2.6.Рекреація «в законі».
Рекреація, в тому вузькому ключі, в якому ми її показали, не є забороненою, але напевно є шкідливою для природи. Проте вдале використання патрулювання, попереджень і екологічного виховання неминуче робить рекреацію такою, що сприяє поширенню екологічного мислення, етики і естетики. Але поки дикунська українська рекреація далека навіть від поняття «пік-нік», ми з нею боротимемось.
3. Методики
Асортимент методів радикальної охорони природи надзвичайно великий. Достатньо згадати, що Eart First! і інші західні родоначальники радикальної природоохорони набули такого розголосу і слави перш за все за широке використання знищення будівельної, лісозаготівельної та гірничодобувної техніки. Методи, які грубо порушують закон ми не розглядаємо і перш за все тому, що в Україні немає практики їх використання. Про такого роду класику можна почитати в першоджерелі – книжці Д.Формена „Екотаж”, яка розміщена в інтернеті в оригіналі і в перекладі. Ми пропагуємо методи, які вже випробувані в Україні і які є нормальною, природною реакцією небайдужої людини на нищення природи.
Основними доцільними в Україні напрямками радикальної природоохорони є перекривання доріг, шипування дерев, знищення браконьєрських знарядь і багато іншого. Звісно, це далеко не весь спектр методик, проте майже всі інші (як скажімо відомі з класики руйнування будівельної техніки, мостів і ЛЕП) є або дуже грубим порушенням законів або просто не мають історичних прикладів примінення в Україні.
3.1.Шипування дерев
[Коли забивати цвяхи? – якнайраніше!](2)
[Шипування – радикальний природоохоронний захід, який у різних варіаціях приміняється для саботування антиекологічної діяльності людини. Ш. дерев застосовується для саботування їх спилювання. В ділянку стовбура дерева від 5 до 60 см над рівнем грунту під кутом 60-75о вбиваються 3-5 цвяхів завдовжки біля 10 см. Шапочки цвяхів маскуються серед кори або обкусуються кусачками так, щоб їх неможливо було ні помітити ні витягти. Таким чином, цвяхи, розташовуючись майже вертикально, перекривають собою всю ділянку стовбуру, по якій найбільш імовірно пройде зріз бензопилки. Цвяхи розміщують так, щоб той, хто пилятиме дерево, наштовхнувся принаймні на один з них. Товщина цвяха 10-сантиметрової довжини достатня, щоб розірвати ланцюг пилки, коли та торкнеться дерева. Спеціальний захисний обід на пилці дозволяє не травмувати пиляючого. Але іншої пилки в ЖЕ(К)ці чи районному зеленбуді як правило вже нема. Ш. приміняють і для саботування лісопилок. «Зіпсована» цвяхами деревина стає неприпгідною для продажу і дерева пиляти вже немає сенсу. В інших випадках, вбитими в стовбури металевими предметами лісопилки просто виводять з ладу. Приємно і те, що Ш. прямо не забороняється законами. Не можна лише «вбивати металеві предмети» в дерева на землях природно-заповідного фонду.] (5) Це головне, що треба знати. Подобиці виведення з ладу лісопилок і методики так званого „скріплювання дерев” ми не розглядаємо в цьому посібнику, проте про них можна прочитати у класичній книзі „Екотаж”, розміщеній в інтернеті.
[Менш відомо, що до шипування звертались урядові агентства деяких країн Південно-Східної Азії з метою перешкодити браконьєрській заготівлі лісу. Металеві стрижні ломають лісозаготівельне обладнання і роблять бізнес збитковим.] (6)