XII. Начиння й одяг

1. Хлібна діжа, а) Що робили з діжею, кришкою діжі на весіллі: саджали на діжу наречену, змушували наречену переступити через діжу, клали на кришку діжі коровай, чепець ...? б) Що робили з діжею, кришкою діжі, щоб зупинити дощ: виносили на двір, закидали на дах ...? в) Що робили з діжею при зажинках (напр., обв'язували перевеслом)? г) В який день (до якого свята) мили діжу: на чистий четвер, Благовіщення ...? Що ще робили з нею у цей день: виносили на двір, ставили на покуть, обв'язували червоним поясом ...? Як це називалося (напр., діжа говіє)? д) Які були відомі повір'я, пов'язані з діжею: якщо заглянути в діжу, не будеш боятися небіжчиків; якщо чоловік загляне в діжу, у його не буде рости борода ...? є) Що робили з діжею, якщо не вдавався хліб: окурювали, натирали цибулею, воском...?

2. Горщик, глечик, а) Що робили з горщиком, глечиком під час посухи: крали у сусідів, удови, інородця, гончара; кидали в колодязь ...? Чи вішали цілий або дірявий горщик на паркан і для чого: від посухи, для оберегу курчат...? б) Коли били посуд (горщики): на весіллі, на хрестинах, на похороні...? Для чого це робили? в) Що робили з черепками: кидали в поділ жінці, на поріг; клали молодим на голову; кидали в колодязь; носили на

45

город...? Для чого? г) Що робили з горщиком каші на весіллі? д) Що робили з горщиком каші на хрестинах? є) Які повір'я пов'язані з горщечником (гончарем): якщо на святки проїде гончар, дівчат не будуть брати заміж; якщо украдеш горщик, на тім світі зустрінеш горщечника?

3. Ложки, а) Які обрядові і магічні дії й коли пов'язувалися з ложками: викладали на стіл на "діди", ворожили з ними на святки, носили в курятник, зв'язували на весіллі ...? б) Які заборони пов'язані з ложками: не можна було класти ложку виїмкою догори чи донизу, не можна було наливати в неї молоко, стукати ложкою по посуду з молоком, по столу..,?

4. Піч та пічне начиння. Які обрядові і магічні дії й коли відбувалися з пічним начинням (коцюбою (кочергою), рогачем, хлібною лопатою, пічною заслінкою, помелом): викидали на двір, щоб зупинити хмару, дощ, град; стукали рогачем у стелю на весіллі, били хлібною лопатою на весіллі; ворожили на заміжжя, стоячи на заслінці; перевертали рогачі під час проводів в армію; саджали хворих дітей на хлібну лопату, на пічну заслінку; скакали на коцюбі навколо будинку ,..?

5. Решето, сито. Які обрядові і магічні дії і коли відбувалися з решетом чи ситом: лили воду через решето (для чого?), навішували на роги корові, обходили корову, що отелилася, з решетом, палили старе решето й окурювали ним хворого...?

6. Ступа та товкач (пест). а) Які обрядові і магічні дії відбувалися зі ступою й товкачем: обводили "нечесну" наречену навколо ступи на весіллі, змушували товкти воду в ступі, клали товкач їй у ліжко...? Чому не можна залишати товкач у ступі на ніч (напр., діти будуть кошлаті)? б) Чи відомий жартівливе весільне примовляння типу "Дарую ступу з товкачем"? Чи відома розповідь про "весілля ступи з товкачем"? Запишіть їх. Чи відомі розповіді про одруження інших предметів: печі й "комина" (труби), мішка й торби...?

7. Віник, а) Як називався старий, стертий віник (напр., деркач)? Що робили зі старим віником — викидали чи спалювали? Чого не можна було робити: викидати на вулицю, спалювати, бити ним худобу, людину, переступати через нього ...? Чому? б) Які обрядові та магічні дії робили з віником? Чи був звичай рубати, сікти старий віник на порозі, колоді, у воротах? Як і коли це робили: на Різдво, Благовіщення, у чистий четвер...? Що при цьому приказували? Що робили з розрубаним віником? Що ще робили з віником (старим віником): палили на Благовіщення, Купала... (навіщо?); вносили до нової хати під час переїзду; клали в труну; били старим віником біля лівої руки, якщо не збивалося масло; били віником худобу в лікувальних цілях ..? в) В які дні, час доби було прийнято мести будинок (напр., підмітали в суботу ввечері, щоб город не заріс травою)? З якими подіями чи святами було пов'язане обрядове метіння будинку, двору: весілля, похорон, Благовіщення, чистий четвер, Різдво...? Чи відомий звичай обмітати могилу? г) Коли не можна було мести хату: коли в будив*,, небіжчик, коли хто-небудь з домашніх у від'їзді, на свята ...? Чому? д) Ще

46

робили зі сміттям? Куди і коли можна, куди і коли не можна було викидати його? Як і коли ворожили зі сміттям?

8. Борона. Які обрядові та магічні дії пов'язані з бороною: катали на бороні повитуху, тещу, молодих, наречену, свата; розпізнавали відьму; ворожили на заміжжя; клали в гніздо лелеки...?

9. Взуття. Як називаються старі лапті (постоли) — (остопки, вистопки,

недотопки, виходки, викидки, недодирки, кастожи...)? Чи відбувалися які-

небудь дії зі старим взуттям: спалювали його у купальскому багатті,

розвішували на купальськім дереві, кидали на городі, ворожили з ним,

виводили домашніх комах...?

10. Одяг. Які обрядові та магічні дії і коли відбувалися з предметами

одягу: а) шапкою (клали яйця для квочки, надягали на наречену, клали в

труну, обтиралися шапкою при хворобі...); б) чоловічою чи жіночою

сорочкою (загортали немовля, вішали в хліву, протягували сорочку хворого

через прокоп у землі...); в) чоловічими штанами (вішали в хліву, саджали на

них хворого, пекли на весіллі печиво у вигляді штанів...); г) фартухом

(вішали на могильні хрести, фартухом вагітної жінки обтирали корову перед

злучкою...); д) поясом (ворожили про заміжжя, підкладали під поріг при

першому вигоні худоби ...); є) кожухом (саджали на нього молодих, клали

немовля...)? ж) В яких випадках вивертали одяг: на весіллі, на хрестинах, на

святки, під час посухи, для запобігання від пристріту, псування (порчі)...?

Чи існувала заборона вивертати одяг (напр., одяг дитини до року) ?

11. Нагота, а) При яких обрядових діях вважалося необхідним

роздягатися цілком чи частково: при засіванні, обході чи оборюванні села

під час стихійних лих; метінні, побілці хати, виведенні комах, мишей ...?

Що саме знімали: спідницю, хустку, хрест, пояс, штани...? б) В яких

випадках потрібно було знімати взуття: коли ходили до дерев на Різдво, під

час вибору місця для нового будинку...?

12. Предмети-обереги. а) Які предмети носила із собою для оберегу

наречена, вагітна жінка, жінка після пологів, діти? б) Що клали в колиску:

ніж, голку, сіль, вугіллячко, хліб ...? в) Що говорили тому, хто похвалив

дитину, щоб уникнути пристріту (напр., "Сіль тобі в очі, горщик між щік") ?

ХНІ. ДЕМОНОЛОГІЯ 1. Русалка, а) Хто міг стати русалкою: безгрішна людина; нехрещена дитина; наречена, що вмерла до чи під час весілля; знахар, чаклун; людина, що вмерла (народжена) на русальному тижні ...? б) Як виглядали русалки (волосся, одяг): як діти (дівчатка), дівчина, залізна баба, чоловіки, напівлюди-напівтварини (напр., корови) ...? в) Коли можна було побачити русалок: на русальному тижні, іншим часом (коли?)? г) Де можна було бачити русалок: у житі, на лузі, у води, у лісі, на цвинтарі...? Куди вони йшли після русального тижня: у могилу, на той світ; у воду, у джерела; у ліс...? д) Що робили при зустрічі з русалками: хрестили, давали імена (які?), кидали одяг, хустки...?

47

2. Русальний тиждень. Як називається русальний тиждень (русальний тиждень, розігри.^.), коли він буває? Що робили на русальний тиждень: вивішували одяг, білизну (хто це робив?) ; "проводжали" русалок..?

3. Домовик, а) Чи вважалося, що в хаті є свій заступник? Який він мав вигляд: змія, вуж, кіт, ласка, заєць, білка, горобець, людина ...? Де він жив і що робив? б) Чи можна було убивати вужа, що живе в хаті (де саме?) ? Якщо ні, то чому? в) Запишіть бувальщину про вужа (люди перенесли яйця вужа. вуж отруїв людям питво, а коли знайшов яйця на колишнім місці, перекинув посуд з отрутою).

4. Вовк-перевертень. а) Що таке вовколак (вовколака, вовкулак вовкун ...)? Як відбувалося обертання людини у вовка: шляхом утикання ножа в пень, колоду; перестрибування через паркан, коли (кіл); пролізання через дужку цебра, хомут; підкладання під поріг пояса відьми; накидувания вовчої шкіри; перекидання гребеня ...? Як йому повертали людський вигляд: устромляли ніж у хлібне тісто, били вилами між очі..? Коли відбувалося обертання у вовка: на святки, Купала, на молодика, вночі, удень..? в) Чи відомі розповіді про обертання на весіллях у тварин: вовків, собак, ведмедів...? Запишіть ці розповіді.

5. Чорт. У якому вигляді міг з'явитися чорт: а) у вигляді дитини, людини, солдата, мисливця, музиканта, священика, інородця ...; б) у вигляді людини без спини, із звірячими копитами, хвостом, рогами, у "капелюші"... (укажіть колір одягу та форму "капелюша" і голови); в) у виді тварини (свині, барана, теляти, зайця, собаки, качки ...); і) у вигляді вітру, вихору, виру, вогненного стовпа й інших стихій; у вигляді колеса, клубка...?

6. Лісовик, водяник та інші. Як називається, який вигляд має і чим небезпечна нечиста сила: а) яка живе в лісі (лісун, лісовик ...); б) яка живе у воді - ріці, озері, болоті (напр., водяник); в) та, що з'являється в полі, на межі (польовик, межник ...); г) та, що з'являється опівдні, опівночі (полудник, полудниця, північ...)?

7. Ким і як лякали дітей (бабою, залізною бабою, бабою Мезою, мужиком, дурним дідом, німкенею, циганом, водяним дідом, русалкою, вовком, вужем, жабою ...), щоб вони не ходили: а) у город; б) до колодязя; в) до ріки; г) у ліс; д) у поле, у жито ...?

8. Як говорили про порчу (залазити, зурочити, накинути, перевести, приробити, пристріти, вроблять; уроки, пристрек, примовка ...)? Як говорили про зняття порчі (иапр.,одробити, відвести)?

9. Відьма, чаклун, а) Як називаються: чаклун, знахар (відьмар, відьмак, знахор, колдунник, шептун, чаровник, чорнокнижник ...), відьма, знахарка (відьма, відьмарка, відьмачка, знахарка, шептуння, чаровниця, волошебниця...уі Чим вони відрізнялися один від одного? б) В якому вигляді могла з'явитися відьма: у вигляді жаби, кота, собаки, свині, вівці, жука, колеса, клубка ...)? в) В які дні, свята оберігалися від відьом: на Купала, на святки, на Великдень, у чистий четвер ...? Що робили відьми в цей час?

48

г) Коли (напр., під час великодньої всеношної) і яким способом можна було розпізнати відьму: дивилися через зуби борони, йшли в церкву із шматочком сиру в роті, калічили тварин ...? д) Із якими заняттями людей пов'язують здатність до чаклунства? Кому найчастіше її приписують: ковалю, мірошнику, бджоляреві, пастуху, будівельнику, музиканту ...?

УЯВЛЕННЯ ПРО ПРИРОДУ XIV. АСТРОНОМІЯ. МЕТЕОРОЛОГІЯ. ЧАС

1. Як називаються Плеяди (копи, бабки, курки, восожари ...)?

2. Як називається сузір'я Оріон (косарі, коси, чепіги ...)?

3. Як називається Чумацький (Молочний) шлях (дорога, пташина дорога, дорога святих, путь Мамая ...)? Як пояснюють такі назви?

4. Про що ворожили по зоряному небу: про кількість овець, про врожай грибів, ягід ..? Коли і як це робили? >■ .

5. Що означають плями на повному місяці: Каїн убив Авеля, брат брата заколов вилами, два брати з вилами, людина, що працювала у свято, людина на коні оре волами, ангел, святий, ведмідь ...?

6. Як називаються фази місяця: а) молодик (молодий, молодик, молодь ...) ; б) повня (повний, повня ...) ; в) на збитку (рушення, гнилець ...) ; г) старий місяць (старий, старик ...) ; д) безлуння (на ме,жі, переміна, чернець, ні того ні цього ...) ?

7. Час доби, а) Як називається час опівночі (глупиця, глуха ніч ...)? б) Як називається темна ніч із спалахами блискавок без дощу? Що таке горобина нічі в) Чи небезпечний час опівдні й чим? Чи небезпечно спати опівдні і чому? г) Чого не можна було робити після заходу сонця і чому: вивішувати пелюшки, виносити сміття, починати новий буханець хліба, прясти, снувати, віддавати з будинку берда, нити...? Чому не можна спати на заході сонця?

4- 8. Сприятливі дні. В які дні (дні тижня взагалі й у залежності від річних свят, від фази місяця): а) починали саджати овочі (капусту, огірки, гарбузи, картоплю, цибулю ...), дерева; сіяти жито, льон, ячмінь, овес ...; б) складали на зиму зерно, овочі; в) квасили капусту; г) різали свиню; д) підкладали яйця під квочку; є) починали снувати, ткати; мочили льон; ж) починали будувати будинок...?

9. Несприятливі дні. Які дні вважалися несприятливими для чи початку виконання цих робіт: а) посадки овочів (капусти, огірків, гарбузів, картопель, цибулі...), дерев; сіяння жита, льону, ячменю, вівса ...; б) укладання на зиму зерна, овочів; в) квашення капусти; г) коління свині; д) підкладання яєць під квочку; є) снування, ткання; мочіння льону; ж) закладки нового будинку...?

10. Як називається "грибний дощ" (свинячий дощ, заячий дощ, чорт жінку б'є ...)? Як пояснюють такі назви?

11. Белемніт ("чортів палець"). Як називаються белемніти (стріла, божий палець, грім, скеля ...) ? Як вони з'явилися?

49

12. Що означає слово скеля: блискавку, грім, скелю, камінь, краплі жиру на поверхні рідини...?

13. Омела (вічнозелений кулястий кущ, що паразитує на дереві). Як називається омела (чорту вінок, помело, вихрево гніздо ...)? Від чого вона з'являється?

14. Вихор. Як казали про вихори (вихор, круча, крутень; крутить; чортові веселощі, чорт дочку заміж видає, лихий крутить ...)? Що вважалося причиною вихору: весілля чортів, дії потопельників і повішеників, смерть чаклуна, погоня чортів за душами людей..?