Тема 7. Лабораторна діагностика правця, ботулізму, некробактеріозу

Збудник правця (стовбняка) – Cl. tetani викликає гостре інфекційне неконтагіозне захворювання тварин та людини, що характеризується підвищеною рефлекторною збудливістю, клонічними і тонічними скороченнями мускулатури тіла або окремих груп м’язів, високою смертністю, зумовлене продукцією надзвичайно сильного екзотоксину. Захворювання розвивається в результаті попадання збудника у рани. Хвороба може виникнути після родових травм, кастрації, обрізання хвостів або пуповини у новонароджених, якщо при цих операціях були порушені правила асептики та антисептики.

Патологічний матеріал направляють при сумнівних випадках. У лабораторію надсилають відібраний запальний ексудат з рани, шматочки тканин, взяті з глибини ураженої ділянки.

Мікроскопія. У мазках фарбованих за Грамом виявляють тоненькі (4–8 мкм), розміщені поодиноко, грампозитивні, рухомі палички, частина яких утворила спору. Спора, як правило, розміщується термінально, діаметр спори перевищує діаметр вегетативної клітини, надаючи форму барабанної палички. Капсул збудник не утворює.

Культуральні властивості. З метою знищення посторонньої мікрофлори перед посівом матеріал прогрівають протягом години при 80⁰С. Посів здійснюють пастерівською піпеткою в середовище Кітта-Тароцці. При наявності збудника середовище мутніє, а через 72 годин стає прозорим, відмічають слабке газоутворення, характерний запах. З рідкого середовища роблять пересів на глюкозокров’яний агар, на якому збудник утворює ніжні колонії з випуклим центром і нерівними краями, інколи – маленькі круглі колонії.

Біохімічні властивості виражені слабо і не мають діагностичного значення.

Біопроба має основне діагностичне значення. Ставлять її на білих мишах або морських свинках. Тварин заражають з метою вияву екзотоксину у патологічному матеріалі, а також у виділеній культурі. Для вияву екзотоксину у патологічному матеріалі, останній розтирають у ступці, заливають подвійною кількістю фізіологічного розчину й залишають на годину. Фільтрують через ватно-марлевий чи паперовий фільтр. Фільтрат вводять підшкірно двом-трьом білим мишам або морським свинкам. При наявності токсину Cl. tetani через два-три дні у тварин спостерігають характерні ознаки. Вони гинуть у характерній позі з витягнутими кінцівками.

З метою вияву токсину одержану культуру фільтрують, центрифугують для відокремлення бактерій. Надосадову рідину вводять у дозі 0,3–0,5 мл білим мишам чи морським свинкам підшкірно. При наявності токсину тварини гинуть через 2–5 діб з характерними клінічними ознаками.

Ідентифікація токсину. Змішують в однаковій кількості фільтрат з протиправцевою сироваткою й витримують у термостаті 40 хв. Вводять лабораторним тваринам. Якщо вони не загинули, значить у фільтраті є токсин.

Збудник ботулізму

Ботулізм – кормове (харчове) отруєння, кормова токсикоінфекція, зумовлена токсином Cl. botulinum. Захворювання характеризується ураженням центральної нервової системи, розвитком парезів, паралічів, летальністю 80–100%.

Патологічний матеріал. Бактеріологічна діагностика ботулізму полягає у виявленні ботулінічних токсинів, а також самого збудника. У лабораторію надсилають проби корму (силос, зерно, дерть, м’ясні і рибні відходи тощо), вміст шлунку, відрізки кишок з вмістом.

Проби корму і вміст шлунка ретельно розтирають у ступці з стерильним піском чи склом, заливають подвійною кількістю фізрозчину й використовують для вияву токсину і виділення збудника.

Вияв ботулінічного токсину. Підготовлену пробу витримують 1–2 год при кімнатній температурі, фільтрують через фільтр Зейтця (ватно-марлевий фільтр або осадити на центифузі) і поділяють на три частини. Одну частину вводять лабораторним тваринам підшкірно – при наявності токсину тварини гинуть; другу прогрівають при 80⁰С 30 хв і вводять морським свинкам – токсин термолабільний, при прогріванні розрушується, морські свинки повинні залишитись живими; третю використовують для встановлення специфічності токсину: її змішують з полівалентною антитоксичною сироваткою антиботулінус, витримують у термостаті 1–2 год, потім суміш вводять підшкірно морським свинкам – якщо у фільтраті міститься токсин, він нейтралізується специфічною сироваткою (антитоксинами), тварини залишаються живими. Такий результат дає підставу для заключного діагнозу – ботулізм.

Мікроскопія. Збудник – крупна (4–6 мкм), рухома, грампозитивна паличка, розміщується поодиноко або скупченнями. Утворює стійку спору (витримує кип’ятіння 5–6 год), яка розміщується термінально (рідко субтермінально) овальної форми, що нагадує тенісну ракетку. Капсул не утворює.

Культуральні властивості. Посів роблять на середовище Кітта-Тароцці або кров’яний агар. Культивують в анаеробних умовах. У рідкому середовищі збудник зумовлює помутніння, потім – утворення осаду й прояснення рідини, газоутворення. На агарі утворюються колонії неправильної форми з відростками, навколо яких – зона гемолізу.