2.6 Фонди, програми і робочі органи оон

Організація Об'єднаних Націй має в своїй структурі цілу низку програм, фондів і центрів різної спрямованості. Більшість з них утворено для надання соціально-економічної допомоги країнам, міжнародним організаціям й окремим верствам населення, що знаходяться в скрутному становищі. Ці органи підпорядковані Генеральній Асамблеї та Економічній і соціальній раді, які здійснюють, здебільшого, спільне керівництво ними. Ось основні програми, Фонди й центри ООН в соціально-економічній сфері.

Програми:

• Програма розвитку ООН (ПРООН);

• Світова продовольча програма (СПП);

• Програма з довкілля (ЮНЕП);

• Міжнародна програма з контролю за наркотиками.

Фонди:

• Фонд в галузі народонаселення (ЮНФПА);

• Фонд розвитку для жінок (ЮНІФЕМ);

• Дитячий фонд (ЮНІСЕФ);

• Фонд розвитку інвестицій (ЮНКДФ).

Центри:

• Центр з населених пунктів (ХАБІТАТ);

• Бюро Координатора ООН з допомоги в разі стихійного лиха;

• Управління Верховного Комісара ООН в справах біженців;

• Навчальний і науково-дослідний інститут ООН;

• Університет ООН;

• Світова продовольча рада (СПР);

• Міжнародний торговельний центр ЮНКТАД/СТО.

До цієї ж групи допоміжних органів належить також Конферен­ція з торгівлі й розвитку (ЮНКТАД).

Розглянемо найважливіші програми й фонди ООН.

Програма розвитку ООН (ПРООН) - United Nations Development Program (UNDP). Утворена в 1965р. з метою сприяння прискоренню економічного та соціального розвитку країн, що розвиваються, шляхом надання їм технічної допо­моги у впровадженні нових методів в промисловості та сільському господарстві, підготовці кадрів, створенні дослідницьких центрів тощо. У 90-х роках мандат ПРООН розширився за рахунок включення до нього діяльності, пов'язаної з наданням технічної допомоги країнам з перехідною економікою. Ресурси ПРООН складаються головним чином з добровільних внесків країн-членів ООН та ресурсів, які надаються на виконання окремих проектів спеціалізованими установами її системи, та на двосторонній основі країнами-донорами. Країни самі визначають розмір і форму таких внесків, найбільші донори — розвинуті країни (США, Японія, Нідерланди, Данія, Швеція, Німеччина, Норвегія).

Програма розвитку ООН об’єднала “Розширену програму технічної допомоги ООН” і спеціальний фонд. Це — найбільший міжнародний канал надання багатосторонньої технічної та передінвестиційної допомоги країнам.

До основних функцій ПРООН належать:

 розробка проектів і програм розвитку;

 розподіл коштів на втілення проектів;

 технічна допомога;

 консультативні й експертні послуги;

 організація семінарів і навчання національних фахівців за кор­доном;

 підготовка національних управлінських кадрів;

 сприяння здійсненню реформ;

 надання допомоги в надзвичайних ситуаціях.

Головними сферами діяльності ПРООН є:

 боротьба із злиденніс­тю;

 розвиток управлінської діяльності;

 технічне співробітництво між країнами, що розвиваються;

 навколишнє середовище;

 раціональне використання природних ресурсів;

 участь жінок в соціальному управлінні.

Структурно до ПРООН входять такі блоки:

 програма "Добровольці ООН";

 Глобальний екологічний фонд;

 Фонд ООН для розвитку в інтересах жіноцтва;

 Фонд капітального розвитку ООН.

Фонд капітального розвитку фінансує перспективні проекти роз­витку, пов'язані з інфраструктурою життєзабезпечення населення, покращення життя людей в найменш розвинених країнах.

Глобальний екологічний фонд спрямований на запобігання екологічних криз і відшкодування наслідків забруднення навколишнього середовища. Програма "Добровольці ООН" виявляється у надсиланні фахівців у найменш розвинені країни для надання технічної допомоги.

Фонд для інтересів жіноцтва спрямований на підтримку й підвищення статусу жінок в суспільстві, особливо їх ролі в управлінні соціаль­но-економічними й політичним процесами.

Допомога ПРООН надається тільки урядам або через їх посередництво. Останнім часом серед цілей Програми з'явилось сприяння в проведенні економічних реформ країнам з перехідною економікою; особлива увага при цьому приділяється розвиткові приватного сектора.

Керівництво Програмою здійснює Виконавча рада, яка складається із 36 членів, що обираються на сесії ЕКОСОР, очолює ПРООН Адміністратор, який призначається Генеральним Секретарем ООН після консультації з Виконавчою радою. Штаб-квартира ПРООН знаходиться в Нью-Йорку.

Роком початку діяльності ООН в Україні слід вважати 1992 р., коли Уряд України уклав з ООН Угоду про відкриття Представництва ООН в Києві. Наступного року розпочала свою діяльність в Україні Програма розвитку ООН (ПPOOH) - орган оперативної діяльності ООН, яка здійснює свої функції під загальним керівництвом Економічної і Соціальної Ради.

Діяльність представництва ПРООН в Україні регламентується Угодою, яка була підписана Урядом України та Програмою розвитку ООН у 1993р. Під час перебування в Києві Генерального Секретаря ООН Б. Бутроса Галі.

Сьогодні діяльність ПPOOH в Україні у співробітництві з іншими фондами, програмами та спеціалізованими установами ООН поширюється на такі сфери, як:

 підтримка демократичного державного управління;

 подолання бідності;

 запобігання кризі та її подолання;

 енергетичні питання та охорона навколишнього середовища;

 інформаційні та комунікаційні технології;

 боротьба з ВІЛ/СНІДом та іншими важкими хворобами;

 забезпечення гендерної рівності.

У 2002р. Уряд України підписав з ПРООН/ЮНФПА (Фонд ООН з народонаселення) Другу Рамкову програму допомоги ООН для України, яка сфокусована пере­дусім на питанні людського розвитку в Україні. Головна увага в цьому документі надається трьом взаємопов'язаним напрямкам проведення програмних заходів:

1) належному демократичному державному управлінню;

2) розвитку людського потенціалу та забезпеченні захисту прав та свобод;

3) охороні довкілля та сталому розвитку.

У березні 2011 року Система Організації Об’єднаних Націй в Україні та уряд України підписали Рамкову програму допомоги для України, яка була розроблена на базі Звіту щодо загальної оцінки потреб країни. Згідно із визначеною стратегією допомоги, агенції ООН разом з Урядом України координуватимуть свої програми/проекти, розроблятимуть об’єднані ініціативи та плани на 2012-2016 роки.

Останнім часом істотно збільшилися обсяги фінансування діяльності ПРООН в Україні - з 9 012 млн. дол. США у 2005 р. до 25 601 млн. у 2011 р.

Наприкінці липня 2001 року Урядом України та Програмою розвитку ООН при фінансовому сприянні США було започатковано "Чорнобильську програму ООН" спрямовану на вирішення медичних, екологічних та соціально-психологічних проблем викликаних Чорнобильською катастрофою.

Представництво ООН координує також діяльність інших фондів, організацій та спеціальних установ, зокрема, Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), Міжнарод­ного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Міжнародної організації праці (МОП), Світового Банку, УВКБ, Програми ООН щодо боротьби з ВІЛ/СНІД (ЮНЕЙДС) та ООН з питань освіти, науки та культури (ЮНІСЕФ).

Виконавча Рада є керівним органом цієї Програми. Вона складається з представників 36 країн, які обираються строком на три роки. Рішення Виконавчої Ради приймаються на основі консенсусу. Головною посадовою особою Програми є Адміністратор, який призначається Генеральним Секретарем ООН строком на 4 роки і затверджується Генеральною Асамблеєю.

Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) заснована в 1972 р. Вона стала наслідком роботи Стокгольмської Конференції ООН з проблем навколишнього середовища. Конференція виробила збалансований і комплексний підхід до рішень екологічних проблем на глобальному рівні. В Стокгольмі було прийнято два важливих документи - Декларацію про навколишнє середовище й План заходів по захисту довкілля.

Декларація наголошувала, що навколишнє середовище обумовлює інтелектуальне, соціальне й духовне зростання людини. Охорона і відтворення природного середовища є необхідною умовою для людського добробуту; відповідальність за це полягає не тільки на уряди, а й на кожну людину.

План заходів визначив організаційні форми охорони довкілля. На основі рекомендацій, що містились в Плані Заходів було утворено ЮНЕП.

Основна мета Програми — співробітництво країн для захисту й покращення навколишнього середовища.

Одним з найголовніших завдань ЮНЕП є сприяння дослідженням довкілля, заохочення заходів з охорони навколишнього середовища та поширення відповідної інформації. Програма, серед усього іншого, має сприяти розвитку міжнародного при­родоохоронного законодавства, спрямованого на сталий розвиток, використовуючи існуючі конвенції з охорони навколишнього середовища. ЮНЕП координує діяльність усіх інституцій ООН. до сфери компетенції яких належать питання охорони довкілля, а також співпрацює з урядами, науковими, діловими колами та неурядовими організаціями.

Функції ЮНЕП:

 розробка рекомендацій щодо політики захисту довкілля;

 загальне керівництво діяльністю й координація програм в га­лузі збереження природного середовища;

 підготовка доповідей про стан навколишнього середовища в світі та за регіонами;

 спостереження за станом навколишнього середовища (екологіч­ний моніторинг);

 сприяння міжнародним науковим організаціям у здійсненні екологічних досліджень;

 технічні заходи по ліквідації шкоди, заподіяної навколишньому середовищу.

На сьогодні пріоритетами діяльності ЮНЕП є визначення, поширення та втілення порядку денного з довкілля, який в поєднанні з цілями соціально-економічного розвитку складають порядок денний сталого розвитку. ЮНЕП зосереджує свою діяльність на наступних пріоритетних напрямках:

 стале керівництво та використання природних ресурсів;

 стале виробництво та споживання;

 поліпшення стану навколишнього середовища для здоров'я та благополуччя людини;

 глобалізація економіки та навколишнє середовище.

Керівним органом ЮНЕП є Рада керуючих, члени якої обираються Генеральною Асамблеєю ООН на чотири роки. Рала керуючих складається з 58 членів, пред­ставлених на регіональній основі: 16 місць— від Африки; 13 — від Азії; 6— від Східної Європи; 13 - від Західної Європи та інших країн, та 10 місць під Латинської Америки. Робота Ради відбувається як на пленарних засіданнях, так і в двох комітетах: проблем програмної діяльності та з фінансових питань.

Оперативні функції виконує Секретаріат ЮНЕП і Рада з координації діяльності в галузі навколишнього середовища; обидва органи очолюються Директором-виконавцем.

За участю ЮНЕП було розроблено низку конвенцій по захисту довкілля (з біологічної різноманітності, про зміну клімату тощо). Серед основних напрямків діяльності ЮНЕП — збереження генетичних ресурсів біосфери, запобігання загибелі екосистем. Світова хартія природи, прийнята ООН в 1982р., є важливим кроком на шляху досягнення цієї мети.

ЮНЕП координує свою діяльність з ЮНЕСКО й ПРООН, оскільки останні дві організації частково мають справу з різними екологічними аспектами міжнародних відносин. Штаб-квартира знаходиться в Найробі (Кенія).

Діяльність ЮНЕП фінансується Фондом навколишнього середовища, бюджет якого складається з добровільних внесків, внесків партнерських організацій та надходжень з бюджету ООН.

Важливою формою практичної співпраці України в ЮНЕП є реалізація певних проектів та участь в глобальних та регіональних конвенціях, програмах екологічного характеру.

Конференція ООН з питань торгівлі та розвитку (ЮНКТАД). ЮНКТАД була заснована в 1964 р. як постійний орган Генеральної Асамблеї ООН, основною метою діяльності якого є сприяння інтеграції до світової економіки країн, що розвивають­ся шляхом використання можливостей у сфері торгівлі та розвитку, що виникли внас­лідок глобалізаційних процесів. Коло питань компетенції ЮНКТАД охоплюють майже всі актуальні економічні та правові аспекти сучасної міжнародної торгівлі, фінансів, технологій, інвестицій та сталого розвитку.

До складу ЮНКТАД входять усі держави-члени ООН, а також країни-члени її спеціалізованих установ, або МАГАТЕ. Конференція налічує 193 країн-членів.

Центральні органи виконавчої влади України, насамперед, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, взаємодіють з ЮНКТАД, використовуючи можливості Організації з надання консультативної та матеріально-технічної допомоги на шляху приєднання до Світової організації торгівлі (СОТ). У роботі Міжурядової групи експертів з питань законодавства та політики в галузі конкуренції, створеної в рамках ЮНКТАД, бере активну участь Антимонопольний комітет України.

Фонд розвитку інвестицій (ФРІ) утворено в 1966 p. Головна мета — сприяння країнам, що розвиваються, в надходженні інвестицій, наданні допомоги й позик. Фонд обслуговує, в першу чергу, найменш розвинені країни. Ресурси Фонду формуються переважно за рахунок добровільних внесків.

Фонд в галузі народонаселення (ЮНФПА) є найбільшою в світі opгaнізацією, що надає допомогу у галузі народонаселення. Цей Фонд діє більш ніж у 160 країнах світу, в т.ч. в Україні, надаючи допомогу в обсязі близько 320 млн. дол. США. Демографічні проблеми народонаселення знаходяться в центрі уваги ЮНФПА.

ЮНФПА був створений у 1967 р. рішенням Генеральної Асамблеї ООН. Головними функціями Фонду є:

 сприяння діяльності національних урядів у галузях репродуктивного здоров'я та планування сім'ї;

 реалізація проектів та програм технічної допомоги у сфері підвищення якості послуг у згаданих галузях та сприянні сталому розвиткові;

 збір даних про народонаселення та його вплив на становище у сфері прав людини, економічний розвиток та стан довкілля.

Вищим керівним органом Фонду є Виконавча рада, членом якої є Україна. Очолює роботу ЮНФПА Виконавчий директор. З 2001 року Виконавчим директором Фонду призначена Торайя Обаїд (Саудівська Аравія).

Україна надає великого значення вирішенню проблеми скорочення чисельності населення, адже це може стати реальною загрозою національній безпеці країни. Уряд України вживає заходів з метою призупинення процесу депопуляції держави та по­кращення демографічного становища. З 1998 р. чисельність населення України скоротилася майже втричі.

Фонд в галузі народонаселення покликаний сприяти у вирішенні задач демографічної політики України. ЮНФПА розпочав свою діяльність в Україні у 1996 році, визначивши наступні напрямки своєї діяльності:

 підтримка Національної програми планування сім'ї, що реалізується в Україні;

 підтримка урядових та неурядових організацій, які працюють у галузях репродуктивного здоров'я, планування сім'ї, перепису населення, прав людини;

 навчання національних кадрів у вищезгаданих галузях.

За період з 1996 року ЮНФПА виділив на виконання проектів допомоги Україні 920 тис. дол. США. За цей час було підготовлено понад 150 спеціалістів, близько 600 фахівців взяли участь у семінарах та конференціях, проведених за підтримки Фонду; для 28 центрів планування сім'ї за його кошти було придбано обладнання та надруковано інформаційних матеріалів на 90 тис. дол. США; закуплено контрацепти­вів на 200 тис.дол. США.

В 2000 р. ЮНФПА надав сприяння України у проведенні Всеукраїнського перепису населення, зокрема з надання консультативної та технічної допомоги.

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) - одна з програм допомо­ги ООН, створена в 1946р. з метою допомоги дітям у післявоєнній Європі. Поступо­во функції ЮНІСЕФ розширювались, і сьогодні його діяльність спрямована на на­дання допомоги країнам у справі забезпечення прав дітей та поліпшення їх становища.

Керівний орган ЮНІСЕФ - Виконавча Рада, яка складається з 36 держав-членів ООН, що обираються на основі ротації Економічною та Соціальною Радою ООН на трирічний термін. Виконавчий директор ЮНІСЕФ призначається Генеральним Секретарем ООН за умови консультації з членами Виконавчої Ради ЮНІСЕФ. Сесії ЮНІСЕФ проходять тричі на рік.

Ресурси Дитячого фонду формуються за рахунок добровільних внесків урядів, міжурядових та неурядових організацій, приватних осіб.

Україна обиралася до складу Виконавчої Ради ЮНІСЕФ тричі: у 1946-1950 pp., 1996-1998 pp., 1999-2001 pp.

В Україні діє Представництво ЮНІСЕФ (країновий офіс). 7 вересня 1998р. уряд України підписав з ЮНІСЕФ Угоду про співробітництво, яка набула чинності 2 листопада 1999 року.

Програма співпраці ЮНІСЕФ з урядом України складається з чотирьох напрямів:

 охорона здоров'я та розвиток у ранньому дитинстві;

 діти, які потребують особливого захисту;

 молодь: здоров'я та розвиток;

 суспільство на захист прав дитини.

ЮНІСЕФ в Україні також здійснює широку освітню програму, допомагає у здійсненні проектів, пов'язаних з самореалізацією дітей та молоді, зокрема у відкритті молодіжних інформаційних центрів, молодіжних клубів, дитячих ігрових майданчиків.

По лінії Фонду Україні були виділені кошти під програми оздоровлення дітей, що постраждали від аварії на ЧАЕС, проект створення Інформаційного центру у Київсь­кому НДІ проблем молоді, проект йодизації солі в Україні, проекти в галузі вирішен­ня проблем "дітей вулиці", боротьби з наркоманією та СНІДом серед молоді тощо.

Управління Верховного комісара у справах біженців (УВКБ) було засновано рішенням Генеральної Асамблеї ООН 14 грудня 1950 р. Головним завданням УВКБ є надання міжнародного захисту та допомоги біженцям.

Загальне керівництво УВКБ здійснює Виконавчий комітет Програми Верховного комісара ООН у справах біженців, до складу якого входять 66 держав-членів ООН чи спеціалізованих установ. Очолює УВКБ Верховний комісар, якого обирає Генеральна Асамблея терміном на 5 років. Виконавчий комітет збирається на свої засідання один раз на рік в Женеві.

УВКБ розпочало свою діяльність в Україні з березня 1994 року. Воно активно підтримує уряд України з питань приведення національного законодавства в галузі міграції до норм міжнародних стандартів, сприяє зміцненню потенціалу національних міграційних служб для вирішення проблем, пов'язаних з набуттям колишніми депортованими громадянства. У співпраці з урядовими, і завдяки підтримці міжнародних та місцевих неурядових організацій, УВКБ ООН впроваджує комплексні програми підтримки та інтеграції біженців і тих, хто шукає притулку. Основні на­прями програм:

 надання медичної допомоги біженцям;

 обстеження і вакцинація дітей біженців;

 мовні курси, вивчення рідної мови;

 відкриття консультаційних юридичних послуг.

Крім того, УВКБ ООН займається проблемами осіб, які не мають громадянства.

Таким чином, ООН є організацією, що охоплює практично всі сфери життєдіяльності людини на рівні міжнародних відносин. Це обумовлює дуже розгалужену організаційно-функціональну структуру Організації. Ця структура, як і напрямки діяльності ООН, характеризується динамічністю у часі. Якщо в світі відбуваються важливі зрушення в політичній, економічній, соціальній та в інших сферах ООН реагує на них утворенням відповідно нових органів, організацій, комісій, що беруть під контроль вирішення нових проблем.

Великою є роль ООН в координації світових економічних процесів. Всі міждержавні економічні організації, які є в світі, або пря­мо входять до структури ООН (спеціалізовані заклади), або підтримують з нею постійні робочі стосунки (регіональні організації). З неурядовими економічними організаціями ООН також здійснює координаційні зв'язки (через ЕКОСОР). Отже, ООН являє собою глобальну систему міжнародних економічних зв'язків, упорядкованих в розгалуженій мережі міжнародних організацій.