5. Поняття світового ринку та його еволюція

Світовий ринок охоплює весь торгівельний оборот країн-членів світового співтовариства. Це сукупність національних ринків, поєднаних між собою всесвітніми господарськими зв’язками на основі міжнародного поділу праці та інших факторів виробництва на основі кооперування та інтеграції виробництва та збуту товарів і послуг. Внутрішній ринок – сукупність угод купівлі-продажу, вході яких вітчизняні виробники реалізують товари і послуги у межах країни. Національний ринок – включає внутрішній та частину товарообороту, яка орієнтована на закордон. Міжнародний ринок сукупність сегментів національних ринків, орієнтованих на закордон. Головна ознака світового ринку – переміщення товарів та послуг між країнами.

Основні риси світового ринку:

1.вихід товаровиробників за національний кордон в пошуках збуту продукції

2.міждержавне переміщення товарів знаходиться під впливом не лише внутрішнього, а й зовнішнього попиту і пропозиції

3.оптимізація використання факторів виробництва

4.жорстка конкуренція (світ. ринок вибраковує продукцію, яка не відповідає стандартам якості при конкурентних цінах)

Найранніша стадія (Стародавня Греція, Китай, Єгипет, Вавилон, Ефіопія, Північна Африка) внутрішній ринок – форма господарського спілкування, при якій усе призначене для продажу збувається самим виробником усередині країни. Практично відразу після виникнення ринки стали спеціалізованими -> З’являються національні ринки (частина ринку вже орієнтувалася на іноз. покупців З  16  до сер. 18 століття мануфактура заснована на розподілі праці, створювала умови для більш масштабного виробництва товарів. Ринки розширювались до міжнародних масштабів. У першій половині 19 ст. виникла велика фабрично-заводська індустрія, продукція якої вже не могла продаватися на внутрішньому ринку, їй був потрібен світовий ринок. Світовий ринок – сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, заснованих на МПП та інших факторів виробництва. Його кінцеве формування завершилось до кінця 19 – 20 ст., коли товарне вир досягло високого рівня розвитку.

Світове господарство – це сукупність національних економік країн світу, пов'язаних між собою мобільними факторами виробництва.

6. Міжнародна торгівля як форма міжнародних економічних відносин

Міжнародна торгівля — специфічна форма обміну продуктами праці та послугами між різними країнами світової спільноти, що пов´язаний загальною інтернаціоналізацією господарського життя, інтенсифікацією міжнародного поділу праці в умовах науково-технічної революції.

Особливості сучасної міжнародної торгівлі:

1. Високі темпи зростання торгівлі після ІІ Світ війни, які перевищили темпи ↑міжнар вир

2. Міжнародна торгівля є рушійною силою ек зростання в сучасних умовах

3. Основні торгівельні потоки -> у розвинених країнах з розвиненими країнами.

У вузькому розумінні торгівля – обмін товарами та послугами між двома партнерами, в ролі яких можуть виступати держава, фірми та ок-ремі суб’єкти. Особливість міжнародної торгівлі – партнерами при укладанні угод є резиденти різних країн.

Міжнародна торгівля утворює два зустрічних потоки товарів та послуг – експорт та імпорт. Режими міжнародної торгівлі:

1. Вільна торгівля передбачає, що не існує обмежень для товарних потоків при перетин-анні ними митних кордонів

2. Протекціонізм – захист внутрішнього ринку за допомогою різних торгівельних обмеж

3. Автаркія встановлення надто високих торгівельних обмежень, таких, що партнери відмовляються від торгівлі (закрита економіка без будь-яких зовнішніх зв’язків)

Зовнішньо - торговельний оборот – це сума Ех та Ім країни. Торгове сальдо – різниця між експортом та імпортом. Перевищення експорту товарів над імпортом забезпечує країні активне торгове сальдо. Якщо об’єм імпорту більше об’єму експорту, то торговий баланс країни прийнято називати пасивним. Розрахунки за міжнародні поставки товарів і послуг проводяться у стабільній валюті, у випадку відсутності у країни такої валюти, вони можуть звернутись до товарообмінних операцій (бартер). Бартер – обмін одних товарів на інші на еквівалентній основі без грошової оплати. Експорт – продаж товарів і послуг за кордон. Імпорт – купівля товарів і послуг за кордоном.