- •Чернігівський державний інститут економіки і управління
- •Загальні відомості.
- •1.2. Системи координат.
- •1.3. Горизонтальна система координат.
- •1.4. Перша екваторіальна система координат.
- •1.5. Друга екваторіальна система координат.
- •1.6. Зв’язок між різними системами координат.
- •1.6.1. Зв’язок між горизонтною ( z і а) і першою екваторіальною ( δ і t ) системами координат.
- •1.1.6.2. Зв’язок між першою і другою екваторіальними системами координат .
- •1.1.6.3. Деякі залежності між астрономічними і географічними координатами.
- •1.1.6.3. Зміни координат від добового руху.
- •1.1.6.3.1. Зміни горизонтних координат z I a.
- •1.1.6.3.2. Зміна координат першої екваторіальної системи.
- •1.1.6.3.3. Зміна координат другої екваторіальної системи.
- •2.1. Загальні поняття.
- •2.2. Хронометр.
- •2.3. Поняття про кварцовий годинник. Польовий кварцовий хронометр пкх – 4.
- •2.4. Експедиційний кварцовий хронометр “Альтаір”.
- •2.5. Двохстрілочний секундомір і палубний годинник.
- •2.6. Поправка і хід хронометра (годинника, секундоміра).
- •3.1. Загальні поняття.
- •3.2. Астрономічні теодоліти.
- •3.3. Астрономічний теодоліт ау2΄΄/ 10΄΄.
- •4.1. Загальні положення.
- •4.2. Дослідження оптичних якостей труби.
- •4.3. Визначення ціни поділки рівня по способу Комстока.
- •4.4. Визначення відстані бокових ниток від середньої із спостереження зірок в меридіані.
- •4.2. Перевірка ходу піднімальних гвинтів.
- •4.3. Перевірка навідних пристроїв.
- •4.5. Перевірка накладного рівня.
- •4.6. Перевірка зображень горизонтального і вертикального кругів.
- •5.1. Особливості вимірювання горизонтальних напрямків на світила.
- •5.2. Загальна теорія азимутальних способів астрономічних визначень.
- •Перевірка вертикальності ниток бісектора.
- •5.9. Перевірка перпендикулярності візирної осі зорової труби до осі її обертання.
- •5.11. Перевірка місця зеніта.
- •5.12. Перевірка рена.
- •6.1. Теоретичні основи способу.
- •Спостереження.
- •Нормальні рівняння
- •Журнал спостережень:
- •8.1. Особливості вимірювання зенітних віддалей світил.
- •8.2. Стандартні формули для обчислення невідомих.
- •8.3. Стандартні формули для оцінки точності.
- •8.4. Зрівноважені значення шуканих величин.
- •Геометрична інтерпретація рівняння поправок зенітальних способів.
- •1.1. Загальні положення
- •10.2 Спостереження.
- •10.3. Обробка спостережень.
- •Складання рішення систем рівнянь поправок.
- •10.2. Рішення нормальних рівнянь за допомогою визначників.
- •Вивід ймовірніших значень.
- •О z p t 360-a z q 90-δ σ n h δ s q p1 z1 тримання робочої формули і її використання.
- •11.3. Визначення азимута одним прийомом.
- •Журнал визначення істинного азимута по часовому куту Сонця з точки теодолітного ходу 24 на 25.
- •11.6. Перехід від астрономічного азимута до геодезичного азимута і диреційного кута.
- •11.1. Знаходження широти за Полярною зорею.
- •11.2. Врахування рефракції.
- •Середня рефракція
- •Поправки середньої рефракції
- •11.3. Підготовка ефемерид.
- •11.4. Знаходження азимута за Полярною зорею і довготи пункта спостереження.
- •12.1. Постановка задачі.
- •12.2. Суть способу отримання робочої формули.
- •12.3. Умови застосування. Точність.
- •12.4. Організація і виконання спостережень азимута по Сонцю.
- •12.5. Розрахунок азимута.
- •1. Абсолютні методи визначення азимута по Сонцю.
- •2. Визначення істинного азимута способом рівних висот по зіркам.
2.3. Поняття про кварцовий годинник. Польовий кварцовий хронометр пкх – 4.
В кінці вісімнадцятого століття був відкритий п’єзоелектричний ефект деяких кристалів, наприклад кварцу, сечнетової солі і т.д.
Суть цього ефекту в тому, що при стиску або розтягу кристалів у визначених напрямках на її границях виникають електричні заряди. І, навпаки, якщо кристал помістити у змінне електричне поле, то під дією цього поля він почне стискуватись і розтягатись, тобто виконувати пружні коливання у визначених напрямках.
Дослідженнями встановлено, що амплітуда пружних коливань пластинки або кільця кварцу досягає найбільшого значення при резонансі, тобто при рівності частоти власних коливань кварцу. При визначених умовах частота таких коливань відрізняється високою стабільністю.
В 1929 році п’єзоелектричний ефект кварцю вперше був застосований для виготовлення годинників, які називали кварцовими. Роль маятника в цих годинниках грає пластинка з кристалу кварцу, поміщена в електричне поле. В кварцових годинниках застосовують високочастотні кварцові елементи з частотою до 10 -6 - 10 7 періодів в секунду, володіючи малим декрементом затухання. Виникаючими коливаннями кварцу встановлюється частота генератора змінного струму, що живить спеціальний синхронний мотор, який приводить в дію часовий механізм.
Польовий кварцовий хронометр ПКХ – 4 представляє собою переносний кварцовий годинник з економічним живленням і застосовується для астрономічних визначень широт, довгот і азимутів на пунктах астрономо – геодезичної мережі. ПКХ – 4 має часовий механізм, який дає показання в годинах, хвилинах і секундах. Він має секундний контакт з хвилинною маркою для реєстрації показань хронометра на стрічці хронометра. Хід ПКХ – 4 відрегульований по зоряному часу.
Основними частинами приладу є:
Кварцовий генератор в термосі з частотою 100274 Гц , що відповідає 100000 періодам в зоряну секунду;
Перетворювач форми сигналів генератора;
Дільник частоти з 100000 до 2 періодів в зоряну секунду;
Електронне реле приводу годинникового механізму;
Кроковий годинниковий механізм;
Внутрішня батарея резервного живлення із сухих елементів;
Вимірюючий прилад з перемикачем для контролю напруги джерел живлення і роботи генератора.
2.4. Експедиційний кварцовий хронометр “Альтаір”.
Експедиційний кварцовий хронометр “Альтаір” призначений для вироблення координованого часу. Хронометр забезпечує:
Збереження координованого часу;
Видачу на зовнішні розйоми сигналів часу і частоти;
Управління реєструючими пристроями МПУ8 – ЗІ ХМП – 3;
Автоматичне і ручне фазування показів хронометра по радіосигналам часу;
Визначення поправки до показів хронометра відносно сигналів часу.
2.5. Двохстрілочний секундомір і палубний годинник.
При визначенні географічних координат і азимута напрямку на пунктах спеціального призначення, а також для наближених астрономічних визначень замість хронометра можна застосовувати двох стрілочний секундомір 51СД або морські палубний годинник ГП.
Двохстрілочний секундомір 51СД представляє собою годинниковий механізм з вільним анкерним ходом.
Циферблат секундоміра має дві шкали: зовнішню – секундну і внутрішню – хвилинну. Секундна шкала розділена на тридцять великих секундних ділень, кожне з яких розділене на 10 малих. Ціна малого ділення шкали рівна 0,1s. Хвилинна шкала також розділена на 30 великих хвилинних ділень. Ціна малого ділення хвилинної шкали рівна 0,5m. Секундомір має три стрілки: хвилинну і дві секундні – основну (чорну) і допоміжну (червону).
Палубні часи (ЧП) – це кишенькові часи підвищеної точності з анкерним ходом. Балансир палубного годинника компенсаційний. Годинник відрегульовані по середньому часу.