5.4. Операція „Бумеранг”.
Ця методика відома ще здавна, з часів перших Дружин Охорони Природи (ДОП), що працювали в СРСР з початку 60-х. Інша назва методики „Повернення сміття господарю”. Суть її полягає в тому, що сміття збирається у мішки і висипається на ганку чи біля воріт того, хто його вивіз на природу. Добре самим зняти фоторепортаж, який потім буде надісланий в пресу. Акції „Бумеранг” дуже небезпечні, адже ваші дії класифікуються як прилюдне хуліганство. Вас можуть затримати. Цього не треба припустити, тому треба зробити так, щоб інформація про акцію лишалась таємною. Слід продумати, як доставити мішки до місця мешкання чи роботи порушника, як не лишити слідів і як відступати після проведення акції. Це все не складно спланувати, якщо ви розумна людина і в принципі розбираєтесь в питаннях планування акцій. Значно цікавіше те, як з’ясувати, хто ж саме є власником сміття. Добре, коли ви побачили (а краще – і сфотографували) порушника під час скидання сміття. Та якщо ні – шлях до ідентифікації його особи лежить через саме сміття. Серед викинутих речей можуть бути іменні товарні чеки, конверти, інші папери, що точно вкажуть на особу порушника, або, скажімо уривки бланків, які могли викинути лише службовці того чи іншого підприємства. Коли ви вирішили, хто ж скинув сміття, можете починати думати про інші речі – як саме перенести все це до його воріт, як тікати і якій пресі пересилати фото акції.
ПРИКЛАД
В 1972 році велика кількість екологічних організацій Швеції, маючи на меті привернення уваги Уряду до екологічних проблем, надіслали Прем’р-міністрові масу посилок зі сміттям.
Крім того, в місті прийнятні всі методики шипування дерев, що викладені вище по тексту.
5.5. Викиди у річку.
Звична картина – брудна-бруднюща річка і з боку якогось заводу з землі стирчить труба. Постійно або тимчасово з труби у річку витікає якесь лайно, що явно не є джерельною водою. Скидання будь-яких забруднень у річку не є законним, проте законними методами з ним боротись важко. Тим більше, штрафи за забруднення надто низькі як для підприємства і будь-який завод чи навіть гаражний кооператив з повним достоїнством виплатять необхідну суму, ще й накинуть на лапу інспектору, а потім продовжать скидати бруд у річку. З такою підступною діяльністю є всі підстави боротись підступно. Найжорстокіше буде заткнути трубу, спричинивши затоплення відходами самого підприємства. Історія знає випадки, коли відходи направляли на територію підприємства вночі, за допомогою спеціально змонтованих конструкцій. Проте вистачить і просто закупорювання труби. Заповнити її можна бетоном, надутою всередині автопокришкою, спеціально вирізаною впритирку пробкою з дерева чи іншими засобами. Найшвидше це зробити за допомогою будівельної пінки. Натомість якщо ви оберете варіант вирізаної з пенька пробки, не забудьте якось її зафіксувати (можна вкрутити в просвердлений в трубі отвір фіксуючий болт чи вбити цвях, або ж погнути корпус труби ударами важкого молотка). Пізніше пробка розмокне і взагалі її дістати буде неможливо.
***
Методів охорони природи значно більше, ніж ми всі можемо уявити. Щодня, охороняючи залишки Дикого, ми відкриваємо нові і нові методи як це можна робити. Існуючі методики вдосконалюються і адаптуються під нові умови. Тому щодня виникає щось нове. Просимо вас, надсилайте нам все, що може стосуватись теми цієї книжки, правки і доповнення до неї і вже через рік вона стане на стільки більшою, на скільки ми всі зможемо це зробити. Ми плануємо видавати новий наклад щоліта. Хочеться вірити, що кожного наступного разу вона змінюватиметься на стільки, що важко буде впізнати.
І на останок ми ні до чого вас не закликаємо. А відтак, ми не несем жодної відповідальності за вас і за ваші вчинки.
Єдине до чого ми дійсно хочемо вас закликати – не забувайте:
„Жодних компромісів в справі захисту Матері-Землі!”
Література:
1.Василюк Алексей. Из опыта экотажа.// Материалы Первой Международной конференции по дикой природе «Трибуна-10». 2004, 132 с.
2 Ecodefense: a field guide to monkeywrenching, second edition. Edited by Dave Foreman and Bill Haywood. Forward! by Edward Abbey. A Ned Ludd Book, Tucson, Arizona, 1990, 311 p.
3.Дейв Формен. Иcповедь эковоина. КЕКЦ. Серия: Охрана дикой природы. Вып.28. 2002.156 с.
4. Рик Скарс. Эковоины. Радикальное движение в защиту природы. Серия: Охрана дикой природы. Вып.26, 2002, 144 с.
5.Степан Жабка. Афини у старому місті. – 2006. – 160 с.
6. Зеленые зоны в Санкт-Петербурге. Эком. Санкт-Петербург, 2003. – 46 с.
7. Официальный сайт общественной организации «Эком». http://www.ecominfo.spb.ru/for_press/index.php?id=170
8. Эдвард Эбби. Банда гаечного ключа. КЕКЦ, Серия: Охрана дикой природы. Вып.32, 2003. 240 с.
9. O'Hara C. The philosophy of punk: More than noise. London; San Francisco; Edinburgh: AK Press, 1999.
10. Василюк Олексій,Андрос Олег, Борисенко Катерина, Шевченко Наталя, Парнікоза Іван. ОХОРОНА ПРИРОДИ У МІСТІ. Теорія, практичні поради, методичні рекомендації, менеджмент. Матеріали Школи Молодого Природоохоронця. (серпень, 2007, НПП «Гомільшанські ліси»).
Всі графічні малюнки взяті з оригінального видання Ecodefense: a field guide to monkeywrenching. Фотографії зібрані власноруч авторським колективом.