Тема:

Хоровий спів – один з провідних видів музичної діяльності на уроці.

План

1. Виховне значення хорового співу.

2. Співацька постава.

3. Особливості розвитку дитячого голосу.

4. Пісенний репертуар. Вимоги до його вибору.

5. Вокально-хорові навички.

Прийоми роботи над ними.

6. Прийоми розучування пісні.

7. Підготовка вчителя до розучування пісні з класом.

8. Підготовка та методи роботи над двоголоссям.

Література.

1. Дмитриева Л.Г.

"Методика музикального воспитания в школе"

М. "Просвящение", 1999 с.207.

2. Лобова О.В. Підручники "Музика для 2-4 класів загальноосвітніх шкіл. К. "Школяр".

3. Ростовський О.Я. Методика музичного виховання і навчання на уроках музики в початковій школі.

4. Програма "Музика" для 1-4 класів загальноосвітніх шкіл.

Хоровий спів — виховне значення.

Хоровий спів - найбільш масовий вид музичної діяльності молодших школярів. Співи - це мистецтво, якому необхідно вчитися, а щоб їм оволодіти, треба постійно в ньому удосконалюватися.

На уроках учні повинні не просто співати, а навчатися співу. Навчання співу полягає втому, що у дітей виховують художні смаки, розвивають слух, пам'ять, прищеплюють правильні співацькі навички, без яких художнє виконання пісні неможливе.

Основним хоровим жанром є пісня, яка являє собою синтез слова та музики. Ідейно-художній зміст тексту сприяє кращому розумінню музики, в свою чергу музика значно збагачує вірш своєю емоційністю. Ця особливість робить вокально-хорову музику найбільш доступним жанром для дітей, особливо для учнів початкових класів, тому що психолого-фізіологічні особливості молодших школярів полягають в тому, що діти цього віку тільки починають мислити абстрактно. Завдання вчителя - навчити дітей розуміти музику, щоб вона стала для них засобом пізнання та оцінки дійсності.

Хоровий спів відрізняється від інших форм музичного виховання тим, що дає можливість не тільки слухати музику, розуміти значення кожного елементу, а й колективно переживати їх через себе. Крім того формуються такі якості, як почуття колективізму, особистої відповідальності, товариськості.

Хоровий спів - форма музичної діяльності, яка охоплює всіх учнів класу. В процесі співу не тільки набувають вокально-хорових навичок, а й активно розвивають музичні здібності (насамперед музичний слух, пам'ять), навики сприймання музики, глибокому проникненню в її зміст.

На уроках музики необхідна систематична робота по вихованню навичок естетичного сприймання музики, розвиненню музичних здібностей, формуванню музичних смаків, що можливо досягти в результаті певної праці, діяльності думки, уяви, волі, уважності, пам'яті. Важлива мета, яка стоїть перед вчителем: навчити дітей працювати, щоб одержати радість від своєї праці.

Особливість музичної праці - її емоційна, естетична забарвленість, наявність у дітей емоційної зацікавленості. Важливо, щоб не тільки вчитель, а й діти усвідомлювали, чому вони навчились, чим збагатив їх урок музики.

Співацька постава

Необхідною умовою вільного, ненапруженого співу є правильна співацька постава, яка сприяє створенню готовності голосо-утворюючих органів до дії. Вимога правильної співацької постави - це вже активізація голосового апарату, підготовка його до правильного розподілу м'язових сил при співі.

Якою має буди співацька постава? Учні під час співу повинні стояти рівно, зручно, випрямивши спину, голову тримаючи прямо, опустивши руки. Уся постать повинна виражати готовність до співу.

Якщо діти співають сидячи, стільці повинні відповідати їх зросту. Сидіти треба рівно, не горблячись, не спираючись на спинку стільця чи парти, тримаючи руки на колінах.

Слід розповісти дітям, як потрібно сидіти чи стояти під час співу: "Діти, подивіться, як я стою (сиджу) при співі? Як я тримаю голову? Руки? Як відкриваю рот? Я спираюсь на спинку стільця? Можливо, я переступаю з ноги на ногу? Задираю голову вгору?" тощо.

Роблячи зауваження дітям щодо їхньої співацької постави, доцільно зосереджувати увагу дітей на позитивному прикладі. Скажімо: "Звер­ніть увагу, як сидить при співі Оленка. Спинка рівна, голову тримає прямо руки на колінах. Тому й співає гарно"; "правильно сидять при співі Таня, Сашко... А ще хто?".

Водночас не слід домагатися правильної співацької постави протягом тривалого часу, оскільки необхідність нерухомо сидіти або стояти в одній позі швидко втомлює школярів. Вони намагаються змінити позу на зручнішу.

Поки правильна співацька постава не стане звичкою, вчителю слід постійно стежити за нею, виправляти дітей, заохочувати тих, хто правильно сидить чи стоїть при співі.

Особливості розвитку дитячого голосу.

Недоліки у співах дітей, та прийоми їх усунення.

Особливості хорового співу як виду мистецтва полягає в тому що він сприяє розвитку співочої культури школярів , їх загальному і музичному розвитку до першого класу школи діти приходять з різною підготовкою, їх співацький діапазон може охоплювати від кількох звуків до октави і більше. Щоб розвивати та виховувати дитячі голоси, вчителю необхідно знати співацькі можливості учнів початкових класів . Це обумовлюється тим, що співацький апарат ще не сформований, тому сила звуку та його легкість значно обмежені. Діапазон (обсяг звуків, які дитина може заспівати своїм природним голосом , без напруження і крику) - обмежений бо голосові м'язи короткі та тонкі:

І клас реІ-сІ, II клас реІ-доІІ,. Шклас доІ-доІІ/ре2/, 4 клас до І-мі2.

Робота вчителя по охороні дитячого голосу починається з перших занять. Вчитель пояснює дітям що співати треба спокійно не напружуючи м'язи , а саме не кричати під час співу. Необхідно пояснити дітям, що крикливий спів шкідливий, а голос треба берегти від захворювання перевантаження напруження голосових м'язів. Також треба слідкувати , щоб діти не співали на дуже високих або низьких звуках.

Недоліки в співі дітей:

1. Основною причиною нечистого співу є відсутність зв'язку між слухом та голосом. Нерозвинена слухова увага дітей не дає змоги чути та відтворювати звук.

2. Відсутність співацьких навичок (нерівне дихання, приговорювання слів).

3. Звичка до крику.

4. Чистому співу заважає хвороба слухових або голосових органів.

5. Дітям важко співати, якщо у них не чітка дикція.

6. На якість інтонації впливає нерівномірний ріст окремих частин голосового апарата.

7. Бувають випадки , коли у дитини порушена взаємодія голосу і слуху. 3 першого уроку треба виявити причину фальшивого співу, стан здоров'я учнів . При гострих захворюваннях звільняти від співу, при хронічних спів рекомендують для оздоровлення.

Пісенний репертуар