20.Визначте особливості аналізу даних в маркетингових дослідженнях.

аналіз, оцінка та інтерпретація зібраних даних з метою одержання якомога результативнішої інформації дуже важливий етап у проведенні маркетингового дослідження.. Тут можна виділити, по-перше, отримання відповідних середніх даних і дисперсії (зміщення); по-друге, складання комбінаційних таблиць для з'ясування найскладніших взаємозв'язків; по-третє, обчислення коефіцієнта кореляції і кореляційних відносин (ступеня тісноти зв'язку між показниками й факторами); по-четверте, проведення багатоваріантного аналізу даних з використанням таких статистичних методів, як регресивний, кореляційний та факторний аналізи і т. д. Аналітична робота дуже трудомістка, і для її виконання необхідно використовувати обчислювальну техніку. виділяють дві складові аналізу інформації: а) опис, власне аналіз даних; б) пояснення отриманої інформації.Методи подібного аналізу даних емпіричного маркетингового дослідження досить складні і потребують спеціального розгляду. Назвемо лише найважливіші з них: групування й емпірична типологізація; пошук глибинних взаємозв'язків між змінними; проведення спеціальних експериментів для перевірки висунутих у програмі дослідження гіпотез; аналіз даних повторних і порівняльних досліджень Підготовка даних до аналізу складається з наступних етапів:перевірка анкет,кодування,очищення даних,статистичне коректування даних,вибір стратегії аналізу.

21.Розкрийте систему показників кон'юнктури конкретного товарного ринку.

дослідження кон’юнктури ринку. Тут перш за все слід знати, що кон’юнктура (від лат. Conjungo — зв’язую, з’єдную) — це існуюча на ринку економічна ситуація, яку характеризують співвідношення між попитом та пропозицією, рівень і динаміка цін, товарних запасів, інші показники та чинники (історичні, національні, природно-кліматичні, територіальні, політичні, соціально-економічні тощо).

Дослідження загальноекономічної кон’юнктури включає:

 визначення співвідношення попиту та пропозиції;

 аналіз стану й динаміки платоспроможності;

 дослідження механізму функціонування ринку цінних паперів і грошового обігу;

 аналіз динаміки оптових та роздрібних цін;

 аналіз стану номінальних і реальних доходів;

 дослідження динаміки продуктивності праці;

 визначення величини основних макроекономічних показників;

 розрахунок обсягів капіталовкладень;

 визначення величини і динаміки затрат на наукові дослідження та розробки;

 обчислення темпів оновлення продукції;

 розрахунок показників внутрішньої та зовнішньої торгівлі.

Показники, які використовуються для вивчення (аналізу та прог¬нозування) загальноекономічної кон’юнктури ринку це - показники виробництва, показники внутрішнього товарообороту, показники зовнішньої торгівлі, показники динаміки та рівня цін, фінансові показники

Прогноз товарного ринку — це об’єктивне ймовірнісне судження про динаміку найважливіших його характеристик та їх альтернативні варіанти за умов виконання сформульованих гіпотез.

22. Проаналізуйте типи і види вибірок у маркетинговому дослідженні.

У спеціальній літературі, осооливо з маркетингових досліджень, наводять велике число різновидів вибірки: простий випадковий добір; систематичний добір; кластер-ний добір; стратифікований добір; добір на основі принципу зручності; добір на основі квот; навмисний добір; добір за методом «снігового клубка»; пропорційний добір та ін. Проте якщо виходити з основних принципів підходу до добору одиниць вибіркової сукупності з генеральної сукупності, то основних підходів три (інші, названі вище, - це ніщо інше, як різноманітні варіанти трьох основних підходів). • Стихійний добір, тобто добір за принципом «добровільності» входження одиниць генеральної сукупності у вибіркову. Він використовується досить часто, зокрема, у поштових і пресових опитуваннях. Основний недолік подібного добору - неможливість якісної репрезентації генеральної сукупності. Проте стихійна вибірка використовується з урахуванням її економічності і можливості «ремонту» вибірки (тобто добирання або виключення частини отриманої сукупності з метою досягнення необхідної відповідно до визначених обсягів і елементів вибіркової сукупності), в деяких дослідженнях, коли формування вибіркової сукупності просто неможливе. • Ймовірнісний (випадковий) добір - один з основних, використовуваних у соціологічних і маркетингових дослідженнях. Головний принцип подібного добору - забезпечення можливості кожній одиниці генеральної сукупності потрапити у вибіркову. З цією метою використовуються таблиці випадкових чисел, лотерейний добір, механічний добір. • Квотний (стратифікований) добір, в основі якого лежить побудова якісної моделі генеральної сукупності, потім - добір одиниць спостереження у вибіркову сукупність, виходячи з наявної моделі.

За видами вибірок виділяють одноступінчасту (простий добір з генеральної сукупності у вибіркову з використанням відповідного принципу); серійну (як одиниці добору використовують серії - сім'ї, класи, бригади); багатоступінчасту (добір провадиться в декілька етапів: спочатку, наприклад, в місті відбираються підприємства, на них - цехи, у цехах - респонденти тощо). При комбінованій вибірці в процесі багатоступінчастого добору на різних ступенях використовуються різноманітні підходи (квотний та ймовірнісний). При районованій вибірці генеральна сукупність попередньо поділяється на різнорідні частини, і потім добір здійснюється вже з цих «районів» (подібними частинами можуть бути не тільки адміністративні або географічні райони). Внаслідок специфіки маркетингових досліджень в них достатньо часто використовується так звана «опукла» вибірка. Суть її організації достатньо проста: поряд з основною вибірковою сукупністю, що репрезентує генеральну, робиться додаткова підвибірка за категорією респондентів, що особливо цікавить замовника дослідження. При вивченні загального обсягу і структури ринку житла може бути зроблено окрему підвибірку з осіб, які передбачають купити житло найближчим часом. Або ж при дослідженні ринку радіопослуг робиться окрема підвибірка слухачів станції. ГМ-діапазону. Зрозуміло, що при опрацюванні інформації дані, отримані за «опуклою» вибіркою, виключаються із загального масиву й опрацьовуються окремо. Це дозволяє одержати як загальні дані з репрезентативного масиву опитаних, так і результати за виділеною категорією населення, споживачів, що цікавлять замовника.