
- •Цивільний захист Тексти лекцій та матеріали до практичних занять. Методичні рекомендації студентам економічного факультету спеціальностей фінанси та кредит, облік та аудит
- •Чернігів чдту 2012
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс 20
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів 30
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження 60
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження 62
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.5 Ідентифікація потенційно небезпечних об’єктів
- •Загальні положення
- •1.1 Надзвичайні ситуації, їх класифікація та причини та джерела виникнення
- •1.1.1 Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація
- •1.1.2 Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням
- •1.1.3 Рівні надзвичайних ситуацій
- •Державного рівня визначається ситуація:
- •1.2 Причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •1.3 Сучасні виклики державі збоку можливості виникнення нс
- •1.4 Моніторинг і прогнозування чс
- •1.4.1 Галузевий моніторинг
- •1.4.2 Територіальний моніторинг
- •1.4.3 Порядок ведення моніторингу
- •1.4.4 Урядова інформаційно-аналітична система з питань нс
- •1.4.5 Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •1.5 Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки Загальні положення
- •1.5.1 Порядок проведення ідентифікації об'єктів господарської діяльності щодо визначення потенційної небезпеки
- •Процедура ідентифікації здійснюється за такими етапами:
- •1.6 Паспортизація об’єктів підвищеної небезпеки
- •1.7 Страхування ризику суб'єктом господарської діяльності.
- •1.8 Декларування безпеки опн
- •2 Практичне заняття. Моніторинг та визначення рівня небезпек при нс
- •2.1.1 Приклади для визначення рівня надзвичайної ситуації
- •2.2 Ідентифікація потенційно небезпечних підприємств
- •2.3 Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки за наявності на об’єкті небезпечних речовин
- •2.3.1 Категорирование небезпечних речовин
- •2.3.2 Групи небезпечних речовин
- •2.3.3 Встановлення класу небезпеки потенційно небезпечного об’єкту
- •2.4 Практичне визначення класу об’єкту підвищеної небезпеки.
- •2.4.1 Коротка схема проведення ідентифікації пно
- •3 Організація спостереження. Оснащення поста радіаційного та хімічного спостереження
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження
- •2.1 Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •3.2. Мережа постів радіаційного та хімічного спостереження
- •Повсякденна робота
- •3.3 Оснащення поста радіаційного і хімічного спостереження та обов’язки персоналу поста
- •Основні завдання постів спостереження
- •Обов'язки начальника поста
- •Обов'язки чергового спостерігача
- •3.4 Призначення, устрій та порядок роботи з приладами радіаційного та хімічного розвідку
- •Вимірювач потужності дози дп – 5в
- •Робота з приладом:
- •Послідовність роботи з приладом
- •4 Практичне заняття. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •4.1 Загальні питання
- •4.2 Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних ситуацій
- •4.4 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •4.8 Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •5 Планування заходів з питань цивільного захисту
- •5.1 Загальні питання
- •5.2 План цивільного захисту(дій) на особливий період
- •5.3 План цивільного захисту на мирний час
- •5.4 Плани локалізації і ліквідації аварій на об'єктах підвищеної небезпеки
- •6 Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту
- •6.1 Єдина державна система цивільного захисту
- •Принципи цивільного захисту
- •Мета цивільного захисту:
- •Завдання цивільного захисту
- •6.1.1 Організаційна структура єдс цз
- •6.1.2 Режими функціонування єдс цз
- •6.1.4 Основні заходи, що реалізуються єдс цз
- •6.2 Організація цивільного захисту на підприємстві, в установі, організації
- •6.3 Права та обов’язки громадян України в сфері захисту
- •Громадяни України мають право на:
- •7 Практичне заняття. Укриття населення у захисних спорудах
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Колективні засоби захисту
- •Класифікація захисних споруд
- •7.3 Сховища
- •Основні вимоги до сховищ
- •Допоміжні приміщення:
- •Запас продуктів утворюється із розрахунку не менше чим на дві доби для кожної людини що вкривається.
- •7.4 Розрахунки при плануванні укриття населення та визначені властивостей сховища
- •7.4.1 Визначення об’ємно планувальних рішень у сховищі
- •7.4.2 Визначення захисних властивостей сховища
- •7.5 Приклади для розрахунку
- •Контрольні завдання
- •На воєнний час встановлені допустимі дози опромінення:
- •8 Забезпечення техногенної безпеки на підприємствах
- •Загальні положення
- •8.1 Поняття про стійкість роботи промислових підприємств
- •8.2 Основні вимоги до планування і забудови міст
- •8.3 Розміщення об’єктів
- •8.4 Вимоги до будівництва об’єктів і спорудження комунально – енергетичних мереж
- •8.5 Вимоги до комунально – енергетичних мереж
- •8.6 Підвищення надійності і стійкості функціонування промислових підприємств у надзвичайних ситуаціях
- •9 Практичне заняття. Оцінка стійкості роботи промислового підприємства за надзвичайних ситуацій
- •9.1 Загальні положення
- •9.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії надлишкового навантаження
- •9.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
- •9.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження.
- •10 Організація і порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження
- •10.1 Мета та зміст рятувальних та інших невідкладних робіт(РіІнр)
- •10.2 Послідовність, прийоми та способи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2 Розвідка маршрутів руху й об'єктів робіт
- •3. Порятунок людей зі зруйнованих і завалених будинків.
- •10.3 Умови успішного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •10.4 Організація і порядок проведення РіНр
- •10.5 Особливості ведення РіІнр у осередках радіаційного, хімічного і бактеріального зараження, комбінованого ураження, в зонах стихійного лиху
- •Рекомендована література
Вимірювач потужності дози дп – 5в
Призначення: ДП – 5В призначений для вимірювання рівнів радіації на місцевості(потужності дози в конкретної точки місцевості), для вимірювання радіоактивного зараження різних предметів по гама - випромінюванню. Потужність - випромінювання визначається в мілірентгенах на годину для тієї точки простору, в якій розміщений при вимірах відповідний блок детектування приладу. Крім того є можливість виявлення бета – випромінювання.
Основні тактико - технічні характеристики:
Діапазон вимірів по гама - випромінюванню від 0,05 мр/год до 200 р/год, розбитий на шість піддіапазонів. Шкала приладу дворядкова. По нижній шкалі мікроамперметра вимір показників проводиться на першому піддіапазоні в одиницях - рентген/годину, по верхній шкалі на останніх п’яти піддіапазонах - в мр/год. з наступним множенням на відповідний коефіцієнт піддіапазону. Прилад має звукову сигналізацію на усіх піддіапазонах крім першого. Живлення приладу здійснюється від трьох сухих елементів типу КБ-1. Прилад може приєднуватися до зовнішніх джерел постійного струму напругою 3,6,12(12,24) В. Прилад робото спроможний в інтервалі температур від – 40 до +500С. Приладом можна вимірювати зараженість води на глибині до 0.5 м
Рисунок 3.2 – Вимірювач потужності дози ДП – 5В
Підготовка приладу до роботи здійснюється в наступному порядку :
витягнути прилад з ящика, відкрити кришку футляра, провести зовнішній огляд, причепити до футляра поясний і плечовий ремені;
витягнути блок детектування, приєднати ручку до блока;
Рисунок 8.4 – ИМД – 5В
підключити джерело живлення, включити прилад, встановленням ручки вимикача піддіапазонів у положення “” - стрілка приладу повинна бути в режимному секторі. Якщо стрілка мікро амперметру не входить в режимний сектор - необхідно замінити джерела живлення.
Перевірка працездатності приладу здійснюється на всіх піддіапазонах, крім першого (“200”) за допомогою контрольного джерела, для чого екран блока детектування встановлюють в положення “К” і підключають головні телефони. Потім, переводячи почергово вимикач під діапазонів у положення “х1000”, “х100”, “х10”, “х1”, “х0,1”, спостерігають за показниками мікро амперметра і прослуховують звуки в головних телефонах. Стрілка мікроамперметра повинна вийти за межі шкали на 5-му і 6-му піддіапазонах, відхилитися на 4-му, а на 3-му і 2-му може не відхилитися через недостатню активність контрольного джерела. На цих піддіапазонах перевірку здійснюють по наявності звукових сигналів в головних телефонах. Після перевірки ручку вимикача поставити в положення “Викл”, екран блока детектування повернути в положення “Г”. Прилад готовий до роботи.
Робота з приладом:
Радіаційну розвідку місцевості, тобто визначення потужності дози в даної точці місцевості, здійснюють на першому та другому під діапазонах. При рівнях радіації від 0,5 р/год. виміри починають на другому під діапазоні (“х1000”) – при цьому блок детектування залишається в футлярі ; а більше 5 р/год. - на першому під діапазоні. На незнайомій місцевості вимірювання слід починати з першого піддіапазону. При вимірюванні прилад повинен знаходитися на висоті 0,7 - 1м від поверхні землі. В мирний час вимірювання рівнів радіації можна проводити і на інших під діапазонах – 3, 4, 5, 6.
Ступінь радіоактивного забруднення різних предметів визначається в такій послідовності. Вимірюють гама - фон в місці, де буде визначатися ступінь зараженості об’єкту, який обстежується, але на відстані не менше 15 - 20 м від нього. Потім приєднують до приладу головні телефони, блок детектування упорами вперед підносять до поверхні об’єкту на відстань 1,5 - 2 см і поволі переміщують його над поверхнею об’єкту, знаходячи найзабрудніше місце (по рівню звуку в головних телефонах). Знімають показання. З максимальної потужності експозиційної дози, виміряної на поверхні об’єкту, віднімають фон. Результат буде характеризувати ступінь радіоактивного забруднення об’єкту.
Для виявлення бета - випромінювань необхідно спочатку визначити фонове значення гама – випромінювання на відстані 1 – 2 см. від поверхні, що обстежується (екран зонду – в положенні “ Г “). Ручку перемикача під діапазонів послідовно поставити в положення “х 0,1”, “х 1”, “х 10” до отримання відхилення стрілки мікро амперметру в межах шкали.. Далі встановити екран блока детектування в положення “Б”, піднести до поверхні, що досліджується, на відстань 1 - 2 см. Збільшення показань приладу на одному і тому ж піддіапазоні в порівнянні з гама - випромінюванням вказує на наявність бета - випромінювань.
Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР)
Він є основним приладом хімічної розвідки, що знаходиться на озброєнні формувань ЦО.
ВПХР призначений для виявлення наявності отруйних речовин (ОР) та визначення типу ОР у повітрі, на місцевості і техніці, у диму і різних сипучих речовинах.
Принцип робіты приладу: при прокачуванні через індикаторні трубки аналізованого повітря у випадку наявності ОР відбувається зміна фарбування наповнювача трубок, по якому судять про наявність і приблизність концентрації.
У комплекті приладу мається: ручний насос, насадка до насоса, грілка і патрони до неї, електричний ліхтар, захисні ковпачки, протидимові фільтри, лопатка, касеты з 3МА типами індикаторних трубок. Індикаторні трубки - це запаяні скляні трубки, всередині яких вміщені наповнювач і ампулы з реактивами.
Трубка ИТ-44А с червоним кільцем і крапкою призначена для виявлення ОР нервово-паралітичної дії (Зарину, Зоману, VX). Всередині є 2 ампули - верхня з безбарвним розчином, нижня з розчином жовтого кольору, а також шар наповнювача. Трубки позначені червоним кільцем з крапкою.
Рисунок 3.3 -
Військовий прилад хімічної розвідки
(ВПХР)
1 – насос, 2 – насадка до насосу; 3 –
захисні ковпачки; 4 – протидимові
фільтри;
5 – патрони до грілки; 6 – ліхтар; 7 –
грілка; 8 – штир; 9 – лопатка; 10 – касета
з індикаторними трубками.
ИТ-45 призначена для виявлення ОР загально отруйної (синильна кислота, хлорциан) і задушливої дії (фосген), позначення (маркування) - три зелених кільця. Трубка має два шари наповнювача; верхній шар наповнювача для виявлення НХР задушливої дії (фарбується в синій колір при дії НХР), нижній шар для виявлення НХР загально отруйної дії (фарбується в малиново - червоний колір при наявності НХР).
ИТ-36 - з одним жовтим кільцем для виявлення ОР шкірно - наривної дії, має тільки шар наповнювача пофарбований в лимонно – жовтий колір(фарбується в коричневий колір при наявності іприту).
Ручний насос поршневого типу призначений для прокачування повітря через ИТ, він має ампуловідкривач, розташований на торці ручки насоса - це два отвори позначені червоною смужкою з крапкою і трьома зеленими смужками, у них розбивають ампулы індикаторних трубок. На торці насоса мається спеціальний пристрій (ніж і два отвори) для відкриття індикаторних трубок.
Насадка до насоса застосовується при визначенні ОР у диму, на місцевості і техніці і в сипучих матеріалах.
Грілка разом з патронами застосовується для підігріву індикаторних трубок при зниженій температурі (ИТ-36 прогрівають при t < 150С, ИТ-45 і 44А при t < 00С).
Протидимові фільтри використовуються при визначенні ОР у димі, ґрунті і сипучих продуктах.
Захисні ковпачки виготовляються з поліетилену і застосовуються для запобігання від зараження НХР насадки при визначенні НХР на техніці і в ґрунті, сипучих матеріалах.