2. Токарні різці. Класифікація, будова, геометричні параметри, контроль

Класифікація токарних різців

Найбільш поширений при обробці на токарних верстатах різальний інструмент – різці, які можна класифікувати за такими ознаками:

• по застосуванні на верстатах: а) токарні; б) стругальні; в)довбальні (рисунок 1.)

– за характером обробки: чорнові, чистові, для точного точіння;

а – токарні; б – стругальні; в – довбальні

Рисунок 1. Класифікація різців за застосуванням на верстатах

– в залежності від напряму руху подачі поділяються на праві та ліві – (рис. 2);

Правими називаються різці, в яких при накладанні долоні правої руки (як показано на рис. 2,б) головна різальна кромка розташована на стороні великого пальця.

– за формою головного різального леза з прямолінійним і криволінійним різальним лезом (рис. 3);

– за формою передньої поверхні: плоска, плоска з фаскою, криволінійна, криволінійна з фаскою (рис. 4);

– за поперечним січенням державки – квадратні, прямокутні, круглі;

– за родом матеріалу різальної частини різця – із швидкорізальної сталі, твердого сплаву, мінеральної кераміки, надтвердих матеріалів;

– за способом виготовлення: цільні, складні з припаяною головкою, складні з припаяною пластинкою,

складні з механічним кріпленням пластинки (рис. 5);

• за формою головки і її положенням відносно державки: прямі, відігнуті, зігнуті, відтянуті (рис. 6);

• за призначенням (див. табл. 1).

Прямими називають різці, у яких в трьох проекціях вісь – пряма.

Зігнутими називають різці, в яких вісь в фронтальній проекції ламана лінія, а в інших – пряма.

Відігнутими називають різці, у яких в горизонтальній проекції вісь –ламана лінія, а в інших – пряма.

а – лівий; б – правий

Рисунок 2. Класифікація різців в залежності від напрямку подачі

а – з прямолінійним лезом; б – з криволінійним лезом

Рисунок 3. Класифікація різців за формою головного різального лез

а- плоска; б- плоска з фаскою; в- криволінійна; г- криволінійна з фаскою

Рисунок 4. Класифікація різців за формою передньої поверхні

а – цільні; б – складні з припаяною головкою;

в – з припаяною пластинкою; г – з механічним кріпленням пластинки

Рисунок 5. Класифікація різців за способом виготовлення

а – прямі; б – відігнуті; в – зігнуті; г – відтягнуті

Рисунок 6. Класифікація різців за формою головки і

її положеннямвідносно державки

Елементи рухів в процесі різання

Рисунoк 7. Елементи руху в процесі різання

Зняття стружки і утворення поверхонь на оброблюваній деталі здійснюється в результаті рухів різального леза інструмента відносно деталі. При звичайному точінні розрізняють головний рух різання D_r , рух подачі D_s (рис. 7), при ротаційному точінні – дотичний рух D_k.

Головний рух різання (головний рух) D_r – прямолінійний або обертовий рух заготовки чи різального інструмента, який здійснюється з найбільшою швидкістю різання.

Швидкість головного руху різання V – швидкість розглядуваної точки різальної кромки або заготовки в головному русі різання.

Рух подачі (подача) D_s – прямолінійний поступальний рух різальної кромки, швидкість якого менша від швидкості головного руху різання, призначений для того, щоб поширити відділення шару матеріалу на всю оброблювану поверхню. Рух подачі може бути безперервним або перервним (дискретним). В залежності від напряму руху подачі розрізняють рух поздовжній і поперечний.

Швидкість руху подачі (швидкість подачі) V_s – швидкість розглядуваної точки різальної кромки в русі подачі.

Подача S – відношення відстані, пройденої розглядуваною точкою різальної кромки або заготовки вздовж траекторії цієї точки в русі подачі, до відповідного числа циклів або визначених часток цикла іншого руху в процесі різання.

Цикл руху – повний оберт, хід, або подвійний хід різального інструмента чи заготовки.

Частка циклу – частина оберту, яка відповідає кутовому кроку зубів різального інструмента.

Хід – рух в один бік при зворотньо-поступальному русі.

Подача на оберт Sо – подача, що відповідає одному оберту інструмента чи заготовки.

Дотичний рух D_k – прямолінійний поступальний рух різального інструмента, швидкість якого менша від швидкості головного руху різання і направлена по дотичній до різальної кромки, призначений для того, щоб змінювати контактуючі із заготовкою ділянки різальної кромки.

Швидкість дотичного руху V_k – швидкість розглядуваної точки різальної кромки або заготовки в дотичному русі.

Результуючий рух різання (результуючий рух) D_e – сумарний рух різального інструмента відносно заготовки, що включає головний рух різання, рух подачі і дотичний рух.

Швидкість результуючого руху різання V_e – швидкість розглядуваної точки різальної кромки в результуючому русі різання.

Шлях різання l – сумарна відстань, пройдена розглядуваною точкою різальної кромки в контакті із заготовкою за розглядуваний інтервал часу і виміряна вздовж траекторіі цієї точки в результуючому русі різання.

Кут швидкості різання  – кут в робочій площині Р_s між напрямами швидкостей результуючого руху різання і головного руху різання.

Кут подачі  – кут в робочій площині між напрямами швидкостей руху подачі і головного руху різання.

Робоча площина Р_s – площина, в якій розміщені напрями швидкостей головного руху різання і руху подач.

На оброблюваній деталі внаслідок взаємодії з інструментом утворюються такі поверхні: (рис. 8).

Розрізняють дві поверхні, які утворює головна різальна кромка – R_r і R: (рис. 9).

1. Поверхня головного руху R_r – поверхня, утворена різальною кромкою в головному русі різання (рис. 9,а).

2. Поверхня різання R –поверхня, що утворюється різальною кромкою в результуючому русі різання (рис. 9,б).

а – обробка прохідним різцем; б – обробка відрізним різцем

Рисунок 8. Поверхні, що утворюються внаслідок взаємодії

деталі з інструментом

1 – оброблена поверхня, яку отримують після зрізання стружки;

2 – поверхня різання, яка утворюється головною різальною кромкою;

3 – оброблювана поверхня, яка підлягає обробці.

а – поверхня головного руху; б – поверхня різання

Рисунок 9. Поверхні утворені різальною кромкою