Севастопольський інститут банківської справи

Української академії банківської справи Національного банку України

ЗАТВЕРДЖУЮ

директор

канд. екон. наук, доцент

_____________В.І. Огієнко

01.09.2011

ПРАВИЛА ТА ЗРАЗКИ ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ

Методичні рекомендації

для викладачів і студентів усіх форм навчання

Севастополь – 2011

Рекомендовано до видання методичною радою Севастопольского інституту банківської справи Української академії банківської справи НБУ, протокол № __ від __ _________ 2011 р.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри економічної кібернетики, протокол № __ від __ _________ 2011 р.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри інформаційних технологій та систем, протокол № __ від __ _________ 2011 р.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри міжнародної економіки, протокол № __ від __ _________ 2011 р.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри обліку і аудиту, протокол № __ від __ _________ 2011 р.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри правознавства, протокол № __ від __ _________ 2011 р.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри фінансів та кредиту, протокол № __ від __ _________ 2011 р.

УДК 336.74+336.77[(073)

Г 89

УКЛАДАЧІ:

викладач кафедри фінансів та кредиту СІБС УАБС НБУ _________________ М.А. Ребрик

старший викладач кафедри банківської справи ДВНЗ «УАБС НБУ» _________________ Д.Л. Лобода

Рецензент:

П __

Правила та зразки оформлення науково-дослідних робіт: методичні рекомендації для викладачів і студентів усіх форм навчання [Текст] / укладачі : М. А. Ребрик, Д. Л. Лобода. – Севастополь : СІБС УАБС НБУ, 2011. – __ с.

Дані методичні рекомендації підготовлено з метою надання студентам та викладачам організаційно-методичної допомоги з написання науково-дослідних робіт. Розглянуті правила та наведені зразки оформлення основних структурних частин науково-дослідних робіт.

УДК 336.74+336.77[(073)

© Севастопольський інститут банківської справи Української академії банківської справи Національного банку України

ЗМІСТ

1. ОФОРМЛЕННЯ ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ РОБОТИ 4

1.1 Правила оформлення основної частини роботи 4

1.2 Зразок оформлення основної частини роботи 9

2. ОФОРМЛЕННЯ ТАБЛИЦЬ 17

2.1 Правила оформлення таблиць 17

2.2 Зразок оформлення таблиць 20

3. ОФОРМЛЕННЯ ІЛЮСТРАЦІЙ 21

3.1 Правила оформлення ілюстрацій 21

3.2 Зразок оформлення ілюстрацій 23

4. ОФОРМЛЕННЯ ФОРМУЛ ТА РІВНЯНЬ 24

4.1 Правила оформлення формул та рівнянь 24

4.2 Зразок оформлення формул та рівнянь 26

5. ОФОРМЛЕННЯ ДОДАТКІВ 27

5.1 Правила оформлення додатків 27

5.2 Зразок оформлення додатків 29

5.2.1 Оформлення додатку, що містить таблицю, розташовану на декількох листах 29

5.2.2 Оформлення додатку, що містить рисунок 31

5.2.3 Оформлення додатку, що містить формулу 32

5.2.4 Оформлення додатку, що містить декілька таблиць 33

5.2.5 Оформлення додатку за альбомної орієнтації 93

6. БІБЛІОГРАФІЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ 37

6.1 Правила оформлення переліку посилань 37

6.2 Зразок оформлення переліку посилань 38

ДОДАТКИ 39

1. Оформлення основної частини роботи

1.1 Правила оформлення основної частини роботи

Робота має бути виконана машинним (за допомогою комп’ютерної техніки) способом на одному боці аркуша білого паперу. На друкованій сторінці розміщується 28-30 рядків по 70-75 знаків у кожному. Основний шрифт – Times New Roman, розмір основного шрифту – 14 кегель (pt), міжрядковий інтервал – 1,5 рядки. Текст потрібно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє та нижнє – 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Не припускається застосування напівжирного, підкресленого та курсивного шрифту (або їх комбінацій).

Номер сторінки розміщується у верхньому правому куті, розмір шрифту – 14 (pt). Нумерація вказується, починаючи з другої сторінки вступу. По всій роботі, у т.ч. додатках, використовується наскрізна нумерація. У випадку, якщо додаток створений із застосуванням альбомної орієнтації аркуша, номер сторінки проставляється у верхньому правому куті за книжкової орієнтації аркуша. Припускається нумерація виконана від руки чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору.

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати п’яти знакам (1,25 см).

Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому величина, щільність та написання тексту повинна бути наближеною до відповідних величин основного тексту.

Підчищення або зафарбування білою фарбою букв або слів в роботі допускається, але не більше трьох на одному аркуші. Помилки та неохайність в оформленні тексту є підставою для зниження загальної оцінки роботи.

Текст основної частини поділяють на розділи, підрозділи, пункти та (за необхідності) підпункти.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ» друкують великими літерами з вирівнюванням по центру сторінки.

Заголовок розділу друкується великими літерами з вирівнюванням по центру сторінки (без абзацного відступу). Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу по ширині сторінки. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Між назвами підрозділів та пунктів вільних рядків не залишають.

Між заголовком (підрозділу, пункту) та подальшим текстом доцільно залишити два вільні рядки (кегель – 14 pt, міжрядковий інтервал – 1,5 рядки).

Відстань між основами рядків заголовка, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті (міжрядковий інтервал – 1,5 рядки).

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти слід нумерувати арабськими цифрами. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять. Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять.

Кожну структурну частину («ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ») треба починати з нової сторінки. Підрозділи в межах розділів не починають з нової сторінки. Між закінченням основного тексту підрозділу та заголовком наступного підрозділу доцільно залишити два вільні рядки (кегель – 14 pt, міжрядковий інтервал – 1,5 рядки). Аналогічно оформлюються закінчення пунктів в межах підрозділів.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї відсутній текст або розміщено тільки один рядок тексту.

Не допускається розташування на одній сторінці одночасно і таблиці, і ілюстрації, якщо між ними відсутня текстова частина обсягом менше 4 рядків.

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою (за винятком літер ґ, є, з, і, ї, й, о, ч, ь), або, не нумеруючи – дефіс (–, але не -) (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації). Наприкінці кожної позиції переліку ставиться крапка з комою (;), окрім останньої позиції, після якої ставиться крапка.

Після вказаних позначень (малої літери української абетки з дужкою, арабської цифри з дужкою, дефіса) текст позицій переліку починається з малої літери.

Переліки першого рівня деталізації друкують з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

У тексті роботи за необхідності зазначення назв організацій слід використовувати офіційні назви. Наприклад, не ПриватБанк, а ПАТ КБ «Приватбанк»; не банк Аваль, а ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». Недоречно розривати абревіатуру, що вказує на форму господарювання (ВАТ, ПАТ тощо), та саму назву банку («Приватбанк», «Укрсиббанк» тощо), переносячи її на наступний рядок.

У тексті роботи слід використовувати однотипне позначення лапок – « », а символи «%» та «№» слід друкувати окремо від цифр, оскільки вони є позначеннями окремих слів.

Примітки вміщують у роботі за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації. Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються. Примітки друкуються наступним чином: шрифтом – Times New Roman, розмір основного шрифту – 12 кегель (pt), міжрядковий інтервал – 1 рядок.

Одну примітку не нумерують. Слово «Примітка» друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова «Примітка» ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки.

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова «Примітки» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки.

Цитата в тексті може потребувати виноски. Посилання на виноску оформлюється у вигляді арабської цифри з дужкою у форматі надрядкового шрифту, наприклад, «Розрахунок базується на використанні інтуїтивного прогнозування за методом Дельфи¹⁾». Нумерація виносок відбувається у межах однієї сторінки. Виноска розміщується внизу сторінки та відділена від основного тексту горизонтальною лінією довжиною п’ять сантиметрів. Текст виноски оформлюється шрифтом Times New Roman, розмір основного шрифту – 10 кегель (pt), міжрядковий інтервал – одинарний.

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7; 10]...». Якщо наводиться цитата, то позначається порядковий номер джерела і номер сторінки, звідки взято цитату (наприклад: [1, С. 35; 2, С. 33]).

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

1. текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

2. цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками ( … ). Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

3. кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

4. при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.

Робота брошурується. Для дипломних робіт обов’язковим є брошурування типографським способом, для інших видів робіт – з використанням швидкозшивача з перфорацією (під дирокол). На останній сторінці висновків студент власноручно ставить дату закінчення роботи та підпис.

Додаткову інформацію щодо загальних вимог до оформлення наукових робіт також можна знайти в Державному стандарті України «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення» (ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»).

Приклад оформлення основної частини роботи наведено нижче.