- •«Фізіологія внд»
- •Пояснювальна записка
- •Тема 1. Вступ.
- •Тема 2. Фізіологія збудливих тканин.
- •Тема 1. Природжена діяльність організму та умовні рефлекси.
- •5.01010601 « Соціальна педагогіка »
- •Розподіл навчального часу за темами
- •3. Завдання для самостійної роботи.
- •«Фізіологія внд»
- •Модуль1. Фізіологія збудливих тканин.
- •Тема 1. Вступ.
- •2. Роботи і.М.Сєченова і і.П.Павлова та їх значення для розвитку внд.
- •3. Методи дослідження внд.
- •4. Особливості дослідження внд у людини.
- •Модуль1. Фізіологія збудливих тканин.
- •Тема 2. Фізіологія збудливих тканин. План.
- •1. Біоелектричні явища в тканинах: будова мембран клітини, транспорт речовин через мембрану, потенціал дії та його розповсюдження.
- •2.Поняття про збудливість. Рефрактерність. Лабільність.
- •3.Нейрон. Нейроглія. Класифікація нейронів. Синаптичні контакти в центральній нервовій системі. Механізм синаптичної передачі імпульсів.
- •4.Поняття про гальмування в центральній нервовій системі. Види та механізми гальмування. Класифікація рефлексів. Види рефлекторних дуг.
- •5.Нервові центри, їх властивості. Принципи координації рефлекторних процесів.
- •6.Фізіологія окремих відділів центральної нервової системи. Провідні шляхи спинного та головного мозку. Асиметрія мозку. Електроенцефалографія.
- •Модуль 2. Фізіологія внд.
- •Тема1. Природжена діяльність організму та умовні рефлекси. План.
- •1.Особливості інстинктивної поведінки. Концепція драйву і драйв-рефлекси.
- •2.Фізіологічні основи емоційного стану. Особливості і значення позитивних емоцій.
- •3.Умовні рефлекси. Класифікація умовних рефлексів. Форми умовних рефлексів. Умовні рефлекси вищого порядку. Імітаційні (наслідувальні) умовні рефлекси.
- •4.Механізм утворення умовних рефлексів. Фізіологічні основи механізму замикання тимчасових зв’язків. Нейронні кореляти формування і прояву умовно-рефлекторних реакцій.
- •5. Корково-підкоркові системи інтеграції.
- •6. Деякі гіпотези щодо механізму замикання тимчасового зв’язку.
- •Тема 2. Пам’ять та її механізми.
- •1. Закономірності закріплення тимчасових зв’язків.
- •2. Молекулярна теорія пам’яті.
- •3. Голографічна теорія пам’яті.
- •4. Пам’ять і електричні явища в мозкові.
- •Модуль 2. Фізіологія внд.
- •Тема 5. Типологія і генетика вищої нервової діяльності. План.
- •1.Формування і розвиток основних властивостей типу вищої нервової діяльності в онтогенезі. Генотип і фенотип типологічних властивостей.
- •2. Визначення типів нервової системи тварин і людини.
- •3. Питання щодо можливості успадкування умовних рефлексів.
- •Тема 6. Еволюція вищої нервової діяльності. План.
- •Рівні еволюції вищої нервової діяльності. Індивідуально-набуті форми діяльності у безхребетних тварин.
- •2.Етапи розвитку умовно-рефлекторної діяльності в філогенезі хребетних тварин.
- •3. Вища нервова діяльність мавп. Основні особливості умовно-рефлекторної діяльності мавп. Рухові навички і інтелект мавп. Абстракція і узагальнення у мавп.
- •4. Біологічні основи мислительної діяльності.
- •5.Особливості умовно-рефлекторної діяльності антропоїдів. Форми тимчасових зв’язків. Складні форми поведінки і процеси мислення у антропоїдів.
- •Тема 8. Фізіологічні основи психічної діяльності людини. План.
- •1. Електрична активність мозку і особливості психічної діяльності людини.
- •2. Методичні підходи до вивчення нейрофізіологічних механізмів психічної діяльності людини.
- •3. Функціональна асиметрія головного мозку людини.
- •Тема 10. Мозок і свідомість. План.
- •1. Виникнення і розвиток свідомості у людини.
- •2.Особливості формування психіки сліпоглухонімих дітей.
- •3. Свідомі і несвідомі психічні процеси.
- •4. Психофізіологічна проблема. Значення вчення і.П.Павлова про вищу нервову діяльність.
1. Виникнення і розвиток свідомості у людини.
Під час внутрішньоутробного розвитку плід позбавлений основних видів чутливості, а тактильні, пропріоцептивні, вісцелярні і деякі звукові відчуття у нього дуже невизначені. У віці 18 тижнів (4 міс.) довжина людського ембріона складає близько 15 см. М'язи його починають скорочуватися, він смокче великий палець і чухається своїми швидко ростучими на руках нігтями. Приблизно в цей же час відбувається різкий стрибок в розвитку нервових клітин головного мозку, інший такий стрибок відбувається після 25-ого тижня. Для того, щоб мозок дитини встиг сформуватися за час внутрішньоутробного розвитку, повинно утворитися близько 11 млрд. нейронів, тобто швидкість їх утворення повинна складати приблизно 20 тис. клітин за хвилину (Е. А. Шнеор, 1976).
175
Проте можливості сприйняття плоду обмежені другорядними видами чутливості, які не можуть викликати проявів свідомості, порівнянних з свідомістю дітей і дорослих, і які переважно грунтуються на зорових і слухових сприйняттях, а також на досвіді. Але, мабуть, якісь елементарні психічні процеси відбуваються і під час внутрішньоутробного розвитку (в його останній період). Мислення і свідомість не розвиваються самі по собі як прояв природжених здібностей, а є кінцевим результатом тривалого процесу пізнання. Мозок необхідний для мислення, але ненавчений мозок недостатній для здійснення цієї функції.
Детальний аналіз реальної дійсності показує, що діяльність мозку значною мірою залежить від зовнішнього сенсорного надходження, причому не тільки відразу після народження, але і протягом всього життя. За відсутності сенсорного надходження ззовні нормальні психічні функції порушуються. Зрілий мозок зі всім багатством свого минулого досвіду не здатний здійснювати процес мислення, не здатний навіть бути безсонним і нормально реагувати, якщо він позбавлений свого «повітря» — сенсорного надходження інформації (X. Дельгадо).
Бути віч-на-віч з своєю власною свідомістю — цього недостатньо, і навіть якщо збережений весь минулий досвід, відсутність нових сприйнять створює серйозні порушення психіки, як це показують досліди з сенсорною ізоляцією. Так, наприклад, максимальне обмеження звичайних подразненьнь за допомогою матових окулярів, постійного слухового фону, гумових заглушок, рукавичок і занурення в теплу воду людина переносить дуже важко. Через декілька годин виникає сонливість, розсівається увага, спостерігаються галюцинації, ейдетичні уявлення (яскраві зорові образи, які усвідомлюються суб'єктом як плід уяви), ознаки деперсоналізації. Через троє-четверо діб випробовувані категорично відмовляються від продовження досліду (Зубек, 1969). Спеціальні дослідження показали, що причиною такого стану є не зменшення сенсорної стимуляції, а недостача значущих подразників (Е. Камерон, 1961).
В лабораторії Д. Хебба (1954) також було проведено дослідження впливу сенсорної ізоляції на людину. Експериментатори просили випробовуваних залишатися в повній нерухомості. Вони лежали в зручній позі на дивані в звуконепроникній камері, на них були одягнені спеціальні окуляри, що пропускали розсіяне світло, але не дозволяли розрізняти предмети. Руки випробовуваних були поміщені в картонні циліндри, щоб звести до мінімуму тактильні відчуття. Була забезпечена можливість задоволення фізіологічних потреб; крім того, випробовувані одержували за день «неробства» по 20 доларів.
Результати досліду показали, що випробовувані не могли зосередити свої думки на чому-небудь конкретному, приблизно через 12 г ізоляції у багатьох з них з'являлися галюцинації (зорові і слухові), які через деякий час починали викликати дратівливість і були настільки реальними, що заважали спати. За допомогою тестів були знайдені в інтелектуальній діяльності порушення.
176
Недаремно одиночна ізоляція відвіку вважалася найстрашнішим покаранням для людини. Отже, мінливе зовнішнє середовище абсолютно необхідне для людини. Без зовнішньої інформації мозок припиняє адекватне функціонування і виникають порушення психіки і поведінки.
Нейрофізіологічний аналіз психічної діяльності показує, що наше «Я» зовсім не відособлене або навіть незалежне, як стверджував 3. Фрейд. Вивчення елементів, що становлять людську індивідуальність, показало, що в її формуванні беруть участь все ті ж два класичні чинники — спадковість і середовище. Обидва ці чинника людині «даються», вона не може їх вибрати за власним бажанням і розумінням.
Необхідно розуміти, що слова, концепції, відомості, типові реакції і інші елементи, необхідні для психічної діяльності, вже існують в суспільстві, коли в ньому з'являється новий індивід. Ці елементи поступають в організм у вигляді сенсорної інформації, переміщаються по центральній нервовій системі, беруть участь в психічній діяльності і перетворюються на конкретну форму поведінкових реакцій. Вся маса відомостей, необхідних для процесу мислення, повинна поступати ззовні, і лише незначна частина існуючої в світі величезної інформації використовується для побудови людської свідомості.