- •Розділ 2. Система Об'єднаних Націй та міжнародне економічне співробітництво
- •2.1. Історія створення, цілі та принципи діяльності Організації Об’єднаних націй (оон)
- •2.2 Формування бюджету оон
- •Країни, які позбавлені права голосу
- •Країни, які сплачують основну частину внесків в 2012 році
- •2.3 Організаційно-функціональна структура оон
- •Організаційна структура оон
- •Розглянемо основні функції головних органів.
- •2.3.1 Структура та діяльність Генеральної Асамблеї оон
- •Форми та методи роботи Генеральної Асамблеї
- •Регулярні сесії Генеральної Асамблеї
- •Теми та розклад спеціальних сесій Генеральної Асамблеї оон
- •Розклад надзвичайних спеціальних сесій оон
- •2.3.2 Рада Безпеки оон.
- •Хронологія застосування «Права вето» членами Ради Безпеки
- •2.3.3 Рада з Опіки оон
- •2.3.4 Міжнародний Суд
- •Склад Міжнародного Суду оон (станом на 2012 рік)
- •2.3.5 Секретаріат оон
- •Генеральні Секретарі оон
- •2.3.6 Економічна і Соціальна Рада (екосор)
- •Країни-члени екосор на 2012 рік та строк закінчення їх повноважень
- •2.4.2 Економічна і соціальна комісія для Азії й Тихого океану (ескато)
- •2.4.3 Економічна комісія для Латинської Америки і Карибського басейну (еклак)
- •2.4.4 Економічна комісія для Африки (ека)
- •2.4.5 Економічну і соціальну комісію оон для Західної Азії (ескза)
- •2.6 Фонди, програми і робочі органи оон
- •2.7 Участь України в діяльності оон
- •2.7.1. Основні аспекти діяльності проон в Україні:
- •1. Eнергетика та навколишнє природне середовище
- •3. Демократичне врядування та доступ до правосуддя
- •4. Місцевий розвиток та безпечне середовище для людського розвитку
- •5. Подолання бідності, досягнення процвітання та українських Цілей Розвитку Тисячоліття
- •6. Проект "Аграрна політика для людського розвитку" (аплр)
- •2.7.2 Діяльність Дитячого Фонду оон (юнісеф) в Україні
- •2.7.3 Діяльність Фонду народонаселення оон (фн) в Україні
- •2.7.4 Місія Управління Верховного комісара оон у справах біженців (увкб оон) в Україні
- •Проблемні питання та питання для дискусії
- •Теми рефератів
- •Тестові вправи
- •Термінологічний словник ключових понять
- •Рекомендована література до теми
2.4.4 Економічна комісія для Африки (ека)
Економічна комісія для Африки (ЕКА) заснована в 1958р. є найбільшою за своїм складом регіональною комісією.
В її роботі беруть участь представники 53 африканських держав. Головною метою Комісії є сприяння економічному й соціальному розвитку в Африці. Для цього вона застосовує такі форми діяльності:
- організує зустрічі голів держав, голів урядів і міністрів африканських країн для всебічного обговорення економічних і соціальних проблем континенту;
- розробляє програми соціально-економічного розвитку;
- надає консультативні послуги з питань управління господарством;
- організує навчальні заклади для підготовки кваліфікованих фахівців.
Вищим органом Комісії є конференція міністрів, яка проходить двічі на рік у штаб-квартирі в Аддис-Абебі (Ефіопія). Допоміжним органом конференції є технічний підготовчий комітет, до якого входять відповідальні працівники урядових установ держав-членів. Комітет скликається напередодні сесій, до його функцій входить вивчення підготовлених секретаріатом ЕКА досліджень і розробка рекомендацій конференції міністрів. Крім того, періодично на рівні міністрів проводяться зустрічі з окремих проблем економічного розвитку, зокрема фінансів, економічного планування, планування розвитку, соціальних питань, торгівлі, транспорту і комунікацій, ресурсів тощо.
Секретаріат як виконавчий орган забезпечує проведення конференцій і керує допоміжними органами ЕКА. До його складу входять: галузеві відділи — планування, торгівлі і фінансів, промисловості, сільського господарства, соціального розвитку, природних ресурсів, транспорту, зв'язку та туризму, державної адміністрації, управління і людських ресурсів, статистики, народонаселення, а також чотири функціональних відділи — координації політики і програм розвитку, економічного співробітництва, технічного співробітництва та адміністративний.
Рис. 2.5 Організаційна структура ЕКА
Для розробки і здійснення програм розвитку й економічного співробітництва 1977 р. створено п'ять субрегіональних центрів, які розміщені в Лусаці (Замбія), Яунді (Камерун), Танжері (Марокко), Ніамеї (Нігер), Гізенії (Бурунді). Якщо в перші роки діяльності ЕКА основну увагу приділяла збору, аналізу і поширенню інформації, організації форумів з обміну досвідом, дослідницькій діяльності, то нині Комісія прагне сприяти налагодженню міжафриканської кооперації в гідроенергетиці, розвиткові наземного та повітряного транспорту, промислового будівництва, ефективного використання природних ресурсів, організації внутрішньо-африканських платіжних, клірингових та валютних механізмів тощо.
Під егідою ЕКА створені й успішно діють понад 20 економічних організацій, а також Африканський навчальний і науково-дослідний інститут зі становища жінок, Всеафриканська служба документації й інформації.
В рамках ЕКА утворені Багатонаціональні центри з планування й оперативного управління, які розробляють і втілюють соціально-економічну програми по окремих регіонах Африки. Галузеві відділи Комісії координують практичну реалізацію програм і наукових досліджень по галузям народного господарства (сільське господарство; промисловість; торгівля; природні ресурси; туризм; людські ресурси тощо).
Нині основна діяльність Комісії спрямована на розвиток і поглиблення інтеграційних процесів у регіоні з метою припинення подальшого загрузання Африки у трясовину економічної кризи.