6.3 Хід виконання роботи

1. Виконати робочі креслення виданих викладачем токарних різців.

2. Виміряти за допомогою кутоміра кути різальної частини різців.

3. Знаючи кути різальної частини, визначити область застосування різців.

6.4 Контрольні запитання

1. З яких частин складається різець?

2. Назвіть основні елементи голівки різця.

3. Які поверхні і площини розрізняють при обробці на токарному верстаті?

4. Що таке головне і допоміжне різальне лезо?

5. Що таке передній кут? Як він вибирається?

6. Що таке задній кут? На що він впливає? Які величини задніх кутів?

7. Що таке кут загострення?

8. Що таке кут різання?

9. Як вибирають кут в плані?

10. Що таке кут нахилу головного різального леза? Як він вибирається?

11. Які кути найбільше впливають на стійкість різця?

12. Скільки кутів достатньо вказати для визначення положення робочих поверхонь різців?

Лабораторна робота №7 нарізні з’єднання деталей. Нарізання та контроль різей

7.1 Мета роботи

Ознайомитись основними параметрами нарізних з’єднань деталей, інструментами для обробки та методами нарізання та контролю різей.

7.2 Теоретичні відомості

7.2.1 Загальні відомості про нарізи

У машинах застосовуються деталі, що мають різні зовнішні і внутрішні нарізні поверхні. Це кріпильні гвинти і гайки, ходові гвинти для перетворення обертального руху в поступальний, вантажні гвинти (домкрати), точні мікрометричні гвинти і гайки (у мікрометра) і т.п.

Нарізна поверхня утворюється одночасним рівномірним обертальним і поступальним рухом якого-небудь профілю щодо осі.

У залежності від форми профілю розрізняють різі трикутні (рис.7.1, а), трапецеїдальні (рис.7.1, б), прямокутні (рис.7.1, в), упорні (рис. 7.1,г), круглі (рис.7.1, д) [4].

По напрямку витків різі поділяють на праві (гвинт угвинчується в гайку при обертанні по годинній стрілці) і ліві (рис.7.1, е, ж).

Рисунок 7.1– Форми профілю та напряму витків різі

Різі бувають однозаходні та багатозаходні. Багатозаходні мають кілька витків, що йдуть паралельно. На торці такої різі видно кілька рівномірно розташованих початків витків (заходів).

7.2.2 Елементи різі

Кроком різі називається відстань між однойменними точками двох сусідніх витків, обмірювана паралельно осі.

Кут між напрямками витка і площиною, перпендикулярної до осі циліндра, називається кутом підйому різі.

Кут профілю α — це кут між бічними сторонами, обмірюваний в осьовому перерізі.

Середній діаметр різі являється середнім арифметичним зовнішнього і внутрішнього діаметрів.

Глибиною профілю є піврізниця зовнішнього і внутрішнього діаметрів.

Метричні різі мають трикутний профіль з кутом α = 60°, великий і дрібний крок. Вершини виступів зрізані, а дно западин заокруглене. Крок і діаметри виміряють в міліметрах. У залежності від точності середнього діаметра метричні різі поділяють на класи. Допуски на різі дані в довідниках [5, 22].

Зі збільшенням діаметру різі збільшується крок. Дрібні різі мають крок незалежно від діаметру. На деталях великого діаметру можуть бути різі з дрібним кроком. Метричні різі з великим кроком позначаються буквою М (метрична) і цифрами (діаметром). Крок в позначенні не вказується і визначається по довіднику. Поруч з діаметром указується клас точності різі (наприклад: М40 – 7Н).

Різі з дрібним кроком позначаються також: буквою М, цифрами (діаметр різі) і, крім цього, указується величина кроку (наприклад М40×1,25 – 7Н).

Крім метричної різі іноді застосовується дюймову.

Дюймові різі мають трикутний профіль з кутом 55°, її діаметри виміряють в частках дюйма (1 " = 25,4 мм), а крок характеризується числом ниток n, що приходяться на один дюйм. Їх позначають на кресленнях тільки діаметром, наприклад, 1". Кожній різі відповідає визначене число ниток на один дюйм, яке визначають, наприклад, по довіднику [5]. Для 1¹/₄ ^// n = 7 ниток на 1^//.