9.8. Облік незавершеного виробництва

Протягом місяця на виробництво продукції списуються матеріальні ресурси та нарахування заробітної плати з відрахуваннями зі страхування на підставі належно оформлених документів.

Первинні документи служать підставою для запису в дебет рахунка 23 „Виробництво” з кредита рахунків 20 „виробничі запаси” (на суму витрачених матеріальних цінностей відповідно до сум, які зазначені в документах), 66 „Розрахунки з оплати праці” (на суму нарахованої заробітної плати за виконані робітниками операції з виготовлення деталей, вузлів, агрегатів, виробів, замовлень та діючих розцінок і тарифів), 65 „розрахунки за страхуванням” (на суму страхувань на оплату праці за діючими тарифами). Але списання матеріалів та нарахування заробітної плати з відрахуваннями на витрати виробництва є справедливим лише у випадку, якщо з виробництва на склад оприбуткована вся продукція, вироби, напівфабрикати власного виготовлення, замовлення тощо.

У більшості галузей економіки технологічний процес виготовлення продукції організовано так, що у виробничих підрозділах (цехах, дільницях, робочих місцях) одночасно знаходяться вироби, які повністю закінчені обробкою та можуть бути передані на склад готової продукції, й такі, котрі не пройшли всіх стадій (фаз) обробки. Крім цього на робочих місцях можуть бути матеріали, які не пройшли ні однієї операції з обробки в цеху. Отже, необхідно розподілити витрати, визначені на основі документації, на такі, що відносяться до готової продукції (товарного випуску) та незавершеного виробництва. Під останнім розуміють записи у виробництві, щодо яких існує імовірність отримання економічних вигод внаслідок перетворення їх в наступних періодах (місяць, квартал, рік) у готову продукцію і вартість яких може бути достовірно визначена.

Достовірність визначення незавершеного виробництва може бути досягнута методом інвентаризації його залишків на всіх робочих місцях. Для її проведення призначаються робочі комісії, у склад яких включаються працівники технічних, технологічних та економічних служб. Завданням таких комісій є складання інвентаризаційних відомостей на незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Інвентаризація проводиться на останній робочий день поточного місяця методом перерахування кількості незавершеного виробництва в його натуральному вираженні (шт., м, кг, т, кв.м, л тощо) і відображення в інвентаризаційному описі.

Оскільки стандартом бухгалтерського обліку 9 „записи” не регламентовано порядку визначення обсягу незавершеного виробництва та його оцінки, підприємство постійно обирає облікову політику з цього об’єкта обліку.

Зокрема, у машинобудуванні рекомендується використовувати такі методи визначення обсягу та оцінки незавершеного виробництва:

1. Подетальний метод, який передбачає відображення в інвентаризаційному описі найменування чи номера деталі, вузла; одиниці виміру; кількості незавершеного виробництва,

2. Подетально-операційний метод, який передбачає відображення в інвентаризаційному описі найменування чи номера деталі, вузла чи інших видів продукції, одиниці виміру та кількості незавершеного виробництва, але з виділенням кількості за окремими операціями.

3. Процент розподілу, який встановлюється експертним шляхом спеціалістами технічних й економічних служб у цехах, дільницях та інших підрозділах. При цьому методі відпадає необхідність трудомістких робіт із проведення інвентаризації, підвищується рівень довіри до керівника підрозділу, який дає належним чином оформлену довідку про процент розподілу витрат за місяць.

Третій метод полягає в тому, що бухгалтерія сама визначає суму незавершеного виробництва на основі зібраних за місяць у відомості №12 витрат за цехом. Наприклад, витрати за місяць склали 485 310 грн., а за даними довідки начальника цеху незавершене виробництво становить 12%.

Незавершене виробництво знаходиться таким розрахунком:

(485 310 х 12) -: 100 = 58 237 грн.

Незавершене виробництво використовується для розрахунку товарного випуску, для калькулювання собівартості продукції, оскільки зміна його залишків впливає на собівартість, але в системі синтетичного обліку воно не відображається бухгалтерськими запасами. Незавершене виробництво означає сальдо за рахунком 23 „Виробництво” і відображається в другому розділі активу балансу.