- •Загальна характеристика підприємства та його основні техніко-економічні показники
- •Якісне м'ясо можна отримати тільки в результаті правильного харчування тварин
- •Завданнями, що стоять перед підприємством є:
- •2. Забезпечення підприємства енергоносіями та водою
- •2.1. Постачання електроенергії
- •3. Вимоги до якості м’яса
- •4. Технологія ковбасного виробництва
- •4.1. Технологія варених ковбас
- •4.2. Технологія напівкопчених ковбас
- •4.3. Технологія варено-копчених ковбас
- •Технологічна схема варено-копчених ковбас
- •4.4. Технологія виробів із свинини
- •4.5. Використання допоміжних матеріалів
- •5. Асортимент ковбасних виробів
- •6. Вимоги до готової продукції
- •7. Ознайомлення з технологічними процесами виробництва та впливом окремих операцій на якість готової харчової продукції
- •8. Різновиди і виробництво ковбасних виробів
- •9. Вимоги до якості ковбасних виробів
- •10. Оболонки і упаковка
- •Література
9. Вимоги до якості ковбасних виробів
Оболонка свіжих ковбас повинна бути сухою, міцною, еластичною, без нальотів цвілі, припасованої до фаршу (крім целофану); на оболонці сирокопчених ковбас допускається білий сухий наліт цвілі, що не проникнув під оболонку; колір фаршу на розрізі як біля оболонки, так і в центральній частині однорідний, без сірих плям; шпик білого кольору або з рожевим відтінком; фарш без повітряних порожнеч, сірого кольору; консистенція ліверних і інших ковбас мастка, варено-напівкопчених – пружна, щільна, некрихка, копчених - щільна; запах і смак, властивий даному виду виробів, з ароматом спецій, без стороннього присмаку й запаху.
Не приймаються ковбаси із забрудненнями, цвіллю й слизом на оболонці, з крихким фаршем, що розповзається, із сірими плямами на ньому; недоварені, блідо-сірі, з напливами фаршу над оболонкою, великими порожнечами, зі злипами, жовтим шпиком, набряками бульйону більше припустимих норм, загартуванням більше 3 м.
У крупношматкових ковбасних продуктів поверхня повинна бути чистою, без вихватів, «бахромок », залишків щетини; у більшості виробів товщина шпику не повинна перевищувати 4 см; консистенція пружна або щільна (для сушених виробів), колір виробів на розрізі рівномірний, від рожевого до червоного, без сірих плям; смак у міру солоний, варено-копчених виробів зі свинини (окосту, рулетів) і копчено-копчено-запечених - виражений шинковий, копчених - солонуватий, гострий смак, обумовлений коптильними речовинами з ароматом копчення.
Свіжі крупношматкові продукти не повинні мати цвілі, слизу, пожовклого жиру, нальоту солі, запаху засмаги, затхлості, сторонніх присмаку й запаху.
До припустимих дефектів ковбас відносять незначну деформацію батонів, невелике забруднення жиром і продуктами згоряння деревини, неправильну форму зшитої оболонки, недбале в'язання, невеликі видимі порожнечі під оболонкою (1-2 см), невеликі злипи – блідофарбовані частини батонів у вигляді поздовжніх смуг; невелику зморшкуватість оболонки; для копчених і напівкопчених ковбас – нерівномірну або недостатню прокопченість батонів.
Неприпустимими дефектами ковбас є значне забруднення сажею, смолою, попелом і жиром; лопнуті й поламані батони, кінці яких не зачищені й не обгорнені папером; сірі плями, великі порожнечі; пухкий, що розкладається фарш і оболонка, що лопнула, великі напливи фаршу над оболонкою.
Бракування відбувається при пакуванні сосисочних та ковбасних виробів. Вироби з неприпустимими дефектами видаляють з партії. В упаковку вкладається етикетка з вказівкою номера пакувальника та зміни.
Підозрілі по свіжості ковбасні вироби направляють на бактеріологічний аналіз і хімічний аналіз. За цими вимогами і були відпрацьовані навички органолептичної та сенсорної оцінки якості харчових продуктів.
Всі аналізи на Русанівському м ’ясокомбінаті, проводяться в акредитованій лабораторії, де перевіряють якість готової продукції за фізико-хімічним показниками ( волога, хлористий натр, нітріти, крохмал і фосфор), та мікробіологічними показниками (загальна кількість мікроорганізмів, група кишкової палички.....).
Всі ці аналізи проводяться лише за Нормативною Документацією. Тому відпрацьовуючи навички лаборанта і хімічним методом визначаючи вологу, крохмал, нітрит, я користувався ГОСТами:
-ГОСТ 8558.1 – 78 Методы опредиления нитрита
- ГОСТ 10574 – 91 Методы определения крахмала
- ГОСТ 9957 – 73 Методы определения хлористого натрия
- ГОСТ 9793 – 74 Методы определения влаги
Всі мікробіологічні аналізи проводяться за ГОСТом 9958 – 81