- •Регіональна економіка Модуль 2. Екологія
- •Б.А. Дадашев, в.В. Обливанцов, в.П. Гордієнко
- •Практичне заняття 1 антропогенне забруднення та інженерна оцінка стану навколишнього природного середовища за методом в.Г. Гмошинського
- •Оцінка стану навколишнього середовища
- •Загальна екологічна таблиця
- •Оціночна шкала потреб у здійсненні природоохоронних заходів
- •Завдання 1.1
- •Фізіологічна норма та коефіцієнт зважування і-ї забруднюючої речовини
- •Приклад розв’язання
- •Фактичний вміст забруднювачів по населених пунктах, Nі мг/м3
- •Висновки
- •Завдання 1.2
- •Завдання 2.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Частка відведених угідь за варіантами розподілу
- •Характеристика ділянки
- •Висновки
- •Завдання 2.2
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 3 Екологічне нормування. Визначення граничнодопустимих викидів (гдв) шкідливих речовин в атмосферу
- •Граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин
- •3.1. Визначення граничнодопустимих викидів
- •Значення коефіцієнта температурної стратифікації атмосфери
- •Значення коефіцієнта, що враховує швидкість осідання забруднень
- •Розрахунки коефіцієнта m
- •Розрахунки коефіцієнта n
- •3.2. Розрахунок системи пилогазовловлювання
- •Завдання 3.1
- •Фонова концентрація та температура зовнішнього повітря
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 4 визначення еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища
- •Значення величини Аі для деяких речовин, умов. Т/т
- •Продовження табл. 4.1
- •Значення Аі для деяких видів пилу, умов. Т/т
- •Значення показника, який враховує регіональні особливості території активного забруднення
- •Значення показника відносної небезпечності забруднення водогосподарських ділянок
- •Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству (на 1 особу), залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Питомі збитки сільському господарству (на 1 га) та промисловості (на 1 млн. Грн. Фондів) залежно від концентрації пилу та сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Значення коефіцієнта, що враховує кількість жителів населеного пункту
- •Значення коефіцієнта, що враховує народногосподарське значення населеного пункту
- •Регіональні (басейнові) коефіцієнти l
- •Питомі збитки за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти*
- •Величина коефіцієнта q
- •Питомі збитки (Зdгр) від 1 т відходів
- •Величина коефіцієнта α
- •Величина коефіцієнта γ
- •Шкала еколого-господарського значення земель
- •Індекс поправки
- •Завдання 4.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.2
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.3
- •Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.4
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 5 визначення ефективності природоохоронних заходів
- •Завдання 5.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Умова задачі
- •Висновки
- •Завдання 5.2
- •Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.3
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.4
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин у стічних водах
- •Показники відносної небезпечності деяких забруднюючих речовин
- •Висновки
- •Завдання 5.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.6
- •Значення поправочного коефіцієнта λі
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.7
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 6 розрахунок зборів за забруднення природного середовища
- •6.1. Визначення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту*
- •Нормативи плати за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
- •Нормативи збору за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами залежно від класу небезпечності
- •Нормативи зборів за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами залежно від установлених орієнтовно небезпечних рівнів впливу для тих речовин, для яких не встановлені класи небезпечності
- •Нормативи плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1 т пального
- •Значення маси шкідливих речовин, які поступають в атмосферу
- •6.2. Визначення платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище
- •Регіональні (басейнові) коефіцієнти
- •Продовж. Табл. 6.8
- •Нормативи збору за скиди основних забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •6.3. Визначення платежів за розміщення відходів
- •Нормативи збору за розміщення відходів
- •Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів
- •Коефіцієнт, що враховує характер устаткування відходосховища
- •Завдання 6.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Додаток а Фактичний вміст забруднюючих речовин, мг/м3
- •Додаток б Вихідні дані для завдання 2.1 Частка відведених угідь за варіантами розподілу
- •Характеристика ділянки
- •Вихідні дані для завдання 2.2
- •Додаток в Вихідні дані для завдання 3.1
- •Додаток д Вихідні дані для завдання 4.1*
- •Вихідні дані для завдання 4.2
- •Вихідні дані для завдання 4.3
- •Вихідні дані для завдання 4.4
- •Вихідні дані для завдання 4.5*
- •Додаток е Вихідні дані для завдання 5.1
- •Вихідні дані для завдання 5.2
- •Вихідні дані для завдання 5.3
- •Вихідні дані для завдання 5.4* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин у стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.5* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин в стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.6
- •Вихідні дані для завдання 5.7
- •Додаток ж Вихідні дані для завдання 6.1
- •Список рекомендованої літератури
- •40030, М. Суми, вул. Петропавлівська, 57
Завдання 2.1
На основі зіставлення економічної оцінки 1 га сільськогосподарських угідь визначте найбільш доцільний з наведених нижче варіантів розподілу 910 га земель за напрямками використання та обґрунтуйте свої висновки.
Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Б.
Приклад розв’язання (1 варіант)
Таблиця 2.1
Частка відведених угідь за варіантами розподілу
Напрямки використання |
Частка відведених угідь за варіантами розподілу, % |
||
І |
ІІ |
ІІІ |
|
Вирощування фруктових садів (ФС) |
10 |
45 |
30 |
Вирощування овочів (ОВ) |
50 |
20 |
55 |
Пасовища (П) |
40 |
35 |
15 |
Таблиця 2.2
Характеристика ділянки
Показник |
Значення |
Фруктовий сад |
|
Замикаючі витрати, умов. одн./га |
3120 |
Індивідуальні витрати, умов. одн./га |
1510 |
Коефіцієнт врожайності, одн. |
2,0 |
Овочеві культури |
|
Замикаючі витрати, умов. одн./га |
1210 |
Індивідуальні витрати, умов. одн./га |
600 |
Коефіцієнт врожайності, одн. |
1,5 |
Пасовища |
|
Замикаючі витрати, умов. одн./га |
274 |
Індивідуальні витрати, умов. одн./га |
139 |
Коефіцієнт врожайності, одн. |
1,2 |
Коефіцієнт, що враховує динаміку в часі показників |
1,5 |
Визначимо економічну оцінку 1 га сільськогосподарських угідь для кожного із зазначених напрямків їх використання на основі рентного підходу за формулою 2.1:
R (ФС) = 1,5 · 2,0 · (3120 – 1510) = 4830 грн./га.
R (ОК) = 1,5 · 1,5 · (1210 – 600) = 1372,5 грн./га.
R (П) = 1,5 · 1,2 · (274 – 139) = 243 грн./га.
Визначимо загальну економічну оцінку досліджуваних 910 га землі для кожного з трьох запропонованих варіантів розподілу між можливими напрямками використання:
R1 = 910 · (0,1 · 4830 + 0,5 · 1372,5 + 0,4 · 243) = 1152469,5 грн.
R2 = 910 · (0,45 · 4830 + 0,2 · 1372,5 + 0,35 · 243) = 2305075,5 грн.
R3 = 910 · (0,3 · 4830 + 0,55 · 1372,5 + 0,15 · 243) = 2038695,75 грн.
Висновки
Серед запропонованих напрямків розподілу сільськогосподарських угідь за напрямками використання найбільш доцільним є другий варіант, оскільки він дозволяє суспільству отримати найбільш високий обсяг доходів від експлуатації даного природного ресурсу.
Завдання 2.2
Провести грошову оцінку земельної ділянки, вкритої лісом, якщо очікується, що ймовірна вартість продажу земельної ділянки після четвертого року її експлуатації становитиме 10 млн. грн.
Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Б.
Приклад розв’язання (1 варіант)
Таблиця 2.3
Вихідні дані
Показник |
Період |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Дохід від реалізації, млн. грн.: - деревини - інших лісових ресурсів |
40 15 |
21 12 |
37 9 |
34 14 |
Дохід від надання, тис. грн.: - мисливських послуг - рекреаційних послуг |
115 80 |
110 95 |
100 65 |
95 75 |
Технологічні витрати на вирощування лісу, млн. грн. |
10 |
12 |
8 |
9 |
Витрати первинної переробки, млн. грн. |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
1,1 |
Витрати реалізації, млн. грн. |
0,9 |
0,5 |
0,8 |
0,4 |
Прибуток за період обороту рубки, тис. грн. |
700 |
750 |
590 |
800 |
Норма віддачі на інвеcтований в земельну ділянку капітал, % |
15 |
Оскільки вибір методичного підходу при проведенні грошової оцінки земельних ділянок здійснюється за критерієм повноти інформації про об'єкт оцінки, то, проаналізувавши вихідні дані, можна зробити висновок про доцільність застосування методу непрямої капіталізації доходу.
Розрахуємо рентний дохід, отримання якого очікується при експлуатації землі як фактора лісогосподарського виробництва протягом чотирьох років.
ДО1 = (40 + 15 + 0,115 + 0,08) – (10 + 0,6 + 0,9) + 0,7 = 44,395 млн. грн.
ДО2 = (21 + 12 + 0,11 + 0,095) – (12 + 0,7 + 0,5) + 0,75 = 20,755 млн. грн.
ДО3 = (37 + 9 + 0,1 + 0,065) – (8 + 0,8 + 0,8) + 0,59 = 37,155 млн. грн.
ДО4 = (34 + 14 + 0,095 + 0,075) – (9 + 1,1 + 0,4) + 0,8 = 38,47 млн. грн.
Визначимо ціну земельної ділянки за методом непрямої капіталізації доходу за формулою 2.2, враховуючи, що Ск = 0,15:
, (2.2)
де ДОі – очікуваний чистий операційний або рентний дохід за і-й рік, грн.;
Р – очікувана вартість земельної ділянки на момент її продажу у майбутньому, грн.;
t – період, який враховується при непрямій капіталізації чистого операційного або рентного доходу, рік.
млн. грн.