
- •1. Сутність та необхідність маркетингових досліджень
- •2. Дайте характеристику кон'юнктури ринку і її різновидів.
- •3.Визначте поняття іміджу фірми, проблеми його дослідження і конструювання
- •4. Проаналізуйте основні функції маркетингових досліджень.
- •5. Розгляньте основні підходи і методи визначення місткості ринку та частки підприємств на ньому.
- •6.Сегментування ринку як вихідний елемент диференційованого маркетингу.
- •7. Історія і практика організації маркетингових досліджень за кордоном.
- •8. Розкрийте сутність конкуренції та її функції.
- •10. Розкрийте сутність прогнозування збуту.
- •11.Визначте суть маркетингової інформації. Розгляньте її види.
- •12.Оцінка конкурентоспроможності товару.
- •13.Поняття та значення постачальників маркетингової інформації в системі маркетингових досліджень.
- •16.Визначте методи збирання первинної інформації та надайте їх характеристику.
- •18. Визначте особливості прогнозування збуту нових товарів.
- •19. Дайте визначення поняттю репрезентативності. Важливість репрезентативності в маркетингових дослідженнях.
- •20.Визначте особливості аналізу даних в маркетингових дослідженнях.
- •21.Розкрийте систему показників кон'юнктури конкретного товарного ринку.
- •22. Проаналізуйте типи і види вибірок у маркетинговому дослідженні.
- •23. Розгляньте особливості маркетингового дослідження у сфері послуг.
- •24. Розкрийте поняття обсяг і помилки вибірки.
- •25. Надайте визначення поняттям квантифікація, ранжування, шкалування. Назвіть основні типи шкал.
- •26. Поясніть важливість окреслення проблеми, як одного з етапів маркетингового дослідження.
- •27. Охарактеризуйте алгоритм прогнозування кон'юнктури товарного ринку.
- •28. Розгляньте класифікацію напрямів вивчення ринку.
- •29.Проаналізуйте технології опрацювання інформації, результатів маркетингового дослідження.
- •30.Розкрийте суть зондувальних досліджень. Їх класифікація.
- •31. Визначте та проаналізуйте методи прогнозування попиту.
- •32.Назвіть основні складові звіту з дослідження. Усна презентація його результатів.
- •33.Структура та процесс маркетингових досліджень.
- •35.Поняття генеральної та вибіркової сукупності.
- •36.Повтор 16.
- •40. Напрямки та зміст вивчення поведінки споживачів.
- •41.Визначте особливості розробки та використання рекомендацій за результатами маркетингового дослідження.
- •42. Розгляньте суть кількісних методів в маркетингових дослідженнях.
- •43.Визначте суть вивчення цінової політики конкурентів, моніторинг цін конкурентів.
- •44.Розгляньте суть якісних методів в маркетингових дослідженнях.
- •46..Наведіть загальна класифікація методів збору інформації в маркетинговому досліджені.
- •47.Розкрийте поняття аналізу і оцінки привабливості ринку
- •48. Визначте суть та проаналізуйте інформаційні технології в маркетингових дослідженнях.
- •49. Визначте особливості аналізу документів при проведенні маркетингових дослідженнях. Види документів.
- •50. Проаналізуйте методи дослідження конкуренції на товарному ринку.
- •51.Визначте основні проблеми при проведенні маркетингового дослідження ринку.
- •52.Визначте суть та проаналізуйте контент-аналіз (формалізований аналіз) документальної інформації.
- •53.Охарактеризуйте особливості проведення маркетингового дослідження ринку в Україні. Визнані є основні проблеми.
- •54.Розкрийте суть дослідження факторів зміни попиту.
- •55.Охарактеризуйте особливості використання Комп'ютерного програмного забезпечення при аналізі маркетингової інформації.
- •56. Поясніть суть статистичних методів виявлення сегментів ринку.
- •58.Вкажіть особливості аналізу даних.
- •59. Охарактеризуйте планування вибіркового дослідження.
- •60. Назвіть та «характеризуйте спеціальні маркетінгові дослідні методики.
- •61. Поясніть що таке консалтингові та аутсорсингові компанії, що надають послуги з маркетингових досліджень. Визначте їх особливості.
25. Надайте визначення поняттям квантифікація, ранжування, шкалування. Назвіть основні типи шкал.
Шкала — це інструмент для виміру оцінок соціологічної інформації, що збирається в процесі аналізу документів, спостереження, опитування. Шкала складається із системи індикаторів конкретно-емпіричного вияву соціальних ознак і кількісних індексів, за допомогою яких досягається перетворення цих ознак на числові показники. Надання кількісної визначеності якісним ознакам, що вивчаються, називають шкалуванням. За допомогою шкалування якісно різнорідні соціальні ознаки приводять до порівнянних кількісних показників. Шкала при цьому виконує роль еталона. З її допомогою можна вимірювати будь-які явища.
Залежно від форми шкали поділяють на вербальні (словесні), числові та графічні. У вербальних шкалах позиції шкали подані різними словесними твердженнями, у числових — балами. Графічні шкали являють собою пряму лінію, 9 — 15 см завдовжки, поділену на частини з позначками. Респондент має вибрати позначку на шкалі відповідно до свого вибору.
Шкалування як вимірювальна процедура здійснюється вже на початковому етапі дослідження під час розробки його інструментарію. Питання, поставлене в анкеті у закритій формі, — це не що інше, як шкала.
У процесі шкалування спочатку виявляють зовнішні ознаки досліджуваного явища (об’єкта), тобто ті властивості й характеристики, які підлягають спостереженню й вимірюванню.
Квантифікація — це процедура вимірювання і кількісного вираження якісних ознак і відносин соціальних об’єктів. Наприклад, вимір у балах задоволення роботою, що виконується, задоволення населення політикою, що проводиться в країні, оцінка певних властивостей державного діяча тощо.
Ранжування - це упорядкування властивостей яких-небудь якісних об'єктів, під час якого їм надаються певні числові форми. Прикладом ранжування є показники, широко використовувані сьогодні в політиці (рейтинги політиків, партій) і економіці (рейтинги банків). При всій привабливості подібних рейтингів, ранжування слід пам'ятати, що, по-перше, надані об'єктам ранги не мають реальних властивостей чисел, тому математичні операції з ними неможливі. По-друге, «інтервали» між ранжованими ознаками можуть бути дуже істотними. Наприклад, за політика, який посів перше місце в рейтингу, хочуть проголосувати 30% виборців; який посів друге місце - 10; третє -8°/). По-третє, оскільки ранжування в процесі соціологічних, політичних, маркетингових досліджень здійснюється таким чином, що сам респондент упорядковує об'єкти в процесі опитування, воно дає цілком прийнятні результати при невеликому числі упорядковуваних властивостей, якостей, особистостей. Якщо число об'єктів, що необхідно проранжувати, перевищує 15, то добре диференціюються тільки найбільш (і найменш) кращі об'єкти. Можна, наприклад, ефективно визначити банки або політиків, які користуються найбільшою і найменшою довірою.
Рейтинг-шкала представляе собой ранжовану сукупність можливих оцинок (словесних або числових). Респондент позначае свою позицію на запропанованой шкале. Шкала значимости або важливости оценивает значимость або важлывость певних атрибутов: от «зовсим не значимих» до «надзвичайно значимих». Шкала купивельных намирив змальовує намири респондентив що до покупки. Шкала семантичный деференциал представлена двумя биполярными значеннями критерию оценки, и респонденту потрібно вибрать точку миж ними, що видповидае його позиции. Лайкерт-шкала- респондент вкузуе свое ставлення до запропанованного твердження шляхом вибору серед 5 видповидей: вид повной згоди до повной незгоди.