Тема 3. Виробничий процес і організаційні типи виробництва (2 год.)

Мета заняття: закріпити знання про виробничий процес і організаційні типи виробництва.

План заняття

4. Планування виробничого процесу.

5. Організаційні типи виробництва.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Основоположною ознакою поділу виробництва на організаційні типи є рівень спеціалізації робочих місць, який кількісно вимірюється за допомогою коефіцієнта закріплення операцій.

Коефіцієнт закріплення операцій (К_зо) являє собою відношення кількості всіх різноманітних технологічних операцій, що виконуються або мають виконуватися протягом місяця на даному робочому місці, до кількості робочих місць:

(5.1)

де п — кількість найменувань деталей, що обробляються на робочому місці, дільниці, у цеху;

m_i — кількість операцій, що проходить i-та деталь у процесі обробки на робочому місці, дільниці, у цеху;

РМm_j — кількість робочих місць на даній j-й операції, дільниці, у цеху.

Організаційний тип виробництва може визначатися показником рівня серійності (К_с):

(5.2)

Показник рівня серійності (К_с) обернений коефіцієнту закріплення операцій (К_зо). Для масового виробництва його розмір становить 0,8…1, для серійного — 0,2…0,8 і для одиничного — < 0,2.

Організаційний тип виробництва може визначатися через:

• коефіцієнт серійності

К_с =  / Т_{шт ср} , (5.3)

де  — такт випуску виробів, хв./хв.;  = Ф_еф : N_j;

Ф_еф — ефективний фонд часу роботи робочого місця, дільниці, цеху за певний період, хв./міс.;

N_j — обсяг випуску деталей (виробів) j-ї номенклатури за відповідний період;

Т_шт ср — середній штучний час по операціях технологічного процесу, хв.;

(5.4)

де — штучний час на і-й операції технологічного процесу;

m — кількість операцій;

• коефіцієнт масовості

5.5)

Тип виробництва — це класифікаційна категорія комплексної характеристики організаційно-технічного рівня виробництва, яка зумовлена широтою номенклатури, регулярністю, стабільністю та обсягом випуску продукції, а також формою руху виробів по робочих місцях.

Розрізняють три основні типи виробництва: одиничне, серійне, масове.

Одиничне виробництво характеризується широкою номенклатурою виробів, малим обсягом їх випуску на робочих місцях, які не мають певної спеціалізації.

Серійному виробництву властива обмежена номенклатура виробів, що виготовляються періодично повторюваними партіями, і порівняно великий обсяг випуску.

Масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою і великим обсягом випуску виробів, що виготовляються безперервно протягом тривалого часу.

Для одиничного типу виробництва характерне розроблення укрупнених технологічних процесів і нормативів, у яких зазначаються міжцеховий технологічний маршрут та необхідне устаткування. Коефіцієнт закріплення операцій не регламентується і може бути більше 40.

За серійного типу виробництва вироби випускаються серіями, деталі обробляються партіями з певною, заздалегідь установленою періодичністю.

Залежно від різноманітності номенклатури продукції, величини партії виробів, періодичності її запуску, рівня спеціалізації робочих місць виробництво розрізняють дрібно-, середьо- і великосерійне, для кожного з яких встановлені певні числові значення коефіцієнта закріплення операції.

Для дрібносерійного виробництва, що характеризується випуском продукції в невеликій кількості та різноманітної номенклатури, коефіцієнт закріплення операцій становить 20  К_зо  40.

Средньосерійний тип виробництва характеризується тим, що предмети праці обробляються стабільними партіями з певною періодичністю, застосовується спеціальне й універсальне устаткування, коефіцієнт закріплення операції обмежується діапазоном 10  К_зо  20.

Великосерійне виробництво спеціалізується на випуску порівняно вузької номенклатури виробів у великій кількості, вироби обробляються великими партіями, застосовується спеціальне і спеціалізоване устаткування, тому коефіцієнт закріплення дорівнює 1  К_зо  10.

Для масового виробництва характерні обмежена номенклатура продукції і масштабність її вироблення (телевізори, холодильники, пральні машини, трактори, автомобілі, годинники). Робітники виконують обмежене коло операцій і мають вузьку спеціалізацію, що зумовлює коефіцієнт закріплення операцій, який дорівнює К_зо = 1.

Зростання конкуренції потребує від менеджерів усіх рівнів пошуку нових можливостей гнучкого пристосування виробничих процесів до зміни попиту на продукцію, швидкої реакції на замовлені властивості товарів, що їх бажають придбати споживачі різних груп. Організація сучасного виробництва має сталу тенденцію переходу на серійний тип виробництва з випуском товарів невеликими партіями, що дає змогу найоптимальніше використовувати ресурси в умовах ринкової відносної невизначеності.

Задача-приклад. Визначити коефіцієнт закріплення операцій та тип виробництва на дільниці токарних верстатів механообробного цеху, якщо на ній виготовляється 15 найменувань деталей. Кожна з деталей у процесі обробки на дільниці в середньому обробляється на трьох операціях. На дільниці встановлено та працює 6 верстатів.

Розв’язок

Визначимо коефіцієнт закріплення операцій за формулою:

Оскільки, 1 < К_зак < 10, то дільниця токарних верстатів належить до великосерійного типу виробництва.

Задачі

Задача 1. У механообробному цеху на дільниці 8 фрезерних верстатів, на яких протягом місяця виготовляються 10 найменувань деталей. Кожна з деталей у процесі обробки на дільниці в середньому обробляється на п’яти операціях.

Визначити коефіцієнт закріплення операцій та тип виробництва на дільниці.

Задача 2. На машинобудівному підприємстві механоскладальний цех виготовляє деталі та вузли. Номенклатура вузлів налічує 12—14 позицій, кожний із вузлів складається з 20—25 різних деталей.

У цеху здійснюються токарна, свердлильна, фрезерна, шліфувальна обробки деталей. На робочих місцях у середньому виконується 25—28 деталеоперацій за місяць.

Визначити тип виробництва, кількість дільниць і форми їх спеціалізації.

Задача 3. У структурі механічного цеху функціонує три дільниці. На токарній дільниці — 10 одиниць верстатів, на яких протягом місяця виготовляються 12 найменувань деталей. Кожна з деталей у процесі обробки на дільниці в середньому проходить 5 операцій. На фрезерувальній дільниці — 11 одиниць верстатів, де протягом місяця виготовляються деталі 6-ти найменувань, які проходять обробку на 4-х операціях. Свердлильна дільниця налічує 9 верстатів, на яких здійснюють обробку 12 найменувань деталей, кожна з них підлягає впливу на 3-х операціях.

Визначити коефіцієнт закріплення операцій і тип виробництва на дільницях та в цеху в цілому.

Задача 4. Визначити коефіцієнт ритмічності роботи складального цеху підприємства, якщо за планом у першій декаді має бути випущено 35 виробів, у другій — 35 виробів, у третій — 38. Фактично випущено в першій декаді 22 вироби, у другій — 27, у третій — 57.

Задача 5. Розрахувати коефіцієнт ритмічності випуску продукції на заводі за ІV квартал у розрізі окремих місяців, використовуючи дані таблиці, якщо протягом кожної декади планувалося випускати продукцію в розмірі 1/3 місячної програми.

Місяць	Виконання плану виробництва, %	У тому числі за декадами			Коефіцієнт ритмічності
		1	2	3
Жовтень	104,2	26,4	35,0	42,8
Листопад	102,4	29,0	36,5	36,9
Грудень	99,6	25,0	31,4	43,2
Усього за ІV квартал	102	26,8	34,3	40,9

Тести

1. Сукупність взаємопов’язаних дій людей, засобів праці та сил природи, потрібних для виготовлення продукції, — це:

а) технологічний процес;

б) основний процес;

в) виробничий процес;

г) обслуговуючий процес.

2. Автоматичні процеси — це процеси, які:

а) здійснюються безпосередньо робітником;

б) виконуються робітником за допомогою машин;

в) виконуються машинами під наглядом робітника;

г) здійснюються машиною без участі робітника за попередньо розробленою програмою.

3. Підприємство, на якому безперервно випускають один або кілька виробів протягом тривалого часу в умовах високої внутрішньозаводської спеціалізації, є підприємством:

а) одиничного виробництва;

б) серійного виробництва;

в) масового виробництва;

г) дослідного виробництва.

4. Коефіцієнт закріплення операцій (К_з.о.) в одиничному виробництві:

а) К_з.о. = 1;

б) 1 < К_з.о. < 10;

в) 10 < К_з.о. < 20;

г) 20 < К_з.о. < 40;

д) К_з.о. > 40.

5. У яких типах виробництва застосовуються однопредметні потокові лінії:

а) дрібносерійному;

б) серійному;

в) одиничному;

г) масовому;

д) середньо серійному.