Питання для самоконтролю.

1. Суть та структура ринку.

2. Які функції виконує ринок?

3. Які існують класифікації ринку?

4. Що означає ринкова інфраструктура?

5. Які є елементи ринкової інфраструктури?

Тема 6. Основи саморегулювання ринкової економіки

Ринкова економіка має свою систему регулювання, яку іноді розглядають як засіб саморегулювання економіки. Система ринкового регулювання ґрунтується на об'єктивних економічних законах, що зумовлюють принципи економічної поведінки учасників ринку, використовує такі інструменти, як ціни, попит, пропозиція.

Об'єкт ринкового регулювання — це товарна продукція і послуги, які потрібні для задоволення потреб споживачів, що змінюються під впливом різних чинників: сезон, мода, купівельна спроможність тощо

Інакше кажучи, регулювання диктує: що потрібно виробляти, скільки і де виробляти.

В умовах ринку теоретично не повинно бути ситуацій, коли існує гро­шовий попит на певний товар, а його немає в продажу, тобто виникає товарний дефіцит на цей вид продукції. За часів адміністративно-команд­ної економіки існувала диференціація щодо постачання товарів у насе­лені пункти країни. Основна товарна маса зосереджувалася у кількох містах, куди потрібно було їхати за покупками.

Ринкове регулювання здійснюється на основі законів попиту, пропо­зиції, співвідношення попиту і пропозиції.

Реалізація економічних законів попиту і пропозиції здійснюється че­рез ринкову ціну. В умовах конкуренції ціна впливає на встановлення пропорцій у господарстві. Якщо в країні панує монополія державної влас­ності на засоби виробництва, ціна втрачає роль регулятора економіки, перестає бути рушійною силою розвитку виробництва.

Попит — це форма вираження потреби в життєвих засобах, що ви­значається певною кількістю товарів і послуг, які споживачі можуть придбати за цінами, що склалися на ринку, та наявністю коштів.

Рух попиту об'єктивно регулюється законом попиту. Він відображує причинно-наслідковий зв'язок між зміною ціни і зміною величини попи­ту, який має зворотний характер: підвищення ціни зумовлює зменшення попиту, зниження ціни — його зростання.

У законі попиту виявляється суперечність між ціною і платоспромож­ністю, точніше — між ціною та існуючою на цей час величиною платоспроможного попиту населення

Якщо ціна зросла, то за незмінного платоспроможного попиту населення зменшуються можливості здійснен­ня покупок, причому не в номінальному грошовому, а в натуральному вираженні

Наприклад, замість 5 кг певного харчового продукту покупець зможе придба­ти тільки 3—4 кг або змушений буде купувати дешевший замінювач звичайного для нього продукту (замість вищого сорту чаю купувати нижчий, замість кави — чай.

Засобом розв'язання цієї суперечності є зменшення попиту на товари, ціна на які зросла. Протилежна ситуація спостерігається при зниженні ціни. Споживач має можливість придбати ті товари, які раніше були недоступні для нього через низьку купівельну спроможність. У цьому випадку зро­стає попит на дорожчі товари.

Існують різні форми вияву закону попиту. Серед них відзначимо таку форму вияву, як ефект заміщення. Він полягає у переміщенні попиту на дешевший товар — замінювач.

Інша форма вияву закону попиту — ефект доходу — спостерігається тоді, коли відбулося зниження ціни. Це зумовлює появу у споживача вільної суми грошей, яка може бути спрямована на придбання додатко­вих життєвих засобів.

Залежність між ціною і попитом відображує крива попиту .Вона має нахил, який свідчить про зворотну залежність між двома змінними: ціною за одиницю товару (Р) і обсягом його продажу (0. Причому кожна додатко­ва купівля однорідного товару зумов­лює зниження його граничної корис­ності. Це є доказом того, що закон по­питу діє одночасно із законом спадної граничної корисності економічних благ. Якщо ціна товару зростає від точ­ки Б до точки А, то обсяг продаж ско­рочується. У випадку зниження ціни в напрямі від точки А до точки Б спос­терігається протилежна ситуація. Будь-якій точці на кривій попиту ДД відповідає певне значення змінних Р і (). Крива попиту може залишатися без змін. Це означає, що зміна ціни впливає лише на обсяг продажу товарів, а не на сам попит.

Крива попиту ілюструє зміну співвідношення цін і обсягу продаж у чистому вигляді, без урахування нецінових чинників (суб'єктивних пог­лядів покупців, моди тощо). Зазвичай у ринковому господарстві вирішаль­не значення мають цінові чинники, тому абстрагування від нецінових цілком допустиме.

Поняття «еластичність» відображує взаємозв'язок між зміною ціни і обсягом проданих товарів. Найбільш прийнятною одиницею виміру ела­стичності попиту є відсоток. Цей показник дає можливість з'ясувати, на скільки відсотків змінився обсяг продажу товарів у результаті зміни ціни на одиницю товару на один відсоток.

Типи еластичності попиту:

1. Попит еластичний - ціна зросла на 1-2%, а обсяг продажу збільшився на 10-15%.

2. Одинична еластичність - ціна зросла на 1%, обсяг продажу зменшився на 1%.

3. Попит майже не еластичний - Ціна зменшилась на 15%, а обсяг продажу збільшився на 1%.

4. Попит дуже еластичний - Ціна залишається незмінною і навіть підвищується, але продаж зростає.

5. Попит нееластичний – Покупець купує товар у кількості яка не залежить від ціни (товари першої необхідності).

Пропозиція — це кількість товарів і послуг, яка є у продажу за певною ціною. Вона відображує результати господарської діяльності (виробництва), що набувають товарного вигляду і можуть бути у певному обсязі і в пев­ний час доставлені на ринок.

Об'єктивний рух пропозиції регулюється відповідним економічним законом — законом пропозиції. Пропозиція зумовлюється насамперед економічною діяльністю виробників, тобто основних суб'єктів конкурент­ної боротьби. Процесом-причиною закону пропозиції виступає зміна ціни: вона може знижуватись або зростати, що впливає на кількість товарів і послуг, які пропонуються споживачам.

Якщо ціна знижується, то підприємець одержує менше коштів від реаліза­ції, і навпаки, у разі її зростання за такої самої кількості товарів і послуг виручка є більшою. Отже, закон пропозиції на відміну від закону попиту ґрунтується на прямій залежності між ціною й обсягом товарів і послуг. Зміна ціни у кожний конкретний момент, як правило, зумовлює зміну обсягів товарів і послуг, вироблених (наданих) за тих самих витрат вироб­ництва.

Крива пропозиції ілюструє дію закону пропозиції, тобто чим вища ціна товару за однакових інших умов, тим більше його може бути вироблено і запропоновано до продажу на ринку. Рух кривої від точки А до точки Б означає зниження товарного обміну на ринках під впливом зниження цін на ці товари.

Точка А на кривій пропозиції ПП відповідає більш високому рівню ціни Ц, який склався на ринку, і обсягу продажу товарів Т. Зниженню ціни до рівня Ц 2, відповідає скорочення обсягу продажу товарів Т₂ (точка Б). Пропозиція має вигляд кривої з нахилом, що зображує залежність між двома змін­ами — ціною товару та його кількістю, 5о обсягом продажу на ринку.

Для пропозиції властива своя еластичність. Вона характеризує співвідношення між зміною ціни товарів та їх кількістю, запропонованою до продає Інтенсивність цих змін неоднакова. вона може відображати загальну сукупну еластичність пропозиції, стосуватися пропозиції одиничної еластичності

(За якої один відсоток збільшення ціни товарів зумовлює збільшення на один відсоток їх пропозиції для продажу на ринку). За нееластичної пропозиції збільшення ціни не впливає на збільшення кількості товарів, що пропонується до продажу. Еластичність пропозиції сприяє встановленню так званої рівноважної ціни.