Питання для обговорення

1. Оцінку роботи людини здійснюють за допомогою логічних принципів розподілу навантаження між різними частинами тіла, надання переваг (першості) типів і послідовності рухів.

2. Чи можливе ефективне функціонування підприємства, що не розробляє та не вдосконалює проекти робочих місць, карт організації трудового процесу? Який взаємозв’язок між ними та яка їхня роль в організації виробництва?

3. Раціоналізація методів роботи й нормування праці — умови організаційного розвитку. Як вони здійснюються та впливають один на одного?

Література

16, 17, 18, 21, 22, 23, 33

Практичне заняття № 2

Тема 4. Організація трудових процесів і робочих місць (2 год.)

Мета заняття: закріпити знання про організацію трудових процесів і робочих місць на підприємстві.

План заняття

1. Розрахунок параметрів багатоверстатного обслуговування.

2. Колективна форма праці.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Кількість верстатів (n), на яких може одночасно працювати виконавець, визначається за формулою:

(5.6)

де t_м — машинний час роботи верстата, хв.;

t_з — час зайнятості робітника на верстаті, що обслуговується;

(5.7)

де t_р — загальний час виконання всіх ручних прийомів на верстаті (установлення, зняття деталі, включення агрегату, підвід різця і т. д.), хв.;

t_к — загальний час активного контролю робітника-багатоверстатника за роботою верстатів, хв.;

t_п — час на переходи робітника між верстатами за встановленим маршрутом, хв.

Кількість верстатів, що обслуговуються, визначається з урахуванням коефіцієнта зайнятості (K_з) на кожному верстаті, який не повинен перевищувати допустимої величини в діапазоні 0,7  K_д.з  0,9.

Так, за однакової тривалості операцій кількість верстатів, що обслуговуються, визначається за формулою:

(5.8)

За різної тривалості операцій, що виконуються, кількість верстатів, яка підлягає обслуговуванню, визначається за формулою:

(5.9)

де — сума машинного часу на всіх верстатах, що обслуговуються, хв.

У разі отримання в результаті розрахунку дробного числа верстатів його округляють до меншого або більшого цілого.

Якщо прийняте число (п_пр) менше розрахункового (п_р), то (п – 1)t_з < t_м. При цьому робітник має вільний час (простій) (t_в.роб) у циклі обслуговування, величина якого розраховується за формулою:

t_в.роб = t_м – (п – 1)t_з. (5.10)

Якщо прийняте число (п_пр) більше розрахункового (п_р), то(п – 1)t_з > t_м. При цьому робітник не встигає за час циклу обслуговувати всі верстати і вони будуть певний час простоювати (t_в.уст), величина якого розраховується за формулою:

t_в.уст = t_м – (п – 1)t_з. (5.11)

Після розрахунку кількості верстатів і часу простою устаткування або робітника-верстатника будують графік багатоверстатного обслуговування за вибраним варіантом. Далі обчислюють тривалість циклу багатоверстатного обслуговування.

Тривалість циклу багатоверстатного обслуговування (t_ц) складається з періоду часу від початку операцій з обслуговування першого за маршрутом верстата до моменту повернення робітника до нього.

t_ц = maxt_o + t_в.уст (5.12)

або

(5.13)

де maхt_о — максимальна тривалість однієї з операцій, що вико­нуються при багатоверстатному обслуговуванні; з погляду структури затрат часу t_о = t_з + t_м.

Коефіцієнт завантаження устаткування розраховується за формулою:

(5.14)

Коефіцієнт завантаження робітника-багатоверстатника визначається:

(5.15)

Вибір оптимальної кількості верстатів, що економічно доцільно обслуговувати, пов’язаний з порівнянням витрат на одиницю оперативного часу роботи верстата за різних варіантів обслуговування верстатів. Розрахунок здійснюється за критерієм мінімуму витрат на одиницю продукції з використанням формули:

φ = (пС + 1) : , (5.16)

де С — коефіцієнт, що показує відношення витрат, які пов’язані з простоюванням устаткування, до витрат на утримання одного робітника;

— середня кількість працюючих верстатів протягом циклу обслуговування.

Визначаючи коефіцієнт С, ураховують витрати на експлуатацію верстата, які змінюються зі зміною кількості верстатів для випуску однакового обсягу продукції (амортизаційні відрахування, витрати на поточний ремонт верстатів, електроенергія, експлуатація виробничих приміщень тощо). Витрати на заробітну плату визначають з огляду на кваліфікацію робітника, що обслуговує верстат.

Задачі

Задача 1. Розрахуйте кількість верстатів, що може обслуговувати один робітник, коефіцієнти його зайнятості та завантаження верстата, якщо оперативний час обробки деталі становить 15,5 хв., у тому числі машино-автоматичний час — 11,5 хв., час на перехід від верстата до іншого верстата — 1 хв.

Задача 2. Робітник працює на трьох верстатах, на яких виконує технологічні операції, тривалість та структуру яких подано в таблиці. Час переходу від одного верстата до іншого становить у середньому 0,5 хв. Побудувати графік багатоверстатної праці, розрахувати коефіцієнти зайнятості робітника та завантаження кожного верстата протягом циклу багатоверстатної праці.

Номер верстата	Тривалість операції, хв.
	Усього	Машино-автоматичний час	Час зайнятості
1	9,0	6	3,0
2	6,5	4	2,5
3	8,0	5	3,0

Задача 3. Спроектуйте зовнішнє планування робочого місця токаря й визначте коефіцієнт використання площі. Типовий набір оснащеності робочого місця та їх габаритні розміри у плані: верстат — 3200 × 1200 мм, тумбочка інструментальна — 550 × 420 мм, підставка для технічної документації — 480 × 30 мм, поворотний стілець — 360 × 360 мм, решітка під ноги — 2000 × 1200 мм, стелаж для деталей — 1100 × 400 мм, урна для сміття — 300 × 300 мм. Норматив виробничої площі під робоче місце 12,9 м2.

Задача 4. Визначте, скільки необхідно груп верстатів для багатоверстатного обслуговування і які верстати повинні входити в кожну групу з тим, щоб забезпечити мінімальний термін простою верстатів за такими даними:

Показники	Верстати
	1	2	3	4	5	6	7	8
1. Оперативний час, хв.	1,3	2,2	1,7	2,1	1,8	2,7	3,5	1,6
2. Час зайнятості робітника, хв.	19,6	15,4	16,7	16,9	17,3	19,2	9,4	10,1

Тести

1. Обсяг продукції, який підприємство може випустити в ідеальних умовах виробництва і при повному використанні виробничих площ й обладнання, називається:

а) виробничою програмою підприємства;

б) виробничою потужністю підприємства;

в) продуктивністю підприємства.

2. Процеси, що виконуються робітником за допомогою машин і механізмів це:

а) ручні процеси;

б) механізовані процеси;

в) машинні процеси.

3. Які процеси виконуються машинами без участі робітника:

а) автоматизовані;

б) автоматичні;

в) апаратні.

4. Частина виробничого процесу, що виконується на одному робочому місці над предметом праці без переналагодження обладнання, називається:

а) технологічним процесом;

б) технологічним циклом;

в) технологічною операцією.

5. Яким чином найбільш доцільно організовувати виробництво в майстернях чи на малих підприємствах:

а) за технологічною спеціалізацією;

б) за предметною спеціалізацією;

в) шляхом створення предметно замкнутих дільниць.

Питання для обговорення

1. Назвіть основні етапи трудового процесу.

2. Які основні завдання необхідно розв’язувати в процесі організації трудової діяльності на підприємстві?

3. За якими ознаками здійснюється розподіл праці?

Література

6, 7, 8, 9, 10, 15

Практичне заняття № 3