10.4 Організація і порядок проведення РіНр

Організація рятувальних робіт починається задовго до початку надзвичайної ситуації і здійснюється і удосконалюється постійно при повсякденної діяльності підприємства.

По перше, на об’єкті створюється система цивільної оборони, тобто видається наказ про створення ЦО, де визначається структура ЦО – визначаються які створюються структури і призначаються конкретні люди на посади начальників ЦО структурних підрозділів, заступників начальника ЦО, начальників служб і командирів невоєнізованих формувань. Створюються два документи – штат невоєнізованих формувань і табель до штату. Вони узгоджуються з відділом по надзвичайним ситуаціям району і затверджуються начальником ЦО об’єкта.

Далі на підприємствах укомплектовуються невоєнізовані формування згідно зі штатом особовим складом і, згідно табелю, технікою і майном. Особовий склад формувань навчається порядку і правилам виконання рятувальних робіт за призначенням. На штатні посади робітників призначають, як правило, за спеціальністю. При відсутності необхідних спеціалістів на підприємстві їх готують за спеціальністю в спеціальних учбових закладах – на курсах ЦО, у професійно – технічних закладах і т. ін. Технікою та майном формування комплектуються за рахунок підприємства. В окремих випадках, техніка для комплектування може бути приписаною з іншого підприємства.

При виникненні надзвичайної ситуації формування приводяться у готовність згідно плану приведення. При цьому особовий склад оповіщається, збирається в установленому місті, комплектується спеціальним одягом, засобами захисту, іншим майном і технікою. Після перевірки наявності і забезпеченості майном, командир формування докладає начальнику цивільної оборони об’єкта про готовність формування до дій.

Внаслідок стихійного лиха, аварій та катастроф в населених пунктах і на промислових підприємствах можуть виникнути значні пошкодження та руйнування будинків та споруд, зараження місцевості і об’єктів радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами та біологічними засобами. Багато людей опиниться в завалах, пошкоджених та палаючих будинках, завалених захисних спорудах, в затоплених районах і в інших непередбачених ситуаціях. В зв’язку з цим буде потрібно проведення робіт по рятуванню людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень.

За організацію і своєчасне проведення рятівних та інших невідкладних робіт несуть відповідальність начальники Цивільної оборони області, міста, району і промислового підприємства (об’єкту). Для досягнення найбільшого успіху в рятуванні людей РіІНР повинні організовуватись і проводитись в стислий строк. Це вимагає від особового складу формувань доброго вишколу, високої морально – психологічної стійкості, великої волі, мужності, витримки, самовладання та організованості, а від командирів усіх ступенів – вмілого керування підлеглими.

Командир формування ЦО несе відповідальність за підготовку і дисципліну підлеглого особового складу, підтримання повсякденної готовності формування до негайного виконання завдань, а також збереження техніки, транспорту і майна. Він є безпосереднім начальником всього особового складу формування, повинен знати склад формування, його завдання і можливості, рівень підготовки, постійно підтримувати його в готовності і налагодженості, вміло керувати діями формування, добиватись успішного виконання завдань по проведенню РіІНР.

На промислових підприємствах основними формуваннями є зведені рятувальні загони(команди), в подальшому - ЗРК.

Основою для роботи командира ЗРК по організації РіІНР є наказ начальника ЦО об'єкта.

Свою роботу по організації РІІНР командир ЗРК проводить в такій послідовності: з’ясовує і уточнює отриману задачу, оцінює обстановку, ухвалює(приймає) рішення, ставить задачу підлеглим.

З’ясувавши отриману в наказі задачу, командир ЗРК повинен зрозуміти:

задачу ЗРК і задум начальника ЦО об'єкта (сили і засоби, послідовність виконання робіт, місце зосередження основних зусиль);

задачі сусідів і порядок взаємодії з ними (які формування будуть вести роботи на його і сусідніх дільницях, їх задачі та як вплинуть дії сусідів на виконання поставленої задачі, як підтримувати взаємодію з ними);

місце і роль ЗРК в задачі, що виконується силами ЦО об'єкта;

терміни виконання задачі.

З’ясувавши задачу, командир ЗРК проводить розрахунок часу і, якщо необхідно, віддає попередні розпорядження.

Розрахунок часу полягає у визначенні загального часу, який має в своєму розпорядженні командир ЗРК на підготовку до майбутніх дій, і в розподілі цього часу по видах робіт.

У попередніх розпорядженнях вказується, які роботи необхідно виконати для підготовки до майбутніх дій.

При оцінці обстановки командир ЗРК повинен вивчити і оцінити дільницю робіт; маршрут висунення і місцевість, радіаційну, хімічну і біологічну обстановку; склад, стан і можливості ЗРК і доданих формувань; погоду, час року і доби.

Оцінюючи дільницю робіт, він визначає: міру руйнувань будівель, технологічного обладнання і місця утворення завалів; місця і характер пожеж; місця і характер аварій на КЕТМ; стан захисних споруд і людей, що знаходяться в них.

Оцінюючи маршрут висунення і місцевість, вивчає: стан доріг на маршруті висунення; наявність об’їзних шляхів і прохідність місцевості поза дорогами; характер місцевості на дільниці робіт (рельєф, рослинність, можливі місця затоплення).

При оцінці радіаційної, хімічної і біологічної обстановки командир ЗРК вивчає і визначає: наявність РХБ-зараження на маршруті висунення і території об'єкта; можливі дози випромінювання, які отримують при висуненні і веденні РіІНР; допустимий час початку і тривалість ведення РіІНР; межі зон зараження; можливі шляхи обходу заражених дільниць; час вражаючої дії НХР (ОР); вплив РХБ-зараження на виконання задачі.

При оцінці стану і можливостей свого і доданих формувань командир ЗРК вивчає і оцінює: укомплектованість особистим складом і технікою; підготовку особистого складу; стан техніки і транспортних засобів; забезпеченість матеріально-технічними засобами і засобами індивідуального захисту; можливості формувань по веденню РіІНР.

У висновках з оцінки обстановки командир визначає:

• види і об'єм майбутніх робіт;

• допустиму швидкість руху і вплив місцевості в районі робіт на проведення РіІНР;

• задачі розвідки і заходи щодо захисту особистого складу при проведенні РіІНР в умовах РХБ-зараження;

• порядок побудови похідної колони, розподіл сил і засобів по дільницям робіт, основні заходи щодо матеріально-технічного забезпечення;

• заходи безпеки при проведенні РіІНР.

Рішення на ведення РіІНР командир ЗРК приймає на основі висновків із з'ясування задачі та оцінки обстановки, в якому визначає:

- задум дій (послідовність виконання робіт, місце зосередження основних зусиль, розподіл сил і засобів);

- задачі підлеглим (де і які роботи виконувати, способи і терміни виконання робіт, засоби посилення);

- порядок висунення у осередок ураження (побудова похідної колони, час проходження початкового пункту, швидкість руху, дистанція між машинами, час прибуття);

- порядок взаємодії (з ким і коли погоджувати дії підрозділів при веденні робіт);

організацію управління (місце пункту управління, організація зв'язку, сигнали сповіщення і управління).

Задачі до підлеглих командир ЗРК доводить шляхом віддачі усного наказу. Наказ складається з інформаційної та наказової частин, він віддається за встановленою формою, стисло, ясно і зрозуміло. У інформаційній частині наказу вказується:

• час і місце аварії, характер руйнування, пожеж, РХБ-зараження на об'єкті та маршруті висунення;

• задача, яка поставлена зведеній рятувальній команді;

• сусіди та їх задачі;

• задум дій згідно з рішенням.

У наказовій частині після слова “наказую" вказується задача кожному підрозділу ЗРК (ланці зв'язку і розвідки, рятувальним групам, групі механізації та сандружині).

Визначається місце завантаження уражених на транспорт і порядок їх евакуації в лікувальні установи.

Вказується: час початку і закінчення робіт, допустима доза випромінювання, місце пункту управління і заступник.

Постановкою задач закінчується етап організації РІІНР і починається етап висунення ЗРК в осередок ураження.

Висунення ЗРК в осередок ураження

Висунення ЗРК в осередок ураження здійснюється самостійно або в складі колони сил ЦО об'єкта. Похідний порядок ЗРК: ланка зв'язку і розвідки, 1, 2 рятувальні групи, санітарна дружина, група механізації. Командир ЗРК слідує в голові колони на автомобілі ланки зв'язку і розвідки. Для руху встановлюється: середня швидкість - вдень - 30-40 км/год, вночі - 25-30 км/год; дистанції між формуваннями - 100 м, між машинами - до 50 м.

Початком руху вважається час проходження головою колони початкового пункту. Початковий пункт вибирається на початку маршруту, це може бути околиця населеного пункту, розвилка доріг та інші добре помітні місцеві предмети.

У ході висунення командир ЗРК керує висуненням підрозділів. Він стежить за своєчасним проходженням початкового пункту, дотриманням встановленого порядку і швидкістю руху, заходами безпеки. Зв'язок з начальником ЦО об'єкта підтримується по радіо, в колоні ЗРК - за допомогою сигнальних засобів (прапорців, сигнальних ракет). Для прийому і передачі сигналів на кожній машині призначається спостерігач за сигналами.

Прибувши в осередок ураження, командир ЗРК докладає начальнику ЦО об'єкта про прибуття і готовність до ведення РіІНР.

Проведення РіНР

Першочерговими роботами при проведенні РіІНР є: створення проїздів і проходів до захисних споруд, зруйнованим і палаючим будівлям, гасіння пожеж в будівлях поблизу входів і виходів із захисних споруд з метою захисту людей, що знаходяться в них; локалізація і ліквідація аварій на КЕТМ.

Гасіння пожеж здійснюється звичайно командами пожежегасіння, які можуть діяти самостійно або додаватися на час проведення РіІНР формуванням загального призначення (ЗРК).

У осередку ураження командир ЗРК організує розвідку дільниць робіт: спільно з командирами підрозділів визначає характер руйнувань і аварій на КЕТМ, об'єм робіт по створенню проїздів до зруйнованих будівель і розкриття завалених захисних споруд; вказує місця розгортання техніки; уточнює задачі підрозділам, організує взаємодію з підлеглими формуваннями.

Ланка зв'язку і розвідки вимірює рівні радіації на дільницях робіт, здійснює дозиметричний контроль і контроль хімічного зараження, встановлює і підтримує зв'язок з начальником ЦО об'єкта.

Рятувальні групи з ланками сандружини і ланкою механізації здійснюють розшук і порятунок людей в районі робіт; відшукують завалені входи в сховища, встановлюють стан людей, які в них укриваються; приступають до розкриття завалених захисних споруд і порятунку людей, що знаходяться в них. При необхідності перед розкриттям захисних споруд в них подається повітря.

Група механізації створює проїзди до зруйнованих будівель і завалених захисних споруд, локалізує і ліквідує аварії на КЕТМ, надає допомогу рятувальним групам при подачі повітря і розкритті завалених захисних споруд.

Санітарна дружина організує пункт збору уражених, здійснює евакуацію уражених в медичні установи, надає першу медичну допомогу потерпілим на місцях їх виявлення рятувальними групами.

У ході проведення РіІНР командир ЗРК керує діями підлеглих підрозділів, здійснює контроль за виконанням поставлених задач, докладає начальнику ЦО об'єкта про хід виконання робіт. По мірі виконання окремих видів робіт він здійснює маневр силами і засобами, направляючи їх зусилля для своєчасного порятунку потерпілих людей.

Після завершення РіІНР командир встановлює місце збору ЗРК, перевіряє наявність особистого складу, техніки, майна та інструментів, докладає начальнику ЦО об'єкта про виконання робіт, виводить особистий склад і техніку з осередку ураження.

При проведенні РіІНР в умовах РХБ-зараження, командир ЗРК організує дозиметричний і хімічний контроль, санітарну обробку особистого складу та обеззараження техніки.

Заходи безпеки при проведенні РіІНР

Важною умовою успішності проведення рятувальних та інших невідкладних робіт при надзвичайних ситуаціях є дотримання особовим складом формувань правил і мір безпеки. Руйнування і пожежі на об’єктах, пошкодження мереж комунально – енергетичного господарства, можливі зараження місцевості радіоактивними, небезпечними хімічними речовинами і бактеріальними засобами викличуть необхідність суворо дотримуватися заходів безпеки та правил поведінки особового складу невоєнізованих формувань в районах лиху.

Перед початком робіт в осередках ураження та зонах руйнувань необхідно уважно оглянути зруйновані(пошкоджені) будинки і споруди, встановити небезпечні і пошкоджені місця. Заборонено без необхідності заходити в зруйновані(пошкоджені) будинки і споруди, які загрожують обвалом. Заходити в такі будинки необхідно тільки з найменш небезпечного боку, при цьому уважно прислуховуючись до характерних потріскувань та шурхоту, які вказують на можливість обвалу, обрушення пошкоджених конструкцій. Конструкції таких будинків необхідно повалити або зміцнити.

При виконанні робіт на висоті необхідно користуватися страхуючими засобами, місця(ділянки) огороджуються і позначаються спеціальними знаками. Організується надійна страховка рятувальників, які рятують людей в зруйнованих чи пошкоджених будинках(спорудах) і в завалах. Не дозволяється проведення робіт у завалах одиночним рятувальникам.

Для робіт на електромережах призначають підготовлених для цього людей. Всі роботи здійснюються після вимкнення електроенергії. Забороняється торкатися електричних дротів та з’єднаних з ними металічних конструкцій.

При роботі на водопровідних, каналізаційних та газових мережах особовий склад повинен бути забезпечений ізолюючими протигазами. Наявність газу визначається газоаналізаторами або іншими спеціальними приладами. Дозволяється працювати в фільтруючих протигазах з додатковими патронами і користуватися інструментом з кольорового металу або обмідненому. Забороняється курити, користуватися сірниками та інструментом, якій при роботі з ним іскрить, поблизу загазованих ділянок.

Слід суворо дотримуватись заходів пожежної безпеки. Не можна гасити водою палаючи метали(натрій, калій) чи електропристрої, що знаходяться під напругою, резервуари з бензином, гасом, матеріали, які зберігаються разом з негашеним вапном та карбідом кальцію. Тут потрібно використовувати тільки вогнегасники – вуглекислотні, порошкові.

При проведенні РіІНР вночі організують освітлення ділянки робіт та під’їзних шляхів. Позначаються умовними освітлювальними знаками небезпечні місця для руху транспорту, переходи, котловани та ін.

Встановлюються відповідні режими радіоактивного захисту, які передбачають максимальну допустиму тривалість перебування в зоні зараження, тривалість перебування в захисних спорудах, а також тривалість проїзду формувань в осередок ураження і назад.

Суворе дотримування всього комплексу заходів з забезпечення безпеки особового складу формувань при проведенні рятувальних робіт дозволить зберегти їх працездатність, обмежити втрати людей та своєчасно виконати поставлені їм завдання.