небезпечності деяких забруднюючих речовин
- •Висновки
- •Завдання 5.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.6
- •Значення поправочного коефіцієнта λі
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.7
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 6 розрахунок зборів за забруднення природного середовища
- •6.1. Визначення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту*
- •Нормативи плати за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
- •Нормативи збору за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами залежно від класу небезпечності
- •Нормативи зборів за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами залежно від установлених орієнтовно небезпечних рівнів впливу для тих речовин, для яких не встановлені класи небезпечності
- •Нормативи плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1 т пального
- •Значення маси шкідливих речовин, які поступають в атмосферу
- •6.2. Визначення платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище
- •Регіональні (басейнові) коефіцієнти
- •Продовж. Табл. 6.8
- •Нормативи збору за скиди основних забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •6.3. Визначення платежів за розміщення відходів
- •Нормативи збору за розміщення відходів
- •Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів
- •Коефіцієнт, що враховує характер устаткування відходосховища
- •Завдання 6.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Додаток а Фактичний вміст забруднюючих речовин, мг/м3
- •Додаток б Вихідні дані для завдання 2.1 Частка відведених угідь за варіантами розподілу
- •Характеристика ділянки
- •Вихідні дані для завдання 2.2
- •Додаток в Вихідні дані для завдання 3.1
- •Додаток д Вихідні дані для завдання 4.1*
- •Вихідні дані для завдання 4.2
- •Вихідні дані для завдання 4.3
- •Вихідні дані для завдання 4.4
- •Вихідні дані для завдання 4.5*
- •Додаток е Вихідні дані для завдання 5.1
- •Вихідні дані для завдання 5.2
- •Вихідні дані для завдання 5.3
- •Вихідні дані для завдання 5.4* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин у стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.5* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин в стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.6
- •Вихідні дані для завдання 5.7
- •Додаток ж Вихідні дані для завдання 6.1
- •Список рекомендованої літератури
- •40030, М. Суми, вул. Петропавлівська, 57
Значення коефіцієнта, що враховує кількість жителів населеного пункту
Чисельність населення, тис. осіб |
Значення коефіцієнта f1 |
До 100 |
1 |
100,1-250 |
1,2 |
250,1-500 |
1,35 |
500,1-1000 |
1,55 |
понад 1000 |
1,8 |
Таблиця 4.8
Значення коефіцієнта, що враховує народногосподарське значення населеного пункту
№ пор. |
Тип населеного пункту |
Значення коефіцієнта f2 |
1 |
Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села) |
1 |
2 |
Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста державного значення) |
1,25 |
3 |
Населені пункти, віднесені до курортних |
1,65 |
Розмір компенсації збитків в одиницях національної валюти (Зк) визначається за формулою:
Зк = Мі · 1,1П · Аі · Кт · Кзі , (4.8)
де Мі – маса і-ї забруднюючої речовини, викинутої в атмосферне повітря понаднормативно, т;
1,1П – базова ставка компенсації збитків у частках мінімальної заробітної плати (П) за 1 т умовної забруднюючої речовини на момент перевірки, од. національної валюти/т;
Аі – безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини;
Кт – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-економічні особливості;
Кзі – коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-ю забруднюючою речовиною.
Розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (Мі) виконується за формулою:
Мі = 0,0036 (Vі · Сі – Мді) · Т, (4.9)
де Vі – об’ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела, м3/с;
Сі – середня концентрація і-ї забруднюючої речовини (із серії відібраних проб), г/м3, розрахована як середня арифметична;
Мді – потужність дозволеного викиду і-ї забруднюючої речовини для цього джерела, г/с, встановлена дозволом на викид;
Т – час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, год.
Економічні збитки від забруднення води (Зв) визначаються за формулою:
Зв =∑ l ·Зdв · Мс , (4.10)
де l – коефіцієнт, який враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону (табл. 4.9);
Зdв – питомі збитки від скиду 1 т забруднюючої речовини у воду (табл. 4.10);
Мс – маса викиду у воду, т/рік.
Таблиця 4.9
Регіональні (басейнові) коефіцієнти l
Басейни морів і річок |
Значення коефіцієнта |
Азовське море |
2,0 |
Чорне море |
2,0 |
Дунай |
2,2 |
Тиса |
3,0 |
Прут |
3,0 |
Дністер |
2,8 |
Дніпро (від кордону України до м. Києва) |
2,5 |
Дніпро (Каховський гідровузол до Чорного моря) |
1,8 |
Басейни морів і річок |
Значення коефіцієнта |
Західний Буг та ріки басейну Вісли |
2,5 |
Десна |
2,5 |
Південний Буг |
2,2 |
Річки Кримського півострова |
2,8 |
Сіверський Донець |
2,2 |
Міус |
2,2 |
Кальміус |
2,2 |
Таблиця 4.10