- •Регіональна економіка Модуль 2. Екологія
- •Б.А. Дадашев, в.В. Обливанцов, в.П. Гордієнко
- •Практичне заняття 1 антропогенне забруднення та інженерна оцінка стану навколишнього природного середовища за методом в.Г. Гмошинського
- •Оцінка стану навколишнього середовища
- •Загальна екологічна таблиця
- •Оціночна шкала потреб у здійсненні природоохоронних заходів
- •Завдання 1.1
- •Фізіологічна норма та коефіцієнт зважування і-ї забруднюючої речовини
- •Приклад розв’язання
- •Фактичний вміст забруднювачів по населених пунктах, Nі мг/м3
- •Висновки
- •Завдання 1.2
- •Завдання 2.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Частка відведених угідь за варіантами розподілу
- •Характеристика ділянки
- •Висновки
- •Завдання 2.2
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 3 Екологічне нормування. Визначення граничнодопустимих викидів (гдв) шкідливих речовин в атмосферу
- •Граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин
- •3.1. Визначення граничнодопустимих викидів
- •Значення коефіцієнта температурної стратифікації атмосфери
- •Значення коефіцієнта, що враховує швидкість осідання забруднень
- •Розрахунки коефіцієнта m
- •Розрахунки коефіцієнта n
- •3.2. Розрахунок системи пилогазовловлювання
- •Завдання 3.1
- •Фонова концентрація та температура зовнішнього повітря
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 4 визначення еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища
- •Значення величини Аі для деяких речовин, умов. Т/т
- •Продовження табл. 4.1
- •Значення Аі для деяких видів пилу, умов. Т/т
- •Значення показника, який враховує регіональні особливості території активного забруднення
- •Значення показника відносної небезпечності забруднення водогосподарських ділянок
- •Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству (на 1 особу), залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Питомі збитки сільському господарству (на 1 га) та промисловості (на 1 млн. Грн. Фондів) залежно від концентрації пилу та сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Значення коефіцієнта, що враховує кількість жителів населеного пункту
- •Значення коефіцієнта, що враховує народногосподарське значення населеного пункту
- •Регіональні (басейнові) коефіцієнти l
- •Питомі збитки за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти*
- •Величина коефіцієнта q
- •Питомі збитки (Зdгр) від 1 т відходів
- •Величина коефіцієнта α
- •Величина коефіцієнта γ
- •Шкала еколого-господарського значення земель
- •Індекс поправки
- •Завдання 4.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.2
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.3
- •Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.4
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 4.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 5 визначення ефективності природоохоронних заходів
- •Завдання 5.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Умова задачі
- •Висновки
- •Завдання 5.2
- •Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.3
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.4
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин у стічних водах
- •Показники відносної небезпечності деяких забруднюючих речовин
- •Висновки
- •Завдання 5.5
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.6
- •Значення поправочного коефіцієнта λі
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Завдання 5.7
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Практичне заняття 6 розрахунок зборів за забруднення природного середовища
- •6.1. Визначення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту*
- •Нормативи плати за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
- •Нормативи збору за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами залежно від класу небезпечності
- •Нормативи зборів за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами залежно від установлених орієнтовно небезпечних рівнів впливу для тих речовин, для яких не встановлені класи небезпечності
- •Нормативи плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1 т пального
- •Значення маси шкідливих речовин, які поступають в атмосферу
- •6.2. Визначення платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище
- •Регіональні (басейнові) коефіцієнти
- •Продовж. Табл. 6.8
- •Нормативи збору за скиди основних забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •6.3. Визначення платежів за розміщення відходів
- •Нормативи збору за розміщення відходів
- •Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів
- •Коефіцієнт, що враховує характер устаткування відходосховища
- •Завдання 6.1
- •Приклад розв’язання (1 варіант)
- •Висновки
- •Додаток а Фактичний вміст забруднюючих речовин, мг/м3
- •Додаток б Вихідні дані для завдання 2.1 Частка відведених угідь за варіантами розподілу
- •Характеристика ділянки
- •Вихідні дані для завдання 2.2
- •Додаток в Вихідні дані для завдання 3.1
- •Додаток д Вихідні дані для завдання 4.1*
- •Вихідні дані для завдання 4.2
- •Вихідні дані для завдання 4.3
- •Вихідні дані для завдання 4.4
- •Вихідні дані для завдання 4.5*
- •Додаток е Вихідні дані для завдання 5.1
- •Вихідні дані для завдання 5.2
- •Вихідні дані для завдання 5.3
- •Вихідні дані для завдання 5.4* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин у стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.5* Параметри будівництва
- •Концентрація шкідливих речовин в стічних водах до та після вжиття заходів, г/м3
- •Вихідні дані для завдання 5.6
- •Вихідні дані для завдання 5.7
- •Додаток ж Вихідні дані для завдання 6.1
- •Список рекомендованої літератури
- •40030, М. Суми, вул. Петропавлівська, 57
Висновки
Економічні збитки для промислового підприємства становлять 26,101 млн. грн.
Завдання 4.3
Визначте обсяг штрафних платежів для металургійного комбінату, розташованого в обласному центрі з кількістю населення 385 тис. осіб, який викидає в атмосферу 7 тис. т сірчаного ангідриду, 10 тис. т оксиду азоту, 2 тис. т сполук марганцю, 1 тис. т сполук хрому (1 варіант).
Таблиця 4.17
Питомі збитки за викиди окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
Забруднюючі речовини |
Питомі збитки, грн. за 1 т |
Оксиди азоту |
53 |
Оксиди вуглецю |
2 |
Ангідрид сірчаний |
53 |
Сірководень |
171 |
Хром та його сполуки |
1431 |
Ртуть та її сполуки |
2260 |
Марганець та його сполуки |
422 |
Сполуки кадмію |
422 |
Нікель та його сполуки |
2150 |
Свинець та його сполуки |
2260 |
Ацетон сірчистий |
53 |
Стирол |
389 |
Фенол |
242 |
Формальдегід |
132 |
Бензпірен |
67871 |
Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Д.
Приклад розв’язання (1 варіант)
Якщо параметри забруднення атмосфери виражені в тоннах, економічні збитки визначаємо за формулою 4.7:
За =∑ f1 · f2 · Зdа · Мв ,
де f1 – коефіцієнт, що враховує кількість населення, якому завдано збитків, знаходимо в табл. 4.7. При кількості населення від 250,1 до 500 тис. осіб (385 тис. осіб) даний коефіцієнт становить 1,35;
f2 – коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту, знаходимо в табл. 4.8. Враховуючи наявність металургійного комбінату, тип населеного пункту класифікується як багатофункціональний центр, відповідно коефіцієнт становить 1,25;
Зdа – питомі збитки від 1 т шкідливої речовини, що надійшла в атмосферу, знаходимо в табл. 4.17. Вони становлять для сірчаного ангідриду 53 грн. за 1 т; оксиду азоту – 53 грн. за 1 т; сполук марганцю – 422 грн. 1 за т; сполук хрому – 1431 грн. за 1 т;
Мв – маса викиду в атмосферу, т/рік.
За = 1,35·1,25 (7000·53 + 10000·53 + 2000·422 + 1000·1431) =
= 5359500 грн.
Висновки
Штрафні платежі для металургійного комбінату становлять 5359500 грн.
Завдання 4.4
Визначте економічні збитки для підприємства, яке скидає в Південний Буг 40 тис. т завислих речовин, 10 тис. т фосфатів та 8 тис. т сульфатів на рік (1 варіант).
Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Д.
Приклад розв’язання (1 варіант)
Визначаємо економічні збитки від забруднення води (Зв) за формулою 4.10:
Зв =∑ l ·Зdв · Мс ,
де l – коефіцієнт, який враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону, знаходимо в табл. 4.9. Для Південного Бугу він становить 2,2;
Зdв – питомі збитки від скиду 1 т забруднюючої речовини у воду знаходимо в табл. 4.10. Вони становлять для завислих речовин 1 грн. за 1 т; фосфатів – 28 грн. за 1 т; сульфатів – 1 грн. за 1 т;
Мс – маса викиду у воду, т/рік.
Зв = 2,2 (40000 · 1 + 10000 · 28 + 8000 · 1) = 721600 грн.