Висновки
Г
рошова
оцінка земельної ділянки, вкритої лісом,
становить 110,7234 млн. грн.
Практичне заняття 3 Екологічне нормування. Визначення граничнодопустимих викидів (гдв) шкідливих речовин в атмосферу
Екологічне нормування являє собою один з ефективних заходів охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів в умовах застосування недосконалих в екологічному відношенні технологій. Основу екологічного нормування становить визначення граничнодопустимої концентрації (ГДК), яка відноситься до нормативів екологічної безпеки і є постійно діючим стандартом якості навколишнього середовища.
Граничнодопустима концентрація (ГДК) – максимальна кількість шкідливих речовин в одиниці об’єму або маси середовища (води, повітря, ґрунту, продуктів харчування), яка при достатньо тривалій дії практично не впливає на стан здоров’я людини та не викликає негативних наслідків у житті майбутніх поколінь. Дані ГДК найбільш поширених забруднюючих речовин наведені в табл. 3.1.
Для того, щоб вимоги нормативів екологічної безпеки виконувалися, кожному підприємству з урахуванням місцевих вимог і фонового рівня забруднення встановлюються нормативи, що обмежують викиди, скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів. До обмежувальних нормативів негативного впливу відносяться ГДВ та ГДС.
Граничнодопустимі викиди (ГДВ) – це кількість шкідливих речовин, яка надходить у повітряне середовище з окремого джерела за одиницю часу та з урахуванням дії інших джерел, не створює рівня забруднення, що перевищує ГДК на межі санітарно-захисної зони (ділянка землі навколо підприємств, засаджена пилостійкими деревами, що відокремлює їх від житлових масивів з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров’я людей).
Таблиця 3.1
Граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин
ГДК шкідливих речовин |
||||||
у водних об’єктах, мг/л |
в атмосфері населених пунктів, мг/м3 |
в ґрунтах, мг/кг |
||||
Речовина |
ГДК |
Речовина |
ГДК макс. разова |
ГДК середньо-добова |
Речовина |
ГДК |
Аміак |
2,0 |
Нітробензол |
0,008 |
0,008 |
Метали |
|
Амонія сульфат |
1,0 |
Діоксид сірки |
0,5 |
0,05 |
Ванадій |
150 |
Активний хлор |
– |
Сірководень |
0,008 |
0,008 |
Кобальт |
5,0 |
Ацетон |
2,2 |
Хром |
0,0015 |
0,0015 |
Марганець: |
|
Бензол |
0,5 |
Фосфорний ангідрид |
0,15 |
0,05 |
чорнозему |
700 |
Дихлоретан |
ОДР 0,02 |
Оксиди азоту |
– |
0,04 |
дерно-підзолист. ґрунту: |
|
Залізо |
0,3 |
Пил бавовни |
0,5 |
0,04 |
рН = 4 |
300 |
Кадмій |
0,001 |
Пил нетоксичний |
0,5 |
0,15 |
рН = 5,1-5,9 |
400 |
Капролактам |
1,0 |
Оксиди міді |
– |
0,002 |
рН = 6 |
500 |
Кобальт |
0,1 |
Формальдегід |
– |
0,003 |
Мідь |
3,0 |
Кремній |
10,0 |
Фенол |
– |
0,003 |
Нікель |
4,0 |
Марганець |
0,1 |
Пари свинцю |
0,0003 |
0,0003 |
Ртуть |
2,1 |
Мідь |
1,0 |
Пари ртуті |
– |
0,0003 |
Свинець |
32 |
Натрій |
200,0 |
Гексахлоран |
0,03 |
0,003 |
Свинець (рухлива форма) |
6,0 |
Нафтопродукти |
0,1 |
Кіптява (сажа) |
0,15 |
0,05 |
Хром |
6,0 |
Нікель |
0,1 |
Метафос |
0,001 |
- |
Цинк |
23 |
Нітрати |
45,0 |
Солі нікелю |
– |
0,0002 |
Неорганічні сполуки |
|
Нітрити |
3,0 |
Двоокис телуру |
– |
0,00001 |
Нітрати |
130 |
Ртуть |
0,0005 |
Трихлорметан |
– |
0,03 |
Миш’як |
20 |
Свинець |
0,03 |
Пари сірчаної кислоти |
0,3 |
0,1 |
Сірководень |
0,4 |
Селен |
0,01 |
Хлор |
0,1 |
0,03 |
Суперфосфат |
200 |
Скипидар |
0,2 |
Хлорид заліза |
– |
0,004 |
Фториди |
10 |
Фенол |
0,001 |
Чадний газ |
3,0 |
1,0 |
Ароматичні вуглеводні |
|
Хром (С23+) |
0,5 |
Пари оцтової кислоти |
0,2 |
0,06 |
Бензол |
0,3 |
Хром (С26+) |
0,05 |
Ацетон |
0,35 |
0,35 |
Ізопропилбензол |
0,5 |
Цинк |
1,0 |
Нафталін |
0,003 |
0,003 |
Ксилоли |
0,3 |
Етиленгліколь |
1,0 |
Пеніцилін |
0,05 |
0,002 |
Стирол |
0,1 |
Аміак |
0,2 |
0,004 |
Толуол |
0,3 |
||
Диоксид вуглецю, СО2 |
3 |
1 |
Добрива та ПАР |
|||
Бензин |
5 |
1,5 |
Рідкі добрива з додаванням марганцю |
80 |
||
Пари фтороводню |
0,02 |
0,005 |
Азотно-калійні |
120 |
||
ПАР |
0,2 |
|||||