2.4.3. Класифікація готелів у країнах світу

Найбільшого поширення у світовій готельній сфері набула французька (зіркова) система класифікації, побудована на ос­нові поділу готелів на категорії від нижчої — «одна зірка», до вищої «п'ять зірок». З деякими особливостями ця система ви­користовується у багатьох державах, серед яких Австрія, Польща, Угорщина, Китай, Єгипет, Україна, Росія та ін.

Система класифікації готелів у Франції. У Франції нор­ми і процедура класифікації готелів затверджені 1986 р. і чіт­ко прив'язані до формування цін у готелях та ресторанах. У стандартах категоризації виділяється два типи підприємств: туристичні готелі, у яких передбачено щонайменше 5 місць та туристичні резиденції, у яких має бути не менше 100 лі­жок. У групі «туристичні готелі» передбачено шість катего­рій: від найнижчої «без зірок» до найвищої «4+L» (de Luxe або Palace). У групі «туристична резиденція» встановлено ка­тегорії від однієї до чотирьох зірок.

У французькій системі категоризації для визначення кате­горії готелю враховуються такі основні критерії:

• кількість номерів: мінімальна кількість номерів в готе­лі становить від 5 до 10 залежно від категорії;

• громадські приміщення: мінімальна площа холу зале­жить від кількості номерів і категорії, чітко встановлена нор­ма необхідної площі громадських приміщень для великих го­телів та ін;

• загальне обладнання готелю: обов'язкова гаряча і хо­лодна вода, телефон, кондиціонер;

• житлова частина: необхідність захисту приміщень від світла з використанням завіс, жалюзей, акустичний комфорт; визначена мінімальна площа номерів, санітарне обладнання, площа ванних кімнат, освітлення та ін.;

• персонал: необхідність знання мов, кваліфікації, фор­менного одягу та ін. Усі вимоги є мінімальними і обов'язко­вими до виконання.

Французькі вимоги до категорії готелів чітко не регламен­тують такі аспекти оцінки готелів, як вимоги до умеблювання номерів, наявності телевізійного та радіо обладнання, дрібно­го інвентаря, не встановлюють специфікацій щодо обладнан­ня санітарних вузлів, перелік додаткових послуг. Висновок про відповідність перерахованих характеристик вимогам певної категорії покладається на експертів та професіоналів у готельній сфері, які проводять класифікацію засобів роз­міщення і дотримуються принципу — загальне призначення готелю — надання послуг гостинності зумовлює тип осна­щення приміщень.

Класифікацію готелів у Франції проводять службовці державної адміністрації у справах туризму, уповноважені рі­шенням Комісара Французької республіки, на добровільних засадах згідно заявки власника.

У Франції переважають готелі середнього класу. Розподіл за зірками такий: 40,6 % — «одна зірка», 32,2 % — «дві зір­ки», 18,3 % — «три зірки», 5,3 % — «чотири зірки», 3,6 % — «п'ять зірок».

Система класифікації готелів у Німеччині. У Німеччині відсутня державна система класифікації засобів розміщення, категоризацію здійснюють приватні фірми, що видають пу­тівники, а також готельні корпорації. Використовуються та­кож регіональні системи класифікації готелів, наприклад сис­тема класифікації заснована Спілкою туристичних та готель­них підприємств землі Північний-Рейн-Вестфалія. Категорія позначається зірками від однієї до п'яти, а висновок щодо призначення категорії приймається на основі моніторингу групи стандартних запитань. Разом з мінімальними обов'яз­ковими критеріями для кожної категорії додається додатко­вий перелік послуг та обладнання і їхня бальна оцінка, з яких можна набрати певну кількість балів визначену для певної категорії.

У Німецькій класифікації виділяється п'ять класів:

• туристський клас — «одна зірка»;

• стандартний клас — «дві зірки»;

• комфортний клас — «три зірки»;

• перший клас — «чотири зірки»;

• люкс — «п'ять зірок»;

Система класифікації готелів у Великобританії. У цій

країні класифікація закладів розміщення здійснюється добро­вільно профільними організаціями, зокрема Автомобільною асоціацією (АА Automobile Association Development Limited (AA ADL), Асоціацією британських турагентств (British Travel Authority (BTA). Схема класифікації передбачає кате­горизацію готелів, малих придорожніх закладів розміщення та фермерських будинків за п'ятьма рівнями, від однієї Q — до п'яти Q (Quality — якість), відображається символом «ко­рони» або «зірки». Кожне підприємство інспектують щорічно і класифікують за особливими правилами. Згідно постулату, що кількість зірок не має прямого зв'язку з якістю, а вказує на різний тип готелів і рівень забезпечення послугами та зру­чностями, для кожної категорії готелю використовується по­казник якості у відсотках до певного еталону. Цей показник може коливатися від 50 %, отримавши менше готель перехо­дить у нижчу категорію, до максимум 80 %, вище якого готе­лю присвоюється знак вищої категорії — «червоні зірки», які надаються щорічно окремій групі готелів, визнаних кращими у своїй категорії. За такого підходу до уваги приймають рі­вень сервісу та гостинності, професіоналізм, ввічливість, люб'язність персоналу, стан номерного фонду та громадсь­ких приміщень, якість харчування, загальне враження від го­телю. Результати класифікації публікуються у щорічному збірнику. Згідно найбільш поширеної у Великобританії класи­фікації, запропонованої Асоціацією британських турагентств, готелі поділяються на:

• бюджетні («одна зірка»), розташовані в центрі міста, пропонують обмежений перелік послуг;

• готелі туристського типу («дві зірки»), надають послуги харчування — повинні володіти рестораном та баром;

• готелі середнього класу («три зірки»), забезпечують ви­сокий рівень обслуговування;

• готелі першого класу («чотири зірки»), пропонують ви­соку якість проживання і обслуговування;

• готелі вищої категорії («п'ять зірок»), рівень надання послуг проживання і обслуговування особливо високий.

Система класифікації готелів в Австрії. В Австрії нор­мативні вимоги до готелів різних категорій встановлені у 1990 р. Об'єднанням підприємств готельної та відпочинко­вої сфери Австрії (Директиви для класифікації підприємств готельної та відпочинкової галузі за винятком будинків з апа­ртаментами, що не надають послуг).

Австрійські підприємства готельної та відпочинкової га­лузі поділяються на 5 категорій, при цьому підприємства, що пропонують лише сніданок, можуть отримати найвище 4-ту категорію — «чотири зірки». Зарахування у певну категорію здійснюється з огляду на загальну характеристику підприєм­ства, тобто його обладнання, пропоновані послуги, можливо­сті забезпечення проведення вільного часу, а також управлін­ня, середньої кількості персоналу. Враховуються також об­меження щодо якісних критеріїв для кожної категорії. Додатково до Директив, якими встановлюються детальні но­рмативи, повинні враховуватися федеральні та місцеві при­писи стосовно обладнання закладів розміщення.

Система класифікації готелів в Іспанії. В Іспанії заклади розміщення поділяються на дві категорії: готелі та пансіони. У групі готелі виділяють:

• готелі — заклади, що надають розміщення з обслугову­ванням або без нього;

• готелі-апартаменти — заклади, що мають відповідне обладнання для зберігання, переробки та споживання проду­ктів харчування;

—мотелі — заклади, що розташовані біля автомобільних трас, надають розміщення, гараж та окремий вхід.

У всіх закладах розміщення обов'язковою є вивіска біля входу, на якій зазначено групу та категорію. Вивіска вигото­вляється з металу у формі прямокутника, на голубому фоні якої зазначена кількість зірок, що відповідає присвоєній кате­горії, позолочені — для готелів та готелів-апартаментів, сріб­ні — для міні-готелів, пансіонів. Тип та категорія засобу роз­міщення обов'язково повинені зазначатись у рекламі, засобах масової інформації, рахунках та квитанціях.

Згідно будівельно-технічних характеристик, якості облад­нання та обслуговування, що пропонуються у різних групах та категоріях, заклади розміщення Іспанії поділяють:

• група 1- готелі категорії 5 , 4 , 3 , 2 , 1 ;

• група 2 — міні-готелі і пансіони 3 , 2 , 1 ;

• група 3 — гостьові будинки, без категорії;

• група 4 — готелі — апартаменти 4 , 3 , 2 , 1 .

Іспанська офіційна система також встановлює додаткову

класифікацію та додаткові вимоги щодо засобів розміщення в залежності від місця розташування та сезонності роботи, вра­ховуючи такі критерії:

• розташовані на пляжі;

• розташовані у горах;

• розташовані на вокзалах;

• сезонного режиму роботи;

• із забезпеченням послуг харчування;

• мотелі.

Засоби розміщення, що входять у ці додаткові категорії, у рекламних та інформаційних матеріалах повинні зазначати додаткову інформацію, наприклад — відстань до моря, міні­мальна висота над рівнем моря, для готелів у горах (для гір­ських готелів встановлені більш ліберальні нормативи до об­ладнання та параметрів номерів). Для мотелів визначено достатньо широкий набір додаткових вимог, наприклад, роз­ташування номерів в окремій будівлі або з окремими входа­ми; наявність окремого для кожної будівлі гаражу; обов'язко­ва освітлена вивіска з інформацією щодо кількості вільних місць біля автомобільної траси; цілодобова робота закладу харчування та ін.

Окрім зазначених особливостей в Іспанії існує мережа державних закладів розміщення туристів (рага^геБ), що зна­ходяться у підпорядкуванні Державного міністерства по ту­ризму. Ці заклади найчастіше розташовані у найбільш ма­льовничих районах, де відсутні інші типи підприємств роз­міщення, і вони представлені фортецями, замками, палацами, обладнані під готелі класу «люкс».

Система класифікації готелів в Італії. В Італії готель­ний бізнес дотримується власних стандартів при визначенні класу закладу розміщення. Класифікація закладів розміщення досить складна та заплутана. Для позначення категорії готе­лю використовується «зіркова» система, хоч офіційно шкала категоризації у країні відсутня.

Згідно прийнятих в Італії критеріїв, готелі поділяються на три категорії:

• перша категорія — «чотири зірки»;

• друга категорія — «три зірки»;

• третя категорія — «дві зірки»;

Категорія «п'ять зірок», тобто «вища» категорія, у зв'язку з високим оподаткуванням, яке залежить від катего­рії готелю у країні відсутня. Водночас, кожна категорія має свою градацію.

Серед помітних особливостей італійських готелів — не­значна кількість номерів, середньостатистичне — 50-80, то­му переважають готелі невисокої категорії, що відповідають категорії «дві зірки». У курортних центрах серед двозіркових трапляються невеликі готелі, що за оснащенням і рівнем об­слуговування відповідають значно вищій категорії згідно міжнародних стандартів.

Система класифікації готелів у Греції. У Греції для кла­сифікації закладів розміщення використовується система «букв», водночас на фасадах готелів використовуються звич­ні для Європи — «зірки». Згідно стандарту Національної ту­ристичної адміністрації заклади розміщення Греції поділя­ються на чотири категорії: А, В, С, Б. Зокрема:

• готелі категорії «А»(«чотири зірки»), характеризують­ся високим рівнем обслуговування, найчастіше розташовані у відомих курортах;

• готелі категорії «В»(«три зірки»), найчастіше розташо­вуються у курортній зоні, на узбережжі;

• готелі категорії «С»(«дві зірки»), пропонують мініма­льний набір послуг, розташовані на певній віддалі від узбе­режжя у курортних зонах;

• готелі категорії «Б»(«одна зірка»).

Система класифікації готелів у Скандинавських краї­нах. Асоціація готелів Скандинавії (Данія, Швеція, Норвегія) розробила власну міжнаціональну класифікацію, у якій кате­горія готелю визначається не «зірками», а «сонечками» — знак має форму половинки сонця, що сходить, на фоні неба. Клас готелю визначають експерти асоціації.

Система класифікації готелів у Польщі. Польська сис­тема класифікації засобів розміщення є однією з найновіших в Європі, створена у 2001 р. в межах плану підготовки до вступу в Європейський Союз та орієнтації туристичної галузі на європейський рівень обслуговування.

Вимоги до оснащення, кваліфікації персоналу та переліку послуг, у тому числі послуг харчування, для кожного типу готельних підприємств затверджені міністром економіки. Ре­гламент та склад комісії, яка має право оцінювати відповід­ність готельних підприємств встановленим вимогам, визначає воєвода кожного воєводства. На категорії поділяються готелі та мотелі, пансіонати, кемпінги, будинки відпочинку, моло­діжні туристичні бази, а також встановлюються мінімальні вимоги до приватних приміщень, які здаються в найм для проживання туристів.

У Постанові міністра економіки затверджені умови, згід­но яких можливі відхилення від вимог для кожного типу та категорії закладу розміщення, а також перелік докумен­тів, що необхідно отримати від державних наглядових орга­нів у сфері будівництва, пожежної безпеки, санітарного об­ладнання власникам готельного підприємства будь-якого типу.

Система класифікації готелів в Росії та державах ко­лишнього Радянського Союзу. На території колишнього Ра­дянського Союзу діяло декілька класифікаційних систем (си­стема літер та розрядів) готельних підприємств згідно їхнього галузевого підпорядкування — для готелів корпорації «Інту­рист», профспілкових засобів розміщення, комунальних готе­лів, відрізнялися також нормативи оснащення та обладнання готельних номерів в кожній системі. Готелі корпорації «Інту­рист» користувалися перевагами щодо отримання державних коштів на розвиток і реконструкцію, були визначені підви­щені класифікаційні вимоги до кожного розряду, хоч від сві­тового рівня готельний сервіс відставав і тут.

З розпадом СРСР та погіршенням економічного стану, в усіх країнах, які пізніше створили Союз Незалежних Дер­жав (СНД), готельні підприємства фактично залишилися без державної підтримки та системи класифікації. У 1995 р. в Москві було затверджено систему державних російських стандартів на туристсько-екскурсійне обслуговування (ГОСТ) (зокрема стандарт, що встановлював класифікацію готелів), які вже в квітні цього ж року були прийняті Міждержавною Радою з стандартизації, метрології і сертифікації як міжде­ржавні десятьма країнами СНД, у тому числі Україною, з'явилась можливість для створення нової системи класи­фікації готелів. Поява цього стандарту (ГОСТ 28681.4-95. Туристско-зкскурсионное обслуживание. Классификация гостиниц) особливо важлива, адже завдяки йому на тери­торії країн СНД вперше виникла можливість введення єдиної системи класифікації готелів відповідно до світо­вих стандартів за категоріями від «однієї зірки» до «п'яти зірок».