- •1.1.Предмет ПедагогІчного спілкування
- •1.1.1. Поняття про педагогічне спілкування
- •1.1.2. Головні принципи педагогічного спілкування
- •1.1.2.1. Принцип кооперації
- •1.1.2.2. Принцип громадянськості
- •1.1.2.3. Принцип толерантності
- •1.1.2.4. Принцип діалогізму
- •1.1.2.5. Принцип суб'єктності
- •1.1.3. Мета і завдання педагогічного спілкування
- •1.1.4. Функції педагогічного спілкування
- •1.1.5. Структура педагогічного спілкування
- •1.2. Теоретичні підходи до педагогічного спілкування
- •1.2.1. Педагогічне спілкування у світлі біхевіористичних ідей
- •1.2.2. Педагогічне спілкування в руслі ідей психоаналізу
- •1.2.3. Педагогічне спілкування в аспекті когнітивізму
- •1.2.4. Феномен педагогічного спілкування з погляду рольової парадигми
- •1.2.5. Педагогічне спілкування у світлі ідей гуманізму
- •1.2.6. Педагогічне спілкування у світлі ідей діяльнісного підходу
- •1.2.7. Педагогічне спілкування з погляду вчинкової парадигми
- •1.3. Методики дослідження педагогічного спілкування
- •1.3.1. Методики дослідження особливостей соціально-психологічної взаємодії та особистісно-комунікативних властивостей
- •1.3.2. Методики дослідження міжособистісних взаємостосунків і соціальної мотивації
- •1.3.3. Методики дослідження суб'єктних (індивідуально-психологічних) властивостей
1.1.2. Головні принципи педагогічного спілкування
Принципи педагогічного спілкування - це усталені і перевірені на практиці його закономірні зв'язки і залежності. Вони передбачають різнобічний розвиток учня, його підготовку до зрілого життя в демократичному суспільстві.
Кожен учитель, спілкуючись з учнями, фактично перебудовує, перетворює, структурує, упорядковує їхній внутрішній світ. Носіями відповідного педагогічного впливу завжди є конкретні люди. Вони можуть виконувати свою роботу бездоганно, психологічно грамотно (зважаючи на мету, яку перед собою ставили, використані засоби й отримані результати в психологічному ракурсі) або можуть виявляти байдужість, професійну марrінальність. В останньому випадку, звичайно, процес взаємодії вчителя з учнями настільки формалізується, що психологічний компонент починає розглядатися вчителем як щось таке, що заважає йому в досягненні своїх меркантильних чи утилітарних цілей. Тому важливо привернути увагу до головних принципів, які є основою педагогічного спілкування: кооперації, толерантності, діалогізму, суб'єктності, громадянськості.
1.1.2.1. Принцип кооперації
Принцип кооперації - це вимога до співрозмовників (вчителя і учнів) діяти таким чином, який відповідав би поставленій педагогічній меті і завданням. Головними вимогами цього принципу є:
- наявність у суб'єктів педагогічного спілкування передусім короткочасної найближчої спільної мети. Навіть якщо їхні далекосяжні цілі не збігаються або суперечать одна одній, то обов'язково на період взаємодії повинна існувати якась спільна мета, яка б їх об'єднувала;
- кожен із суб'єктів педагогічного спілкування покладає один на одного певні сподівання, очікування. Передусім це очікування того, що спілкування відбудеться в межах нормативного часу, відведеного для тієї чи іншої педагогічної ситуації, що спрямованість і вид спілкування будуть відповідати його формі, що вчитель і учні будуть дотримуватися субординаційно-рольових правил і норм поведінки.
1.1.2.2. Принцип громадянськості
Принцип громадянськості передбачає дотримування суб'єктами педагогічного спілкування (вчителем і учнем) правил і норм моральної і правової культури, тобто непопирання честі і гідності один одного, внутрішня свобода, дисциплінованість, повага, довір'я, здатність виконувати свої обов'язки, висока відповідальність, активність, гармонійне поєднання патріотичних почуттів з інтернаціональними. Моральна культура вчителя базується на національних і загальнолюдських моральних цінностях, а правова - виступає суб'єктивною основою й передумовою існування правової держави, для якої визначальним повинен бути високий ступінь потреби в громадянських якостях особистості. Цей принцип включає в себе ідеали і цінності, які доносяться до учнів у формі діалогу. Їх суть полягає в любові до справедливості, відразі до насильства, у створенні атмосфери співробітництва й взаєморозуміння між учителем та учнем. Дотримання цього принципу особливо важливе сьогодні, оскільки в умовах соціально-економічної та ідеологічної нестабільності в Україні зросло значення особистості вчителя як носія ідеології, духовності, культури.