40.Юридичні наслідки спливу строків.Способи встановлення строків:у правовій нормі,юрисдикційним органом,за погодженням із стороною.

Значення процесуальних строків у адміністративному судочинстві складно переоцінити, зважаючи на

закріплення в чинному законодавстві позовного провадження як процесуальної форми вирішення спорів у

публічно-правовій сфері суспільних відносин за участі суб’єктів владних повноважень. Установлення та

дотримання процесуальних строків є однією з умов здійснення ефективного судового адміністративного

процесу, вирішення спору по суті, уникнення фактів затягування розгляду справи адміністративної

юрисдикції та зрештою підвищення довіри до судової гілки влади, її спроможності здійснювати захист прав

і свобод громадян, прав та законних інтересів юридичних осіб. Слід зазначити, що недотримання

процесуальних строків є одним з найбільш поширених порушень при розгляді справи адміністративної

юрисдикції. На це звертав увагу Верховний Суд України в постанові “Про стан здійснення судочинства

адміністративними судами” [1]. Порушення стосувались таких строків: відкриття провадження у справі;

розгляду адміністративних справ; надходження позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг до судді-

доповідача; відкриття касаційних проваджень тощо.

Однією з причин таких порушень є відсутність чіткості і однозначності формулювання норм Кодексу

адміністративного судочинства України (далі – КАС України), якими встановлено певні процесуальні

строки, внаслідок чого має місце неоднозначність їх сприйняття суддями при вирішенні справи

адміністративної юрисдикції. Зокрема, Вищий адміністративний суд України звертав увагу на особливості

врегулювання процесуальних строків при вирішенні спорів у сфері публічної служби, які належать до

компетенції адміністративних судів, відповідно до пункту другого частини першої статті 17 КАС України

[2], в Аналітичній довідці про вивчення та узагальнення практики розгляду адміністративними судами

спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби

від 01.02.2009 р. Разом з тим, така довідка не може бути віднесена до нормативно-правових актів, а тому її

приписи слід сприймати як рекомендації, спрямовані на вдосконалення правозастосування.

Першим кроком щодо вирішення зазначеної проблеми постає визначення поняття “процесуальний

строк” в адміністративному судочинстві, виходячи з його сутності і змісту.

Наукові здобутки вчених, які досліджували проблему становлення і розвитку адміністративної юстиції,

вдосконалення процесуального порядку розгляду справи адміністративної юрисдикції, правового статусу

учасників судового адміністративного процесу (О. Анпілогов [4], О. Пасенюк [3] та ін.) свідчать про вкрай

недостатній ступінь опрацювання питання про процесуальні строки в адміністративному судочинстві.

41.Види строків в адміністративному процесі.

Строки класифікуються: за масштабом: загальні та спеціальні; за місцем серед стадій провадження: строки розгляду справи в цілому, строки стадії порушення справи, адміністративного розслідування, підготовки справи до вирішення, вирішення, виконання.

Строки розгляду справи. Перебіг цих строків починається з моменту порушення справи. Тому строки попереднього розгляду заяви про порушення провадження до строків розгляду справи не включаються. Строк розгляду завершується такою процесуальною дією, як повідомлення учасників про результати виконання адміністративного рішення справи або звернення учасника до проводу, уповноваженого розглядати скаргу.

Строки подачі заяви. Строки на даній стадії обчислюються двома способами. В першому випадку початок плину строку залежний від моменту виникнення підстави матеріальних правовідносин. У другому випадку - з моменту проведення засідання колегіального органу, який уповноважений розглядати заяву. Так, заяви про розгляд спорів з приводу суміжного землекористування подаються проектною організацією секретарю комісії не пізніше як за 3 дні до її засідання.

В науці триває дискусія про природу строків звернення із заявою: чи вона процесуальна, чи матеріальна. Цю проблему належить розв'язувати так. Природа є процесуальною, якщо пропуск цього строку є підставою для залишення заяви без розгляду. Якщо ж діє правило про відмову у задоволенні заяви, якщо строк пропущений, то має місце матеріально-правова природа строку .

Строк попереднього розгляду заяви. Протягом цих строків може бути прийняте рішення про залишення заяви без руху. У разі виявлення невідповідності поданих заявником документів встановленим вимогам Національної Комісії з регулювання електроенергетики направляє заявнику в тижневий термін з дати реєстрації повідомлення про відкладення початку розгляду заяви та вказує причини відкладення. Після врахування заявником зауважень НКРЕ і подання відповідних документів розгляд заяви може бути розпочатий. На цій стадії виділяють такі строки: виправлення вад форми заяви, внесення збору при залишенні заяви без руху, строки формальної чи фактичної перевірки заяв.

Строки розслідування. Ці строки починаються з моменту порушення провадження. Часто строки розслідування обчислюються з дати виявлення підстави виникнення правовідносин, або надходження матеріалів справи (строк розгляду матеріалів справи за скаргою у відділах не повинен перевищувати одного тижня з дня надходження до відділів необхідних документів по скарзі заявника).

В рамках цієї стадії можуть запроваджуватись строки вжиття забезпечувальних заходів. Суб'єкт господарювання, який провадить діяльність з виробництва дисків, зобов'язаний забезпечити обов'язкове зберігання примірників дисків у разі виникнення спірних питань протягом терміну, встановленого Міністерством освіти і науки (до остаточного врегулювання цих питань).

Строки підготовки справи до вирішення. До цих строків відносять відтини часу, коли провід вивчає висновки органу розслідування; строк вжиття заходів попередження (припинення). Так, у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності передбачається застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну. А перед тим, як винести завершальне рішення по цій справі, провід вирішує питання про запровадження справляння спеціального мита. Строк такого попереднього заходу не може перевищувати 200 днів. Строки дії подібних запобіжних (попереджувальних) заходів припиняється автоматично при прийнятті остаточного рішення по справі. Хоча заходи процесуального забезпечення можуть вживатись на стадії виконання рішення.

Строки стадії вирішення справи. Строк починає плин з моменту закінчення останньої процесуальної дії на стадії адміністративного розслідування. Прийняття рішення за результатами атестації повинне мати місце у двомісячний термін з дня атестації працівника. Прийняття рішення по сплину цього строку не допускається.

В рамках цієї стадії виділяють такі строки. 1) Строк підготовки рішення. Тобто рішення не оголошується одразу після закінчення засідання - проводу дається певний строк для його підготовки. Протягом цього строку кожен член колегіального органу має право на окрему думку і може викласти її письмово. 2) Строк надіслання рішення сторонам. 3) Строк набуття чинності рішенням. В останньому випадку строк може обчислюватись з дня підписання або з моменту оголошення.

Строки виконання рішення. Строк виконання може обчислюватись з моменту винесення рішення або з моменту його одержання. На стадії виконання можливі й інші строки. До прикладу, суб'єкт підприємницької діяльності повинен подати Комісії підтвердження щодо оплати штрафу протягом 5 днів з дня сплати штрафу.