МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ЮРІЯ КОНДРАТЮКА
Кафедра комп’ютерної інженерії
-
Затверджую
Проректор із навчальної роботи
___________________ Б.О.Коробко
“____”___________ 2010 р
Пакет
комплексної контрольної роботи
з дисципліни “Теорія електричного зв’язку”
напрям підготовки 6.050903 Телекомунікації
галузь знань 0509 – Радіотехніка, радіоелектронні апарати та зв'язок
Розглянуто на засіданні кафедри
комп’ютерної інженерії
від 22 12 2010 р. протокол № 7
Завідувач кафедри
к. т. н., доцент___________Тиртишніков О.І.
Полтава 2010
Анотація
до комплексної контрольної роботи з дисципліни
«Теорія електричного зв’язку»
для студентів за напрямком підготовки 6.050903 «Телекомунікації»
Комплексна контрольна робота є засобом діагностики рівня залишкових знань студентів напряму підготовки 6.050903 «Телекомунікації» галузь знань 0509 «Радіотехніка, радіоелектронні апарати та зв'язок» з нормативної дисципліни «Теорія електричного зв’язку» та призначена для використання при проведенні самоаналізу ВНЗ з метою удосконалення організації навчального процесу та при проведенні акредитаційної експертизи (державної оцінки рівня підготовки студентів).
Робота складена у відповідності до програми навчальної дисципліни «Теорія електричного зв’язку», яка викладається студентам у двох семестрах.
Комплексні контрольні завдання вимагають знань закономірностей процесу інформаційного обміну в системах електрозв’язку, теорії сигналів і принципів їх передачі та обробки в каналах зв’язку на фоні завад, загальних принципів системного аналізу та синтезу систем зв’язку, вмінь практично розраховувати та оцінювати параметри систем та засобів електрозв’язку.
Складність і об’єм кожного варіанту комплексної контрольної роботи приблизно рівнозначний і розрахований на 40 хвилин виконання.
Технологія контролю виконання комплексної контрольної роботи передбачає проведення тестування. Варіант комплексної контрольної роботи складається з 14 тестових завдань та 3 задач.
Пакет тестових завдань для контролю залишкових знань
З ДИСЦИПЛІНИ «Теорія електричного зв’язку»
для студентів за напрямком підготовки 6.050903 «Телекомунікації»
галузі знань 0509 Радіотехніка, радіоелектронні апарати та зв'язок
Варіант №1
Час проведення тестування 40 хв.
1. Спектр періодичного сигналу є:
А) дискретним; Б) неперервним.
2. Теорема частотного зсуву має вигляд:
А)
; Б)
;
В)
; Г)
.
3. Пікфактор сигналу характеризує:
А) часову характеристику сигналу;
Б) енергетичну характеристику сигналу;
В) частотну характеристику сигналу.
4. Ширина смуги частот каналу для передавання ним розмовного сигналу методом частотної модуляції визначається виразом
А)
; Б)
;
В)
; Г)
;
Д)
∆; Ж)
.
5. Ширина спектру сигналу
частотної телеграфії (ЧТ) при
= 200 Гц,
К = 3,
і F1
= 100 Гц дорівнює:
А) 1 кГц; Б) 1,5 кГц;
В) 300 Гц; Г) 800 Гц.
6. Мінімальна ширина смуги частот каналу для передавання ним розмовного сигналу зі смугою 0,3…3,4 кГц методом балансної модуляції:
А) 3,1 кГц; Б) 3,4 кГц;
В) 6,8 кГц; Г) 8 кГц.
7. Які статичні характеристики використовуються для математичного опису спектральних властивостей випадкових сигналів:
А) функція розподілу ймовірностей; Б) густина ймовірності;
В) дисперсія; Г) функція кореляції
8. При збільшенні амплітуди несучого коливання в 2 рази в АМ сигналі:
А) у 2 разі збільшується ширина спектру сигналу;
Б) у 2 рази збільшується амплітуда бічних складових;
В) у 2 рази зменшуються амплітуди бічних складових;
Г) спектр не змінюється.
9. При ФМ-16 модуляція несучої частоти здійснюється:
А) канальним символом; Б) групою з 4-х канальних символів;
В) групою з 2-х канальних символів; Г) групою з 5-ти канальних символів.
10. У цифро-аналоговому перетворювачі імпульсно-кодової модуляції, як мінімум застосовується блоки:
А) фільтр нижніх частот; Б) кодер;
В) декодер; Г) дискретизатор;
Д) квантувач; Ж) фільтр верхніх частот.
11. Призначення декодера в ЦАП імпульсно-кодової модуляції:
А) виправляти помилки;
Б) виправляти «інверсну» роботу демодулятора;
В) перетворювати кодові комбінації у відліки.
12. Дельта-модуляція застосовується для:
А) підвищення швидкості модуляції в каналі зв’язку;
Б) підвищення відношення сигнал/шум квантування;
В) зменшення розрядності кодових комбінацій;
13. В аналоговій системі зв’язку з частотним розподілом каналів здебільшого застосовується:
А) частотна модуляція; Б) імпульсно-кодова модуляція;
В) односмугова модуляція; Г) широтно-імпульсна модуляція;
Д) амплітудна модуляція.
14. В аналого-цифровому перетворювачі імпульсно-кодової модуляції як мінімум застосовуються блоки:
А) фільтр нижніх частот; Б) кодер;
В) декодер; Г) дискретизатор;
Д) квантувач; Ж) фільтр верхніх частот.
15. Використовуючи спектр тонального телеграфного сигналу визначити тривалість імпульсів (τ) при n = 6.
16. АМ коливання має спектр амплітуд, представлений на рисунку. Визначити коефіцієнт модуляції mАМ.
17. Визначити ширину спектру АТ сигналу для випадку V = 200 Бод, n = 3, q = 4.
Розглянуто на засіданні кафедри
комп’ютерної інженерії
від „22” грудня 2010 р. протокол № 7
Завідувач кафедри: к.т.н., доцент Тиртишніков О.І.