- •Введення
- •Лабораторна робота №1 класифікація металорізального обладнання та система позначення металорізальних верстатів
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Теоретичні відомості
- •1.2.1 Класифікація металообробного обладнання.
- •1.2.2 Система позначення металорізальних верстатів
- •1.2.3 Головні ознаки металорізальних верстатів різних класифікаційних груп
- •1.2.4 Система позначень верстатів з числовим програмним керуванням (чпк)
- •1.2.5 Рухи в металорізальному обладнанні
- •1.3 Хід виконання роботи
- •1.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2 конструкційні матеріали та їх обробка різанням
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Теоретичні відомості
- •2.2.1 Класифікація конструкційних матеріалів
- •2.2.2 Позначення і області застосування сталей
- •Високолеговані, корозійностійкі, жаростійкі, жароміцні сталі
- •2.2.3 Оброблюваність матеріалів
- •2.3 Хід виконання роботи
- •2.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна обота №3 інструментальні матеріали
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Теоретичні відомості
- •3.2.1 Властивості інструментальних матеріалів
- •3.2.2 Вуглецеві інструментальні сталі
- •3.2.3 Леговані інструментальні сталі
- •3.2.4 Швидкорізальні інструментальні сталі
- •3.2.5 Тверді сплави
- •3.2.6 Безвольфрамові тверді сплави
- •3.2.7 Мінералокераміка та кермети
- •3.2.8 Надтверді матеріали
- •3.3 Хід виконання роботи
- •3.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4 засоби вимірювання лінійних та кутових розмірів
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Теоретичні відомості
- •4.2.1 Вимірювання лінійних розмірів
- •4.2.2 Вимірювання кутових розмірів
- •4.3 Хід виконання роботи
- •4.4. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5 основи механіки верстатів
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Теоретичні відомості
- •5.2.1 Типові передачі у верстатах
- •5.2.2 Коробки швидкостей
- •5.2.3 Типові елементи механізмів подач
- •5.3 Хід виконання роботи
- •5.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 основні конструктивні елементи та геометричні параметри токарного прохідного різця, визначення основних кутів різальної частини
- •6.1 Мета роботи
- •6.2 Теоретичні відомості
- •6.2.1 Геометричні параметри різця
- •6.2.2 Оптимальні значення геометричних параметрів та їх вибір
- •6.2.2.1 Вибір переднього кута γ
- •6.2.2.2 Вибір заднього кута α
- •6.2.2.3 Вибір кута нахилу головного різального леза λ
- •6.2.2.4 Вибір головного φ та допоміжного φ1 кутів в плані
- •6.2.3 Вимірювання кутів
- •6.3 Хід виконання роботи
- •6.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №7 нарізні з’єднання деталей. Нарізання та контроль різей
- •7.1 Мета роботи
- •7.2 Теоретичні відомості
- •7.2.1 Загальні відомості про нарізи
- •7.2.2 Елементи різі
- •7.2.3 Нарізання зовнішніх різей плашками
- •7.2.4 Нарізання внутрішніх різей мітчиками
- •7.1.5 Вимірювання і контроль різі
- •7.3 Порядок виконання роботи
- •7.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №8 свердління й обробка отворів
- •8.1 Мета роботи
- •8.2 Теоретичні відомості
- •8.2.1 Свердління, зенкерування, розвертання, зенкування
- •8.2.2 Свердла
- •8.2.3 Зенкери, зенковки, розвертки
- •8.2.4 Пристосування для закріплення свердел і оброблюваних деталей
- •8.2.5 Свердлильні верстати
- •8.3 Хід виконання роботи
- •8.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №9 вивчення типів різців
- •1.9.1 Мета роботи
- •Вивчити конструктивні особливості різних типів різців
- •9.2 Теоретичні відомості
- •9.2.1 Класифікація різців
- •9.2.2 Зношування та переточування різців
- •Лабораторна робота №10 вивчення конструкції та органів управління токарно-гвинторізного верстата 16к20
- •10.2.2 Параметри процесу різання
- •10.2.3 Конструктивні особливості токарно – гвинторізних верстатів
- •10.2.4 Токарно-гвинторізний верстат 16к20 [8]
- •10.2.5 Органи управління верстатом
- •Лабораторна робота №11 обробка зовнішніх та внутрішніх циліндричних і конічних поверхонь на токарних верстатах
- •11.2.2 Розточування циліндричних отворів
- •11.2.3 Обробка конічних поверхонь
- •11.3 Хід виконання роботи
- •Лабораторна робота №12 класифікація і основні параметри фрез та режими різання при фрезеруванні
- •Вивчити основні види фрез та їх параметри. Навчитись розраховувати та вибирати параметри режимів різання.
- •12.2.2 Параметри режимів різання при фрезеруванні:
- •12.2.3 Знос, стійкість фрез
- •Лабораторна робота №13 вивчення конструкції та органів управління горизонтально та вертикально-фрезерних верстатів
- •13.2.2 Загальні відомості про вертикально-фрезерні верстати
- •13.3 Хід виконання роботи
- •13.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №14 обробка деталей на фрезерних верстатах
- •14.1 Мета роботи
- •14.2 Теоретичні відомості
- •14.2.1 Зустрічне і попутне фрезерування
- •14.2.2 Пристосування для установки і закріплення заготовок
- •14.2.3 Фрезерування площин циліндричними фрезами
- •14.2.4 Фрезерування площин торцевими фрезами
- •14.3 Хід виконання роботи
- •14.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №15 абразивні матеріали
- •15.1 Мета роботи
- •15.2 Теоретичні відомості
- •15.2.3 Штучні матеріали
- •15.2.4 Зв’язка абразивних кругів
- •15.2.5 Структура шліфувальних кругів
- •15.2.6 Властивості абразивних кругів
- •15.3 Хід виконання роботи
- •15.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №16 шліфування: різновид, різальний інструмент та його форма
- •16.1 Мета роботи
- •16.2 Теоретичні відомості
- •16.2.1 Різновид абразивного інструменту
- •16.2.2 Робоча поверхня абразивного круга. Правка кругів
- •16.2.3 Особливості процесу абразивної обробки. Види абразивної обробки
- •Лабораторна робота №17 шліфування зі схрещеними осями заготовки та інструменту
- •17.3 Порядок виконання роботи
- •17.4 Контрольні запитання
- •Література
9.2.2 Зношування та переточування різців
В процесі різання в результаті тертя стружки по передній поверхні різця, а задніх поверхонь різця по поверхні заготовки, робоча частина різця зношується, різальне лезо руйнується. Працювати таким різцем уже не можна, так як погіршується точність обробки, якість обробленої поверхні, знижується продуктивність праці.
Норма зношування – це товщина шару інструменту, який зрізається при переточуваннях з передньої, або з задньої поверхні. Залежить від висоти задньої hз, передньої hп поверхні або ширини контакту різця з заготовкою B, (рис.9.6) [13]. Допустимий знос [22 ] наведено у таблиці 9.1.
Таблиця 9.1- Значення допустимого зносу при чорновій обробці
Марка інструментального матеріалу |
hз, мм |
hп, мм |
Т5К10; ВК8; Р6М5 |
1,5..2,0 |
0,35..0,45 |
Т15К6; ВК6 |
0,8..1,0 |
0,8..2,0 |
Рисунок 9.6 – Схема заточки різця:
1 – шар металу, що зрізається при переточуванні.
Норма зношування складається з двох складових:
- товщина шару, яку необхідно зрізати для повного видалення слідів зносу;
- додатковий шар товщиною не менше 0,1 мм., щоб видалити можливі порушення структурного стану, викликані в пластині дією високих температур під час процесу різання. Саме з цієї причини при переточуванні 0,1 мм. зрізають навіть з поверхонь без видимих слідів зносу.
Якщо різець зношується тільки по задній поверхні, то норма зносу по передній складає 0,1, і навпаки.
Для БНП при зношенні пластини до hз пластину повертають в наступну позицію.
Обмежуючим фактором може виявитись як довжина l, так і висота H пластини. Слід враховувати зміну розмірів різця між переточуваннями.
9.3 Порядок виконання роботи
1. Зробити ескізи виданих викладачем різців.
2. Класифікувати отримані різці по напряму подачі, типу, способу кріплення різальної пластини.
9.4 Контрольні запитання
1. Як класифікують різці по напряму подачі, типу, способу кріплення різальної пластини?
2. Які матеріали застосовують при виготовленні різців?
3. Що таке норма зношування різця? З чого вона складається?
Лабораторна робота №10 вивчення конструкції та органів управління токарно-гвинторізного верстата 16к20
10.1 Мета роботи
На прикладі токарно-гвинторізного верстату 16К20 вивчити конструкцію верстатів цієї групи, ознайомитись з визначенням параметрів процесу різання.
10.2 Теоретичні відомості
10.2.1 Загальні відомості
Точіння є одним з найстаріших видів механічної обробки металів. Завдяки порівняно простому обладнанню і досить високій продуктивності, точіння являється одним із основних видів обробки металів різанням і в теперішній час. Токарні верстати почали особливо розповсюджуватися після 1712 року, коли вперше петербурзький слюсар-механік Андрій Костянтинович Нартов винайшов токарний верстат із самохідним супортом. На токарних верстатах можна обробляти плоскі, циліндричні, конічні і фасонні поверхні, свердлити, розточувати отвори, нарізати різі, зенкерувати, розвертати отвори і виконувати багато інших робіт.
Універсальність токарних верстатів сприяла розповсюдженню їх як основного обладнання для обробки металів. На машинобудівних і ремонтних заводах в середньому 40 – 50% всього металорізального обладнання складають токарні верстати.
Існує багато різних типів і видів верстатів, які працюють по принципу точіння метала. Ці верстати об’єднуються в одну токарну групу, до якої відносяться: токарно-гвинторізні, токарно-операційні, револьверні, лоботокарні, напівавтомати, автомати і багато інших верстатів спеціального призначення.