3. Аналіз розподілу прибутку.

Зміст питання. Аналіз розподілу прибутку. Визначення суми чистого прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства. Фактори, які впливають на розмір чистого прибутку: їх класи­фікація на залежні та не залежні від діяльності підприємства. Аналіз і обґрунтування доціль­ності основних напрямків використання прибутку.

Ефективність функціонування під­приємства залежить не лише від обсягу одержуваного прибутку, а й від характе­ру його розподілу. Порядок його розподі­лу показано на рис.

Із нього видно, що одна частина прибутку у вигляді по­датків і зборів надходить до бюджету дер­жави й використовується на потреби су­спільства, а інша частина залишається в розпорядженні підприємства і використо­вується на виплату дивідендів акціонерам підприємства, на розширення виробниц­тва, створення резервних фондів і т. ін.

Для підвищення ефективності вироб­ництва дуже важливо, щоб при розподілі прибутку було досягнуто оптимальності в задоволенні інтересів держави, підприєм­ства і працівників. Держава зацікавлена одержати якомога більше прибутку до бюджету. Керівництво підприємства праг­не спрямувати більшу суму прибутку на розширене відтворення. Акціонери і пра­цівники зацікавлені у збільшенні їхньої частки у використанні прибутку.

Загальна схема розподілу прибутку

Проте якщо держава обкладає підприємства дуже високими податками, то це не стимулює розвитку виробництва, у зв'язку з чим скорочується обсяг випуску і реалізації продукції і змен­шується надходження коштів до бюджету. Те саме може статися, якщо всю суму прибутку використати на виплату дивідендів акціонерам підприємства. У цьому разі в перспективі зменшиться виробництво продукції, оскільки не оновлюватимуться основні виробничі фонди, скоротиться власний виробничий капітал, що в кінцевому підсумку може стати причиною банкрутства підприєм­ства. Якщо ж зменшується частка дивідендних виплат у викори­станні прибутку, то це, у свою чергу, призведе до зниження інве­стиційної привабливості підприємства. Тому на кожному під­приємстві має бути знайдено оптимальний варіант розподілу при­бутку. Велику роль у цьому має відіграти аналіз господарської діяльності.

У процесі аналізу необхідно вивчити фактори зміни величи­ни оподатковуваного прибутку, суми виплачених дивідендів, про­центів, податків з прибутку, обсягу чистого прибутку і його роз­поділу, методику якого найповніше розробила Н.А. Русак *.

Для аналізу використовують закон про податки і збори, які вилучають у бюджет, інструктивні й методичні вказівки Міністер­ства фінансів України, Статут підприємства, а також дані фінан­сової звітності ф. № 2 "Звіт про фінансові результати", ф. № 3 "Звіт про рух грошових коштів", ф. № 5 "Примітки до річної фінансо­вої звітності", дані статистичної звітності ф. № 1-ПП "Звіт про суми отриманих пільг з оподаткування в розрізі окремих видів податків і пільг з кожного виду податку", декларації про податок на прибуток підприємства, на доходи тощо.

4. Аналіз показників рентабельності.

Зміст питання. Аналіз показників рентабельності: загальна рентабельність виробництва, реалізованої продукції, окремих виробів Фактори зміни рентабельності, резерви зростання.

Рентабельність — це ступінь дохідності, вигідності, прибут­ковості бізнесу. її вимірюють за допомогою цілої системи віднос­них показників, що характеризують ефективність роботи підприєм­ства в цілому, прибутковість різних напрямків діяльності (вироб­ничої, комерційної, інвестиційної тощо), вигідність виробницт­ва продукції і послуг окремих видів. Показники рентабельності повніше, ніж прибуток, характеризують результати господарю­вання, тому що їхня величина відображає співвідношення ефек­ту з вкладеним капіталом або спожитими ресурсами. їх викорис-товують для оцінювання діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні.

Рентабельність продукцй (Р_п) обчислюють як відношення прибутку від реалізації до виплати процентів і податків (Я_РП) до суми витрат на реалізовану продукцію (В_РП):

Вона показує, скільки прибутку має підприємство з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. її мож­на розраховувати в цілому по підприємству, по окремих його сег­ментах і за видами продукції.

Рентабельність — це ступінь дохідності, вигідності, прибут­ковості бізнесу. її вимірюють за допомогою цілої системи віднос­них показників, що характеризують ефективність роботи підприєм­ства в цілому, прибутковість різних напрямків діяльності (вироб­ничої, комерційної, інвестиційної тощо), вигідність виробницт­ва продукції і послуг окремих видів. Показники рентабельності повніше, ніж прибуток, характеризують результати господарю­вання, тому що їхня величина відображає співвідношення ефек­ту з вкладеним капіталом або спожитими ресурсами. їх використовують для оцінювання діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні.

Показники рентабельності можна об'єднати в кілька груп:

• показники, що базуються на витратному підході (рентабельність продукції, рентабельність операційної діяльності, рентабельність інвестиційної діяльності та окремих інвестиційних проектів, рентабельність звичайної діяльності);

• показники, що характеризують прибутковість продажів (валова рентабельність продажів і чиста рентабельність продажів);

• показники, в основі яких лежить ресурсний підхід (рентабельність сукупних активів або загальна рентабельність, рентабельність операційного капіталу, рентабельність основного капіталу, рентабельність оборотного капіталу, рентабельність власного капіталу і т. ін.).

Рентабельність продукцй (Рп) обчислюють як відношення прибутку від реалізації до виплати процентів і податків (ЯРП) до суми витрат на реалізовану продукцію (ВРП):

Цей показник характеризує окупність витрат в операційній діяльності. Він повніше від попереднього показника відображає результати роботи підприємства, оскільки при його розрахунку враховуються не лише реалізаційні, а й позареалізаційні резуль­тати, що належать до основної діяльності.

Рентабельність операційної діяльності (Рор) розраховують в цілому по підприємству як відношення брутто-прибутку від опе­раційної діяльності до виплати процентів і податків (Лод) Д° за~ гальної суми витрат на операційну діяльність (Вод):

Вона показує, скільки прибутку має підприємство з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. її мож­на розраховувати в цілому по підприємству, по окремих його сег­ментах і за видами продукції

Аналогічно визначають дохідність інвестиційних проектів отриману або очікувану суму прибутку від інвестиційної діяль­ності ділять на суму інвестиційних витрат (ІВ):

Рентабельність продажів (обороту), або комерційну мар­жу, розраховують діленням прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг на суму отриманого чистого доходу (ЧД). Характе­ризує ефективність виробничої і комерційної діяльності підпри­ємства. Цей показник розраховують у цілому по підприємству і за окремими видами продукції

Рентабельність (дохідність) операційного капіталу обчис­люється відношенням прибутку від операційної діяльності до виплати процентів і податків (Под) до середньорічної суми опе­раційного капіталу (ОК). Характеризує дохідність капіталу, задіяного в основній діяльності (постачання, виробництво та збут продукції)

Рентабельність (дохідність) сукупного капіталу обчислю­ють як відношення загальної суми прибутку до виплати процентів і податків (ЕВІТ) до середньорічної вартості всього інвестованого капіталу (КЬ), характеризує дохідність зсього сукупного капіта­лу, вкладеного в активи підприємства:

Рівень рентабельності продукції (коефіцієнт окупності витрат), розрахований у цілому по підприємству, залежить від трьох основних факторів першого порядку: зміни структу­ри реалізованої продукції, її собівартості і середніх цін реалі­зації.

Факторна модель цього показника така:

Резерви збільшення суми прибутку визначають за кожним ви­дом товарної продукції. Основними їхніми джерелами є збільшен­ня обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості, підви­щення якості товарної продукції, реалізація її на вигідніших рин­ках збуту і т. д.

Основні напрями пошуку резервів збільшення прибутку від операційної діяльності

Для визначення резервів зростання прибутку за першим дже­релом (табл. 8.14) необхідно виявлений раніше резерв зростання обсягу реалізації продукції помножити на фактичний прибуток з розрахунку на одиницю продукції відповідного виду:

Підрахунок резервів збільшення прибутку за рахунок знижен­ня собівартості продукції і послуг роблять у такий спосіб: попе­редньо виявлений резерв зниження собівартості продукції кож­ного виду множать на планований обсяг її продажів з урахуван­ням резервів його зростання (табл. 8.15):

Істотним резервом зростання прибутку є поліпшення якості товарної продукції. Його підраховують у такий спосіб: планова­ну зміну частки кожного сорту (кондиції) множать на відпускну ціну відповідного сорту, результати підсумовують і отриману зміну середньої ціни множать на планований обсяг реалізації про­дукції