II. Приголосні фонеми та їх варіанти

1. Властивий українській мові дзвінкий фрикативний фарингальний звук позначається буквою г, а дзвінкий проривний задньоязиковий - г.

2. Дзвінкі українські африкати передаються, буквосполученням де, дж

5

(з дужкою зверху).

3. Літера щ, яка позначає сполучення ш і ч, передається відповідно через шч. .....

4. Подовження або подвоєння приголосних позначаються однією літерою та

двокрапкою після неї: кассьо [к а с :о У].

5. Часткове оглушення дзвінких приголосних позначається надписуванням

малих літер відповідних глухих вгорі праворуч над літерами відповідних звуків: плуг[плу^]г*].

6. М'якість приголосних передається знаком мінути ('), пом'якшення -

знаком апострофа вгорі справа від літери приголосного: карєннє [к аре '

н'-.е].

Розділові знаки в діалектному записі зв'язних текстів не

використовуються (за винятком знаків запитання й оклику для передачі

питальної чи окличної інтонації). Мала пауза (при комі) позначається

однією похилою рискою, велика пауза - двома.

Великі літери вживаються лише для виділення власних імен.

До роботи обов'язково додати такі відомості:

Дані про інформаторів:

1. Прізвище, ім'я, по батькові.

2. Вік.

3. Освіта. • .>.

4. Рідзанять. ^ < :,.,,„.'

Дані про населений пункт:

1» Точна назва населеного пункту, району, області.

2. Відомості з історії: як давно існує населений пункт; звідки прийшло сюди

місцеве населення; до якої соціальної групи відносились селяни в минулому - державні, поміщицькі, монастирські тощо. Особливу увагу звернути на те, чи не має місцеве населення або окремі його групи, роди (родичі) якихось давніх прізвиськ (напр., зайці, юшки, меди, сірани і под.).

3. Кількість жителів, етнічний склад, основне заняття населення.

4. Відстань даного населеного пункту до найближчого міста, залізничної

станції, районного центру (вказати, в якому напрямку - на схід, північ, південний захід і т.д.); назвати шляхи сполучення з іншими населеними пунктами.

5. Культурно-освітні заклади, як давно вони існують.

У кінці зазначається дата здійснення діалектологічного запису. Збирачеві матеріалу забороняється користуватися олівцем.

ЛІНГВІСТИЧНА ЧАСТИНА ПОБУТ

1. Житловий будинок: хата, дом...? Яке слово вважається власним?

2. Погана хата (зневажливо): хібара...? ;

3. Недобудована (без даху, вікон, дверей) хата: зруб...?

4. Давня (колишня) хата з піччю без димаря: курна, димна, чорна...?

5. Місце, де раніше стояв будинок (хата): хатнище, хатнисько, печище...?

6. Залишок згорілого будинку: печище, печисько, хатнище...?

7. Колодязь: колодязь, колодець, криниця...?

8. Цямрина, верхня дерев'яна частина колодязьного зрубу: зруб, цямрина, цабрина, оцарина...?

9. Кришка, віко, верхня частина предмета (скрині, діжки, погреба і под.), якою їх накривають: кришка, покришка, віко, накривка, ляда...?

10. Комора, окрема будівля для зберігання зерна і под.: комора, степка, о катрага...? •

& -11. Нежила частина хати, яка з'єднує жиле приміщення з ґанком або ділить хату на дві половинки: сіни...?

12. Комірчина в конюшні, де зберігають кінську збрую тощо: маштарка...?

13. Приміщення для дров: дровітня, дривальник...?

14. Перекладина, жердина, на яку сідають на ніч кур^к£Ідало,насіст...?

15. Огорожа: огорожа,забор,тин...?

12. Подовжній брусок в огорожі, до якого прибивають дошки, штахети: жертка, ворина...?

12. Огорожа з хворосту: пліт, ліса...?

13. Невеликий стіжок сіна, соломи: копиця, копна...?

39. Великий стіг укладеної соломи, сіна, немолоченого хліба: скирда, стіг, ожеред...?

20. Основа скирти, вимощена гілками, соломою: оденце, одонок, дно...?

21. Будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння і таке інше: клуня, гумно...?

22. Спеціально обладнана яма із східцями для зберігання овочів, фруктів і таке інше: погреб, погріб, подвал, льох...?

23. Викопана для одноразового використання яма для зберігання взимку картоплі і под., вкрита соломою"й засипана землею: копець...?

24. Велика продовгувата куча картоплі, буряків, вкрита соломою й землею для тривалого зберігання взимку: копець, кагат, бурт...?

25. Висячий замок: замок, колодка...?

26. Драбина: драбина, лісвиця...?

27. Щабель у драбині: щабель, штабель, переструха...?

28. Пластинка з важільцем, якою зачиняють і відчиняють двері: клямка, плямка...?

29. Горище, приміщення між стелею і покрівлею хати: горище, гора...?

30. Горище над хлівом, сараєм: горище, гора, вишки...?

6

7

31. Підлога: підлога, пудлога, пол...?

32. Стеля: стеля, столя...?

33. Дерев'яний кілочок, яким скріплюються бруски в будівлі: тибель...?

34. Стовпчик в огорожі: стовпчик,столбік,стовпець...?

35. Один із стовпів воріт: ворина, шула...?

36. Дашок, невелика покрівля над воротами: ворина...?

37. Розбірна ланка загорожі із жердин, які легко виймаються, замінюючи ворота: завора, царина..,?

, 38. Поручні, невисока огорожа на краях містка, біля східців будинку і под.: поручні, поренча, оперенча...?

39. Спеціально обладнана яма для зберігання овочів у хаті, під підлогою: яма, подпол...?

40. Батіг, яким підганяють тварин: батіг, батог, пуга...? 4.1. Держак у батозі: держак, пужално, пуга...?

42. Загострена паличка, якою в'яжуть снопи: цурка, цівка...?

43. Нижній камінь у жорнах: под, подник, сподок...?

44. Верхній камінь у жорнах?

. 45. Заглиблення у верхньому камені в жорнах, куди засипають зерно: дучка, дучайка...? *

46. Пристрій, яким₁<2Ж| буряки, картоплю: сікач...?

47. Голка: голка, ігол«а>ігла...?

48. Велика голка для шиття товстими нитками: циганка, циголка, шаршатка...? , ,,

49. Л>учка вага з важелем або пружиною: безмін, кнатер, кантир...?

• 50. 'ЗІ^дша. якою укріплюють снопи, сіно, солому на возі: рубель, вага...? 51⁷. Граблі: граблі (який склад наголошується)...?

52. Прилад для вибивання білизни при пранні: праник, пральник...?

53. Ніж, яким ріжуть свиней: жигало, колій, колотник, швайка...?

54. Колода, на якій рубають дрова: колодка...?

55. Ручка до лопати, граблів, вил і под.: ручка, черен, черенок...? _х

56. Ручка в косі: коссє...?

57. Кільце в косі, за допомогою якого вона скріплюється з кіссям: банка, бабка, кільце...?

58. Клинець, за допомогою якого коса кріпиться до кісся: клин, клинець, запотилок...?

59. Обкосок, залишок коси, яка довго була у використанні: скосок, обкосок...?

60. Пристрій до коси для укладання покосу: грабки, граблі, грабилно...?

61. Спеціальний камінь для загострення коси, брусок: брусок, осілок...?

62. Вузький дерев'яний плоский брусок для загострення коси, вкритий шаром смоли з піском: мантачка...?

63. Пристрій (невеличке ковадло) для клепання коси: бабка...?

64. Лопата для копання землі: лопата, заступ, шухля, ридльовка...?

8

65. Велика залізна лопата із загнутими краями: підборочна, шухля...? (66) Дерев'яна лопата, окантована металом: риндель...?

67. Знаряддя для підпушування грунту й знищення бур'яну, сапа: сапа, сапка, цапка...?

68. Вила: вила, вилки, соховила, суховила...?

69. Залізні вила з густими і тупими на кінцях зубцями для збирання буряків, картоплі: ґаблі, мач, бармак...?

70. Вила на три роги: трояни...? •

71. Вила з довгою ручкою, якими подають снопи на віз, сіно в стіг і тому подібне: підвилка, вилошник...?

72. Крюк для витягування сіна зі стогу: клюка, крюк...?

73. Дерев'яний або металевий гак із довгим держаком для діставання, витягування чогось: клюка, ключка, багор...?

74. Ручка в ціпові: ціпилно, ручка...?

75. Ударна частина ціпа: бич, бичок...?

76. Ремінь у ціпові, що з'єднує бич (ударну частину) з ручкою (ціпилном): капиця, гуж, ушивално...?

77. Сокира: сокира, сєкира, топор...?

78. Ручка в сокирі: топорище...?

79. Спеціальна сокира для обчісування колод: склюд, склют...?

80. Гострий бік, лезо сокири, ножа і под.: лезо, жила, ризце...?

81. Тупа, протилежна лезу частина а) сокири, б) коси, в) ножа?

82. Що означає рожен, рожон:ії]рдовга палиця з загостреним кінцем; б) металевий прут, на який настромлюють м'ясо для смаження на вогні...?

-83. Одна з двох нижніх частин саней, зігнута спереду, що поверхнею ковзає по снігу: полоз...? ' ' ■ •

84. Зігнута частина санного полоза:'корень...? .

85. Пристрій, на якому гнуть санні полози, дуги, колеса і т. п.: бало...?

86. Колесо: колесо (зверніть увагу на наголос)...?

87. Спиця в колесі: спиця, шпиця, заноза...?

88. Рухомий дерев'яний або залізний пристрій для замикання дверей, воріт: засув, засов, верениця...?

89. Пастка, капкан: пастка, капкан, спасти...?

90. Лампа без скла, каганець: каганець, сліпак...?

91. Човен: човен, лодка, чайка...?

92. Вудка: вудка, удка, уда...? \

93. Вудлище: вудлище, вудилище, вудилно...?

94. Прив'язана до вудилища довга міцна нитка (з капрону, шовку, волосин коня і т.ін.), на кінці якої прив'язаний гачок: жилка, волосінь...?

95. Поплавець: поплаво, поплавець, поплавок...?

96. Довга тичка, якою заганяють рибу в сітку: бовт, бовтак, бовтало...?

97. Риболовецьке знаряддя, схоже на вила, із зубцями на кінці для утримування настромленої риби: ості, остень...?

9

98. Великий мішок: мішок, лантух, міх...?

99. Невеликий мішок: кулик...? ' •-.. ,

ЮО.Торба з мішковини, в яку насипають овес, січку і под. для годівлі коней:

опалки, бурдюк...? 101.Скриня: скриня, кухор...? 102. Дошка на стояках, на яку сідають або кладуть, ставлять що-небудь: лава,

ослін, слон...? ЮЗ.Стілець: стул, стуло, стулець...? 104. Ліжко: ліжко, кровать...? Ю5.Настілник: настілник, обрус...? Юб.Вікно: вікно, окно, їкно...? Ю7.Шибка у вікні, вставлена в раму, яку можна відчиняти: хвортка,

хворточка...? Ю8.Як скажуть: посуд чи посуда?

Ю9.Дерев'яна діжка, в якій готують тісто на хліб: діжка, діжа, пікна діжа...? І Ю.Дерев'яна лопата, за допомогою якої саджають у піч і виймають хліб:

лопата, хлібна лопата...? 111.Лист металу, на якому випікають пироги: противень, жаровня, дека,

бляха...? 112. Сковорода: сковорода, скаврада, пательня...? 113.Пристрій для просіювання борошна: сито, рбшето, решетб...? Яка різниця

між ситом і решетом? 1 Н.Друшлаг: друшлаг, друшлак, друшляк...? 115.Чавунний горщик, казан: чавун, баняк, казан...? Пб.Кастрюля: каструля, коструля, рондель...? 1 П.Кришка каструлі і под.: кришка, покришка, накривка...? 118.Мисник, полиця для посуду: мисник, судник...? 119.Маленька ступка, в якій товчуть сало з цибулею для заправляння борщу:

ковчанка, салотовка...? 120.Дерев'яна палиця, якою затовкують сало в маленькій ступці для

заправляння борщу: товкачка, качалка...? 121. Дерев'яна палиця, якою товчуть картоплю, розкачують тісто на вареники

і под.: качалка, м'яло, товкач...? 122.Велика ложка, якою розмішують та наливають страву: полоник,

ополоник, черпак...? 123.Тертушка: тертушка, тьорка, драчка...?

124.Глибока миска: миска, миса, лоханка...? ^

125.Неглибока миска: тарілка, тадірка...?

126.Невелика неглибока миска: сподок, блюдок, блюдце...? '

127.Склянка: склянка, шклянка, стакан...? 128.Множина від стакан: ста'кани чи стака'ни? 129.Ночви: ночви, вагани...? ІЗО.Осколки від розбитої череп'яної посуди: черепки, осколки, друзки...?

ІЗІ.Осколки від скляної посуди: осколки, друзки...? , :

132.Великий скляний бутель: бутель...?

ІЗЗ.Горшок, у якому розводять водою і тримають білу глину для мазання

хати: горщик...? !34.Кухоль: кварта, кухоль, кухлик, крушка...? 135.Глечик для молока: глек, глечик, гладун, гладишка, гладушка...? ІЗб.Велика дерев'яна бочка для зберігання зерна: бочка, діжка, кадовб,

кадуб...? 137.Сплетена з соломи бочка для зерна: бочка, бодня, кадка...? 138.Чотирикутна сплетена з кори коробка на ягоди, гриби: кубар, коробка...? 139.Дерев'яна бочка, кадіб для засолювання сала: бодня, кубель, салник...?

Чи не плели її з лози і яку вона мала форму? 140.Плетена посудина для ручної сівби: сіянка...? 141 .Бочка для засолювання овочів: бодня, бочка,-діжка...? 142.Цебер, низька діжка для годівлі худоби, збирання відходів і т.ін.: цебер,

цебро, ряжка...? 143.Посудина, сплетена з лози, для зберігання або перенесення чого-небудь:

кіш, кош, верейка, сапетка...? Якої вона форми (намалюйте або опишіть)? 144.Піч: піч, пєч, пєчь...? 145.Шматок сухого або смолистого дерева, яке використовується на підпал:

лучина, смолина, загніт...? Иб.Недогоріле поліно: головешка...? 147.3атулка в печі: заслонка, затулка, затвора...? 148.Сажа: сажа, саджа, сап...? 149.Попіл: попіл, попел, зола...? 150.Чад, чадний газ: чад, угар...?

151.Середина, найгарячіше місце в печі, дно, де горять дрова: черінь, под...? !52.Що означає черінь: а) дно печі, де горять дрова, випікається хліб,

варяться страви; б) місце на печі, де сплять, сушать зерно, гриби і т.ін.; в)

місце в лісі, де компактно ростуть гриби; г) галявина в лісі...? 153.0пукле перекриття над серединою, найгарячішим місцем у печі: склеп...? 154.Склепіння, отвір у печі, звідки дим іде в трубу: челюсть, челюсті...? 155.Як скажуть: витопить чи випалить піч? 15б.Невеличка пічка біля печі: пічка, плита, кебка, кибичка...? 157.Місце під піччю, де ставлять горшки, зберігають дрова і т.ін.: епод,

куча...? 158.3аслінка в димоході: заслонка, душник, люхта...? 159.3аглиблення в передній частині печі, куди згрібають золу, жар: кубашка,

загніт...? ІбО.Продовгуватий виступ для лежання, прибудований до печі: лежанка,

ляжанка...? 161 .Передня частина печі перед челюстями під комином: припічок...?

10

11

162.Широка частина димохода від печі до стелі, до початку більш вузької

частини димаря: кожух...? 163 Лежак, горизонтальна частина димоходу на горищі: лежак, лежень,

боров, боровик...? 164.Стояча вертикальна частина димоходу на горищі: стояк, стоян...? 165.Частина димоходу над покрівлею хати: бовдур, комин, верх, димник...? Ібб.Прилад, за допомогою якого ставлять у піч або виймають з неї горщики,

чавуни і под.: рогач, рогачі, вилки, брачки...? 167.3наряддя у вигляді насадженого на держак залізного прута з

розплесканим і зігнутим кінцем для перемішування палива в печі і

вигрібання з неї жару, попелу: кочерга, коцюба, клюка...? 168.3наряддя, за допомогою якого, витягують, з печі і переносять гарячу

сковороду: чаплія, лопатка...? 169.Дерев'яний держак рогачів, кочерги, чаплії: вилошник, ожегло, ожог...? Ш.Водний настій попелу, який використовується для прання, миття: луг,

щолок...? 171.Осадок, густий попіл, який залишається після зливання лугу: позол...? 172.їжа загалом: їжа, їда, харч, харчі...? _;

173.Рідка варена страва: страва, вариво, потрава...? 174.Ситна їжа: ситна, травна...? 175.Неситна їжа: неситна, нетривка...? 176.Кип'ячена вода: кип'яток, кипень, окріп...? 177.Вишкварки від смаженого сала: шкварки, вишкварки...? 178.Витопки з сала: жир, сало, тлущ, смалець...? 179.СІК від смаженого м'яса: сік, скором...? 180.Жирна їжа_; в якій багато жиру: жирна, скоромна...? 181.Що означає скором: а) жирна їжа; б) жир, сало...? 182.Відвар із м'яса: бульйон, сок...? 183.Плісень, цвіль на поверхні зіпсованих продуктів: пліснява, плісень,

цвіль...? 184.СІК квашеної капусти, огірків і под.: росол, просол, сок...? 185.0лія: лея, алей, олія...?

186.Ганчірка для миття посуду: тряпка, онуча, поливок...? 187.їжа, яка споживається а) вранці: сніданнє, сніданок, завтрак...? б) в обід: обід, полудень».? в) після обіду: полудник, полудень...? г) увечері: вечеря, ужин...? Скільки разів приймають їжу у Вашому населеному пункті: три чи чотири? (Мається на увазі, чи споживалася їжа між обідом та вечерею). 188.Що робили при роботі в полі із залишками їжі: висипали чи виливали на

межу для птахів, мишей, мурах; приносили додому й віддавали дітям...? 189.Хлібина: хлібина, буханка, паляниця, коврига, бонда...? 190.Житній хліб: житній, ржаний...? _;

ї91.Невелика хлібина із залишків тіста: вишкребок, поскрьобиш...? Що з ним

робили? 192. Добре випечений хліб: вдалий, удачний, упечений...? .

193.Хлібина, спечена на сковороді у формі млинця із кислого

(приготовленого на хліб) тіста: перепічка...? І94.Хліб із а) гречаної, б) ячмінної муки? Якої він був форми і коли його

пекли? 195.Боковий наростень (виріст) у спеченій хлібині: ґуля, вибігон...? Ї96.3акалець, глевкий шар хліба над нижньої шкуринкою: закалець, закал...? 197.Твердий зовнішній шар хліба, пирога і т.ін.: скорина, скоринка,

шкоринка, шкуринка...? 198.М'яка (внутрішня) частина хлібини: м'якоть, мнякоть, м'якіш...? 199.Шматок (хліба): кусок, шматок, скиба, луста...? 200.Великий шматок хліба: кусок, кавалок, шматок...? 201.Перший шматок хлібини: цілушка, краюха, окрайок...? 202. Дитяча назва хліба: папа...?

203.Глевкий, недопечений хліб: глизявий, глизький, глевкий, лямак...? 204.Як називався хліб, забутий в печі? Що з ним робили: використовували

для лікування, давали з'їсти, щоб не боятися покійника і т.д....? 205.Чи був звичай залишати хліб на перехресті, в лісі, в полі, під піччю,

кидати в річку чи колодязь? Для чого це робили? 206.Як треба було ділити хліб - різати чи ламати? У яких випадках хліб

можна було лише ламати? 207.Які були ворожіння з хлібом і, про що (запишіть розповідь повністю):

пускали хліб по воді, виставляли собаці на вибір, клали під подушку,

клали на місце будівництва нової хати, залишали на роздоріжжі...? 208.Як називалися і який вигляд мали хлібини, які пекли до Дня сорока

мучеників? Що з ними робили? До яких свят ще пекли спеціальні

хлібини і як вони називались? 209.Чи не випікали спеціальний хліб на Різдво? Як він називався? Якої був

форми? Що з ним робили: давали колядникам, худобі...? 2Ю.Як називалися подвійні (що зліпилися) хлібини: близнята, близнеці,

спориш...? Що з ними робили: розламували над головою дитини, ламали

і давали молодим на весіллі...? Кому їх не можна було їсти? 211.Підсмажена скибка хліба: фінка, грєнка...? 2 Ї2.ТІСТО (загальна назва): тісто, кісто...? 213.Залишена в діжі частина тіста для розчинення хліба: розчина, квасок,

поскреба, кисля...? 214.Кисло-сол0дке тісто (на пироги): тісто, опара...? 215.Тісто„приготовлене без закваски: прісне...? 216. Що означає кірж< корж? Із якого тіста і як його пекли? 217.Що означає пиріг, пирог? Із якого тіста його пекли?

12

13

218.Як називається пиріг, при приготуванні якого тісто розкачувалося

тонким шаром, на який наносилася начинка, а потім згорталося? 219.Що означає жур, джур? Як він готувався? 220.ЩО означає кваша? Як вона готувалася? 221.Що означає кисіль, кісель? Як і з чого його варили? 222.Компот із сушених фруктів і ягід: узвар, компот, кампот...? 223.Холодний борщ, приготовлений з сироватки, зелені, риби (або

відвареного м'яса): борщ, холодець, окрошка, квас, квасок...? 224.3ахололий відвар із м'яса: холодець, студень, захолод, драглі...? 225.0брядова страва, яка готується на поминки: коливо, канун...? 226.Як готується юшка, суп? Це одна чи різни стави? Якщо одна, то яке

слово у вас вживається? 227.Як готується куліш, кулєш...? 228.Що означає каша? Як і з чого вона готується? 229.Юшка з кислими (квашеними) огірками: розсольник...? 230.Борщ із кислої (квашеної) капусти, без буряка: капусняк...? 231.Кисла борщова заправа, що готувалася на зиму з коренів або з ботви

столових буряків: квас, квасок, бурячних ...? Опишіть спосіб

приготування такої заправи. 232.Страва, приготована з використанням кислої борщової заправи: борщ...? 233.Як готувався борщ із свіжими буряками? Чи не мав він іншої назви? 234.Борщ із щавлем: щавлевий, щавельний...? 235.Чи готується у вас борщ із молодою кропивою? Як він називається? Який

склад наголошується у слові кропива? 236.Салат із зеленої цибулі з олією, сметаною: хобта, хопта...? 237.Що означає хобта, хопта: салат (який?), трава...? 238.Відварена картопля, розтовчена з приправою (маслом, свинячим жиром з

цибулею і т.ін.): товмач, топтуха, топтуша, крутяк...? 239.Картопля, що розварюється: сипка, розсипчата...? 240.Бабка (кулін). Який спосіб її приготування? 241,Тушкована картопля з м'ясом або грибами: тушена, тушана.:.? 242.0ладка з тертої картоплі, картопляник: дерун, драник...? 243.Свинячий шлунок, начинений м'ясом або відвареними нутрощами:

'сальсисон, клунзюк...? 244.Ковбаса: ковбаса, кубаса...?

245.Свиняча ковбаса з кров'ю: кров'янка, кров'яна ковбаса...? 246*.Ковбаса з нутрощів (легень, серця, селезінки)...? 247.Страва, приготовлена з шматків м'яса (сала) і картоплі, заправлена

підсмаженим борошном: квасок, потравка, хамула...? 248.Галушки з тертої картоплі, зварені в молоці: галушки, галґани...? 249.Смажені яйця: яєшня, пряженя..,?

250.Яєчня з яйцями, молоком і борошном: яєшня', пряженя...? 251.Каша, приготовлена з гарбуза т молока: гарбузяна, гарбузяча...?

14

252.Сметана як приправа до борщу: приправа, забіл...?

253.Сильний, сконцентрований розчин солі: ропа...?

254.Розсіл, у якому витримують м'ясо для довшого зберігання: розсіл, росол,

ропа, живосол.;.? 255.Спарага, бажання випити води: спрага, жажда...? 256.Печія: печайка, жога, ізжога...? 257.ЇСТІВНИЙ: їстівний, їдомий, ядний...? 258.Який має добрий апетит: ядний, добрий до їди...? 259.Недоїдки: недоїдки, об'їдки, поїдки...? 260.Приємного апетиту: смачного...? 261.Товстий: товстий, жирний, тлустий...? 262.Смачний: смачний, вкусний...? 263.Невелика кількість чогось насипного (наприклад, солі), яку можна взяти

трьома пальцями: щопоть, щипотка...? 264.0садок, відстій на дні: осадок, отстой...? ^!

265.Камінь, який використовується як гніт при квасінні капусти і под. для

постійного тиснення: гніт, обжим...? і 266.РІДКИЙ: рі'дкий, рідки'й, жидкий...?

267,Охолонути: охолонуть, остигнуть, остинуть, схолодать...?

268.Верхня підсмаженя картопля при тушкуванні (в каструлі і под.):

пригарка, пігарка, горєлка ... ? 269.Деревина, зрізане дерево, очищене від гілля: колода, бревно, бервено...? 270.Великий сосновий чи ялиновий ліс: бір...? 271 .Великий дубовий ліс: діброва, дуброва...?

272.М'яка частина дерева між корою і деревиною: мезга, мязга...? _г

273.Річне коло в стволі дерева: коло, круг, літовище...? 274.Чисте місце в лісі після вирубки дерев: поруб, ляда...? 275.Латка, ділянка лісу (поля), не засаджена чи не засіяна: латка, лапіка,

лядо, черінь...? 276.Смолиста частина дерева (сосни): смоляк, осмол...? 277.Тріски: тріски, друзки...? ,

278. Колючка на деяких деревах чи кущах: колюх, колючка, шип...?

279. Брунька на дереві: брунька, почка...?

280. Пухнаста брунька на вербі: котик, сережка...?

281. Місце, де дерево розростається надвоє: розсоха, рогач...?

282. Зрізаний з дерева чи куща тонкий, гнучкий прутик: різка, дубець,

Прут...? ..""'" N

283. Молодий річний пагін дерева: пагін, пагніст, вєтка...?

284. Здирати кору: керувать, корить, білувать...?

285. Тоненькі дощечки для оббивання стін і стелі під штукатурку, для покриття дахів: дранка, дрань...? ч

286. Глиця, листя (колючки) хвойних дерев: глиця, яглиця, шпильки, бадульки...?

15

287. Місце в лісі, поросле густим мохом: мшарник, омшарник...?

288. Густа смола на вишнях, сливах: смола, клей...?

289. Густа смола на сосні: живиця, сєра...?

290. Березова кора, що використовується для виготовлення дьогтю: берест, береста...?

291. Лико з липи і деяких ін.дерев (яких саме?), з яких плели постоли: лико, луб...?

292. М'яка, терта або перетліла солома: мерва...?

293. Мак-самосій: самосій, видун, видук...?

294. Стебла огірків, гарбуза: гудина, огудина, гудиннє...?

295. Стебла і листя картоплі: ботва, ботвина...?

296. Стебла і листя буряків, моркви: ботва, ботвиннє...?

297. Зелені листки цибулі: пір'я, пір'є...?

298. Стебло в цибулі, на якому росте^- насіння: стрілка...?

299. Капустина, в якій листя не зав'язалось в качан: шуляк...?

300. Лушпиння в цибулі: лушпиннє, шелуха, шкурка...?

301. Дрібна цибуля, яка виросла з насіння: сіянка, сем'янка, семенна...?

302. Залишки льону, конопель після тіпання, вибивання на терниці: костриця, костра...?

303. Відходи при чесанні льону, конопель: обчески, почеси, обдирки...?

304. Снопик льону, конопель для тіпання, вибивання на терниці: горстка...?

305. Десять горсток: десяток...?

306. Десять десятків горсток?

307. Картопля: картопля, картошка, бульба...?

308. Шкірка на картоплі: шкурка, кожура, лушпини, лушпайка...?

309. Плід на стеблі картоплі після цвітіння: бубка...?

310. Влежана груша: гнилиця, гнилуша...?

311. Ще не розкриті бутони квітів: пупахи, пуп'яхи... ?

312.Татарське зілля, трав'яниста болотна рослина, аїр: татарник, татарське зілля, явір...?

313. Як називається засохла на корені трава?

314. Гроно калини, горобини: кетяг, киях, гроздь...?

315. Псування, знищення посівів, трав тваринами, спаш: потрава...?

316. Кількість чого-небудь, яку можна обхопити, взяти рукою (руками): оберемок, охапок...?

317. Зв'язана, скріплена мотузкою (напр.,солома): в'язка, в'язанка...?

318. Коренеплід, висаджений весною для одержання насіння: висадок, садовка...?

319. Нижня частина снопа: гузир, огузок...?

319. Ряд снопів, покладених для обмолоту колоссям назустріч один одному: посад...?

319. Джгут із скрученої соломи для зв'язування снопів: перевесло, вересло...?

320. Обмолочений сніп жита або пшениці: куль...?

16

323. Порожнє насіння в колоссі: плюскле, плющак...?

324. Невеликий кущик жита, який залишали при дожинках: борода...?

325. Пилок злакових рослин: пилок, роса...?

326. Насіння гарбуза: насінне, сім'я..'.?

327. Дерево, яке не дає плодів, насіння: ялове...?

328. Дубові яблучка, нарости знизу дубового листя: яблучка, бубки...?

329. Гриб-трутовик на хворій осиці, березі та деяких інших деревах: гриб, трут...?

330. Стерня: стерня, стярня...? >

331. Трава другого покосу: отава...?

332. Щавель: щавель, квасок...?

333. Борошно грубого помолу: разовка, дрань...?

334. Борошно доброго помолу: вальцьовка...?

335. Борошно з пареного, висушеного, очищеного і змеленого вівса: толокно...?

336. Переробляти зерно на крупу: дерти, драть...?

337. Овес, ячмінь або пшениця січена, тобто подрібнена, побита: дерть, січка...?

338. Залишки після молотьби у вигляді потертої соломи, порожнього колосу і под.: збоїни, потеруха, послід, висівки, полова...?

339. Тверде покриття насіння проса, гречки, яке легко відділяється від зернятка: обоїни, висівки, отруби, грис, послід, дерть.. .1

340. Відходи при віянні зерна: отхоДи, підметиод...?

341. Відходи при просіванні борошна: висівки, грис, полова...?

342. Вижимки при виготовленні олії: жмих, макуха, вижимки...?

343. Залишки корму в яслах при годуванні худоби: переїди, зїдини, об'їдки...?

344.Як скажуть: а) курка чи кура, куриця; б) півень чи петух...? 345.Як скажуть: а) качка чи утка, вутка; б) качур чи селезень, вутак, утак...? 346.Курка, яка виводить, водить курчат: квочка, квоктуха...? 347.Місце, де курка несеться, виводить курчат: кубло, гніздо, гулта...? 348.Тверде покриття яйця: шкаралупа, шкарлупа...? 349.Яйце без шкарлупи: виливок, голиш...?

350.Густа, напівпрозора маса яйця, в якій міститься жовток: білок, білиш...? 351 .Жовта речовина, що міститься у середині яйця: жовток...? 352.Маленьке, звичайно, останнє яйце, знесене куркою: знесок, вишкребок...?

353. Неплідне, без зародка, яйце: бовтун, сколоток...?

354. Курка, яка несеться: несушка, кладушка...?

355. Яйце: а) без жовтка; б) з двома жовтками...?

356. Як називається: а) тупий; б) гострий кінець яйця...?

358. Місце, де сидять кури: сідало, насєст...? ? ґ'лухівськогс. ого

і педагогічног^ . -ітету]|

359. Яким вигуком підкликають: а) курей; б) курчат; в) качок; г) каченят; д) гусей; є) гусенят...?

360. Яким вигуком відганяють: а) курей; б) курчат; в) качок; г) каченят; д) гусей; є) гусенят...?

361. Видавати короткі уривчасті, звуки "ко-ко" (про курей): сокотать, сокорить...?

362. Край, куди дикі птахи відлітають восени: вирій, ирій, ірій...?

363. Яйця яких диких птахів можна вживати в їжу?

364. Як скажуть: мурашник, муравейник...?

365. Як скажуть: мураха, муравей, мураш...?

366. Личинки в мурах: черва, подушечки...?

367. Сторона шкури, протилежна тій, на якій розміщена шерсть: мздра, мездра...?

368. Шкура, скинута змією, раком під час линяння: шкура, кожа...?

369. Луска в риби: луска, чешуя...?

370. Плавці в риби: плавці, пір'я, пір'є...?

З 71. Як називається у риби: а) ікра; б) молочко?

372.Спосіб оранки земельної ділянки від країв до середини: в складку,

складка...? 373.Спосіб оранки земельної ділянки від середини до країв: в обігоню,

обігоня, взагон...? 374.Невиорані повздовжні кінці ниви, які в кінці доорюють впоперек: зворот,

зворота...? 375.Борозна, зроблена плугом (або лопатою) між двома частинами поля або

грядками: розора, розпуга...? 376.НІЧ, переважно в червні, коли буває сильна злива з громом і блискавкою:

горобинова ніч, оребинова ніч... ? 377.Райдуга: райдуга, радуга, веселка, божа дуга...? 378.Блискавка: блискавка, молнія, маланка, маланья, стріла...? 379.Ясна, гарна погода: погода, ведро, верем'я...? 380.Луна, відголос у лісі: луна, ведро...?

381. Що означає ведро: а) луна в лісі; б) гарна погода...?

382. Спека в жаркий літній день: спека, жара...?

383. Молодий місяць: молодий місяць, молодик... ?

384. Період повнолуння: повнолуння, полнолуніє...?

385. Снігопад без вітру: хляба, хвища...?

386. Снігопад з вітром: хвища, фурдак, назем...?

387. Мокрий сиіг, що падає: фляга...?

388. Період відлиги: відлига, одлига, вільготь...?

389. Іній: іній, іней...?

390. Ожеледиця, тонкий шар льоду на поверхні землі, на деревах і т.ін.: ожеледиця, ожеледь, ледиця, голощок, голольод...?

391. Обледенілий верхній шар снігу:- корка, наслуд, слуд... ?

392. Льодак, бурулька на дереві, стрісі: сосулька, льодак, шорга...?

393. Як скажуть: дощ, дорщ...?

394. Дощова погода: дощова, дождлива, дорщлива...?

395. Короткочасний дощ: короткий дощ, прохідний дощ...?

396. Дощ при ясній погоді: циганський...?

397. Багатоденний, затяжний дощ: затяжний, протяжний, сильний...?

398. Проливний дощ: злива, лия, ливень...?

399. Дуже дрібний дощ: мжичка, хляга, бус...?

400. Дощ зі снігом: сльота, шаруга...?

401. Бульбашка на воді під час дощу: бульбашка, булька, пузир, пупир...?

402. Дерн, поверхневий шар грунту, густо пронизаний корінням трав'янистих рослин: дерн, дерен, дерно, раж...?

403. Ополонка: ополонка, полоник, духа, єрдань, драгва...?

404. Вода на поверхні льоду: верхова вода, полинь, наслуд...?

405. Місце, де з землі б'є вода: джерело, жерело...?

406. Струмок: ручай, ручей, ровчак...?

407. Криниця: криниця, колодязь, колодець...? Чи не розрізняються назви колодязя із зрубом і без зруба?

408. Намет снігу: сугроб, грудок...?

409. Русло ріки: русло...?

410. Старе русло ріки: русло, стара річка...?

411. Нове русло ріки: нова річка, прость...?

412. Весняний розлив ріки: повінь, паводок, половодьє...?

413. Вузьке місце в ріці: шия, прость...?

414. Згин ріки: коліно, клюка...?

415. Швидка течія ріки: бистрина, бойчинка... ?

416. Місце, де вода вирує, проходить іх круговим рухом: вир, водоворот, колдоба, коловорот... ?

416. Місце в річці, яке взимку не замерзає: подпар...?

417. Крутий берег річки: круча, обрив...?

418. Низьке заболочене місце біля річки, струмка: лог, переточина...?

419. Розм'якла від води земля: грязь, гразь... ?

421. Низьке грузьке місце, в якому постійно наявна грязь: топило, топильня, низ...? і

422. Рівнинна місцевість побіля річки, яка весною заливається водою: луг, лука, займище, пастовень...?

423. Низинне місце в полі, що залишилося після висохлої води (посіяні зернові там вимокають): пліш, мочар...?

424. Рів навколо ділянки поля, лугу: рів, ров, квоса, хвоса...?

425. Яма, вибоїна на дорозі, залита водою: ковбаня, ковдоба, колдоба, ритвина...?

426. Неглибока заглибина в грунті, наповнена водою: калюжа, лужа...?

18

19

427. Місце, пляма в полі, де трава відрізняється (під колишнім стіжком, стійлом і под.): лисина, пліш...?

428. Купина, горбик на луці чи болоті, порослий травою або мохом: купина, кочка...?

429. Грузьке місце із стоячою водою та водоростями: болото, багно, драгва...?

430. Відкрита, не заросла яма в болоті: окно, котловина...?

431. Трясовина, дуже грузьке болото: трясовина, драговина, здуховина, струга...?

432. Рідка, в'язка маса в болоті: твань, жужа, калатуша... ?

432. Болото, повністю вкрите зверху рослинністю (дерном, мохом), а під низом вода: плав...?

434. Викопана водойма для розведення риби і т.п.: копанка, сажалка, саджанка...?

435. Мокрий пісок, що напливає при копанні ями, криниці: пливун...?

436. Що означає гало: а) низька болотиста місцевість; б) болото; в) галявина серед лісу...?

437. Що означає лядо, ляда, лядина: а) трясовина, б) низьке болотисте місце, в) острівець на болоті, г) покришка, дверцята, що прикривають отвір всередину чого-небудь (чого саме?).,.?

438. Земляні наноси після весняного розливу: мул, іл...?

439. Давно не оброблювана земля: облог, облога, цілина...?

440. Неврожайна, погана земля: плоха, погана, ледача...?

441. Земля з примісом піску: супісок...?

442. Стати більш твердою (про землю, напр., від заморозку): затужавіть...?

443. Випалене на землі місце після вогню?

444. Нарита кротом кучка землі: кротовина, бабка...? 445.0бгортати картоплю: огортать, окучувать, обсипать...? 446.Бажати: бажать, желать, зичить...?

447.Хитати: хитать, хилитать, коливать...?

448.3агороджувати собою світло: затінять, застінять, застувать...?

449.Нагадати: нагадать, напоминуть...?

450.Набриднути, надокучити: набриднуть, надоїсти...?

451 .Стягувати докупи зрубані дерева: дрелювать, трелювать... ?

452.Смажити: жарить, смажить, пряжить... ?

453.Прати (білизну): прать, мить, стірать, бутить...?

454. Зустріти: зустріть, стрітить...?

455. Зачинити (двері): зачинить, закрить, закутать...?

456. Відчинити: одчинить, відчинить, одкрить...?

457. Нарадити: нарадить, нараять, насовітувать, настремчить...?

458. Вдарити: вдарить, витнуть, витять...?

459. Різати великими шматками: батувать, панахать, кромсать...?

460. Обчистити (напр., картоплину): обчистить, облупить...?

20

461. Чистити (напр., молоду картоплю), зшкрібаючи шкурку: шкребти, лупить...?

462. Квапитися, спішити: спішить...?

463. Турбувати: турбувать, беспокоїть...?

464. Чекати: чекать, ждать...?

465. Замурзатися, забруднитися: замурзатися, загрязнитися, запачкатися...?

466. Низько опустити на лоб, очі (шапку, хустку): насунуть, нахлобучить...?

467. Заздрити: заздрить, завидувать..-.?

468. Слідкувати, стежити: слідкувать, стежить, патрувать, сочить.,.?

469. Ослабнути від недоїдання: ослабнуть, охлянуть...?

470. Холонути: холонуть, холодать, стануть...?

471. Лущити стручки (квасолі, гороху): лущить, лускать...?

472. Як перед.дія - зурочити, принести нещастя: зурочить, зглазить...?

473. Одужати: одужать, очунять, виздоровіть... ?

474. Помастити зверху (напр., хліб маслом): помазать, намазать, помастить...?

475. Надокучати: надокучать, надоїдать...?

476. Набубнявіти (про бруньки): набухнуть, набубнявіть...?

477. Домовитися: домовитися, договоритися...?

478. Заправляти, приправляти страву жиром та ін.: заправлять, засмачувать, окрашувать...?

479. Влучити: попасти, поцілить, влучить...?

480. Говорити незрозуміло: бормотать, лепетать...?

481. Плямкати при їді: плямкать, чвакать, чмокать...?

482. Пити великими ковтками, з жадібністю: локать, глотать...?

483. Намуляти: намулять, нашмулять...?

484. Кліпати, моргати очами: кліпать, моргать...?

485. Квакати (про жабу): квакать, райкать...?

486. Розчиняти хліб: розчинять, учинять, растворять...?

487. Підійшло (тісто): підійшло, піднялось, зійшло...?

488. Заправляти борщ сметаною, молоком: забілювать, смачить...?

489. Знеславити, безсоромно дати низьку оцінку: зганить, обхаять, знехаять...?

490. Бубніти під ніс: бормотать, бубніть, мимрить...?

491. Розмазувати: розмазувать, везькать, пецкать... ?

492. Говорити: говорить, балакать...?

493. Говорити казна-що: варнякать...?

494.3аносити, забруднити Одяг (експресивно): запецкать, зачовгать, зашмулять...? ^!

495. Закачати рукави: закачать, закотить, засукать...?

496. Латати: латать, лапіть...?

497. Заглядати всюди без потреби: никать...?

498. Настирно шукати щось: нишпорить...?

■21

499. Соромити: соромить, срамить, стидать...?

500. Патрошити, чистити рибу: патрошить, чистить...?

501. Зустріти: стрінуть, стріть, сустретить... ? >

502. Примушувати: заставлять, примушувать...?