- •Введення
- •Лабораторна робота №1 класифікація металорізального обладнання та система позначення металорізальних верстатів
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Теоретичні відомості
- •1.2.1 Класифікація металообробного обладнання.
- •1.2.2 Система позначення металорізальних верстатів
- •1.2.3 Головні ознаки металорізальних верстатів різних класифікаційних груп
- •1.2.4 Система позначень верстатів з числовим програмним керуванням (чпк)
- •1.2.5 Рухи в металорізальному обладнанні
- •1.3 Хід виконання роботи
- •1.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2 конструкційні матеріали та їх обробка різанням
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Теоретичні відомості
- •2.2.1 Класифікація конструкційних матеріалів
- •2.2.2 Позначення і області застосування сталей
- •Високолеговані, корозійностійкі, жаростійкі, жароміцні сталі
- •2.2.3 Оброблюваність матеріалів
- •2.3 Хід виконання роботи
- •2.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна обота №3 інструментальні матеріали
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Теоретичні відомості
- •3.2.1 Властивості інструментальних матеріалів
- •3.2.2 Вуглецеві інструментальні сталі
- •3.2.3 Леговані інструментальні сталі
- •3.2.4 Швидкорізальні інструментальні сталі
- •3.2.5 Тверді сплави
- •3.2.6 Безвольфрамові тверді сплави
- •3.2.7 Мінералокераміка та кермети
- •3.2.8 Надтверді матеріали
- •3.3 Хід виконання роботи
- •3.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4 засоби вимірювання лінійних та кутових розмірів
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Теоретичні відомості
- •4.2.1 Вимірювання лінійних розмірів
- •4.2.2 Вимірювання кутових розмірів
- •4.3 Хід виконання роботи
- •4.4. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5 основи механіки верстатів
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Теоретичні відомості
- •5.2.1 Типові передачі у верстатах
- •5.2.2 Коробки швидкостей
- •5.2.3 Типові елементи механізмів подач
- •5.3 Хід виконання роботи
- •5.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 основні конструктивні елементи та геометричні параметри токарного прохідного різця, визначення основних кутів різальної частини
- •6.1 Мета роботи
- •6.2 Теоретичні відомості
- •6.2.1 Геометричні параметри різця
- •6.2.2 Оптимальні значення геометричних параметрів та їх вибір
- •6.2.2.1 Вибір переднього кута γ
- •6.2.2.2 Вибір заднього кута α
- •6.2.2.3 Вибір кута нахилу головного різального леза λ
- •6.2.2.4 Вибір головного φ та допоміжного φ1 кутів в плані
- •6.2.3 Вимірювання кутів
- •6.3 Хід виконання роботи
- •6.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №7 нарізні з’єднання деталей. Нарізання та контроль різей
- •7.1 Мета роботи
- •7.2 Теоретичні відомості
- •7.2.1 Загальні відомості про нарізи
- •7.2.2 Елементи різі
- •7.2.3 Нарізання зовнішніх різей плашками
- •7.2.4 Нарізання внутрішніх різей мітчиками
- •7.1.5 Вимірювання і контроль різі
- •7.3 Порядок виконання роботи
- •7.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №8 свердління й обробка отворів
- •8.1 Мета роботи
- •8.2 Теоретичні відомості
- •8.2.1 Свердління, зенкерування, розвертання, зенкування
- •8.2.2 Свердла
- •8.2.3 Зенкери, зенковки, розвертки
- •8.2.4 Пристосування для закріплення свердел і оброблюваних деталей
- •8.2.5 Свердлильні верстати
- •8.3 Хід виконання роботи
- •8.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №9 вивчення типів різців
- •1.9.1 Мета роботи
- •Вивчити конструктивні особливості різних типів різців
- •9.2 Теоретичні відомості
- •9.2.1 Класифікація різців
- •9.2.2 Зношування та переточування різців
- •Лабораторна робота №10 вивчення конструкції та органів управління токарно-гвинторізного верстата 16к20
- •10.2.2 Параметри процесу різання
- •10.2.3 Конструктивні особливості токарно – гвинторізних верстатів
- •10.2.4 Токарно-гвинторізний верстат 16к20 [8]
- •10.2.5 Органи управління верстатом
- •Лабораторна робота №11 обробка зовнішніх та внутрішніх циліндричних і конічних поверхонь на токарних верстатах
- •11.2.2 Розточування циліндричних отворів
- •11.2.3 Обробка конічних поверхонь
- •11.3 Хід виконання роботи
- •Лабораторна робота №12 класифікація і основні параметри фрез та режими різання при фрезеруванні
- •Вивчити основні види фрез та їх параметри. Навчитись розраховувати та вибирати параметри режимів різання.
- •12.2.2 Параметри режимів різання при фрезеруванні:
- •12.2.3 Знос, стійкість фрез
- •Лабораторна робота №13 вивчення конструкції та органів управління горизонтально та вертикально-фрезерних верстатів
- •13.2.2 Загальні відомості про вертикально-фрезерні верстати
- •13.3 Хід виконання роботи
- •13.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №14 обробка деталей на фрезерних верстатах
- •14.1 Мета роботи
- •14.2 Теоретичні відомості
- •14.2.1 Зустрічне і попутне фрезерування
- •14.2.2 Пристосування для установки і закріплення заготовок
- •14.2.3 Фрезерування площин циліндричними фрезами
- •14.2.4 Фрезерування площин торцевими фрезами
- •14.3 Хід виконання роботи
- •14.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №15 абразивні матеріали
- •15.1 Мета роботи
- •15.2 Теоретичні відомості
- •15.2.3 Штучні матеріали
- •15.2.4 Зв’язка абразивних кругів
- •15.2.5 Структура шліфувальних кругів
- •15.2.6 Властивості абразивних кругів
- •15.3 Хід виконання роботи
- •15.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №16 шліфування: різновид, різальний інструмент та його форма
- •16.1 Мета роботи
- •16.2 Теоретичні відомості
- •16.2.1 Різновид абразивного інструменту
- •16.2.2 Робоча поверхня абразивного круга. Правка кругів
- •16.2.3 Особливості процесу абразивної обробки. Види абразивної обробки
- •Лабораторна робота №17 шліфування зі схрещеними осями заготовки та інструменту
- •17.3 Порядок виконання роботи
- •17.4 Контрольні запитання
- •Література
6.3 Хід виконання роботи
1. Виконати робочі креслення виданих викладачем токарних різців.
2. Виміряти за допомогою кутоміра кути різальної частини різців.
3. Знаючи кути різальної частини, визначити область застосування різців.
6.4 Контрольні запитання
1. З яких частин складається різець?
2. Назвіть основні елементи голівки різця.
3. Які поверхні і площини розрізняють при обробці на токарному верстаті?
4. Що таке головне і допоміжне різальне лезо?
5. Що таке передній кут? Як він вибирається?
6. Що таке задній кут? На що він впливає? Які величини задніх кутів?
7. Що таке кут загострення?
8. Що таке кут різання?
9. Як вибирають кут в плані?
10. Що таке кут нахилу головного різального леза? Як він вибирається?
11. Які кути найбільше впливають на стійкість різця?
12. Скільки кутів достатньо вказати для визначення положення робочих поверхонь різців?
Лабораторна робота №7 нарізні з’єднання деталей. Нарізання та контроль різей
7.1 Мета роботи
Ознайомитись основними параметрами нарізних з’єднань деталей, інструментами для обробки та методами нарізання та контролю різей.
7.2 Теоретичні відомості
7.2.1 Загальні відомості про нарізи
У машинах застосовуються деталі, що мають різні зовнішні і внутрішні нарізні поверхні. Це кріпильні гвинти і гайки, ходові гвинти для перетворення обертального руху в поступальний, вантажні гвинти (домкрати), точні мікрометричні гвинти і гайки (у мікрометра) і т.п.
Нарізна поверхня утворюється одночасним рівномірним обертальним і поступальним рухом якого-небудь профілю щодо осі.
У залежності від форми профілю розрізняють різі трикутні (рис.7.1, а), трапецеїдальні (рис.7.1, б), прямокутні (рис.7.1, в), упорні (рис. 7.1,г), круглі (рис.7.1, д) [4].
По напрямку витків різі поділяють на праві (гвинт угвинчується в гайку при обертанні по годинній стрілці) і ліві (рис.7.1, е, ж).
Рисунок 7.1– Форми профілю та напряму витків різі
Різі бувають однозаходні та багатозаходні. Багатозаходні мають кілька витків, що йдуть паралельно. На торці такої різі видно кілька рівномірно розташованих початків витків (заходів).
7.2.2 Елементи різі
Кроком різі називається відстань між однойменними точками двох сусідніх витків, обмірювана паралельно осі.
Кут між напрямками витка і площиною, перпендикулярної до осі циліндра, називається кутом підйому різі.
Кут профілю α — це кут між бічними сторонами, обмірюваний в осьовому перерізі.
Середній діаметр різі являється середнім арифметичним зовнішнього і внутрішнього діаметрів.
Глибиною профілю є піврізниця зовнішнього і внутрішнього діаметрів.
Метричні різі мають трикутний профіль з кутом α = 60°, великий і дрібний крок. Вершини виступів зрізані, а дно западин заокруглене. Крок і діаметри виміряють в міліметрах. У залежності від точності середнього діаметра метричні різі поділяють на класи. Допуски на різі дані в довідниках [5, 22].
Зі збільшенням діаметру різі збільшується крок. Дрібні різі мають крок незалежно від діаметру. На деталях великого діаметру можуть бути різі з дрібним кроком. Метричні різі з великим кроком позначаються буквою М (метрична) і цифрами (діаметром). Крок в позначенні не вказується і визначається по довіднику. Поруч з діаметром указується клас точності різі (наприклад: М40 – 7Н).
Різі з дрібним кроком позначаються також: буквою М, цифрами (діаметр різі) і, крім цього, указується величина кроку (наприклад М40×1,25 – 7Н).
Крім метричної різі іноді застосовується дюймову.
Дюймові різі мають трикутний профіль з кутом 55°, її діаметри виміряють в частках дюйма (1 " = 25,4 мм), а крок характеризується числом ниток n, що приходяться на один дюйм. Їх позначають на кресленнях тільки діаметром, наприклад, 1". Кожній різі відповідає визначене число ниток на один дюйм, яке визначають, наприклад, по довіднику [5]. Для 11/4 // n = 7 ниток на 1//.