9.2.2 Зношування та переточування різців
В процесі різання в результаті тертя стружки по передній поверхні різця, а задніх поверхонь різця по поверхні заготовки, робоча частина різця зношується, різальне лезо руйнується. Працювати таким різцем уже не можна, так як погіршується точність обробки, якість обробленої поверхні, знижується продуктивність праці.
Норма зношування – це товщина шару інструменту, який зрізається при переточуваннях з передньої, або з задньої поверхні. Залежить від висоти задньої hз, передньої hп поверхні або ширини контакту різця з заготовкою B, (рис.9.6) [13]. Допустимий знос [22 ] наведено у таблиці 9.1.
Таблиця 9.1- Значення допустимого зносу при чорновій обробці
Марка інструментального матеріалу |
hз, мм |
hп, мм |
Т5К10; ВК8; Р6М5 |
1,5..2,0 |
0,35..0,45 |
Т15К6; ВК6 |
0,8..1,0 |
0,8..2,0 |
Рисунок 9.6 – Схема заточки різця:
1 – шар металу, що зрізається при переточуванні.
Норма зношування складається з двох складових:
- товщина шару, яку необхідно зрізати для повного видалення слідів зносу;
- додатковий шар товщиною не менше 0,1 мм., щоб видалити можливі порушення структурного стану, викликані в пластині дією високих температур під час процесу різання. Саме з цієї причини при переточуванні 0,1 мм. зрізають навіть з поверхонь без видимих слідів зносу.
Якщо різець зношується тільки по задній поверхні, то норма зносу по передній складає 0,1, і навпаки.
Для БНП при зношенні пластини до hз пластину повертають в наступну позицію.
Обмежуючим фактором може виявитись як довжина l, так і висота H пластини. Слід враховувати зміну розмірів різця між переточуваннями.
9.3 Порядок виконання роботи
1. Зробити ескізи виданих викладачем різців.
2. Класифікувати отримані різці по напряму подачі, типу, способу кріплення різальної пластини.
9.4 Контрольні запитання
1. Як класифікують різці по напряму подачі, типу, способу кріплення різальної пластини?
2. Які матеріали застосовують при виготовленні різців?
3. Що таке норма зношування різця? З чого вона складається?
Лабораторна робота №10 вивчення конструкції та органів управління токарно-гвинторізного верстата 16к20
10.1 Мета роботи
На прикладі токарно-гвинторізного верстату 16К20 вивчити конструкцію верстатів цієї групи, ознайомитись з визначенням параметрів процесу різання.
10.2 Теоретичні відомості
10.2.1 Загальні відомості
Точіння є одним з найстаріших видів механічної обробки металів. Завдяки порівняно простому обладнанню і досить високій продуктивності, точіння являється одним із основних видів обробки металів різанням і в теперішній час. Токарні верстати почали особливо розповсюджуватися після 1712 року, коли вперше петербурзький слюсар-механік Андрій Костянтинович Нартов винайшов токарний верстат із самохідним супортом. На токарних верстатах можна обробляти плоскі, циліндричні, конічні і фасонні поверхні, свердлити, розточувати отвори, нарізати різі, зенкерувати, розвертати отвори і виконувати багато інших робіт.
Універсальність токарних верстатів сприяла розповсюдженню їх як основного обладнання для обробки металів. На машинобудівних і ремонтних заводах в середньому 40 – 50% всього металорізального обладнання складають токарні верстати.
Існує багато різних типів і видів верстатів, які працюють по принципу точіння метала. Ці верстати об’єднуються в одну токарну групу, до якої відносяться: токарно-гвинторізні, токарно-операційні, револьверні, лоботокарні, напівавтомати, автомати і багато інших верстатів спеціального призначення.