- •Введення
- •Лабораторна робота №1 класифікація металорізального обладнання та система позначення металорізальних верстатів
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Теоретичні відомості
- •1.2.1 Класифікація металообробного обладнання.
- •1.2.2 Система позначення металорізальних верстатів
- •1.2.3 Головні ознаки металорізальних верстатів різних класифікаційних груп
- •1.2.4 Система позначень верстатів з числовим програмним керуванням (чпк)
- •1.2.5 Рухи в металорізальному обладнанні
- •1.3 Хід виконання роботи
- •1.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2 конструкційні матеріали та їх обробка різанням
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Теоретичні відомості
- •2.2.1 Класифікація конструкційних матеріалів
- •2.2.2 Позначення і області застосування сталей
- •Високолеговані, корозійностійкі, жаростійкі, жароміцні сталі
- •2.2.3 Оброблюваність матеріалів
- •2.3 Хід виконання роботи
- •2.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна обота №3 інструментальні матеріали
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Теоретичні відомості
- •3.2.1 Властивості інструментальних матеріалів
- •3.2.2 Вуглецеві інструментальні сталі
- •3.2.3 Леговані інструментальні сталі
- •3.2.4 Швидкорізальні інструментальні сталі
- •3.2.5 Тверді сплави
- •3.2.6 Безвольфрамові тверді сплави
- •3.2.7 Мінералокераміка та кермети
- •3.2.8 Надтверді матеріали
- •3.3 Хід виконання роботи
- •3.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4 засоби вимірювання лінійних та кутових розмірів
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Теоретичні відомості
- •4.2.1 Вимірювання лінійних розмірів
- •4.2.2 Вимірювання кутових розмірів
- •4.3 Хід виконання роботи
- •4.4. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5 основи механіки верстатів
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Теоретичні відомості
- •5.2.1 Типові передачі у верстатах
- •5.2.2 Коробки швидкостей
- •5.2.3 Типові елементи механізмів подач
- •5.3 Хід виконання роботи
- •5.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 основні конструктивні елементи та геометричні параметри токарного прохідного різця, визначення основних кутів різальної частини
- •6.1 Мета роботи
- •6.2 Теоретичні відомості
- •6.2.1 Геометричні параметри різця
- •6.2.2 Оптимальні значення геометричних параметрів та їх вибір
- •6.2.2.1 Вибір переднього кута γ
- •6.2.2.2 Вибір заднього кута α
- •6.2.2.3 Вибір кута нахилу головного різального леза λ
- •6.2.2.4 Вибір головного φ та допоміжного φ1 кутів в плані
- •6.2.3 Вимірювання кутів
- •6.3 Хід виконання роботи
- •6.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №7 нарізні з’єднання деталей. Нарізання та контроль різей
- •7.1 Мета роботи
- •7.2 Теоретичні відомості
- •7.2.1 Загальні відомості про нарізи
- •7.2.2 Елементи різі
- •7.2.3 Нарізання зовнішніх різей плашками
- •7.2.4 Нарізання внутрішніх різей мітчиками
- •7.1.5 Вимірювання і контроль різі
- •7.3 Порядок виконання роботи
- •7.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №8 свердління й обробка отворів
- •8.1 Мета роботи
- •8.2 Теоретичні відомості
- •8.2.1 Свердління, зенкерування, розвертання, зенкування
- •8.2.2 Свердла
- •8.2.3 Зенкери, зенковки, розвертки
- •8.2.4 Пристосування для закріплення свердел і оброблюваних деталей
- •8.2.5 Свердлильні верстати
- •8.3 Хід виконання роботи
- •8.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №9 вивчення типів різців
- •1.9.1 Мета роботи
- •Вивчити конструктивні особливості різних типів різців
- •9.2 Теоретичні відомості
- •9.2.1 Класифікація різців
- •9.2.2 Зношування та переточування різців
- •Лабораторна робота №10 вивчення конструкції та органів управління токарно-гвинторізного верстата 16к20
- •10.2.2 Параметри процесу різання
- •10.2.3 Конструктивні особливості токарно – гвинторізних верстатів
- •10.2.4 Токарно-гвинторізний верстат 16к20 [8]
- •10.2.5 Органи управління верстатом
- •Лабораторна робота №11 обробка зовнішніх та внутрішніх циліндричних і конічних поверхонь на токарних верстатах
- •11.2.2 Розточування циліндричних отворів
- •11.2.3 Обробка конічних поверхонь
- •11.3 Хід виконання роботи
- •Лабораторна робота №12 класифікація і основні параметри фрез та режими різання при фрезеруванні
- •Вивчити основні види фрез та їх параметри. Навчитись розраховувати та вибирати параметри режимів різання.
- •12.2.2 Параметри режимів різання при фрезеруванні:
- •12.2.3 Знос, стійкість фрез
- •Лабораторна робота №13 вивчення конструкції та органів управління горизонтально та вертикально-фрезерних верстатів
- •13.2.2 Загальні відомості про вертикально-фрезерні верстати
- •13.3 Хід виконання роботи
- •13.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №14 обробка деталей на фрезерних верстатах
- •14.1 Мета роботи
- •14.2 Теоретичні відомості
- •14.2.1 Зустрічне і попутне фрезерування
- •14.2.2 Пристосування для установки і закріплення заготовок
- •14.2.3 Фрезерування площин циліндричними фрезами
- •14.2.4 Фрезерування площин торцевими фрезами
- •14.3 Хід виконання роботи
- •14.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №15 абразивні матеріали
- •15.1 Мета роботи
- •15.2 Теоретичні відомості
- •15.2.3 Штучні матеріали
- •15.2.4 Зв’язка абразивних кругів
- •15.2.5 Структура шліфувальних кругів
- •15.2.6 Властивості абразивних кругів
- •15.3 Хід виконання роботи
- •15.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №16 шліфування: різновид, різальний інструмент та його форма
- •16.1 Мета роботи
- •16.2 Теоретичні відомості
- •16.2.1 Різновид абразивного інструменту
- •16.2.2 Робоча поверхня абразивного круга. Правка кругів
- •16.2.3 Особливості процесу абразивної обробки. Види абразивної обробки
- •Лабораторна робота №17 шліфування зі схрещеними осями заготовки та інструменту
- •17.3 Порядок виконання роботи
- •17.4 Контрольні запитання
- •Література
6.2.2 Оптимальні значення геометричних параметрів та їх вибір
6.2.2.1 Вибір переднього кута γ
Значення кута γ залежить від матеріалу різця та оброблюваної заготівки.
Чим міцніший та твердіший матеріал різального інструменту, тим більше значення кута γ. Чим міцніший та твердіший матеріал деталі, тим менше значення кута γ.
Як правило величина переднього кута знаходиться в межах від 100 до 300, але інколи для твердих металів і для швидкісного різання передній кут роблять від’ємним, від –50 до –100 , а для м’яких сплавів, навпаки, його інколи доводять до 400.
Знак переднього кута визначається, як показано на рисунку 6.5 [13].
Рисунок 6.5 - Визначення знаку переднього кута
Правило вибору переднього кута має деякі виключення. Наприклад, якщо величина припуску має малі значення (у розверток - до 0,02 мм), то форма передньої поверхні немає великого значення, її виконують плоскою.
6.2.2.2 Вибір заднього кута α
Задній кут α призначений для зменшення тертя між задньою поверхнею та поверхнею різання.
Оптимальне значення заднього кута α залежить від товщини зрізаного шару а: чим вона більша, тим менше значення кута α.
Значення заднього кута α завжди додатні та знаходяться в межах 50...150, але для деяких чистових інструментів α досягає до 300 (утворюється тонка стружка). Задній кут α впливає на шорсткість оброблюваної поверхні. При зростанні заднього кута, шорсткість поверхні збільшується, але полегшуються умови різання. Для зменшення шорсткості зменшують задній кут або виконують фаску вздовж головного різального леза.
6.2.2.3 Вибір кута нахилу головного різального леза λ
Кут λ визначає напрямок сходження стружки: при додатному куті стружка відводиться в бік обробленої поверхні, при від’ємному в сторону поверхні, що обробляється. Як правило, кут λ знаходиться в межах від мінус 50 до плюс 150.
Кут нахилу головного різального леза λ впливає на міцність вершини різця. У різальних інструментів, які обладнані мінералокерамікою або твердим сплавом, через невелику міцність матеріалу на згин, кут λ>0 або має нульове значення. Це погіршує умови різання на ділянці біля вершини. В той же час, інструмент з швидкорізальної сталі має різноманітні значення кутів в залежності від умов роботи.
Кут λ впливає на відношення між складовим сили різання, при великих кутах λ покращується рівномірність процесу різання.
6.2.2.4 Вибір головного φ та допоміжного φ1 кутів в плані
Головний кут в плані φ звичайно має значення від 10 до 900.
При малих глибинах різання головний кут в плані приймають від 100 до 400 в випадках жорсткої системи ВПІД (верстат – пристрій – інструмент – деталь). При роботі з ударом головний кут в плані φ приймають від 600 до 700 в випадках середньої жорсткості системи ВПІД.
При обробці нежорстких деталей та нежорсткої системи ВПІД головний кут в плані φ становить близько 900.
Головний φ та допоміжний φ1 кути в плані впливають на шорсткість оброблюваної деталі – зі збільшенням їх шорсткість зростає.
6.2.3 Вимірювання кутів
Вимірювання геометричних параметрів різальної частини різців проводиться на спеціальному універсальному кутомірі (рис. 6) [19].
Кутомір складається із основи 9, на якій закріплюються гвинт-стійка 1 і поворотний столик 10. По стійці 1 гайкою 3 вертикально переміщується кронштейн 2 зі шкалою 4 і стрілкою 6. По пазам столика 10 може переміщатись каретка 11, в якій гвинтами 7 закріплюється вимірюваний різець. Гвинт 14 призначений для закріплення каретки на столі, а гвинт 8 фіксує кутове положення стола 10. Відлік кутового положення стола проводиться по шкалі 12 стрілкою 13.
Рисунок 6.6 - Загальний вид спеціального універсального кутоміру для вимірювання геометричних параметрів різальної частини різців
Для вимірювання кутів в плані використовують передню площину стрілки 6 чи шкали 4, а також перпендикулярну до них площину ребра 5. Головний передній кут, головний та допоміжний задній кут та кут нахилу головного різального леза вимірюють торцевими базовими поверхнями стрілки 6, а значення цих кутів відраховують по шкалі 4. Відлік значень кутів в плані ведуть по шкалі 12.