Тема 7. Організація виробничого процесу в часі (12 год.)

Мета заняття: закріпити знання про організацію виробничого процесу в часі.

План заняття

1. Чинники виробничого циклу.

2. Розрахунок тривалості виробничого циклу простого процесу.

3. Визначення виробничого циклу складного процесу.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Тривалість виробничого циклу розраховується для окремих деталей, вузлів, виробів, а також для їх партій:

(5.30)

де Т_о, t_пр, t_п-з, t_тр, t_к, t_мо, t_мц — час технологічних операцій, природних процесів, підготовчо-завершальних, транспортних операцій, контрольних операцій, міжопераційної і відповідно міжцехової (міжзмінної) паузи в обробленні деталей;

m, i, п, j, х, у, z — кількість технологічних, природних, підготовчо-завершальних, транспортних, контрольних операцій і перерв відповідно.

Розрахунок розміру партії здійснюється за формулою:

, (5.31)

де — підготовчо-завершальний час на партію;

— штучний час найтривалішої операції;

— коефіцієнт допустимих утрат часу на переналагодження устаткування, залежно від складності устаткування його значення береться в межах 0,03—0,1.

У загальному вигляді економічно оптимальний розмір партії (n_опт) обробки деталей (виробів) визначається за формулою:

, (5.32)

де N — річна програма випуску предметів (заготовок деталей);

B_н.уст — загальні витрати на здійснення одного налагодження устаткування для обробки партії предметів;

 — затрати та витрати, що пов’язані зі створенням і збереженням деталей (заготовок) у заділі в частках від С_Д;

С_Д — вартість обробки деталей (заготовок).

Операційний цикл — це тривалість закінченої частини технологічного процесу, яка виконується на одному робочому місці.

Тривалість операційного циклу обробки партії деталей на одній операції дорівнює:

(5.33)

де n — кількість деталей у партії;

t_шт — час обробки однієї деталі;

РМ — кількість робочих місць або устаткування, на яких здійснюється дана операція.

Тривалість операційного циклу обробки партії деталей визначається за формулою на основі графіка (рис. 5.1):

(5.34)

де п — кількість деталей у партії;

m — кількість операцій, на яких обробляється партія деталей (i = 1, ..., т);

— штучний час обробки однієї деталі на і-й операції, хв;

РМ_і — кількість робочих місць на і-й операції.

Приклад. Партія деталей із 3 шт. обробляється на чотирьох операціях тривалістю t₁ = 2, t₂ = 1, t₃ = 3, t₄ = 2 хв. На операціях по одному робочому місцю.

Час обробки всієї партії дорівнює:

З рис. 5.1 очевидно, що тривалість технологічного циклу в послідовному виді руху предметів праці складається з часу обробки партії деталей на кожній операції, тобто з їх операційних циклів (n · t). Тривалість технологічного циклу пропорційна розміру партії й часу виконання операцій. При цьому мають місце значні перерви партіонності. Це пов’язано з тим, що кожна деталь партії, за винятком першої й останньої, пролежує на кожній операції двічі: перед початком обробки і після неї до закінчення обробки останньої деталі в партії.

Рис. 5.1. Графіки руху партій деталей по операціях

Загальний час внутрішньопартіонного пролежування однієї деталі на всіх операціях визначається за формулою:

де — сумарний час обробки однієї деталі на всіх операціях технологічного процесу (2 + 1 + 3 + 2 = 8 хв.).

У даному прикладі = 24 – 8 = 16 хв. Загальний час пролежування всіх деталей у партії (для визначення величини незавершеного виробництва) розраховується таким чином:

= 3 · 16 = 48 хв.

Виробничий цикл складного виробу визначається найбільшою сумою циклів послідовно пов’язаних простих процесів і міжциклових перерв:

(5.35)

де — кількість послідовно пов’язаних між собою процесів виготовлення деталей і складальних процесів;

– тривалість циклу виготовлення деталей або виконання складальних процесів;

— тривалість міжциклових перерв.

Задачі

Задача 1. У механічному цеху оброблення деталей здійснюється партіями з використанням послідовного, паралельного, паралельно-послідовного видів їх руху. Обсяг оброблюваної партії деталей становить 45 шт., а величина транспортної партії — 5 деталей. Нормативна тривалість окремих технологічних операцій (відповідно першої, другої та третьої) дорівнює дві, три та чотири з половиною хвилини. Середній міжопераційний час перерв становить 2 хв. На першій і другій операціях задіяно по одному верстату, а на третій — два верстати. Природні процеси за обраною технологією здійснюються протягом 30 хв. Роботу механічного цеху організовано у дві зміни по 8 год. кожна. Коефіцієнт використання двозмінного фонду робочого часу — 0,706.

Розрахувати тривалість технологічного й виробничого циклів механічної обробки деталей за різних способів поєднання операцій.

Задача 2. Партія з 200 деталей обробляється за паралельного виду руху. Технологічний процес обробки деталей складається з 7 операцій тривалістю відповідно t₁ = 4; t₂ = 22; t₃ = 5; t₄ = 4; t₅ = = 8; t₆ = 10; t₇ = 27 хв. Друга й шоста операції виконуються на двох верстатах-дублерах кожна, сьома — на трьох, а всі інші — на одному верстаті. Транспортна партія складається з 40 деталей.

Як змінюється тривалість технологічного циклу обробки партії деталей, якщо розмір транспортної партії зменшиться у два рази?

Задача 3. Визначити максимальну додаткову кількість верстатів для організації виготовлення деталей без перерв у роботі устаткування, якщо деталі обробляються паралельно, порівняно з варіантом використання по одному верстату на кожній операції. У скільки разів збільшиться при цьому випуск виробів протягом зміни?

Норми часу по операціях при цьому: 5,0; 2,0 та 0,5 хв. Тривалість зміни — 8 год.

Тести

1. При організації якого виробництва найповніше забезпечується використання основних принципів організації виробничих процесів:

а) при одиничному виробництві різноманітної продукції;

б) при масовому потоково-конвеєрному виробництві одноманітної продукції;

в) при відбірковому виробництві серійної продукції.

2. Чи має недоліки поточне виробництво:

а) ні, воно найповніше реалізує основні принципи організації виробництва;

б) так, вузькоспеціалізовані операції втомлюють працівників;

в) так, воно доцільне лише при великих стабільних обсягах виробництва.

3. Узгодження процесу виробництва з динамікою попиту на продукції підприємства здійснюється за рахунок:

а) сукупного планування виробництва;

б) формування виробничої програми підприємства;

в) оперативно-календарного планування виробництва.

4. Як називається система, що складається з оперативно-календарного планування та диспетчерування виробництва:

а) система оперативного планування;

б) система оперативного управління;

в) система оперативного контролю.

5. Як називається система, що базується на встановленні й дотриманні наскрізних циклових графіків підготовки замовлень до виробництва та регулювання їх виконання:

а) позамовна система оперативного управління;

б) покомплексна система оперативного управління;

в) подетальна система оперативного управління.