- •Розділ 2. Система Об'єднаних Націй та міжнародне економічне співробітництво
- •2.1. Історія створення, цілі та принципи діяльності Організації Об’єднаних націй (оон)
- •2.2 Формування бюджету оон
- •Країни, які позбавлені права голосу
- •Країни, які сплачують основну частину внесків в 2012 році
- •2.3 Організаційно-функціональна структура оон
- •Організаційна структура оон
- •Розглянемо основні функції головних органів.
- •2.3.1 Структура та діяльність Генеральної Асамблеї оон
- •Форми та методи роботи Генеральної Асамблеї
- •Регулярні сесії Генеральної Асамблеї
- •Теми та розклад спеціальних сесій Генеральної Асамблеї оон
- •Розклад надзвичайних спеціальних сесій оон
- •2.3.2 Рада Безпеки оон.
- •Хронологія застосування «Права вето» членами Ради Безпеки
- •2.3.3 Рада з Опіки оон
- •2.3.4 Міжнародний Суд
- •Склад Міжнародного Суду оон (станом на 2012 рік)
- •2.3.5 Секретаріат оон
- •Генеральні Секретарі оон
- •2.3.6 Економічна і Соціальна Рада (екосор)
- •Країни-члени екосор на 2012 рік та строк закінчення їх повноважень
- •2.4.2 Економічна і соціальна комісія для Азії й Тихого океану (ескато)
- •2.4.3 Економічна комісія для Латинської Америки і Карибського басейну (еклак)
- •2.4.4 Економічна комісія для Африки (ека)
- •2.4.5 Економічну і соціальну комісію оон для Західної Азії (ескза)
- •2.6 Фонди, програми і робочі органи оон
- •2.7 Участь України в діяльності оон
- •2.7.1. Основні аспекти діяльності проон в Україні:
- •1. Eнергетика та навколишнє природне середовище
- •3. Демократичне врядування та доступ до правосуддя
- •4. Місцевий розвиток та безпечне середовище для людського розвитку
- •5. Подолання бідності, досягнення процвітання та українських Цілей Розвитку Тисячоліття
- •6. Проект "Аграрна політика для людського розвитку" (аплр)
- •2.7.2 Діяльність Дитячого Фонду оон (юнісеф) в Україні
- •2.7.3 Діяльність Фонду народонаселення оон (фн) в Україні
- •2.7.4 Місія Управління Верховного комісара оон у справах біженців (увкб оон) в Україні
- •Проблемні питання та питання для дискусії
- •Теми рефератів
- •Тестові вправи
- •Термінологічний словник ключових понять
- •Рекомендована література до теми
Розглянемо основні функції головних органів.
2.3.1 Структура та діяльність Генеральної Асамблеї оон
Генеральна Асамблея (ГА) — вищий орган ООН. Вона являє собою своєрідний світовий парламент, в якому, на відміну від усіх інших органів, є представники всіх членів ООН, тобто майже всіх країн світу. Га - найдемократичніший орган ООН, оскільки кожний представник має один голос, незважаючи на розмір країни, її економічну могутність та політичний вплив.
За Статутом делегація кожної держави-члена на сесіях ГА може бути представлена щонайбільше 5 особами.
Генеральна Асамблея уповноважена обговорювати будь-яке питання в межах статуту ООН.
Важливі рішення приймаються в ГА кваліфікованою більшістю в дві третини голосів, звичайні рішення — простою більшістю. В цілому резолюції Генеральної Асамблеї мають рекомендаційний характер, але практично їх сприймають до виконання всі члени ООН. Навіть в Статуті Організації передбачено позитивне ставлення членів до резолюції ГА. Крім того, в компетенції Асамблеї є рішення обов’язкового характеру: прийняття нових членів або виключення з ООН, обрання Генерального Секретаря, затвердження бюджету ООН, вибори непостійних членів Ради Безпеки, вибори членів ЕКОСОР, Ради з Опіки, а також рішення деяких адміністративно-технічних питань. Останнім часом все більше резолюцій ГА приймаються на основі консенсусу. Це найбільш ефективний метод прийняття рішень, оскільки виключає протиріччя між інтересами окремих представників.
Найважливіші функції Генеральної Асамблеї:
зміцнення міжнародного миру;
пом’якшення міжнародної напруги;
скорочення озброєнь і роззброєння;
створення умов для дружніх відносин між державами.
Функції та повноваження ГА розділяють на внутрішні та зовнішні.
Відповідно до її зовнішніх функцій ГА уповноважена розглядати загальні принципи співробітництва у підтриманні міжнародного миру та безпеки. Крім того, вона може обговорювати та надавати рекомендації з питань міжнародного співробітництва в політичній, економічній та культурній сферах, в галузі освіти та науки, охорони здоров’я тощо. ГА здійснює дослідження та сприяє розвитку міжнародного права, дотриманні прав людини і основних свобод. Тобто ГА може розглядати будь-яке питання, крім тих випадків, коли спірне питання є у компетенції Ради Безпеки. Всі рішення ГА з питань, які належать до її зовнішніх функцій, носять рекомендаційний характер.
Генеральна Асамблея прийняла низку резолюцій з питань, що мають для людства надзвичайно важливе значення. До них, зокрема, відносяться: Загальна декларація прав людини; Декларація про ліквідацію всіх форм расової дискримінації; Декларація про заборону застосування ядерної зброї; Декларація
про міжнародне співробітництво в цілях роззброєння; Декларація про надання незалежності колоніальним країнам. Втілення в життя цих рішень сприяло тому, що мир у світі став стійкішим, а міжнародні відносини — більш гуманними й справедливими.
Являючи собою своєрідний форум націй, Генеральна Асамблея дає змогу представникам держав прилюдно висловити свою точку зору з будь-якої проблеми, зіставити різні підходи до їх оцінки і знайти компромісне вирішення проблеми.
Внутрішні функції та повноваження ГА надають їй можливість визначати всю роботу ООН. Серед них:
• ГА діє як координаційній центр всіх комітетів та органів ООН. Вона розглядає їхні щорічні звіти та доповіді, може надавати рекомендації стосовно повноважень та функцій будь-якого органу ООН;
• ГА вирішує фінансові питання: розглядає і затверджує бюджет ООН; визначає розміри внесків всіх держав-членів ООН; розподіляє видатки серед членів Організації; затверджує бюджет інших органів та спеціалізованих установ ООН:
• з урахуванням рекомендацій Ради Безпеки ГА приймає рішення щодо прийому до ООН нових членів, призупинення їхніх прав або виключення держави зі складу Організації, а також обирає Генерального Секретаря ООН;
• ГА обирає 10 непостійних членів Ради Безпеки (по 5 кожного року на 2 роки); 54 члена Економічної і Соціальної Ради (на 3 роки з правом негайного переобрання); спільно з Радою Безпеки обирає 15 суддів Міжнародного суду.
На підставі резолюції «Єдність на користь мирові», прийнятої ГА у листопаді 1950 року, Асамблея може прийняти заходи у випадку загрози миру, порушення миру або акту агресії, якщо Рада Безпеки не спроможна діяти у цьому напрямку через відсутність єдності серед її постійних членів. Асамблея уповноважена негайно розглянути це питання, щоб запропонувати рекомендації державам-членам відносно колективних заходів, включаючи, у випадку порушення миру або акту агресії, використання збройних сил, якщо це необхідно для підтримання або відновлення міжнародного миру і безпеки.