- •Чернігівський державний інститут економіки і управління
- •Загальні відомості.
- •1.2. Системи координат.
- •1.3. Горизонтальна система координат.
- •1.4. Перша екваторіальна система координат.
- •1.5. Друга екваторіальна система координат.
- •1.6. Зв’язок між різними системами координат.
- •1.6.1. Зв’язок між горизонтною ( z і а) і першою екваторіальною ( δ і t ) системами координат.
- •1.1.6.2. Зв’язок між першою і другою екваторіальними системами координат .
- •1.1.6.3. Деякі залежності між астрономічними і географічними координатами.
- •1.1.6.3. Зміни координат від добового руху.
- •1.1.6.3.1. Зміни горизонтних координат z I a.
- •1.1.6.3.2. Зміна координат першої екваторіальної системи.
- •1.1.6.3.3. Зміна координат другої екваторіальної системи.
- •2.1. Загальні поняття.
- •2.2. Хронометр.
- •2.3. Поняття про кварцовий годинник. Польовий кварцовий хронометр пкх – 4.
- •2.4. Експедиційний кварцовий хронометр “Альтаір”.
- •2.5. Двохстрілочний секундомір і палубний годинник.
- •2.6. Поправка і хід хронометра (годинника, секундоміра).
- •3.1. Загальні поняття.
- •3.2. Астрономічні теодоліти.
- •3.3. Астрономічний теодоліт ау2΄΄/ 10΄΄.
- •4.1. Загальні положення.
- •4.2. Дослідження оптичних якостей труби.
- •4.3. Визначення ціни поділки рівня по способу Комстока.
- •4.4. Визначення відстані бокових ниток від середньої із спостереження зірок в меридіані.
- •4.2. Перевірка ходу піднімальних гвинтів.
- •4.3. Перевірка навідних пристроїв.
- •4.5. Перевірка накладного рівня.
- •4.6. Перевірка зображень горизонтального і вертикального кругів.
- •5.1. Особливості вимірювання горизонтальних напрямків на світила.
- •5.2. Загальна теорія азимутальних способів астрономічних визначень.
- •Перевірка вертикальності ниток бісектора.
- •5.9. Перевірка перпендикулярності візирної осі зорової труби до осі її обертання.
- •5.11. Перевірка місця зеніта.
- •5.12. Перевірка рена.
- •6.1. Теоретичні основи способу.
- •Спостереження.
- •Нормальні рівняння
- •Журнал спостережень:
- •8.1. Особливості вимірювання зенітних віддалей світил.
- •8.2. Стандартні формули для обчислення невідомих.
- •8.3. Стандартні формули для оцінки точності.
- •8.4. Зрівноважені значення шуканих величин.
- •Геометрична інтерпретація рівняння поправок зенітальних способів.
- •1.1. Загальні положення
- •10.2 Спостереження.
- •10.3. Обробка спостережень.
- •Складання рішення систем рівнянь поправок.
- •10.2. Рішення нормальних рівнянь за допомогою визначників.
- •Вивід ймовірніших значень.
- •О z p t 360-a z q 90-δ σ n h δ s q p1 z1 тримання робочої формули і її використання.
- •11.3. Визначення азимута одним прийомом.
- •Журнал визначення істинного азимута по часовому куту Сонця з точки теодолітного ходу 24 на 25.
- •11.6. Перехід від астрономічного азимута до геодезичного азимута і диреційного кута.
- •11.1. Знаходження широти за Полярною зорею.
- •11.2. Врахування рефракції.
- •Середня рефракція
- •Поправки середньої рефракції
- •11.3. Підготовка ефемерид.
- •11.4. Знаходження азимута за Полярною зорею і довготи пункта спостереження.
- •12.1. Постановка задачі.
- •12.2. Суть способу отримання робочої формули.
- •12.3. Умови застосування. Точність.
- •12.4. Організація і виконання спостережень азимута по Сонцю.
- •12.5. Розрахунок азимута.
- •1. Абсолютні методи визначення азимута по Сонцю.
- •2. Визначення істинного азимута способом рівних висот по зіркам.
Геометрична інтерпретація рівняння поправок зенітальних способів.
x Z0 K
y w0 90˚-φ0 Δλ
Z z0 P
90˚-φ z σ W0
N O S
с
вітила
Z0,
обчислені з умов N-
ними (попередніми) координатами пункту
φ0
і
λ0,
вимірюються на допоміжній небесній
сфері від умовного (зчислимого) зеніту
Z0,
а істинна (астрономічна) зенітна віддаль
Z
-
від астрономічного зеніту Z.
Положення астрономічного зеніту на
небесній сфері відповідає точним
значенням координат φ
і
λ.
Дуга ZZ0, численно рівня центральному куту ZОZ0 = W0, є відхилення прямовисної лінії ОZ від умовної нормалі ОZ0. Вона називається умовним відхиленням прямовисної лінії. Якщо з точки Z опустити сферичний перпендикуляр на умовний меридіан РZ0 , то дуга Z0К = х називається складовою умовного відхилення прямовисної лінії в меридіані, а дуга ZК = у - складовою умовного відхилення прямовисної лінії у першому вертикалі.
х = φ –Δ φ
у = 15(λ - λ0)s cos φ (9.16.)
Якщо замість умовних координат пункту φ0 і λ0 взяти геодезичні координати В і L, то рівняння поправок будуть автоматично редуковані до геодезичного зеніту, а із зрівноваженнями отримаємо значення складових астрономо – геодезичного відхилення прямовисної лінії ξ і η.
Тоді:
ξ = φ – В
η = 15(λ - L) cos φ (9.17.)
Zгеод. - Zі = ξ cos Аі + η sin Аі
Zі = Zвим + r + υі (9.18.)
Лабораторна робота № 9. Обробка спостережень у методі Сомнера.
Обчислення вільних членів рівняння поправок.
li = Z вир.i – Z΄вим.i ; l΄i = li + N;
cos Z вир.i
=
Дії |
З і р к а |
|
345 |
424 |
|
ТН + ΔТа |
15h 02m 27,81s |
15h 09m 49,50s |
u0 |
- 3.37 |
- 3.37 |
ω(ТН - х) |
- 0.11 |
- 0.09 |
s |
15 02 24.33 |
15 09 46.04 |
α |
14 14 04.99 |
17 33 20.30 |
t0h |
0 48 19.34 |
- 2 23 34.26 |
t00 |
12° 04΄50.10΄΄ |
- 35° 53΄33.90΄΄ |
φ0 |
44 58 40.00 |
44 58 40.00 |
δ |
19 21 51.64 |
12 35 01.78 |
φ0 - δ |
25 36 48.36 |
32 23 38.22 |
φ0 + δ |
64 20 31.64 |
57 33 41.78 |
cos(φ0 - δ) |
0.901718 |
0.844385 |
1 + cos t0 |
1.977854 |
1.810116 |
cos(φ0 + δ) |
0.43297 |
0.536393 |
1 - cos t0 |
0.022146 |
0.189884 |
cos Zвыч |
0.886953 |
0.713291 |
Zвыч |
27° 30΄26.0΄΄ |
44° 29΄38.0΄΄ |
Z΄вим |
27° 31΄23.3΄΄ |
44 30 41.6 |
l |
- 57.3 |
- 53.6 |
Nграф |
+ 70.0 |
+ 70.0 |
l΄граф |
+ 12.7 |
+ 16.4 |
Nанал |
+ 57.0 |
+ 57.0 |
l΄анал |
- 0.3΄΄ |
+ 3.4΄΄ |
А |
205.5° |
125.3° |
Аналітичне зрівноваження по способу найменших квадратів.
Рівняння поправок.
ar + bi x + ci y + li = υi
де а = - 1; bi = - cos АNi ; ci = - sin АNi ;
Номер зірки |
NNi |
A |
b |
c |
l |
S |
Вага р |
453 |
77,4° |
- 1 |
- 0,22 |
-0,98 |
+ 1,7΄΄ |
- 0,50 |
1 |
345 |
205,5 |
- 1 |
+ 0,90 |
+ 0,43 |
- 0,3 |
- 0,03 |
1 |
424 |
125,3 |
- 1 |
+ 0,58 |
- 0,82 |
+ 3,4 |
- 2,16 |
1 |
325 |
308,3 |
- 1 |
- 0,62 |
+ 0,78 |
+ 0,1 |
- 0,74 |
1 |
318 |
272,1 |
- 1 |
- 0,04 |
+ 1,00 |
- 2,2 |
- 2,24 |
1 |
360 |
349,3 |
- 1 |
- 0,98 |
+ 0,19 |
- 3,5 |
- 5,29 |
1 |
506 |
65,7 |
- 1 |
- 0,41 |
- 0,91 |
+ 1,6 |
- 0,72 |
1 |
Сумарне |
|
- 7 |
- 0,79 |
- 0,31 |
+ 0,80 |
- 7,30 |
- 1/7 |
Індивідуальний номер варіанта студенти беруть по двом останнім цифрам шифру в заліковій книжці, і додають їх до вільного члена відповідної зірки.
l і варіанта = l і + а, b΄΄
де а і b - дві останні цифри залікової книжки студента
Потім підраховується стовпець s
Sі = аі + bі + сі + lі
Лекція 10. Сумісне визначення широти і довготи по виміряним зенітним
віддалям світил в різних вертикалях (спосіб Сомнера – Акимова )
