- •Регіональна економіка Модуль 2. Екологія
- •Б.А. Дадашев, в.В. Обливанцов, в.П. Гордієнко
- •Практичне заняття 1 антропогенне забруднення та інженерна оцінка стану навколишнього природного середовища за методом в.Г. Гмошинського
- •Оцінка стану навколишнього середовища
- •Загальна екологічна таблиця
- •Оціночна шкала потреб у здійсненні природоохоронних заходів
- •Завдання 1.1
- •Фізіологічна норма та коефіцієнт зважування і-ї забруднюючої речовини
- •Приклад розв’язання
- •Фактичний вміст забруднювачів по населених пунктах, Nі мг/м3
- •Висновки
- •Завдання 1.2
- •Завдання 2.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Частка відведених угідь за варіантами розподілу
- •Характеристика ділянки
- •Висновки
- •Завдання 2.2
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 3 Екологічне нормування. Визначення граничнодопустимих викидів (гдв) шкідливих речовин в атмосферу
- •Граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин
- •3.1. Визначення граничнодопустимих викидів
- •Значення коефіцієнта температурної стратифікації атмосфери
- •Значення коефіцієнта, що враховує швидкість осідання забруднень
- •Розрахунки коефіцієнта m
- •Розрахунки коефіцієнта n
- •3.2. Розрахунок системи пилогазовловлювання
- •Завдання 3.1
- •Фонова концентрація та температура зовнішнього повітря
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 4 визначення еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища
- •Значення величини Аі для деяких речовин, умов. Т/т
- •Продовження табл. 4.1
- •Значення Аі для деяких видів пилу, умов. Т/т
- •Значення показника, який враховує регіональні особливості території активного забруднення
- •Значення показника відносної небезпечності забруднення водогосподарських ділянок
- •Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству (на 1 особу), залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Питомі збитки сільському господарству (на 1 га) та промисловості (на 1 млн. Грн. Фондів) залежно від концентрації пилу та сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Значення коефіцієнта, що враховує кількість жителів населеного пункту
- •Значення коефіцієнта, що враховує народногосподарське значення населеного пункту
- •Регіональні (басейнові) коефіцієнти l
- •Питомі збитки за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти*
- •Величина коефіцієнта q
- •Питомі збитки (Зdгр) від 1 т відходів
- •Величина коефіцієнта α
- •Величина коефіцієнта γ
- •Шкала еколого-господарського значення земель
- •Індекс поправки
- •Завдання 4.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.2
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.3
- •Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.4
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 5 визначення ефективності природоохоронних заходів
- •Завдання 5.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Умова задачі
- •Висновки
- •Завдання 5.2
- •Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.3
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.4
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин у стічних водах
- •Показники відносної небезпечності деяких забруднюючих речовин
- •Висновки
- •Завдання 5.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.6
- •Значення поправочного коефіцієнта λі
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.7
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 6 розрахунок зборів за забруднення природного середовища
- •6.1. Визначення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту*
- •Нормативи плати за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
- •Нормативи збору за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами залежно від класу небезпечності
- •Нормативи зборів за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами залежно від установлених орієнтовно небезпечних рівнів впливу для тих речовин, для яких не встановлені класи небезпечності
- •Нормативи плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1 т пального
- •Значення маси шкідливих речовин, які поступають в атмосферу
- •6.2. Визначення платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище
- •Регіональні (басейнові) коефіцієнти
- •Продовж. Табл. 6.8
- •Нормативи збору за скиди основних забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •6.3. Визначення платежів за розміщення відходів
- •Нормативи збору за розміщення відходів
- •Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів
- •Коефіцієнт, що враховує характер устаткування відходосховища
- •Завдання 6.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Додаток а Фактичний вміст забруднюючих речовин, мг/м3
- •Додаток б Вихідні дані для завдання 2.1 Частка відведених угідь за варіантами розподілу
- •Характеристика ділянки
- •Вихідні дані для завдання 2.2
- •Додаток в Вихідні дані для завдання 3.1
- •Додаток д Вихідні дані для завдання 4.1*
- •Вихідні дані для завдання 4.2
- •Вихідні дані для завдання 4.3
- •Вихідні дані для завдання 4.4
- •Вихідні дані для завдання 4.5*
- •Додаток е Вихідні дані для завдання 5.1
- •Вихідні дані для завдання 5.2
- •Вихідні дані для завдання 5.3
- •Вихідні дані для завдання 5.4* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин у стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.5* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин в стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.6
- •Вихідні дані для завдання 5.7
- •Додаток ж Вихідні дані для завдання 6.1
- •Список рекомендованої літератури
- •40030, М. Суми, вул. Петропавлівська, 57
Концентрація шкідливих речовин у стічних водах
Забруднююча речовина |
Аі, умов. т/т |
Концентрація шкідливих речовин в стічних водах, г/м3 |
|
до вжиття заходів |
після вжиття заходів |
||
БПК |
0,33 |
380 |
51 |
Зважені речовини |
0,05 |
560 |
32 |
Аміак |
20 |
0,25 |
0,04 |
Стирол |
10 |
1,2 |
0,03 |
Скипидар |
5 |
0,8 |
0,08 |
Оцінку ефективності водоохоронного заходу проводимо шляхом зіставлення еколого-економічного результату і витрат.
Збитки визначаємо за формулою:
З = Зпит Мq = γ·δк Мq , (5.6)
де γ – вартісна оцінка збитку від одиниці викиду шкідливих речовин (коефіцієнт переведення обсягів забруднення у грошові одиниці, значення якого дорівнює 400 грн./умов. т);
σ – коефіцієнт, що враховує регіональні особливості території зони активного забруднення (табл. 4.4);
Mq – приведена маса (приведений об’єм) забруднюючих речовин, усунутих в результаті здійснення водоохоронних заходів, умов. т/рік.
Приведена маса річного скиду є умовною величиною, що дозволяє в порівняльному вигляді, використовуючи нормативи ГДК, відобразити шкідливість забруднюючих речовин, що містяться у стічних водах. Приведена маса визначається за формулою:
,
(5.7)
де С'і, Сі – концентрація і-ої забруднюючої речовини в стічних водах відповідно до і після здійснення водоохоронного заходу, г/м3;
ГДКі – граничнодопустима концентрація і-ої забруднюючої речовини у водоймі, г/м3;
Vq – об’єм стічних вод, що очищуються, млн. м3/рік;
n – кількість забруднюючих речовин (i = 1, 2, 3,...,n).
mi – маса і-ої забруднюючої речовини, усунутої в результаті проведення водоохоронних заходів, т/рік, визначається за формулою:
m1 = (С 'і – Сі) Vq , (5.8)
де Аі – показник відносної небезпечності і-ої забруднюючої речовини у водоймі, умов. т/т (табл. 5.5).
Таблиця 5.5
Показники відносної небезпечності деяких забруднюючих речовин
№ пор. |
Забруднююча речовина |
ГДК, г/м3 |
Аі, умов. т/т |
1 |
БПК |
3,0 |
0,33 |
2 |
Зважені речовини |
2,0 |
0,05 |
3 |
Сульфати |
500 |
0,002 |
4 |
Хлориди |
350 |
0,003 |
5 |
Азот загальний |
10 |
0,1 |
6 |
СПАР |
0,5 |
2 |
7 |
Нафта та нафтопродукти |
0,05 |
20 |
8 |
Мідь |
0,01 |
100 |
9 |
Цинк |
0,01 |
100 |
10 |
Аміак |
0,05 |
20 |
11 |
Миш’як |
0,05 |
20 |
12 |
Ціаніди |
0,05 |
20 |
13 |
Скипидар |
0,2 |
5 |
14 |
Стирол |
0,1 |
10 |
15 |
Формальдегід |
0,1 |
10 |
16 |
Фенол |
0,001 |
1000 |
Розраховуємо масу забруднюючих речовин mi, усунутих в результаті здійснення водоохоронних заходів т/рік, за формулою 5.8:
БПК m1 = (380 – 51)24 = 7896;
зважені речовини m2 = (560 – 32)24 = 12672;
аміак m3 = (0,25 – 0,04)24 = 5,04;
стирол m4 = (1,2 – 0,03)24 = 28,08;
скипидар m5 = (0,8 – 0,08)24 = 17,28.
Розраховуємо приведену масу забруднюючих речовин, усунутих в результаті здійснення водоохоронних заходів, за формулою 5.7:
Mq = 0,337896 + 0,0512672 + 205,04 + 1028,08 + 517,28 = = 3707,28 умов. т/рік.
Оскільки регіонами проведення водоохоронних заходів є Дніпро, північна частина Сумської області, де σ = 1,75 (табл. 4.4), відвернені збитки та еколого-економічний результат становлять:
Р = Звідв = Зпит Мq = γ·δк Мq = 400·1,75·3707,28 = 2595096 грн.
Витрати на реалізацію водоохоронних заходів розраховуємо за формулою 5.4:
В = С + ЕнК = 700000 + 0,15 8400000 = 1960000 грн.
Ефективність від впровадження природоохоронного заходу визначаємо за формулою 5.1:
Е = Р – В = 2595096 – 1960000 = 635096 грн.
