- •Лабораторна робота № 1
- •Зміст роботи
- •Короткі теоретичні відомості
- •1. Інструментальні матеріали
- •2. Токарні різці. Класифікація, будова, геометричні параметри, контроль
- •Елементи рухів в процесі різання
- •Геометричні параметри різця Системи координатних площин і координатні площини.
- •Елементи леза різця
- •Загальні визначення кутів різця
- •Головні кути різця
- •Нормальні кути різця
- •Кути різця в інструментальній системі координат
- •Кути різця в статичній системі координат
- •Геометричні параметри різця в кінематичній системі координат
- •Вплив установки різця, відносно осі деталі на його кути
- •Вплив кутів різця на процес різання
- •Порядок виконання роботи
- •Перелік контрольних питань
- •Лабораторна робота № 2
- •Зміст роботи
- •Теоретичні відомості
- •Вплив різних факторів на коефіцієнт усадки стружки
- •Методи визначення коефіцієнта усадки стружки
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №2 на тему:
- •Лабораторна робота № 2
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3
- •Конструкція спірального свердла
- •1.Класифікація свердел
- •2.Системи координатних площин і координатні площини
- •Перові, гарматні, кільцеві, центрувальні, шнекові, гвинтівочні свердла
- •Зенкери
- •Зенковки, ценовки
- •Розвертки
- •Порядок і методика виконання роботи
- •1.1. Типи різей.
- •Кут підйому різі визначають на середньому діаметрі
- •1.2. Методи отримання різей, різальний інструмент
- •Призматичні гребінки закріплють в таких же держаках як і призматичні різці. Проектування профілю ведеться таким же чином як і в різця.
- •1.5. Плашки
- •Контрольні питання
- •Зміст звіту по роботі:
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 5
- •Методи протягання
- •Види протягання
- •Виріб; 2 – протяжка; 3 – шар зрізуваного металу
- •Схеми різання при протяганні
- •Типи протяжок, їх призначення
- •Особливості процесу протягання:
- •Основні елементи протяжок і прошивок
- •Форма чорнових зубів визначається такими вимогами:
- •Загальна довжина протяжки
- •Кріплення протяжок
- •Порядок виконання роботи
- •Зміст звіту по роботі
- •Контрольні питання
- •1.2. Cпособи фрезерування
- •1.3. Класифікація і призначення фрез.
- •1.4. Схеми фрезерування
- •1.5. Будова фрез
- •1.6.1 Системи координатних площин і координатні площини.
- •2. Порядок виконання роботи
- •2.1. Методика вимірювання геометричних параметрів.
- •2.2. Виконання робочого креслення фрези
- •3. Зміст звіту по роботі
- •4. Контрольні питання
- •5. Додатки
- •Лабораторна робота №6 з курсу: “Фізичні основи механічної обробки матеріалів”
Загальна довжина протяжки
Загальна довжина протяжки отримується як сума довжин всіх її складових частин – хвостовика, шийки, перехідного конуса, передньої направляючої, чорнової, чистової і калібруючої секції та задньої направляючої.
Загальна довжина протяжки повинна задовольняти наступним вимогам:
1) не повинна перевищувати найбільшої довжини ходу протяжного
верстата, вказаного в його паспорті;
2) повинна співпадати з виробничими можливостями підприємства – з максимальною міжцентровою відстанню токарних, шліфувальних та заточувальних верстатів, ходом фрезерних верстатів, розміром загартовувальних та відпускних печей тощо;
3) надмірна довжина протяжки може привести до значних деформацій при термічній обробці та виявиться настільки нежорсткою, що її обробка на верстатах буде надмірно затруднена, або навіть неможлива, тому протяжка даного діаметру не повинна перевищувати визначену довжину;
4) використання протяжок при експлуатації повинно бути зручним.
Практика конструювання та експлуатації протяжок визначила раціональні граничні довжини протяжок в залежності від їх поперечних розмірів. Ці граничні довжини протяжок вказані в табл.2,3. Їх належить розглядати як орієнтовні.
Прошивки в процесі роботи піддаються стисканню вздовж осі, тому для усунення деформації поздовжнього згину їх довжина може бути порівняно невеликою. Практично ця довжина береться в залежності від діаметру прошивки і не повинна перевищувати 10d, де d – номінальний діаметр прошивки.
Якщо довжина протяжки при конструюванні виходить надмірною, то її потрібно перерахувати, щоб по можливості зменшити довжину до допустимої. Якщо це не можливо, то необхідно застосовувати замість однієї протяжки комплект з декількох штук.
Розрахунок комплексу протяжок, проводиться так само, як і для одиночних протяжок. При цьому необхідно прагнути до того, щоб довжина протяжки останнього проходу – найточнішої та найдорожчої – була найменшою.
Таблиця 2. Гранична довжина протяжок, оброблюваних в центрах в мм.
Діаметр протяжки |
від 12 до15 |
від 15 до 20 |
від 20 до 25 |
від 25 до 30 |
від 30 до 50 |
від 50 і вище |
Довжина протяжки |
700 |
800 |
1000 |
1200 |
1300 |
1500 |
Таблиця 3. Граничні довжини плоских і шпоночних протяжок в мм.
Найменший розмір поперечного перерізу протяжки |
5 |
від 5 до 8 |
від 8 до 12 |
від 12 до 18 |
від 18 до 22 |
від 22 і вище |
Довжина протяжки |
500 |
750 |
1000 |
1200 |
1300 |
1500 |
Як правило, протяжки (особливо круглі) мають групи зубів з різними схемами різання, до того ж чистові та калібруючі ділянки виконують за профільною схемою різання; комбіновані схеми застосовують і при виконанні комплектних протяжок (протяжки 1-го проходу, які знімають основний шар металу за груповою схемою, 2-го проходу – за генераторною або профільною схемою)